DataLife Engine > Якість фінансових послуг та інструментів > Пістоляк О.Р. Cучасний стан та проблеми розвитку лізингу в Україні

Пістоляк О.Р. Cучасний стан та проблеми розвитку лізингу в Україні


20-11-2012, 11:12. Разместил: Пістоляк О.Р.
Ольга Пістоляк
Львівський національний університет імені Івана Франка
Cучасний стан та проблеми розвитку лізингу в Україні


В умовах ринкової економіки Україна стала на шлях глибоких соціально-економічних перетворень, необхідною умовою успішного здійснення яких є розвиток реального сектору. Але для цього необхідно використовувати альтернативні методи фінансування витрат на оновлення матеріальної бази і реструктуризацію виробництва. Однією з таких альтернатив може стати лізинг. Лізинг є однією з найновіших форм інвестування, що здатні значно пожвавити процес відтворення виробництва, надати потужний поштовх процесам приватизації, оновлення технологій підприємств і створення нових виробництв, оптимізувати використання наявного машинного устаткування і на вигідних умовах отримати найсучасніше вітчизняне та закордонне устаткування. Зважаючи на це, розвиток цієї фінансової послуги на фінансовому ринку України є актуальним і необхідним.
Проблеми організації та регулювання лізингу привертають увагу багатьох фахівців, про що свідчить значна кількість наукових публікацій, присвячених цій темі. Серед вітчизняних науковців, що займалися дослідженням цієї проблеми слід назвати С.І. Брус, З.С. Варналій, Л.П. Хмелевська, М.О. Хмелевський, І.Г. Міхаліна, та інших. Проте через динамізм сучасних соціально-економічних, політичних процесів зазнають відповідних змін і умови здійснення лізингових операцій, які не завжди мають позитивний характер, потребують швидкого реагування з боку і недостатньо вивчені. Тому ряд актуальних питань щодо оцінки, розвитку та фінансування лізингових операцій потребують додаткового дослідження.
Метою даного наукового дослідження є поглиблення теоретико-методологічних особливостей розвитку лізингу в Україні та аналіз його фактичного стану.
В Україні об‘єктивні передумови для становлення лізингових відносин були сформовані в результаті приватизації державних підприємств, переходу на госпрозрахункові відносини, необхідності технічного переоснащення галузей національної економіки, створення малих і середніх суб‘єктів господарювання. Переважна більшість підприємств відчула гостру потребу в заміні зношених основних засобів, модернізації діючого устаткування та розширенні технологічного парку, що потребувало значних інвестицій. В умовах нестачі у суб‘єктів господарювання власних коштів, відсутності прийнятного довгострокового банківського кредитування та пошуку підприємствами-виробниками устаткування шляхів збуту своєї продукції повстала проблема застосування нових фінансових інструментів для впровадження інвестицій, яким може стати лізинг[1].
У світовій практиці немає єдиного визначення терміна "лізинг". Законодавство України визначає його як підприємницьку діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений термін лізингоотримувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоотримувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоотримувачем періодичних лізингових платежів [2].
Основними видами лізингу, визнаними у всьому світі, є оперативний та фінансовий лізинг, а правовими критеріями для такого розмежування визнаються строк використання майна та обсяг обов'язків лізингодавця . Як складне економічне явище, лізинг виконує важливі функції у формуванні багаторівневої економіки і активізації виробничої діяльності. Серед різноманітних функцій лізингу, доцільно виділити такі, які якнайширше розкривають його природу, зокрема: фінансову, виробничу та збутову.
Для України, міжнародний лізинг,є одним з важливих каналів інвестицій. Використання міжнародного лізингу, як метод залучення інвестицій в Україну, має особливе значення в поточному дефіциті капіталовкладень за рахунок власних коштів підприємств, у відсутності необхідної підтримки громадськості, обмеженому доступі до довгострокових кредитів. Таким чином, лізинг може стати потужним чинником у стимулюванні припливу інвестицій в основний капітал та економічне зростання в Україні.
Розвиток ринку лізингових послуг в Україні - уповільнюється низкою проблем. Серед них варто виділити [1]:
- макроекономічні проблеми, які створюють несприятливий інвестиційний клімат у країні в цілому;
- недосконалість законодавчої бази;
- відсутність повноцінних гарантій повернення інвестицій;
-недостатня обізнаність громадян щодо користування лізинговими послугами їх непопулярність нерівномірність розподілу провідних лізингових компаній на території України;
- обмеженість термінів дії лізингових угод;
-слабкий розвиток інфраструктури ринку та відсутність інформації й реклами щодо лізингових послуг .
Український ринок лізингу займає лише 0,1% від європейського. У кращі періоди функціонування частка лізингу у вітчизняній економіці становила 8%, але протягом 2009 року й ця цифра скоротилася більш ніж удвічі. В 2011 року спостерігаються позитивні зрушення на ринку лізингу — кількість укладених договорів фінансового лізингу за 3 квартал 2011 рік збільшилась на 1530 у порівнянні з 2010 роком і склала 2828 договорів. (таблиця 1).
Таблиця 1

Підсумки діяльності лізингодавців за 2010-2011 рр. [3]

Показник III кв. 2010р. III кв. 2011р.
Вартість укладених договорів, млн. грн. 1332,2 4400,5
Кількість укладених договорів, шт. 1298 2828
Вартість діючих договорів, млрд. грн. 28,7 34,50
Кількість договорів у портфелі, шт. 19534 18823
Кількість укладених договорів фінансового лізингу в III кварталі 2011 року збільшилась на 1530 (118%) у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. У вартісному вираженні обсяг укладених договорів за III квартал 2011 року збільшився у порівнянні з минулим роком на 230% і склав 4,4млрд. грн. Лізингові компанії на кінець III кв. 2011р. уклали договорів фінансового лізингу на суму 34,5 млрд. грн, що на 5,8 млрд. грн більше показника аналогічного періоду 2010 року. У кількісному вираженні обсяг діючих договорів на кінець III кв. 2011 року становив 18823 угоди, що на 711 договорів менше аналогічного періоду минулого року. Середня вартість діючої угоди станом на кінець III кв. 2011 року збільшилася на 0,08 млн. грн (4,6%) і становить приблизно 1,83 млн. грн.
Серед договорів фінансового лізингу у 2011 році, як і раніше, переважають угоди в галузі транспорту (56,22%), сільського господарства (14,77%), будівництва (8,26%) та сфері послуг (4,97%); Найбільшим попитом серед предметів лізингу користується транспорт (51,83%), а також сільськогосподарська техніка (12,85%).
За даними на 01.05.2011р. переважна більшість лізингових компаній розміщується у місті Києві - 20,5 %, відповідно решта представлена у Львові - 8,7 %, в Одесі - 8,2 %, у Дніпропетровську - 7,7 %, в Донецьку 7,1%, 6,1% в АРК, 5,6% у Запоріжжі та 5,1% в Харкові. На решту областей України припадає лише 31 % лізингових компаній, а у Закарпатті такі заклади взагалі відсутні [3].
В Україні нині лізинг застосовується в незначних масштабах. Так основний показник - рівень проникнення лізингу в капітальні інвестиції, становить в Україні лише 2,5%, тоді як в європейських країнах він в середньому складає 14%. Та навіть в пострадянській Білорусі рівень проникнення сягнув 8%, що свідчить про сприятливі умови розвитку. Загальна потреба в інвестиціях на оновлення основного капіталу підприємствами України складає щонайменше 172 млрд. дол. США. За оцінками вітчизняних експертів, потреба в лізингу для оновлення основних фондів підприємств країни в 70 разів перевищує його наявний обсяг [1].
Основним джерелом фінансування лізингових операцій в поточному році стали позичкові кошти (87,8%), при цьому їх питома вага зросла майже на 30% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року (57,89%); відповідно, питома вага власних коштів лізингових компаній зменшилась у порівнянні з аналогічним періодом минулого року(42,10%) на 30% і становить лише 12,2% [3].
Створення умов для широкого використання лізингових послуг сприятиме фінансуванню для оновлення основних фондів вітчизняних підприємств та зростанню обсягів виробництва у різних галузях економіки, а це забезпечить збільшення робочих місць та покращення рівня життя населення. Оскільки лізингові операції є дієвим і реальним способом фінансування виробництва, тому на сьогоднішній день лізинг - найперспективніший фінансовий інструмент, здатний ефективно розвивати виробництво, активізувати інвестиційний процес в країні. Розвиток лізингу в Україні сприятиме розвитку малого та середнього бізнесу, забезпечуючи наступні переваги: стовідсоткове кредитування, яке не вимагає негайного початку платежів; набагато простіше отримати контракт з лізингу, ніж позику; до лізингових операцій залучаються великі кошти банківських установ, страхових, акціонерних та інших товариств; можливість через лізинг не тільки оперативно реконструювати виробництво, а й спрямовувати зекономлені кошти на інші потреби; можливість отримати додаткові інвестиції від іноземних партнерів, причому не в грошовому вираженні, а в машинах та устаткуванні [4].
Література:

1.Міхаліна І.Г. Актуальні проблеми розвитку лізингу в Україні/І.Г. Міхаліна// Статистика України - №3. – 2005. – С. 31-33.
2.Брус С.І. Лізинг як фінансовий інструмент/ С.І. Брус// Фінанси України - №11. – 2008. – С.75-79.
3.Українське об’єднання лізингодавців: [Режим доступу: http://www.leasing.org.ua]
4. Варналій З.С. Мале підприємництво у сфері побутового обслуговування населення. Навчальний посібник. / З.С. Варналій, Л.П. Хмелевська, М.О. Хмелевський. - К.: Знання України. – 2007, - 260 с.

Вернуться назад