DataLife Engine > Особливості економічного розвитку країн ЄС > Особливості економічного розвитку Швеції

Особливості економічного розвитку Швеції


2-04-2012, 16:41. Разместил: Sudakova
Виконала Судакова Віра
Вступ
Метою даного дослідження є опис та аналіз економічного розвитку та сучасного стану Швеції, як однієї з країн Європейського Союзу. А також аналіз монетарної політики, яку проводить Центральний Банк , та економічної політики швецького уряду. Для цього будуть використані різні макроекономічні дані такі як: ВВП, ВВП на одну, зростання ВВП, експорт, імпорт та інші.
Буде протестована модель Кейнса (ВВП = Споживчі видатки + державні видатки + інвестиції + експорт – імпорт) на прикладі даної країни, використаємо статистичні дані швецьких макропоказників включно з 1980 року.

1. Загальна характеристика Швеції та сучасний стан економіки.
Королівство Швеція або Швеція – це країна, що розташована півночі Європи, а саме на Скандинавському півострові. Її сусідами є Норвегія на заході та Фінляндія на північному сході, на півдні з’єднана мостом з Данією. Площа Швеції складає 449 964 км ². У п’ятій за розмірами країні Європи проживає всього 9.4 млн. людей. З 1995 році є членом Європейського Союзу.
Швеція є конституційною монархією з парламентською формою правління та розвинутою економікою. Основною валютою є швецька крона (SEK). ВВП складає 3495066 млн. SEK в 2011 році, а приріст ВВП в цьому ж році становив 3,6%. У листопаді 2011 року рівень безробіття дорівнював 6,7%. Основними галузями економіки є послуги та промисловість. Провідними галузями промисловості є гірнича, чорна та кольорова металургія, машинобудівна, хімічна, легка і харчова, цементна, деревообробна та паперова промисловість. Вагомим також є сільське господарство (важливі сільськогосподарські продукти: пшениця, картопля, цукровий буряк, велика рогата худоба) і рибальством. Машини, папір, дерево, залізо, сталь, автомобілі, а також електроніка та телекомунікації складають основу швецького експорту. Шведська економіка дуже сильно орієнтована на експорт і зовнішню торгівлю, на експорт в останні роки припадало понад 50 відсотків ВВП.
Шведська економіка являє собою ринок з великим податковими надходженнями. Приватні компанії складаю припадає близько 90 відсотків промислового виробництва країни. Виробництво послуг в країні становить близько 70 відсотків ВВП. На сільське господарство припадає лише 2 відсотки від ВВП, а також всього 2 відсотка робочої сили зайнятої в ньому. Торгівля з іншими європейськими країнами є важливою частиною шведської зовнішньої торгівлі, Німеччина є основним торговим партнером.
Станом на лютий 2012 року державний борг дорівнює 1 134 537 млн. SEK. Національний банк Швеції – Riksbanken – виконує стабілізуючу політику з метою утримання інфляції на 2%. Рішення Riksbank не залежить від обраної урядом політики, а залежить відсоткової ставки в країнах євро- та доларової зони.
Займає сьоме місце за стандартами життя в світу згідно з Human Development Index, з індексом 0.958 з 1.0.

2. Аналіз економічного розвитку країни. (1970 -2011)
Післявоєнний період характеризувався для Швеції стрімким зростанням. Країна пережила в 1970 році збільшення частки державного споживання, яке стало стабілізуючим фактором в економічному циклі. Одночасно інфляція почала зростати, а темпи зростання сповільнилися, безробіття збільшилось, і економіка увійшла в стадію відому як стагнація. У 1975 році відбулись значні реформи. в політичному житті Швеції. А саме функції монарха, як голови держави, були значною мірою обмежені. Це закономірно потягнуло за собою соціальні та економічні зміни. Водночас ці процеси в середині держави співпали із світовою енергетичною кризою 1973-1974 років. Близько 25% виробництва припадало на уражені кризою галузі: гірничу, чорну металургію, лісову і суднобудування. Держава надавала значну допомогу галузям, котрі зазнали збитків у кризовий період.
Завдяки дано графіку можна спостерігати за спадом у галузі промисловості з 1973 аж до 1977 із незначним покращенням в 1974 році.
*Inflation, GDP deflator (annual %) – інфляці, дефлятор ВВП, щорічно у відсотках.

Даний спад також є помітним на графіку відсоткового приросту ВВП
* GDP growth (annual %) – приріст ВВП у відсотках
Але завдяки ефективній політиці уряду, а саме серії девальвацій крони починаючи з 1977 року, коли крона була девальвована на 10%, криза була подолана. В цей час Швеція виходить з Європейської валютної системи, що зробило її більш захишеною від зовнішніх криз. 70ті роки пройшли під назвою «Третя індустріальна революція», під час якої робився натиск на випуск унікальних продуктів високої якості, на відміну від масового виробництва стандартизованих товарів. Це дало поштовх для розвитку мікроелектроніки та більш автоматизованого процесу виробництва, що призвело до урізання просилового сектора та відповідно зростання безробіття. Але зростання попиту на товари високотехнологічної галузі сприяло покращенню економічного становища країни.
Завдявки девальваціям та переходу залежності від залізняку і чорної металургії до передової технології у виробництві транспорту, електротоварів, засобів зв'язку, хімічних і фармацевтичних виробів, швецька економіка у першій потовині 80тих років характеризувалась помірним зростанням.
Та вже з середини 80тих років починається спад, апогеєм якого стала фінансова криза 1990-1994, яка почалася з банкрутства на фінансовому ринку 1991 року, за яким послідували: спад нерухомості на 35%, ціни на акції впали на 55%, дефіцит бюджету склав 12% ВВП, збільшилось безробіття до 7%, незважаючи на протекціоністські заходи крона знецінилась на 25% у 1992 році. Дана криза була спречиненя ріщенням, яке було прийнято ще в 1985 році про зниження кредитного регулювання ринку, які раніше обмежувало кредитування. Банки почали надавати необмежену кількість кредитів швидкоростучій кількості фінансових установ, котрі в свою чергу надавали кредити на нерухомість. Завдяки ефективній політиці-регулювання уряду кризу вдалось приборкати. Це можна продемонструвати у вигляді графіків побудованих на основі даних із сайту статистики Швеції (Statistic Sweden). Отже ВВП обчислене в кронах,як бачимо, стабільно зростає за винятком спаду, який був спречинений світовою економічною кризою 2009 року, але оскільки Швецьція є захищеною за рахунок вланої монетарної політики (не є члено ЕВС) дана криза не дуже сильно «вдарила» по еконміці країни.

ВВП на душе населення теж стабільно зростає.

Аналізуючи статистичні дані по експорту та іпорту, варто зазначити, що в період з 1993го і до сьогодні має місце позитивне сальдо (експозта та імпорт були приблизно рівні в 1990 році). Ці два показники мають також тенденцію до зростання.

Іфляція в період 1990-2011 має тенденцію до «згасання».

Стабільсті притамання споживчим видаткам домогоподарств, які тримаються на рівні близько 50% ВВП (SEK), та споживчим видаткам уряду – приблизно 27% ВВП (SEK).

*HFCE - Household final consumption expenditure (споживчі видаткі домогоподарств)
*GFCE - Government final consumption expenditure (споживці видатки уряду)
3. Кейнсіанська модель на прикладі Швеції
Теоретична модель Кейнса виглядає так:
ВВП = споживчі видатки + державні видатки + інвестиції + експорт – імпорт
Для перевірки даної моделі використовуємо статистичні дані Швеції 1980-2010тих років. Тестування моделі буде здійснюватись за допомогою регресійного аналізу, використовуючи економетричний пакет Eviews.
Отримаємо модель:
GDP=c(1)+c(2)*GFCE+c(3)*H+c(4)*INVESTMENT+c(5)*EX-c(6)*IMP
В якій GDP відповідно ВВП і так далі. Отримані такі коефіцієнти
C(1) 747028014.833
C(2) -0.327019125141
C(3) 1.94586834736
C(4) 0.0517917097434
C(5) 0.0201304908563
C(6) -0.336220111004
Можна зробити висновок, що між ВВП та державними видатками є обернена залежність, також між ВВП та імпортом. Аналізуючи такий показник як probability, можна констатувати, що більшість показників даної регресіє статистично незначущими, окрім с(3) – споживчі видатки, prob. = 0.0000, та с(6) – імпорт, prob. = 0.1179, при допустимій похибці 15%. Отримана обернена залежність між ВВП та держвидатками суперечить теорії Кейнса.
Serial correlation LM test показав Probability= 0.000730, тобто не відкидаємо гіпотези про присутність автокореляції. Присутність автокореляції є типовою при аналізі даної моделі, оскільки макропоказники (споживчі видатки, державні видатки, інвестиції, експорт, імпорт) сильна залежні між собою. Даний сильний зв’язок підтверджується обчислено кореляцію, яка є на рівні приблизно 0.9 між всіма показниками.
Хоча модель Кейнса і справджується в реальних умовах, при проведенні регресійного аналізу дана модель виявляється статистично незначущою через сильний зв’язок між проаналізованими макроекономічнийми показниками.








Висновок
Апелюючи до вище згаданого можна зазначити що діяльність уряду вкризові періоди є вкрай ефективною. Основною причиною згаданих криз були не стільки помилки урялу, як залежність від економічних циклів. Так, бачимо стабільне зростання ВВП, стабільно високий ВВП на душу населення, незначний рівень інфляції, досить невисокий стабільний рівень безробіття. Як країна зі стабільною фінансовою системою, висококваліфікованою робочою силою та новітніми науковими розробками, Швеція створила сприятливе середовище для бізнесової діяльності національних та міжнародних компаній. Певні помилки в кредитній політиці призвели до спаду на початку 90-х рр., але Швеції все ж таки вдалось вийти з цієї складної ситуації. Звичайно через високі податкові та невисокі процентні ставки її інвестиційна привабливість дещо зменшується, але, саме ці фактори і дозволили країні швидко подолати кризу 2008-2009 років (держава мала у своєму розпорядженні значні кошти для стимулювання виробництва а також не була залежною від іноземних інвесторів).
Щодо моделі Кейнса, а справджується в реальних умовах, при проведенні регресійного аналізу дана модель виявляється статистично незначущою через сильний зв’язок між проаналізованими макроекономічнийми показниками.


Список дежерел
1. http://www.scb.se – Сайт статистики Швеції (Statistics Sweden);
2. www.worldbank.org/- Сайт Світового Банку

Вернуться назад