Гупало У.В. Стратегія зменшення ризиковості у діяльності підприємств малого бізнесу в умовах кризи
16-03-2011, 18:17. Разместил: Admin
УДК 338
© У.В.Гупало,2011
ЛНУ імені Івана Франка, група ЕкфМ-52с
Науковий керівник: асистент Рубаха М.В.
СТРАТЕГІЯ ЗМЕНШЕННЯ РИЗИКОВОСТІ У ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ МАЛОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ КРИЗИ
Світова фінансова криза позначилася на стані економіки України та на розвитку вітчизняних підприємств. Поглиблення негативних для економіки явищ на протязі останніх років вкрай негативно впливає на розвиток бізнесу в Україні, зокрема малого бізнесу. Статистичні дані розвитку малого підприємництва у вітчизняній економіці демонструють негативну тенденцію, а це в свою чергу свідчить про зростання ризикованості для підприємств малого бізнесу в умовах кризи. І якщо великі компанії мають ресурси, що дозволяють якось долати ці негативні фактори, то, малі підприємства такої можливості позбавлені. Тому набуває актуальності проблема визначення спектру ризиків малого бізнесу, які можуть бути найбільш небезпечними для малих підприємств в умовах кризи і можливих стратегій, щоб їх поменшити або запобігти.
Проблематика управління ризиками малих підприємств МП та основні стратегії в умовах кризи у сфері розробки шляхів виходу із кризового становища економіки присутня лише фрагментарно. Так частково ці питання досліджені у працях О.В.Азаров, А.І. Бутенко, З.С. Варналій, В.В.Виговська, Л.І.Воротіна, , Н.В.Гончарова, О.Є.Мазур, О.В.Манакова, Я.В.Онищук, І.М, Сараєва та інші.
Метою роботи є визначення найбільш значущих ризиків, специфічних для малих підприємств в умовах кризи та розробка основних стратегічних напрямків їх зниження на підставі вивчення специфіки цих ризиків
Виклад основного матеріалу. Роль малого бізнесу в економіці країни в період кризи становить особливий інтерес. На малих підприємствах зайнятий кожен четвертий український найманий працівник - 24,3% у 2008 році і 25,2% у 2009 році. Тут реалізується одна шоста всього обсягу продукції, робіт і послуг - 16,3% у 2008 році і 16,6% у 2009 році [1]. Розвиток малих підприємств у 2008 році знизився в цілому до рівня 2006 року, а за деякими показниками і нижче. Так, наприклад, частка малих підприємств у загальному обсязі реалізованої продукції знизилася з 18,8% у 2006 році до 16,3 % - у 2008 році . Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування був у 2008 році негативним і становив - 37482,2 мли грн. тоді як у 2006 був 5187,1 млн. грн. Збитковими у 2008 були більше третини усіх малих підприємств (37,35). Показник рівня рентабельності (збитковості) всієї діяльності малих підприємств за останні три роки знизився з 1,5 % у 2006 році до - 7,6 % - у 2008 році [2]. У 2009 році рівень розвитку малого підприємництва в Україні знизився ще більше. У кризовому 2009 році вітчизняне мале підприємництво пережило втрату робочих місць на рівні 4% порівняно з 2008 роком. З одного боку, це істотно менше, ніж у промисловості - мінус 9,5% у 2009 році порівняно з 2008 роком. З іншого - ставить під сумнів тезу про те, що мале підприємництво згладжує зростання безробіття [1].
За даними матеріалів круглого столу Європейської Комісії та Європейського Інвестиційного фонду "Вплив кризи на малий і середній бізнес", в які на підставі результатів соціологічних досліджень провідними європейськими економістами визнано, що нинішня фінансово-економічна криза є найбільш потужною за останні десятиліття. ЇЇ наслідки проявляються в надзвичайному прагненні підприємницького співтовариства мінімізувати можливі ризики у зв'язку з песимістичними оцінками найближчих і середньострокових перспектив економічного розвитку. Стиснення споживчого ринку й скорочення обсягу продажів, поряд зі зменшенням ліквідності підприємств і негативними перспективами майбутнє, дуже негативно впливають на сектор малого підприємництва (МП). Крім того, становище сектору МП значною мірою погіршується ускладненням доступу до фінансових ресурсів [ 3, с. 20-21].
На підставі аналізу вітчизняних та зарубіжних соціологічних опитувань, які проводилися у 2008-2009 pp. та вивчення специфіки малого бізнесу можна сформулювати основні ризикоутворюючі проблеми, уразливі точки суб'єктів малого підприємництва і відповідні види ризиків, які можуть при цьому виникати (табл.1). Аналіз таблиці показує що в умовах кризи основними ризиками впливу на вітчизняні МП є зовнішні ризики, пов’язані з погіршенням ринкових умов господарювання, звуженням споживчого ринку, колапсом фінансової системи і посиленням податкового, регуляторного і адміністративного тиску на малий бізнес .
Таблиця 1
Основні ризики малого бізнесу в умовах кризи
Джерело: [3, с. 21]
У зв'язку з більш високими ризиками, у період кризи банки перестають кредитувати малий бізнес у першу чергу. Крім того, це пов'язано з нестачею заставного забезпечення, з труднощами рефінансування портфеля кредитів, виданих малому бізнесу, з традиційно меншою прозорістю та трудомісткістю видачі кредитів.
В теорії стратегічного управління виділяють основні стратегії, які малі підприємства можуть використовувати для зменшення рівня ризикованості і подальшого розвитку [4]:
мінімізації витрат - скорочення витрат, щоб попередити падіння доходів компанії;
диференціації - підвищення конкурентоспроможності компанії завдяки наданню додаткових послуг або виробництву нових товарів підвищеної якості;
диверсифікації - поширення продуктового ряду й збільшення числа джерел доходу;
інтеграційні - об'єднання декількох підприємств з метою консолідації можливостей для розвитку і виходу на нові ринки.
Слід зазначити, що простір для вибудовування стратегій у вітчизняного малого бізнесу дуже малий. У його галузевій структурі переважають компанії, що зайняті перепродажем товарів і послуг інших виробників. У кризовий період малі підприємства оперативно слідом за зниженням обігу скорочують персонал, обсяг орендованих потужностей і площ. Здебільшого такі компанії не володіють активами й досить слабко мотивовані до пошуку нових шляхів розвитку. Їх ключова стратегія - "перечекати", вони повністю залежать від кон'юнктурного циклу й конкретного великого замовника (адміністративного або корпоративного), виключаючи з стратегічного арсеналу самостійність і розвиток. На жаль, вітчизняний малий бізнес як відповідну реакцію на кризу не використовує інтеграційні стратегії - консолідації можливостей для розвитку й виходу на новий рівень.
Ще одна поширена стратегія малого бізнесу в Україні - це "вихід у тінь". Значення середньомісячної зарплати на малих підприємствах у 2009 році - 915 грн., проти 1 906 грн середньомісячної по країні. Відповідно наявність 25% найманих працівників із середньою зарплатою, яка удвічі менша за середнє значення, показує високу тінізацію малого підприємництва.
Висновки. Проведений аналіз показує, що наслідки поточної економічної кризи особливо гостро відчувають вітчизняні МП через погіршення ринкових умов господарювання, ускладнення доступу до кредитування, зниження попиту на товари і послуги та посилення податкового, регуляторного й адміністративного тиску з боку держави. Все це підвищує рівень ризикованості підприємницького середовища, збільшуючи кількість ризиків при веденні бізнесу. Тому для підприємств малого бізнесу доцільним є обрання оптимальної стратегії функціонування для зменшення рівня ризикованості та ефективного подальшого розвитку
Використана література.
Джангіров Д. Статистика проти малого бізнесу [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.epravda.com.ua/publications/2011/02/8/270227/
Основні показники діяльності малих підприємств у 2009 році [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
Бутенко А.І. Сараєва М.І. Ризики та стратегії малого бізнесу в умовах кризи// Вісник ХНЕУ - № 4 ( Том 3), - 2010, - С. 20-23
Стратегии развития малого бизнеса в кризисньїй период: Зкономический атлас [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.rosbr.ru/files//block_final.pdf
© У.В.Гупало,2011
ЛНУ імені Івана Франка, група ЕкфМ-52с
Науковий керівник: асистент Рубаха М.В.
СТРАТЕГІЯ ЗМЕНШЕННЯ РИЗИКОВОСТІ У ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ МАЛОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ КРИЗИ
Світова фінансова криза позначилася на стані економіки України та на розвитку вітчизняних підприємств. Поглиблення негативних для економіки явищ на протязі останніх років вкрай негативно впливає на розвиток бізнесу в Україні, зокрема малого бізнесу. Статистичні дані розвитку малого підприємництва у вітчизняній економіці демонструють негативну тенденцію, а це в свою чергу свідчить про зростання ризикованості для підприємств малого бізнесу в умовах кризи. І якщо великі компанії мають ресурси, що дозволяють якось долати ці негативні фактори, то, малі підприємства такої можливості позбавлені. Тому набуває актуальності проблема визначення спектру ризиків малого бізнесу, які можуть бути найбільш небезпечними для малих підприємств в умовах кризи і можливих стратегій, щоб їх поменшити або запобігти.
Проблематика управління ризиками малих підприємств МП та основні стратегії в умовах кризи у сфері розробки шляхів виходу із кризового становища економіки присутня лише фрагментарно. Так частково ці питання досліджені у працях О.В.Азаров, А.І. Бутенко, З.С. Варналій, В.В.Виговська, Л.І.Воротіна, , Н.В.Гончарова, О.Є.Мазур, О.В.Манакова, Я.В.Онищук, І.М, Сараєва та інші.
Метою роботи є визначення найбільш значущих ризиків, специфічних для малих підприємств в умовах кризи та розробка основних стратегічних напрямків їх зниження на підставі вивчення специфіки цих ризиків
Виклад основного матеріалу. Роль малого бізнесу в економіці країни в період кризи становить особливий інтерес. На малих підприємствах зайнятий кожен четвертий український найманий працівник - 24,3% у 2008 році і 25,2% у 2009 році. Тут реалізується одна шоста всього обсягу продукції, робіт і послуг - 16,3% у 2008 році і 16,6% у 2009 році [1]. Розвиток малих підприємств у 2008 році знизився в цілому до рівня 2006 року, а за деякими показниками і нижче. Так, наприклад, частка малих підприємств у загальному обсязі реалізованої продукції знизилася з 18,8% у 2006 році до 16,3 % - у 2008 році . Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування був у 2008 році негативним і становив - 37482,2 мли грн. тоді як у 2006 був 5187,1 млн. грн. Збитковими у 2008 були більше третини усіх малих підприємств (37,35). Показник рівня рентабельності (збитковості) всієї діяльності малих підприємств за останні три роки знизився з 1,5 % у 2006 році до - 7,6 % - у 2008 році [2]. У 2009 році рівень розвитку малого підприємництва в Україні знизився ще більше. У кризовому 2009 році вітчизняне мале підприємництво пережило втрату робочих місць на рівні 4% порівняно з 2008 роком. З одного боку, це істотно менше, ніж у промисловості - мінус 9,5% у 2009 році порівняно з 2008 роком. З іншого - ставить під сумнів тезу про те, що мале підприємництво згладжує зростання безробіття [1].
За даними матеріалів круглого столу Європейської Комісії та Європейського Інвестиційного фонду "Вплив кризи на малий і середній бізнес", в які на підставі результатів соціологічних досліджень провідними європейськими економістами визнано, що нинішня фінансово-економічна криза є найбільш потужною за останні десятиліття. ЇЇ наслідки проявляються в надзвичайному прагненні підприємницького співтовариства мінімізувати можливі ризики у зв'язку з песимістичними оцінками найближчих і середньострокових перспектив економічного розвитку. Стиснення споживчого ринку й скорочення обсягу продажів, поряд зі зменшенням ліквідності підприємств і негативними перспективами майбутнє, дуже негативно впливають на сектор малого підприємництва (МП). Крім того, становище сектору МП значною мірою погіршується ускладненням доступу до фінансових ресурсів [ 3, с. 20-21].
На підставі аналізу вітчизняних та зарубіжних соціологічних опитувань, які проводилися у 2008-2009 pp. та вивчення специфіки малого бізнесу можна сформулювати основні ризикоутворюючі проблеми, уразливі точки суб'єктів малого підприємництва і відповідні види ризиків, які можуть при цьому виникати (табл.1). Аналіз таблиці показує що в умовах кризи основними ризиками впливу на вітчизняні МП є зовнішні ризики, пов’язані з погіршенням ринкових умов господарювання, звуженням споживчого ринку, колапсом фінансової системи і посиленням податкового, регуляторного і адміністративного тиску на малий бізнес .
Таблиця 1
Основні ризики малого бізнесу в умовах кризи
Джерело: [3, с. 21]
У зв'язку з більш високими ризиками, у період кризи банки перестають кредитувати малий бізнес у першу чергу. Крім того, це пов'язано з нестачею заставного забезпечення, з труднощами рефінансування портфеля кредитів, виданих малому бізнесу, з традиційно меншою прозорістю та трудомісткістю видачі кредитів.
В теорії стратегічного управління виділяють основні стратегії, які малі підприємства можуть використовувати для зменшення рівня ризикованості і подальшого розвитку [4]:
мінімізації витрат - скорочення витрат, щоб попередити падіння доходів компанії;
диференціації - підвищення конкурентоспроможності компанії завдяки наданню додаткових послуг або виробництву нових товарів підвищеної якості;
диверсифікації - поширення продуктового ряду й збільшення числа джерел доходу;
інтеграційні - об'єднання декількох підприємств з метою консолідації можливостей для розвитку і виходу на нові ринки.
Слід зазначити, що простір для вибудовування стратегій у вітчизняного малого бізнесу дуже малий. У його галузевій структурі переважають компанії, що зайняті перепродажем товарів і послуг інших виробників. У кризовий період малі підприємства оперативно слідом за зниженням обігу скорочують персонал, обсяг орендованих потужностей і площ. Здебільшого такі компанії не володіють активами й досить слабко мотивовані до пошуку нових шляхів розвитку. Їх ключова стратегія - "перечекати", вони повністю залежать від кон'юнктурного циклу й конкретного великого замовника (адміністративного або корпоративного), виключаючи з стратегічного арсеналу самостійність і розвиток. На жаль, вітчизняний малий бізнес як відповідну реакцію на кризу не використовує інтеграційні стратегії - консолідації можливостей для розвитку й виходу на новий рівень.
Ще одна поширена стратегія малого бізнесу в Україні - це "вихід у тінь". Значення середньомісячної зарплати на малих підприємствах у 2009 році - 915 грн., проти 1 906 грн середньомісячної по країні. Відповідно наявність 25% найманих працівників із середньою зарплатою, яка удвічі менша за середнє значення, показує високу тінізацію малого підприємництва.
Висновки. Проведений аналіз показує, що наслідки поточної економічної кризи особливо гостро відчувають вітчизняні МП через погіршення ринкових умов господарювання, ускладнення доступу до кредитування, зниження попиту на товари і послуги та посилення податкового, регуляторного й адміністративного тиску з боку держави. Все це підвищує рівень ризикованості підприємницького середовища, збільшуючи кількість ризиків при веденні бізнесу. Тому для підприємств малого бізнесу доцільним є обрання оптимальної стратегії функціонування для зменшення рівня ризикованості та ефективного подальшого розвитку
Використана література.
Джангіров Д. Статистика проти малого бізнесу [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.epravda.com.ua/publications/2011/02/8/270227/
Основні показники діяльності малих підприємств у 2009 році [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
Бутенко А.І. Сараєва М.І. Ризики та стратегії малого бізнесу в умовах кризи// Вісник ХНЕУ - № 4 ( Том 3), - 2010, - С. 20-23
Стратегии развития малого бизнеса в кризисньїй период: Зкономический атлас [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.rosbr.ru/files//block_final.pdf
Вернуться назад