Даців Ю.О. ЄСВ: становлення і удосконалення процедури нарахування та сплати

Даців Юрій Олегович, 2013
ЛНУ ім. Івана Франка, Екф-43с

ЄСВ: становлення і удосконалення процедури нарахування та сплати

Впровадження єдиного соціального внеску стало позитивним кроком у реформуванні системи загальнообов’язкового державного соціального страхування. Важливо прослідкувати шлях становлення і розвитку єдиного соціального внеску як причини його ефективного функціонування.
З метою підвищення ефективності діяльності фондів соціального страхування у 2011 році Урядом України було запроваджено систему єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Пенсійний фонд України з 1 січня 2011року визначено органом, який відповідно до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, здійснював облік платників єдиного внеску, забезпечував збір та облік страхових коштів, контролював повноту та своєчасність їх сплати [1]. На базі системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України створено Державний реєстр загальнообов’язкового соціального страхування, складовими якого є реєстр страхувальників та реєстр застрахованих осіб.
Єдиний внесок включає в себе страховий внесок на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, і сплачується в обов’язковому порядку.
До цього чотири Фонди здійснювали низку подібних функцій – реєстрацію платників, збір та контроль за надходження коштів. З іншого боку, роботодавці мали формувати звітність, повторювати нарахування, облік та спрямовувати платежі до різних Фондів, та й перевіркам підлягали з боку кожного Фонду окремо. Введення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, консолідація в окремому органі виконання подібних для усіх фондів функцій, а також єдина база для нарахування внесків та єдиний звітний період із єдиною формою звітності значно зменшили фінансове та матеріально-технічне навантаження на платників.
Уникнення дублювання страховими фондами функцій, пов’язаних із формуванням та оперуванням страховими активами, суттєво зменшило витрати на створення та підтримання інформаційної системи реєстрації та обліку страхувальників і застрахованих осіб, спростило як ведення звітності платниками, так і здійснення контролю за повнотою і своєчасністю сплати внесків з боку Фонду, сприяло скороченню адміністративних та операційних витрат, зменшенню кількості помилок при нарахуванні внесків, скороченню паперового обігу та здешевленню витрат на проведення фінансових операцій, а також суттєво зменшило ризик виникнення невідповідностей у системі в цілому.
За підсумками 2011 року нараховано єдиного внеску роботодавцями за найманих працівників – 139,1 млрд. грн., утримано єдиного внеску із заробітної плати застрахованих осіб – 14,0 млрд. грн. Середньооблікова чисельність застрахованих осіб на 01.01.2012 становила 13743194 особи [2].
За підсумками 2012 року органи Пенсійного фонду України забезпечили надходження єдиного внеску у сумі 178,8 млрд.грн., в т.ч. від роботодавців –158,8 млрд.грн., від застрахованих осіб – 16,0 млрд.грн., фізичних осіб-СПД спрощеної системи оподаткування – 3,9 млрд.грн. Середньооблікова чисельність застрахованих осіб на 01.01.2013 становила 13491256 осіб[2].
Переваги щодо спрощення процедури подання звітності та сплати єдиного внеску позитивно оцінили і платники.
З 2011 року процедура нарахування та сплати єдиного внеску постійно удосконалювалася, зокрема [2]:
- з 6 серпня 2011 року фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які визначались як такі, що беруть участь у проваджені ними підприємницької діяльності, звільнені від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі;
- з 1 січня 2013 року підприємствам суднобудівної промисловості надано пільги зі сплати єдиного внеску;
- з 1 січня 2013 року зменшено кількість рахунків для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Зокрема, було відкрито 88 рахунків для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування залежно від категорій платників та класів професійного ризику виробництва [3], визначених Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” [1]. Залежно від видів виплат, які нараховуються, один роботодавець нині формував від двох до семи платіжних документів.
- з 28 квітня 2013 року врегульовано питання сплати єдиного внеску міжнародними організаціями, розташованими за межами України, за її працівників, які є громадянами України, що дає можливість реалізувати права громадян України, які працюють у таких установах, на пенсійне страхування. Також, для осіб, які не підлягали загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, надана можливість укладати договори добровільної участі на здійснення одноразової сплати страхових внесків внеску за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року;
- з 1 липня 2013 року до страхового стажу зараховується період перебування жінки у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
- з метою створення нових робочих місць, передбачено відшкодування роботодавцю 50% нарахованих сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за кожного працівника, працевлаштованого на нове робоче місце, за умови виплати йому щомісяця заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати протягом 12 календарних місяців.
Строк подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску – 20 число місяця, що настає за звітним періодом [4].

З 1 жовтня 2013 року [5]:
- сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування здійснюється на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в органах Державної казначейської служби для зарахування єдиного внеску;
- прийняття звіту про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та облік сплати страхових коштів у картках особових рахунків платників здійснюють органи Міністерства доходів і зборів України .
Отже, система єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування була запроваджена у 2011 році і з цього часу процедура нарахування та сплати єдиного внеску постійно удосконалюється, що сприяє ефективності діяльності фондів соціального страхування.



Література
1. Закону України від 08.07.2010 р. № 2464 “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2464-17
2. Сайт Пенсійного фонду України: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pfu.gov.ua/pfu/control/uk/publish/article?art_id=211980&cat_id=184068
3. З 1 січня 2013 року запроваджується сплата єдиного внеску одним платіжним дорученням: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ooru.org.ua/laws/3.z-1-sichnya-2013-roku-zaprovadzhutsya-splata-dinogo-vnesku-odnim-platizhnim doruchennyam.htm
4. Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений Наказом Міністерства доходів і зборів України 09.09.2013 р. № 454, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2013 р. за № 1628/24160: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z1628-13
5. Закон України від 04.07.2013 р № 406-VII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи”. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/406-18