DataLife Engine > Особливості економічного розвитку країн ЄС > Нікітчук Я.В. Люксембург

Нікітчук Я.В. Люксембург


20-04-2012, 01:11. Разместил: nikitchuk_yarik
Вступ
Офіційна назва - Велике Герцогство Люксембург . Держава знаходиться на заході Європита межує з такими країнами як Бельгією, Німеччиною і Францією. Виходом до моря не володіє. Є країною-членом Бенілюксу разом із Бельгією та Нідерландами. Площа 2,586 тис. кв.км. Населення - 435,7 тис. осіб (2000 р.).
Грошовою одиницею є Євро з 1 січня 2002 р. -. До 28 лютого 2002 р. - люксембурзький франк. Є членом таких міжнародних організацій: ООН, НАТО, ЄС.
Економіка Люксембургу є стабільною і процвітає, рівень безробіття один з найвищих у Європі та становить приблизно 3%. Історія розвитку економіки після Другої світової війни пов'язана з металургійною промисловістю і поступовим, але складним процесом її заміни сектором обслуговування та надання якісних фінансових послуг.
Люксембург є високорозвиненою індустріальною країною у якій промисловість займає більшу частину виробництва ніж сільське господарство. Основним природним багатством країни є залізна руда. Великі запаси залізної руди стали основою для розвитку Люксембургу в повоєнні роки.


1. Аналіз динаміки макроекономічних показників Люксембургу після Другої світової війни.

Дослідження розвитку економіки Люксембургу я розпочну з аналізу динаміки реального ВВП (1960-2010 роки).



Як видно з графіка, ВВП Люксембургу з 1960 року постійно зростав. Це є результатом успішних політичних та економічних дій та заходів уряду та центрального банку країни у повоєнні роки, що дало поштовх для подальшого розвитку економіки. Суворий контроль заробітної плати і цін, стримування безробіття на дуже низькому рівні та правильна зовнішньоекономічна діяльність допомогли стримати інфляцію і збалансувати дефіцит зовнішньої торгівлі. Цьому сприяли також торгівельні угоди, укладені з ЄЕС: Люксембург входить до Організації Співтовариств та розвитку з 1960 р. “ОЄСР, є членом Європейського об`єднання вугілля і сталі з 1952року. З 1957 р. входить до Європейського співтовариства з атомної енергії, набув чинності з 1958 року, Західно-Європейський Союз (ЗЄС) заснований в 1954 р – усі ці угоди та економічні союзи заклали основи для успішного розвитку економіки Люксембургу та дали можливості цій країні стабільно розвиватися. У 1995 році валовий внутрішній продукт оцінювався в 17,5 млрд. дол., або 43 372 дол. з розрахунку на душу населення (проти 26 557 дол. у Бельгії і 43 343 дол. у Швейцарії). Річне зростання ВВП на початку 1990-х років у середньому становило 5,6%, що набагато вище середнього показника для країн - членів ЄС. Падіння виробництва на 5,1% у 2009 році зумовлене світовою економічною кризою, проте уряд Люксембургу зумів швидко відреагувати на зміни і вивести країну з кризи. Вже у 2010 році спостерігалося зростання ВВП у розмірі 3,2%.
Важливим макроекономічним показником є ВВП на душу населення.



Люксембург входить в групу високо розвинутих країн Західної Європи, ця країна є однією з найбагатших “малих” високорозвинутих країн.
Валовий національний продукт Люксембургу на душу населення 45.тис доларів (2001). Для порівняння в 1998 р. ВНП на душу населення: України (2,361 дол.), Росії (4,531 дол.) і Білорусі (4,398 дол.). У 1997 році в країні було відзначено найвищий у світі показник ВВП на душу населення - 44,3 тис. доларів.
Також дуже важливим макроекономічним показником є рівень зайнятості населення. Аналізуючи наші дані, ми можемо зробити висновок, що показники безробіття в Люксембурзі коливалися від 1% до 5% , що є дуже хорошим показником, який сприяє розвитку економіки. Також це свідчить про успішну політику країни щодо зайнятості населення, що є запорукою

успіху економіки у будь-якій країні, адже за такого рівня безробіття промисловість та інші галузі працюють на повну. Коливання ж рівнів безробіття можна пояснити демографічними факторами, а також відомою для усіх істиною – якщо хочеш економічного зростання і зменшення інфляції, то потрібно жертвувати рівнем зайнятості і навпаки, - одночасно ці три цілі будь-якої економіки є недосяжними.
Наступним важливим макроекономічним показником, який я буду аналізувати буде інфляція – про її важливість для розвитку економіки я вважаю говорити зайвим.
З графіка видно, що показники інфляції досить сильно коливаються від -5% до 18% за рік - чим ці коливання були спричиненні я спробую пояснити. Першою помітною структурною зміною є дані за 1968 рік, коли інфляція в Люксембурзі різко підскочила від 5 до 15% - це було спричинено валютною кризою на ринку та спробою європейських країн до розв’язання цієї



проблеми, яка була вирішене створенням 1972 року валютного режиму «Змія в тунелі» до якого потрапив і Люксембург, який різко знизив інфляцію до 0, але як бачимо результатів це не дало, так як через рік інфляція знову повернулася до 18% показника, що було спричинено припиненням існування тунелю, хоч цей режим ще проіснував аж до 1979р. Порядок у валютній системі Люксембурга навела новостворена у 1975 році і реалізована у життя у 1978 році нова валюта ЕКЮ – з тих пір рівень інфляції у Люксембурзі залишався відносно не змінним і коливався у рамках від 1 до 5 відсотків, що є нормальним і навіть стимулюючим для економіки показником.



Далі розглянемо показники рівня реальної відсоткової ставки, які також відіграють дуже важливу роль в економіці будь-якої країни. Нажаль я знайшов показники лише з 1980 по 1998 роки, але все рівно їх не можна ігнорувати. З графіку видно, що у 1982 році відсоткові ставки в Люксембурзі були навіть від’ємними, що говорить про те що інфляція у цей час перевищували процентні ставки, що ж дуже поганно як для національних виробників, так і для інвесторів, адже чим вища відсоткова ставка тим більша привабливість країни на міжнародному ринку. Проте ми бачимо, що центральний банк впорався із цією кризовою ситуацією і завдяки правильній монетарно-грошовій політиці нормалізував ситуацію, встановши рівні процентних ставок в межах від 8 до 4%, що говорить про досить сприятливий інвестиційний клімат, а незначні щорічні коливання – про стабільність економіки в країні.


Наступним, що б я хотів розглянути – це є експорт та імпорт товарів та послуг Люксембургу в період з 1960 по 2010 роки. З графіку відразу видно, що як імпорт так і експорт в країні постійно зростали. Також важко не помітити, що експорт зажди був вищим від імпорту, що говорить про позитивний торгівельний баланс, що є дуже сприятливим економічним показником. Основу експорту становить металургія та готова продукція, а імпорту – енергоносії,сировина, сільськогосподарська техніка, тощо.


2.Тестування чинників внутрішньої і зовнішньої рівноваги на ВВП

2.1 Спробуємо перевірити вплив на ВВП Люксембургу за допомогою економетричного пакету Eviews таких показників, як споживчі,державні видатки, інвестиці, експорт та імпорт – Кейнсіанська модель. Візьмемо для цього показники з 1970 по 2010 роки. Допустима похибка – 10%.
Імпортувавши наші і на писавши формулу ми отримали наступне – Y=Cons+ G+Invest+X+Im, де :
Y –ВВП
Cons – споживчі видатки
G – державні видатки
Invest - інвестиції
X - експорт
Im – імпорт
Отримали такий результат : Y= 1,12Cons+0,34G+0,65Invest+0,68X-0,27Im
Враховуючи, що «пробабіліті» усіх коефіцієнтів нижча нашої допустимої похибки, тому ми можемо вважати їх значущими. Зробивши перевірки на автокореляцію та гетероскедастичність я можу констатувати також факт їх відсутності, що дає нам змогу працювати далі з цими даними. Показники «акаіке» і «шварце» теж досить високі, а «ер квадрат» дорівнює 97%, що означає, що 97% зміни залежної величини визначається зміною незалежної, тому можна сказати що наша регресія є значимою.
Наші результати ми можемо інтерпретувати так: при зміні споживчих видатків на 1млн. євро ВВП зміниться відповідно на 1,12 млн. євро. Аналогічно при збільшенні державних видатків на 1 млн.євро наш ВВП зміниться на 0.34 млн.євро і так далі, але слід зазначити, що при збільшенні імпорту на й 1млн. євро – наш ВВП зменшиться на 0,27 млн.євро.
Враховуючи те, що використовувати абсолютні показники у економіці є не завжди зручно, пробуємо отримати формулу, яка дасть нам відсоткове співвідношення між нашими змінними. Для цього нам потрібно про логарифмувати нашу модель. Після чого я отримав нове рівняння:
Y= 1,04Cons + 1,23G - 0,19Invest + 0,29X - 0,14Im Це означає, що : при зміні споживчіх видатків на 1% ВВП зміниться на 1,04%, при збільшенні державних видатків на 1% наш ВВП збільшиться на 1,23% і т.д.
Але у цьому рівнянні ми бачимо негативну залежність між ВВП та інвестиціями, що по своїй логіці суперечить теорії Кейнса. Причиною цього може бути або ендогенність, або наша змінна має лагову структуру. По своїй суті, інвестиції можуть мати лагову структуру, так як ефект від їхніх вливань не є моментальний і не дає нам відразу очікувані результати – на те вони і інвестиції. Тому я спробую дещо змінити формулу, з метою уникнути цієї проблеми, але слід зазначити, що ми втратимо один ступінь вільності, тобто тепер у нашому дослідженні використовуватимуться дані з 1971 по 2010 рік.
Я отримав наступне: Y= 1,13Cons + 0,97G + 0,09Invest + 0,38X - 0,16Im
Таким чином ми маємо дві значущі моделі.
2.2. Вплив на ВВП Люксембургу розміру державного боргу, рівнів інфляції та безробіття.
Оцінка буде базуватись на показниках Люксембургу з 1991 року по 2009 рік. Для цього знову ж таки використаємо економетричний пакет Eviews.
Допустима похибка – 10%.

Імпортувавши наші дані отримали такі результати:
ВВП = -0,61(інфляція) -0,35(борг) +0,23(безробіття). Таке рівння має право на логічне існування, адже при збільшенні інфляції на 1% ВВП може зменшитись на 0,61%, при збільшенні боргу на 1% ВВП може зменшитись на 0,35,але ось збільшення безробіття навряд призведе до збільшення ВВП. Тому спробуємо викинути показники безробіття і будемо вважати, що вони мало впливають на наш розмір ВВП, також потрібно врахувати , що цей коефіцієнт є незначущим та слабо корелює із нашим ВВП.
Отримали таке рівняння: ВВП= -0,57(інфляція)-0,29(борг), проте після того як ми викинули безробіття, наші коефіцієнти стали менш значущими, «р квадрат»
став дуже низьм, що говорить про те , що наші змінні лише дуже частково впливають на наш ВВП. Такі результати не є несподіваними, адже вплив державного боргу та інфляції можу бути різним, тим більш враховуючи, що евьюз порівнює лише цифри і не більше. Тому, на основі усіх показників, я не можу вважати наше рівняння статистично значущим, але воно має прово на існування.

Висновок
Після другої світової війни Люксембург зміг швидко відновити свою економіки та стати на шлях стабільного розвитку. Цьому сприяла активна участь країни у різноманітних міжнародних організаціях, підписання численних угод та ведення правильної грошово-монетарної та фіскальної політи зі сторони центрального банку та уряду. Також дуже важливу роль мала політика держави стосовно забезпечення надзвичайно високого рівня зайнятості населення, та утримання рівня безробіття на рекордно низькому рівня для Європи – 3%. Аналізуючи інші макроекономічні показними, можна зробити висновок, що починаючи з 1960 року ВВП країни невпинно зростав, що говорить про стабільність економіки. Це в свою чергу сприяло залученню великої кількості іноземних інвестицій, зниженню реальної відсоткової ставки та формуванню іміджу країни на міжнародній арені – як надійного економічного партнера. В свій час, країна мала значні проблеми з інфляцією та стабілізацією валютного курсу, та після вчасних та ефективних заходів – Люксембург зміг стабілізувати свою грошову одиницю, а згодом перейшов на євро –що сьогодні, для багатьох країн є гарантом стабільності. Ці всі позитивні наслідки в розвитку економіки Люксембургу можна пояснити невеликими та компактними розмірами країни, сприятливим географічним розташуванням, активною участю країни на зовнішньому ринку та забезпеченістю залізною рудою, що і до сьогодні залишається основною галуззю економіки країни. Але найбільш важливим, на мою думку було те, що країна мала єдине і цілеспрямоване управління, ефективна діяльність якого дала такі результати.

Додатки:
Основні макроекономічні показники Люксембургу:
Стовпець1 Imports (% of GDP) Exports (% of GDP) GDP Inflation(annual %)
1960 69,04 88,71 4304852189,33
1961 75,14 89,01 4469727301,59 -3,66
1962 74,19 81,79 4530456488,39 3,89
1963 72,58 79,51 4686263804,40 3,15
1964 73,75 80,63 5054877293,26 5,83
1965 75,10 83,00 5017727301,37 2,80
1966 70,62 79,46 5073218553,94 3,93
1967 66,35 80,77 5084213781,69 0,43
1968 66,21 82,83 5296930800,22 5,02
1969 65,55 86,70 5825186184,28 5,29
1970 71,15 91,43 5924720196,06 15,09
1971 79,30 90,67 6082746482,90 -0,81
1972 72,11 85,26 6484097815,77 5,79
1973 71,96 91,89 7023099915,85 12,20
1974 76,50 105,57 7318945711,25 16,98
1975 82,79 95,12 6837990640,19 -0,86
1976 77,29 90,65 7011288020,41 12,22
1977 77,74 89,35 7121349574,69 1,17
1978 77,36 86,17 7411542534,42 5,13
1979 81,59 93,53 7585388324,07 6,35
1980 83,82 91,05 7649172559,44 7,92
1981 84,10 89,13 7607029403,93 7,18
1982 85,15 91,55 7693087499,27 10,81
1983 84,60 92,82 7923039792,26 6,82
1984 93,37 103,99 8413233452,97 4,41
1985 97,15 111,56 8648106210,89 3,09
1986 88,40 102,09 9511527495,90 -0,08
1987 90,09 99,25 9887325849,98 0,06
1988 90,02 100,85 10724118201,89 2,78
1989 89,33 103,67 11774873893,98 4,02
1990 88,23 101,53 12401289199,26 2,51
1991 89,19 101,42 13473280264,50 1,82
1992 84,07 100,40 13718447180,63 3,73
1993 82,66 100,67 14294710857,08 5,97
1994 83,77 104,00 14840900498,66 3,54
1995 85,19 106,39 15053451911,93 2,33
1996 90,90 111,13 15281888980,87 2,98
1997 103,59 120,91 16189489177,57 -1,88
1998 111,05 127,51 17240171942,44 -0,41
1999 115,01 134,27 18691358145,91 5,33
2000 128,99 150,00 20269578035,75 2,02
2001 129,01 146,62 20779788755,98 0,08
2002 121,07 140,65 21632774847,41 2,10
2003 113,23 136,97 21967645545,47 6,04
2004 128,15 152,33 22933852106,58 1,80
2005 130,32 155,77 24179117582,75 4,61
2006 139,07 169,86 25381346505,21 6,71
2007 143,63 175,93 27066319404,90 3,64
2008 142,57 174,66 27270323847,81 4,40
2009 129,84 160,95 25825285723,44 0,12
2010 133,80 164,99 26516904699,75 4,88

Стовпець1 Final consumption expenditure government consumption expenditure GDP per capita
1960 2724886714,59
1961 2833063423,93 735514518,53 13711,03
1962 2943396103,52 745093350,99 14106,98
1963 3087576820,22 762947100,32 14124,57
1964 3290788867,90 807180287,00 14459,31
1965 3313532927,08 800760946,82 15422,97
1966 3400049989,48 780358093,84 15136,43
1967 3434055343,31 825654625,62 15194,05
1968 3592873296,05 860366763,93 15176,98
1969 3762670635,18 908526379,21 15771,72
1970 3964976169,20 938422214,00 17259,81
1971 4160627035,35 977278206,36 17468,24
1972 4354913680,93 1006311570,68 17763,94
1973 4580083946,16 1048144590,24 18707,73
1974 4777658293,12 1084179856,55 20040,23
1975 5006413934,85 1124853325,46 20613,85
1976 5159428376,45 1162048142,42 19049,98
1977 5285294977,45 1194560158,69 19436,33
1978 5426310785,67 1229435874,35 19707,19
1979 5600871482,38 1251511934,78 20473,48
1980 5762040336,69 1279430346,55 20904,68
1981 5857561253,29 1318899666,71 21005,55
1982 5895890140,30 1337363280,89 20828,34
1983 5944908416,72 1357164838,12 21046,68
1984 6041412906,60 1382897942,90 21670,03
1985 6206132923,95 1412957063,56 22987,10
1986 6455028813,88 1440983111,40 23583,21
1987 6830709032,86 1533297360,10 25821,63
1988 7209719567,71 1681216674,00 26668,44
1989 7616921608,93 1754044546,17 28716,34
1990 7957775506,90 1897116870,35 31224,80
1991 8454482998,89 2023778319,30 32476,86
1992 8375252474,10 2105414427,21 34814,68
1993 8617978245,24 2172977041,46 34980,42
1994 8893826454,37 2286696780,05 35963,80
1995 9128316795,09 2309184845,92 36832,91
1996 9488716777,60 2417221058,39 36839,28
1997 9836837789,58 2575473308,71 36892,72
1998 10290021251,33 2657767532,46 38596,95
1999 10786872310,24 2701052156,64 40593,76
2000 11318039432,47 2925185589,80 43420,31
2001 11786673254,48 3061451999,26 46457,89
2002 12434531255,52 3249705761,58 47063,67
2003 12107796794,85 3399560642,13 48484,96
2004 12460552914,91 3538956980,32 48640,80
2005 12808104703,09 3697819948,44 50063,53
2006 13154030137,56 3819047432,04 51980,44
2007 13569400875,51 3881569666,97 53701,56
2008 13948341290,33 3991117172,62 56388,99
2009 14262715462,79 4047226870,63 55807,48
2010 14603111294,64 4242045849,31 51880,61

Список використаних джерел:

1. http://www.worldbank.org/
2. http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/eurostat/home
3. http://www.statistik.at/web_de/statistiken/index.html
4. http://www.tradingeconomics.com/
5. http://www.oenb.at/

Вернуться назад