КЛИМКІВ Ю. О. ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛІНГУ У БЮДЖЕТУВАННІ
24-09-2012, 19:00. Разместил: mir23
Необхідність здійснення ефективного державного фінансового контролінгу зумовлене потребою забезпечення досягнення стратегічної мети та цілей соціально-економічного розвитку держави, регіонів та галузей за допомогою прогнозування та ціле покладання та фінансової бази реалізації визначених цілей та завдань. Проте, система фінансового контролінгу не є ефективною у контексті запобігання зловживаннями у витрачанні бюджетних коштів.
Проблемами бюджетування та фінансового контролінгу бюджету займались такі науковці, як : В. Андрущенко, О.Василик, А. Даниленко, А. Єпіфанов, О. Кириленко, І. Лук’яненко, І.Луніна, В.Опарін, К. Павлюк, Д.Полозенко, В.Федосов, С.Юрій та інші.
Так, оперативний контролінг реалізує функції обліку доходів і витрат державного бюджету, а також контролю фінансових потоків. Необхідність впровадження функцій оперативного контролінгу полягає у забезпеченні план-фактного контролю коштів, які направляються на досягнення цілей планового періоду. Функції оперативного контролінгу є «технічними» і реалізуються щодня [6, c. 232].
Стратегічний контролінг спрямований на реалізацію функцій аналізу і прогнозу, а також планування фінансових потоків державного бюджету. Ці функції відрізняються своєю аналітичною домінантою, вони реалізуються періодично (раз у звітний період) і за вимогою керівництва [7, c. 28].
Задачі контролінгу на рівні державного управління можуть бути визначені так: основна задача стратегічного контролінгу складається в забезпеченні взаємозв'язку стратегії і бюджету на етапі їх розробки - планування; основною задачею оперативного контролінгу є підтримка взаємодії стратегії і бюджету на етапі їх реалізації, що передбачає можливість взаємокорекції у вигляді „зворотного зв'язку” (рис. 1.1).
Рис. 1.1 Види, функції і задачі державного контролінгу [3, c. 30]
Контролінг має свою концептуальну основу, яка включає принципи управління фінансовими потоками, спрямовані переважно на забезпечення чіткої аналітичної інформації для прийняття управлінських рішень. Стосовно системи державного бюджетування, адаптація концепції контролінгу передбачає наступне: розгляд Державного бюджету України в контексті обліку сум покриття; трансформацію галузевого і регіонального аспектів державного бюджетування в управління по центрах відповідальності (центрам прибутку і центрам витрат); жорстке узгодження програмно-цільового підходу з управлінням фінансовими потоками: по пріоритетах, термінах і обсягах фінансування [2, c. 32].
Стосовно системи державного бюджетування принцип управління по сумах покриття означає наступне. У процесі оперативного розподілу витрат державного бюджету, існують [1, c. 8]:
1) захищені статті,
2) пріоритетні, відповідно до стратегії соціально-економічного розвитку, статті, відображені в бюджетних програмах
3) інші. Якщо щомісячні обов'язкові виплати вважати „постійними” витратами державного бюджету, то інші виплати можуть бути розглянуті як маржинальний доход чи сума покриття.
Важливість алгоритмізації процесу використання суми покриття державного бюджету на рівні операційного управління визначається впливом цього процесу на реалізацію задач, сформульованих у стратегії соціально-економічного розвитку. По-перше, пріоритетні задачі повинні бути вирішені в зазначений термін, і, по-друге, необхідно виключити можливість „ручного” управління витратами бюджету саме в частині суми покриття [1, c. 10].
Як правило, після забезпечення „постійних” виплат, саме сума покриття чи маржинальний дохід державного бюджету може бути використаним на фінансування цільових програм, спрямованих на розвиток тих чи інших центрів фінансової відповідальності. І саме сума покриття, оскільки з неї виключені постійні й обов'язкові витрати, є фінансовим ресурсом, що забезпечує реалізацію пріоритетних стратегічних напрямків соціально-економічного розвитку країни. Процес розподілу суми покриття, чи видатків, що залишилися після виплати обов’язкових щомісячних витрат, розглядається в контексті програмно-цільового управління видатками державного бюджету [7, c. 28].
Отже, в результаті здійсненого аналізу для покращення системи управління проведення фінансового контролінгу на рівні держави через виконання його органами влади можемо запропонувати в цілях підвищення рівня відповідальності за результати проведеного контролю створити центри фінансової відповідальності за виконання, витрачаня державного бюджету та контролю за процесом бюджетування як на рівні держави, так і на рівні регіонів, формування бюджетів місцевого самоврядування великих населених пунктів.
Список використаної літератури
1. Брюшкова Н.О. Принципи формування державного бюджету / О.С.Поважний, Н.О.Брюшкова // Розвиток фінансових методів державного управління національною економікою: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. – Донецьк, 2008. – т.IX, вип. 103, серія „Економіка”. – С. 5-14.
2. Дерлиця А. Ю. Державні фінанси в умовах демократичних перетворень // Віс¬ник Тернопільської академії народного господарства. – 2000. - № 9. – с.30-33.
3. Дерлиця А. Ю. Інституційне регулювання бюджетного процесу // Фінанси України. – 2001. - №10. – с. 29 – 33.
4. Жибер Т.В. Бюджетна політика України на сучасному етапі та її реалізація в бюджетному процесі // Фінанси України – 2005. – № 8. – С. 7-12.
5. Павлюк К.В. Проблеми формування бюджету розвитку // Фінанси України. – 2000. – № 1. – С. 59–65.
6. Ринкова трансформація економіки України: проблеми регулювання. Колективна монографія / за ред. В.Ф. Бесєдіна, А.С. Музиченка. – К.: НДЕІ. – 2005. – 551 с.
7. Соломенко С.М. Макроекономічний аспект державного бюджету України / С.М. Соломенко // Научное обеспечение процессов реформирования экономических отношений в условиях рыночной экономики: Материалы VII научно-практической конференции. – Симферополь: КИБ, 2006. – Т.3. – 131 с. – С. 26-29.
Проблемами бюджетування та фінансового контролінгу бюджету займались такі науковці, як : В. Андрущенко, О.Василик, А. Даниленко, А. Єпіфанов, О. Кириленко, І. Лук’яненко, І.Луніна, В.Опарін, К. Павлюк, Д.Полозенко, В.Федосов, С.Юрій та інші.
Так, оперативний контролінг реалізує функції обліку доходів і витрат державного бюджету, а також контролю фінансових потоків. Необхідність впровадження функцій оперативного контролінгу полягає у забезпеченні план-фактного контролю коштів, які направляються на досягнення цілей планового періоду. Функції оперативного контролінгу є «технічними» і реалізуються щодня [6, c. 232].
Стратегічний контролінг спрямований на реалізацію функцій аналізу і прогнозу, а також планування фінансових потоків державного бюджету. Ці функції відрізняються своєю аналітичною домінантою, вони реалізуються періодично (раз у звітний період) і за вимогою керівництва [7, c. 28].
Задачі контролінгу на рівні державного управління можуть бути визначені так: основна задача стратегічного контролінгу складається в забезпеченні взаємозв'язку стратегії і бюджету на етапі їх розробки - планування; основною задачею оперативного контролінгу є підтримка взаємодії стратегії і бюджету на етапі їх реалізації, що передбачає можливість взаємокорекції у вигляді „зворотного зв'язку” (рис. 1.1).
Рис. 1.1 Види, функції і задачі державного контролінгу [3, c. 30]
Контролінг має свою концептуальну основу, яка включає принципи управління фінансовими потоками, спрямовані переважно на забезпечення чіткої аналітичної інформації для прийняття управлінських рішень. Стосовно системи державного бюджетування, адаптація концепції контролінгу передбачає наступне: розгляд Державного бюджету України в контексті обліку сум покриття; трансформацію галузевого і регіонального аспектів державного бюджетування в управління по центрах відповідальності (центрам прибутку і центрам витрат); жорстке узгодження програмно-цільового підходу з управлінням фінансовими потоками: по пріоритетах, термінах і обсягах фінансування [2, c. 32].
Стосовно системи державного бюджетування принцип управління по сумах покриття означає наступне. У процесі оперативного розподілу витрат державного бюджету, існують [1, c. 8]:
1) захищені статті,
2) пріоритетні, відповідно до стратегії соціально-економічного розвитку, статті, відображені в бюджетних програмах
3) інші. Якщо щомісячні обов'язкові виплати вважати „постійними” витратами державного бюджету, то інші виплати можуть бути розглянуті як маржинальний доход чи сума покриття.
Важливість алгоритмізації процесу використання суми покриття державного бюджету на рівні операційного управління визначається впливом цього процесу на реалізацію задач, сформульованих у стратегії соціально-економічного розвитку. По-перше, пріоритетні задачі повинні бути вирішені в зазначений термін, і, по-друге, необхідно виключити можливість „ручного” управління витратами бюджету саме в частині суми покриття [1, c. 10].
Як правило, після забезпечення „постійних” виплат, саме сума покриття чи маржинальний дохід державного бюджету може бути використаним на фінансування цільових програм, спрямованих на розвиток тих чи інших центрів фінансової відповідальності. І саме сума покриття, оскільки з неї виключені постійні й обов'язкові витрати, є фінансовим ресурсом, що забезпечує реалізацію пріоритетних стратегічних напрямків соціально-економічного розвитку країни. Процес розподілу суми покриття, чи видатків, що залишилися після виплати обов’язкових щомісячних витрат, розглядається в контексті програмно-цільового управління видатками державного бюджету [7, c. 28].
Отже, в результаті здійсненого аналізу для покращення системи управління проведення фінансового контролінгу на рівні держави через виконання його органами влади можемо запропонувати в цілях підвищення рівня відповідальності за результати проведеного контролю створити центри фінансової відповідальності за виконання, витрачаня державного бюджету та контролю за процесом бюджетування як на рівні держави, так і на рівні регіонів, формування бюджетів місцевого самоврядування великих населених пунктів.
Список використаної літератури
1. Брюшкова Н.О. Принципи формування державного бюджету / О.С.Поважний, Н.О.Брюшкова // Розвиток фінансових методів державного управління національною економікою: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. – Донецьк, 2008. – т.IX, вип. 103, серія „Економіка”. – С. 5-14.
2. Дерлиця А. Ю. Державні фінанси в умовах демократичних перетворень // Віс¬ник Тернопільської академії народного господарства. – 2000. - № 9. – с.30-33.
3. Дерлиця А. Ю. Інституційне регулювання бюджетного процесу // Фінанси України. – 2001. - №10. – с. 29 – 33.
4. Жибер Т.В. Бюджетна політика України на сучасному етапі та її реалізація в бюджетному процесі // Фінанси України – 2005. – № 8. – С. 7-12.
5. Павлюк К.В. Проблеми формування бюджету розвитку // Фінанси України. – 2000. – № 1. – С. 59–65.
6. Ринкова трансформація економіки України: проблеми регулювання. Колективна монографія / за ред. В.Ф. Бесєдіна, А.С. Музиченка. – К.: НДЕІ. – 2005. – 551 с.
7. Соломенко С.М. Макроекономічний аспект державного бюджету України / С.М. Соломенко // Научное обеспечение процессов реформирования экономических отношений в условиях рыночной экономики: Материалы VII научно-практической конференции. – Симферополь: КИБ, 2006. – Т.3. – 131 с. – С. 26-29.
Вернуться назад