DataLife Engine > Сучасні тенденції державних фінансів 2011 > Фолюш У.В. Переваги програмно-цільового методу складання місцевих бюджетів

Фолюш У.В. Переваги програмно-цільового методу складання місцевих бюджетів


16-05-2011, 22:54. Разместил: Фолюш У.В.
УДК 336
© Фолюш У.В., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-62з

Переваги програмно-цільового методу складання місцевих бюджетів

Одним із підходів, що дають можливість спрямувати бюджетні кошти відповідно до пріоритетів суспільного розвитку, є програмно-цільовий метод (ПЦМ) складання бюджету і визначення обсягів його видаткової частини.
Програмно-цільовий метод бюджетування – це управління бюджетом з орієнтацією на те, щоб витрачання бюджетних коштів вело до досягнення соціально-значущих результатів. Ключовим важелем цього методу є здійснення контролю за результатами економічної та соціальної ефективності діяльності розпорядників бюджетних коштів.
Програмно-цільовий метод у бюджетному процесі вперше було запроваджено в 60-х роках ХХ століття у США. Сьогодні компоненти цього методу активно використовуються у США, Канаді, Новій Зеландії, Великобританії та країнах – членах Європейського Союзу у бюджетному процесі. Використання програмно-цільового методу при складанні та виконанні бюджету є актуальним й в умовах інтеграції України до Європейського Союзу, так як однією з вимог до країн – членів ЄС та кандидатів на вступ до ЄС є підготовка бюджету у програмному форматі.
Запровадження програмно-цільового методу у бюджетному процесі спричинює до відмови від традиційних підходів до складання та виконання бюджету. Бюджетний процес можна уявити собі у вигляді виробничої функції, що встановлює причинно-наслідкові зв’язки між одержаними результатами реалізації бюджетної програми та ресурсами місцевого самоврядування, які використовуються для досягнення певних результатів на рівні місцевого самоврядування. При використанні постатейного методу формування бюджету увагу зосереджують на ресурсній частині виробничої функції, залишаючи поза увагою очікувані результати. При складанні бюджету за ПЦМ зазвичай використовують інший підхід. Його особливістю є те, що складання бюджету починають із концентрації уваги на результатах, досягнення яких очікується при реалізації бюджетної програми, а лише після цього – на ресурсах, які необхідні для досягнення таких результатів. В такій системі результати – це те, до чого місцевий уряд прагне, чого бажає досягти – цілі, які він перед собою ставить, – здійснюючи певні заходи.
Оскільки основою програмно-цільового методу є зосередження увагу на результатах діяльності місцевого уряду, він дає можливість посилити дієвість та ефективність місцевого самоврядування. В аналітичному плані здійснюється введення у бюджетний процес важливих елементів аналізу співставлення витрат і досягнутих результатів. Такий аналіз використовується як інструмент оцінки бюджетної програм, адже забезпечує прийняття та реалізацію у бюджетній системі тих програм, результати здійснення яких (що можуть бути кількісно визначені) виправдовуватимуть витрати на них. Використання програмно-цільового методу формування бюджету дає також можливість використовувати аналіз економічної ефективності та інші інструменти оцінки.
При складанні бюджету з використанням програмно-цільового методу формується система звітування та оцінки роботи розпорядників бюджетних коштів, тому цей метод є інструментом забезпечення прозорості уявлень про рішення на рівні місцевого бюджету. При застосуванні програмно-цільового методу і суспільство в цілому, і законодавча гілка влади зокрема можуть отримати значно краще уявлення про те, що чим займається головний розпорядник бюджетних коштів, яка мета його існування, чого він намагається досягнути, яким чином має намір це зробити й, у підсумку, наскільки успішно він це робить. В свою чергу, це чітке явлення є основою для створенню таких умов для розробки бюджетної політики, в яких існує можливість прийняття більш ефективних та раціональних фінансових рішень щодо рівня та складу видатків бюджету.
Отже, використання програмно-цільового методу у бюджетному процесі має наступні переваги:
•забезпечення прозорості бюджетного процесу, чітке визначення тих цілей і завдань, на досягнення яких спрямовуються кошти бюджету, підвищення контролю за результатами виконання бюджетних програм;
•проведення оцінки діяльності учасників бюджетного процесу на основі показників, які дають уявлення про рівень досягнення поставлених цілей та виконання завдань, а також аналіз фактів, які спричинили до неефективного виконання бюджетних програм;
•упорядкування діяльності розпорядника бюджетних коштів з приводу формування і виконання бюджетних програм через чітке розмежування відповідальності за реалізацію кожної бюджетної програми між визначеними розпорядниками бюджетних коштів – відповідальними виконавцями бюджетних програм;
•підвищення рівня відповідальності розпорядника бюджетних коштів за дотримання відповідності бюджетних програм законодавчо визначеній меті його діяльності, за ті фінансові ресурси, які виділені йому для реалізації бюджетної програми, а також за результати виконання таких програм;
•підвищення якості розробки бюджетної політики, ефективності розподілу і використання бюджетних коштів.
Отже, програмно-цільовий метод формування бюджету – це новий перспективний метод бюджетування, поширений у багатьох розвинутих країнах, який дає можливість більш раціонально та ефективно управляти бюджетними ресурсами й приймати більш виважені рішення щодо використання бюджетних коштів.

Список використаних джерел:
1.Бюджетний кодекс України. Закон України від 08.07.2010 №2456-VI// Відомості Верховної Ради України. – 2010. - № 50-51.
2.Розпорядження Кабінету Міністрів України від14.09.2002 р. №538-р. «Про схвалення Концепції застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі» //Бюджетний процес в Україні: збірник нормативно-інструктивних матеріалів. – К.: Міленіум, 2003.
3.Наказ Головного контрольно-ревізійного управління України від 15.12.2005 № 444 «Про вдосконалення проведення аудиту ефективності виконання бюджетних програм».
4.Януль І.Є. Застосування програмно-цільового методу формування бюджету // Фінанси України. – 2003. - №6.
5.Рожкова Л.В. Програмно-цільове планування показників бюджету // Вісник податкової служби. – 2008. – № 41. – С. 48-50.

Вернуться назад