Земба М.В. Проблеми та перспективи недержавного пенсійного забезпечення в Україні

Проблеми та перспективи недержавного пенсійного забезпечення в Україні
Система недержавного пенсійного забезпечення (далі – НПЗ) становить третій рівень пенсійної системи. Її розбудова здійснюється починаючи з 2004 року після набрання чинності Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення». Основу такої системи складають недержавні пенсійні фонди [4].
Недержавний пенсійний фонд (далі - пенсійний фонд) - юридична особа, створена відповідно до цього Закону, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду у визначеному цим Законом порядку [2].
Основною метою інвестування пенсійних активів є отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат разом із забезпеченням дохідності пенсійних активів вище рівня інфляції та залучення довгострокових інвестиційних ресурсів, необхідних для модернізації економіки.
Станом на 30.06.2014 в Державному реєстрі фінансових установ містилася інформація про 80 недержавних пенсійних фондів (далі – НПФ) та 27 адміністраторів НПФ (довідково: станом на 30.06.2013 у Державному реєстрі налічувалось 89 НПФ та 34 адміністраторів).
Станом на 30.06.2014 адміністраторами недержавних пенсійних фондівукладено 56,5 тис. шт. пенсійних контрактів, що менше на 8,0% (4,9 тис. шт.) порівняно з кінцем минулого року та на 7,8% (4,8 тис. шт.) менше проти показника відповідного періоду 2013 року.
Кількість вкладників станом на 30.06.2014 року зменшилась порівняно з кінцем минулого року на 2,8% (1,4 тис. вкладників), проте порівняно з відповідним періодом минулого року кількість вкладників зменшилась на 2,2% (1,1 тисячу вкладників) [4].
Необхідність створення НПФ в Україні зумовлена певною низкою факторів, а саме:
- високий рівень демографічного навантаження на працездатне населення (частка пенсіонерів становить 28,6 відсотка всього населення країни, і надалі цей показник буде збільшуватись; так, за прогнозними даними у 2025 році буде більше пенсіонерів, ніж тих, хто буде працювати для їхньої пенсії, а більшість з нині працюючих будуть пенсіонерами [1]);
- наявність у значної частини працюючих пільг із сплати внесків до Пенсійного фонду України;
- низька заробітна плата у більшості працюючих осіб в Україні;
- дефіцит коштів ПФУ на виплату пенсій, що покривається за рахунок державного бюджету;
- велика заборгованість із сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування підприємств;
- зростання рівня соціальної захищеності українських громадян.
Виділимо основні проблеми розвитку та функціонування НПФ в Україні:
1. Недостатній досвід створення НПФ, адже перші НПФ у світі з’явилися ще понад 100 років тому, а в Україні – лише у 2004 році [3];
2. Низька поінформованість як працівників, так і роботодавців;
3. Незначні фінансові можливості підприємств і фізичних осіб;
4. Певна недовіра населення до нової форми пенсійного забезпечення і традиційна впевненість серед широкого загалу, що пенсії, як і раніше, має платити держава.
Що стосується перспектив розвитку пенсійних фондів в Україні, то варто наголосити, що фактично у нашій країні є достатні можливості розвитку НПЗ, а для цього перш за все необхідно посилити інтерес потенційних учасників НПФ, здійснити заходи з надання впевненості та довіри до НПЗ. Проте, слід відмітити, що допоки більшість населення України буде отримувати мізерні заробітні плати, про розвиток НПФ годі й мріяти. Отже, здійснити ефективне впровадження та функціонування НПЗ в Україні можливе насамперед через сприяння розвитку малого та середнього підприємництва, а значить і вдосконалення законодавчої бази [5].
Отже, В Україні існує безліч проблем, які стримують розвиток пенсійного забезпечення, що потребують вирішення. Хоча з наведених даних можна зробити висновки, що песійне забезпечення має усі можливості для розвитку.
Список використаних джерел
1. Біленька І. Недержавне пенсійне забезпечення – наше надійне майбутнє [Електронний ресурс] − Режим доступу: http://shepetivka.org.ua/
2. Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення». Чинне законодавство зі змінами та доповненнями станом на на 05.05.2014 Самбірський [Електронний ресурс] − Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1057-15
3. Засідання круглого столу на тему: „Недержавне пенсійне забезпечення в Україні: Виклики та перспективи розвитку” [Електронний ресурс] − Режим доступу: http://dfp.gov.ua/ 2
4. Підсумки розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення станом на 30.06.2014 [Електронний ресурс]− Режим доступу: http://nfp.gov.ua/files/OgliadRinkiv/NPF/NPF_I%D0%86_kv%202014.pdf
5. Самбірський М. Становлення системи недержавного пенсійного забезпечення: проблеми та перспективи / М. Самбірський [Електронний ресурс] − Режим доступу: http://www.pension.kiev.ua/files/sambirskiy. 5