DataLife Engine > Фінансовий моніторинг 2012 > Хміляр Н.Л. Відмивання "брудних" грошей

Хміляр Н.Л. Відмивання "брудних" грошей


23-01-2012, 12:32. Разместил: Tasha
УДК 336
© Хміляр Н.Л., 2012
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфС-53с

Відмивання «брудних» грошей

Актуальність питання. Поняття Брудні гроші (англ. dirty money) і "Відмивання грошей" (англ. money laundering) — терміни, що виникли у США в 30-ті роки XX ст. у зв'язку з прийняттям у країні закону, який забороняв вільний продаж алкогольних напоїв. Одним із негативних наслідків "сухого закону" стала контрабанда алкоголю, доходи від якої вкладалися в розвиток мережі пралень, отримуючи таким чином легальний статус. Відтоді подібного роду операції отримали образну назву "відмивання грошей".
«Відмивання» грошей це операція, в процесі якої приховуються походження, призначення грошового платежу. «Відмивання грошей» - це конверсія, або "очищення" майна, яка бере початок від серйозного злочину з метою приховання джерела його походження. Слід зазначити, що процес відмивання «брудних» грошей несе загрозу для загальноекономічного розвитку територій та країн, які відмовляються від жорсткого контролю за цим видом міжнародної злочинної діяльності.
Неконтрольований приплив та відплив великого обсягу "брудних" грошей потенційно може зруйнувати національну економіку країни, що їх приймає. Надлишкові потоки готівкових коштів, що потрапляють в обіг, спотворюють попит на готівку, відсоткові ставки і, таким чином, призводять до інфляції. Відплив мільярдів доларів на рік з економічної системи ставить під загрозу не тільки стабільність та розвиток окремих національних економік, а й міжнародної фінансової системи в цілому.
Безпосереднім джерелом одержання «брудних» коштів є тіньова економіка як сукупність неврахованих і протиправних видів економічної діяльності. Вона включає три сегменти:
«неофіційну» («неформальну», «сіру»);
«підпільну» («кримінальну», «чорну»);
фіктивну економіку.
Щоб створити загальне уявлення про це явище, наведу такий приклад. Іноді в магазині замість оплати покупки в касі віддають гроші продавцю, який прибирає їх під прилавок. Це і є мікропроява тіньової економіки. Касовий апарат - це держава, яка повинна контролювати, враховувати будь-який економічний акт. Все, що пройшло повз нього не враховується (адже продавець може потім не "пробити" гроші, а привласнити їх), а пішло у бік, в тінь, у тіньову економіку. Тому хабар чиновнику, оплата фіктивних послуг - теж елементи тіньової економіки, адже держава в цих випадках залишається "ні при чому". Отже, будь-які відносини, що виникають у сфері виробництва, обміну, розподілу або споживання економічних благ, які завдають шкоди суспільству, державі та руйнують особистість, об'єднуються поняттям тіньова економіка.
«Неофіційна» економіка - це не заборонені законом легальні види економічної діяльності, в рамках яких мають місце нефіксоване офіційною статистикою виробництво товарів і послуг, приховування цієї діяльності від податків. Така діяльність можлива практично у всіх галузях економіки. Основною причиною її виникнення вважається високий рівень оподаткування, який існує в економіці, як правило, доходи отримані від діяльності в такому правовому полі - це додаткові, тимчасові доходи.
Підпільна економіка - це, як правило, заборонені законом види економічної діяльності, як-то: незаконне виробництво та збут зброї, наркотиків, контрабанда, рекет, злодійство, бандитизм, а також незаконна практика, наприклад практика лікарів без ліцензії, нелегальний гральний бізнес, проституція тощо. Така економіка головним чином має розвиток в рамках злочинних угрупувань.
До «фіктивної» економіки відносять хабарництво та всякого роду шахрайство, пов'язане з отриманням і передачею грошей; сюди ж відносять і діяльність, направлену на одержання необґрунтованого зиску та різного роду пільг економічними агентами на основі організованих корумпованих зв'язків. Основною причиною виникнення такого сектору економіки є прагнення отримати економічними агентами певної вигоди від використання свого службового становища.
Щодо каналів походження «брудних» грошей, то у світовій практиці виділяють такі основні генератори грошових потоків:
 організовані злочинні угруповання, яким необхідно легалізувати кошти, отримані внаслідок торгівлі наркотичними речовинами, а також внаслідок здійснення іншої злочинної діяльності;
 терористичні угруповання, які використовують систему відмивання "брудних" грошей для отримання коштів на закупівлю зброї та техніки для ведення військових дій;
 так звані корумповані чиновники, що отримують "брудні" гроші у формі хабарів, коштів з державних соціальних фондів, а також привласнених позик міжнародних фінансових інституцій, отриманих у рамках фінансової допомоги.
Щодо основних способів відмивання брудних грошей, то можна виділити такі:
• Вивіз готівкових коштів з країни за допомогою кур’єрів чи приховування їх в багажі, для їхньої наступної репатріації через іноземні банки.
• Багатократне зарахування готівкових коштів на розрахунковий рахунок різними фізичними особами.
• Заключення договорів з іноземними компаніями на виконання послуг інформаційного характеру.
• Заключення договорів з приводу купівлі-продажу товарів, яких фактично не існує.
• «Структурування» - штучне дроблення фінансової операції на декілька одиничних, з не великими сумами. При цьому грошові кошти переказуються використовуючи не тільки банківські установи, а використовуючи поштові відділення, ломбарди, тощо. В кінцевому підсумку кошти акумулюються на одному, чи декількох рахунках, з яких вони переказуються на цілком законній підставі в банк іншої країни.
• Фіктивні компанії – державна реєстрація таких компаній як правило відбувається використовуючи підробні, або загублені паспорти, потім на основі зареєстрованого підприємства відкривається банківський розрахунковий рахунок, на якому акумулюються кошти, які згодом переказуються на рахунок іншої компанії, або отримуються в готівковому вигляді.
• Альтернативні банківські системи – це «відмивання» коштів в так званому «золотому трикутнику» (Тайланд, Бірма, Лаос), гроші проходять складний ланцюг осіб які ведуть такий рід бізнесу із покоління в покоління. Така схема отримала назву hawala, при використанні такої схеми кошти взагалі не потрапляють до банківської системи, а отже їх не можливо відстежити.
• Fie chien схема яка існує в Китаї, інколи її називають «система записки», тобто клієнт надає гроші «банкіру» в обмін на які він отримує розписку, яку він може обміняти в іншого «банкіра».
• Псевдоперестрахування – це передання не існуючих ризиків перестраховикам.
Тіньова економіка породжує ряд наслідків, негативно позначаються на економіці держави в цілому. Ось лише деякі з цих наслідків:
 Скорочується податкова база. Як наслідок, зростає податковий тиск на легальний сектор економіки. Знижується конкурентоспроможність легальної економіки. Це в свою чергу підштовхує і інші економічні структури до відходу в тінь.
 Посилюється ресурсне забезпечення корупції, що веде до зростання її масштабів.
 Неконтрольовані великі фінансові ресурси дозволяють впливати на державну політику, ЗМІ та виборчі компанії різного рівня. Це також сприяє розвитку корупції.
 Неконтрольовані великі фінансові ресурси дозволяють впливати на державну політику, ЗМІ та виборчі компанії різного рівня. Це також сприяє розвитку корупції.
 Відбувається перерозподіл національного доходу на користь елітної групи, обумовлене корупцією і контролем кримінальних груп над тіньовою економікою. Це веде до сильному майновим розподілом і зростанню конфронтації в суспільстві.
 Відбувається витік капіталів за кордон. Розширюється неконтрольована торгівля низькоякісними товарами і товарами, небезпечними для споживача.
Злочинці добре знають способи відмивання грошей, а от чесним громадянам іноді не зрозуміло, чому під це визначення потрапляє придбання антикваріату, будівництво особняків, володіння дорогим автомобілем за дорученням. Полотно відомого живописця, розкішний заміський котедж - це гроші, адже те і інше можна продати, і отримана сума буде вже цілком легальною. Згадайте героя відомого кінофільму "Бережися автомобіля", продавця електроніки, у якого нічого не було свого: машина, дача, квартира - все було оформлено на інших осіб. Цей тип тіньовика не зник і в наші дні, а навіть став спритнішим: за допомогою підставних осіб він купує контрольні пакети акцій діючих підприємств, вивозить валюту за кордон під час туристичних і ділових поїздок, робить численні дрібні вклади в комерційні банки і так далі.
Зародок економічної злочинності криється в товарі - елементарній клітинці ринкового господарства. Будь-який товар містить в собі протиріччя між двома своїми властивостями - споживчою вартістю і вартістю просто. Якщо продавця цікавить вартість товару (ціна), то покупця - споживча вартість (гранична і загальна корисність). Перший бажає продати товар дорожче, ніж він дійсно вартий, другий, навпаки, придбати дешевше від реальної вартості. Згадаємо собі, що в умовах ринкової економіки існує і такий специфічний товар, як робоча сила. І в ньому укладені ті ж протиріччя. Економічний закон ринку - рівність при обміні товарів, інтуїтивне прагнення учасників ринку - уникнути рівності, інакше кажучи, обійти закон. Це протиріччя, звичайно, не носить фатального характеру в тому сенсі, що поки існує товар, буде тіньова економіка і боротися з нею марно. На варті справедливого ринкового обміну стоїть держава, яка зодягає цю справедливість у форму юридичних законів і карає порушників відповідно до кримінальних, адміністративних, цивільних та інших кодексів. Тому сильна держава - гарантія того, що тіньова економіка не захопить більшу частину національного господарства країни.

Список використаної літератури:
1. Боринець С. Я. Міжнародні фінанси: — К. Знання 2006".
2. www.legalizer.ru Легализация доходов полученных преступным путем и борьба с ней.
3. Википедия — http://ru.wikipedia.org.
4. Науково-популярний блоґ - http://www.npblog.com.ua.

Вернуться назад