DataLife Engine > Особливості економічного розвитку країн ЄС > Винярчук Н.І. Особливості економічного розвитку Іспанії

Винярчук Н.І. Особливості економічного розвитку Іспанії


6-04-2012, 23:12. Разместил: natalia 34c
Міністерство освіти науки молоді і спорту України
Львівський національний університет імені Івана Франка
Факультет міжнародних відносин

Кафедра економічного аналізу та фінансів




Аналіз економіки Іспанії та її макроекономічних показників від повоєнних часів до сьогодні
(1950- 2012 роки)








Виконала:
студентка групи МВВ 34 с (МФ)
Винярчук Наталія
Перевірила:
Кузенко Н. В.





Львів 2012

Зміст
1.Аналіз динаміки показників економічного розвитку та інших макроекономічних показників
1.1. В період з 1950 по 1990 роки
1.2. В період з 1990-х років до 2007 року
1.3. В період з 2007 – 2012 років
2. Тестування впливу на економічне зростання та добробут Іспанії макроекономічних показників
3. Висновки
Список використаної літератури























Вступ

На сучасному історичному етапі економіка Іспанії посідає одне з провідних місць у світі - Іспанія є п’ятою за величиною за розмірами номінального ВВП у такому потужному інтеграційному об’єднанні як Європейський союз та двадцятою у світі відповідно. За класифікацією Міжнародного економічного форуму, що аналізує конкретні позиції країн по 14 секторам виробництва Іспанія знаходиться у верхній п’ятірці майже у всіх секторах середнього технологічного рівня. За даними Євростату, рівень доходів населення в Іспанії складає 95% від середньоєвропейського, набагато відстаючи від розвинених країн континенту. Так, в Люксембурзі середній рівень доходів становить 208% від загальноєвропейського, в Ірландії - 131%, у Франції - 111%, у Німеччині - 107%).
Одразу виникає питання, чому ж Іспанія все більше і більше поглиблюється в рецесію, найпомітнішими наслідками якої стає все вищий рівень безробіття та все більший розмір боргових зобов’язань? Відповісти на це запитання та виявити першопричини кризових явищ в Іспанії ми спробуємо у даному дослідженні.


























1.Аналіз динаміки показників економічного розвитку та інших макроекономічних показників
1.1. В період з 1950 по 1990 роки
У часи післявоєнного періоду починаючи з 1950-го року Іспанія розпочала свій шлях до змін та економічних перетворень. Основним завданням для країни була переорієнтація з аграрної країни на індустріальну. За обсягом промислової продукції Іспанія посідала п"яте місце в Європі і восьме у світі. У 1960-х роках щорічні темпи приросту ВВП збільшилися до 7,2% порівняно з 4,5% у 1955-1960 роках. З метою збільшення національного доходу в 1959 р. був скасований прямий контроль держави у промисловості, що призвело в свою чергу до швидкого підвищення обсягів імпорту. Торговельний дефіцит компенсовувався за рахунок високих доходів від туризму , однак, незважаючи на цей прогрес, структурні диспропорції, що гальмували економічний розвиток Іспанії, все ще мали місце. До них належали, в першу чергу, застарілі методи ведення сільського господарства; велике число промислових підприємств, не конкурентоспроможних на світовому ринку; значна підтримка державою неефективних галузей важкої індустрії, включаючи чорну металургію і суднобудування, і залежність від імпорту нафти. У 1970-х роках уряд прагнув підвищити ефективність і конкурентоспроможність економіки, але глобальна криза, що почалася у 1973 р. з чотириразового зростання світових цін на нафту, болюче вдарила по Іспанії.
Наступний економічний спад співпав з переходом до демократії. Необхідність підтримки політичної стабільності переважала над важливість вирішення економічних проблем, в результаті, зростання заробітних плат випереджали темп розвитку виробництва, а необхідні реформи в економіці відкладалися. До 1980р. інфляція та безробіття зросли вдвічі. У 1982 р. Разом з приходом до влади Іспанської соціалістичної робітничої партії з прем"єр-міністром Феліпе Гонсалесом Маркесом було взято курс на реструктуризацію промисловості, інвестиції в інфраструктуру, модернізацію ринків фінансів і капіталу, приватизацію ряду державних підприємств і вступ Іспанії до ЄС .У другій половині 1980-х років економіка Іспанії була найбільш динамічною в Європі, про це свідчить те, що середньорічний приріст валового внутрішнього продукту (ВВП) в період з 1986-1991 року становив 4,1%.
Проаналізувавши макроекономічні показники другої половини 1980-х років можна зробити висновок, що економічне становище в цей період Іспанії дещо покращилося. Тогочасна програма реструктуризації промисловості була спрямована на відтік ресурсів і робочої сили з неефективних галузей промисловості, що переживали спад, таких наприклад як суднобудування, чорна металургія, текстильна промисловість, і забезпечення нових, більш конкурентоспроможних підприємств інвестиційними кредитами і субсидіями. До 1987 поставлений урядом план був майже повністю зреалізований: обсяг продукції у більшості цільових галузей промисловості різко зріс. Визначальним та економічно-значущим моментом для Іспанії стало також приєднання до ЄС, що дало новий стимул зростання економіки, адже вже на початку 1990-х років Іспанія одержала майже 1/5 регіональних субсидій ЄС.

1.2. В період з 1990-х років до 2007 року
Спад світової економіки в 1990-х роках спричинив різке зниження приросту ВВП Іспанії до рівня 1,1% у 1992 році. Паралельно з цим загострилася проблема безробіття - частка безробітних в Іспанії у 1994 р. сягнула 22%, що було найвищим показником для країн ЄС. Даний економічний спад на початку 1990-х років можна частково пояснити дефіцитом платіжного балансу після 1989 року. Незважаючи на те, що доходи від туризму, як провідної галузі в Іспанії, знизили цей дефіцит у 1992р. (особливо завдяки проведенню літніх Олімпійських ігор у Барселоні і всесвітньої виставки "Експо-92" у Севільї), у цьому секторі економіки проявилися ознаки застою. Проблемою було також і те, що інвестицій продовжували надходити в привілейовані та попередньо вже розвинуті райони Іспанії як Барселона та Мадрид, тим самим залишаючи поза увагою депресивні райони. Нееластичний ринок праці продовжував гальмувати спроби скорочення високого рівня безробіття. Валовий внутрішній продукт (ВВП) Іспанії у 1991 оцінювався в 496 млрд. дол., або 12 719 дол. у розрахунку на душу. Частка промисловості становила 26% ВВП, будівництва - 10%, а сільського господарства - 4%. В економічному розвитку Іспанії за 1992-2004 рр.. чітко простежуються два різних по тенденціям і результатами періоду. Перший (1991-1993) характеризувався циклічним спадом промислового виробництва і подальшої глибокої депресією, яка охопила практично всі сфери економіки. Після досягнення в 1993 р. нижчої точки господарського спаду економіка Іспанії з 1994 р. увійшла в період стабілізації та розвитку. Після різкого інвестиційного спаду в 1993 р. середньорічні темпи зростання валових приватних капіталовкладень, насамперед у будівництво, офісне обладнання та комп'ютерну техніку, піднялися до 7%. У зв'язку зі зниженням кредитних ставок, у тому числі і в сфері іпотеки, середньорічні темпи зростання будівництва збільшилися за останнє десятиліття на 15% в рік, що можна назвати своєрідним будівельним бумом.
Починаючи з 1994р. економіка країни почала плавно переходити у фазу підйому, що тривала протягом усього наступного періоду аж до кризи. Наприклад, темпи приросту ВВП за 1994-2004 р. становили понад 3,7% щорічно проти 2,7% в середньому по ЄС.
Протягом двох наступних років проводилися реформи в соціальній сфері та сфері трудових відносин, що базувалося на принципі "соціального партнерства" при вирішенні питань заробітної плати, умов праці, соціальних виплат окремим категоріям громадян.
Особливе значення мало введення і розширення контрактної системи найму, за рахунок якої уряду вдалося збільшити зайнятість населення майже на 30%, шляхом залучення у низькооплачуваної робочої сили. З 1994 р. основна маса робочих місць створювалася на умовах тимчасових контактів. У червні цього ж року Кортеси прийняли закон про надання автономії Банку Іспанії , на який було покладено завдання розробки і проведення жорсткої грошово-кредитної політики та посиленого контролю за коливаннями курсу песети по відношенню до інших валют.
З 1994 по 2002 р. середньорічні темпи зростання експорту Іспанії становили майже 13% проти 5,3% за попередній чотирирічний період. Як результат, це викликало неодноразову девальвацію та зростаючий попиту з боку країн - членів ЄС на конкурентоспроможні іспанські товари. Але у зв'язку з введенням євро і подальшим у 2003 році завищеними курсом європейської грошової одиниці по відношенню до долара та інших світових валют іспанський експорт став скорочуватися. Збільшення експорту супроводжувалося зростанням імпорту, динаміка і частка якого у ВВП свідчить про високу залежність економіки країни від ввезення енергоресурсів і напівфабрикатів. Імпорт споживчих товарів ріс більш повільними темпами.
Покращення економічної ситуації сприяло збільшенню темпів зростання зайнятості населення і скорочення безробіття з 24,6% наприкінці 1993 р. до 21,9% в 1997 р. та близько 20% до початку 2005 року, проте цей показник як і раніше є одним з найвищих в Європі (мал.1). Найшвидше зростала кількість зайнятих у будівництві, повільніше - в сфері послуг, в розпорядженні якої опинилось майже 60% економічно активного населення. У аграрному ж секторі зайнятість навпаки продовжувала знижуватися, а заморожування заробітної плати призвело до зниження витрат на одного зайнятого на 2,5% .
(мал.1).
Темпи зростання інфляції скоротилися з 11,4% у 1991 р. до 3,9% в 1996 р. Досягненню позитивних економічних результатів значною мірою сприяла ефективна макроекономічна і структурна політика уряду Іспанії, але внаслідок переходу на євро в кінці 2001 - 2002 року показники інфляції в країні, як і в цілому в зоні євро, підскочили вгору. Позитивні наслідки мала і реструктуризація державних підприємств, яка дала змогу скоротити бюджетні трансфери держсектору з 519 млрд. песет в 1993 р. до 366 млрд. песет в 1996 - 1997 рр.. і до 1,8 мільярдів євро в 2004 р.

1.3. Стан економіки в умовах Світової фінансової кризи
Безумовно, Іспанія не стала винятком серед низки європейських країн і також значною мірою постраждала внаслідок Світової фінансової кризи починаючи з 2007 року. Економіка країни вступила в рецесію вже в третьому кварталі 2008 року. Незважаючи на той факт, що зростання ВВП Іспанії у 2009 році знизилось всього лише на 1,2%, тим не менш, після майже 15 років, вище середнього зросту ВВП, іспанська економіка почала сповільнюватися в кінці 2007 року і її ВВП скоротився на 3,7% в 2009 році і ще на 0,1% в 2010 році (мал.1).
( мал. 2).
Післякризовий стан економіки даної країни відображає значне скорочення будівництва в умовах надлишку житла і падіння споживчих витрат, у той час як обсяги експорту насправді поступово збільшуються. Зусилля уряду спрямовані на розвиток економіки шляхом стимулювання економіки, надання допомоги по безробіттю та гарантій за кредитами, запобігання зростанню безробіття, який в 2007р.виріс на 8% році, ав2010р. до 20% відповідно. Згідно з показниками, дефіцит державного бюджету зріс з 3,8% ВВП в 2008р. до 9,2% ВВП в 2010р. , який в наступному році скоротився до 6,5%, внаслідок заходів уряду щодо обмеження витрат. Проте, згідно з заявами AFP з посиланням на попередні дані центробанку країни, економіка Іспанії вийшла з рецесії. ВВП Іспанії в першому кварталі 2010 року збільшився на 0,1%. Як зазначає Bloomberg, у річному обчисленні ВВП скоротився на 1,3%.

2. Тестування чинників впливу на економічне зростання та добробут Іспанії

З метою проведення економетричного аналізу рівняння згідно з моделлю Кейнса (Y=C+G+I+(X-M)) дані для дослідження впливу на ВВП Іспанії зміни споживчих , інвестиційних, та державних видатків а також показників чистого експорту було імпортовано до економетричного пакету Eviews 3.1., де спочатку за допомогою функції Estimate Equetion було здійснено розрахунок регресійного рівняння з усіма факторами, що входили до пакету даних. Рівняння виглядатиме наступним чином:

GDP
CONSUM 0.170861
G 0.999122
GDP 1.000000
I 0.487493
M 0.973426
X 0.980481
Y=GDP=C(1)*CONSUM+C(2)*G+C(3)*I+C(4)*X-C(5)*M, де
GDP – ВВП (дол. США)
CONSUM - споживчі видатки (дол. США)
I - інвестиційні видатки (дол. США)
G - державні видатки (дол. США)
X- експорт (долю США)
M- імпорт (дол. США) Таб.1.кореляція між нашою залежною та змінними
Обрані нами дані підходять для дослідження оскільки ми можемо стверджувати про достатній зв'язок між нашим регресорами і регресантом. З оцінки рівняння регресії, одразу ж помітно, що всі наші коефіцієнти впливають на залежну (GDP) прямим чином, оскільки вони всі набули додатного значення.
Так, наприклад, значення коефіцієнту C(2) вказує, наскільки зросте GDP при зміні G
(державних видатків) на одиницю. А наш показник значущості R-squared рівний 1, що означає, що наша модель є повністю значущою.

Y=GDP=6.23E-14*CONSUM+1*G+5.88E-14*I+1*X-1*M
Виходячи з отриманих нами коефіцієнтів, можемо зробити висновок, що найбільший вплив на обсяг ВВП Іспанії мають споживчі видатки та інвестиційні видатки.

Тепер спробуємо дослідити вплив чинників зовнішньої та внутрішньої рівноваги на ВВП країни, серед яких рівень безробіття, інфляція, сума іноземних інвестицій в країну.та середня заробітна плати (дол. США). Наше рівняння регресії з вище переліченими змінними буде виглядати наступним чином:
Y=GDP=C(1)*U+C(2)*INF+C(3)*FI+C(4)*W
За допомогою функції Correlation ми можемо виявити чи існує зв'язок між обраними нами чинниками впливу . Ми отримали:
GDP/INF = -0.395124
GDP/FI = 0.590271
GDP/ W = 0.964046
GDP/ U = -0.484948
FI/ INF = 0.054950
Отже, на економічне зростання досліджуваної нами країни найбільш значущо впливають такі параметри як іноземні інвестиції ( мал.3) та заробітна плата, в свою чергу стимулює сукупний попит, що приносить державі більше прибутку, і як наслідок, веде до підвищення ВВП та ВВП на душу населення.

(мал.3. Іноземні інвестиції 1995-2011).
Справді, співставивши графіки по середній заробітній платі та обсягами іноземних вливань в країну з ВВП Іспанії, можна пересвідчитись що кореляція між ними є позитивна і вони прямо впливають на основний показник розвитку.



Висновок

Великий бюджет Іспанії дефіцит і погані перспективи економічного зростання зробили його вразливим для фінансового зараження рецесією від інших країн та призвели до великої заборгованості перед членами єврозони, незважаючи на зусилля уряду щодо скорочення витрат, приватизації промисловості та підвищення конкурентоспроможності за рахунок реформи ринку праці. На мою думку, найбільш вагомим чинником, що не дозволив Іспанії впоратись з результатами кризи стала невдала економічна політика уряду, який не вживав жодних превентивних заходів, а вдавався до дій лише після видимих негативних наслідків та різкого спаду ВВП. Влада Іспанії не вважала за потрібне скорочувати споживчі видатки в умовах кризи, зменшувати розмір заробітних плат, побоявшись численних вуличних протестів, які очевидно не сприяли зростанню підтримки політичних партій, що знаходяться при владі перед парламентськими виборами.
Однак оптимізму надає той факт, що квартальний ВВП Іспанії, п'ятої за величиною економіки Європи, за останні два роки виріс вперше після досягнення нижньої межі в 4% у 2009 році. Проте, в кінці квітня 2010 року міжнародне рейтингове агентство Standart & Poor 's знизило довгостроковий кредитний рейтинг Іспанії з "AA +" до "AA" з "негативним" прогнозом. Звідси можна зробити висновок, що економіка країни як і раніше нестабільна і поки не повністю відновилася після кризи, зокрема про це свідчить рівень безробіття в Іспанії, який на сьогодні досягає 20 відсотків.
Позаяк чинниками зростання іспанської економіки є низькі процентні ставки (оскільки низька вартість кредитів стимулює споживчі витрати і зумовлює високу активність на ринку нерухомості) і зростаюча зайнятість, то уряду Іспанії перш за все потрібно стимулювати внутрішній попит, підтримувати на належному рівні попит на туризм, який становить левову частку ВВП Іспанії, а також вжити заходів, щоб уникнути погіршення ситуації на ринку нерухомості.







Список використаної літератури

1. United Nations Economic Commission of Europe (http://w3.unece.org/pxweb/?lang=14)
2. The World Bank ( http://data.worldbank.org/ )
3. National Statistic Institute of Spain ( http://www.ine.es/en/welcome_en.htm)
4. Central Inteligence Agency CIA (https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/sp.html)
5. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (http://www.ukrexport.gov.ua/ukr/oglad_economiki/spa/4415.html)

Вернуться назад