Гац О.А. Механізм емісії цінних паперів власного боргу банку
12-12-2014, 00:37. Разместил: Гац О.А.
ЛНУ ім.І.Франка, студентка групи Екф-41с, Гац О.А.
Механізм емісії ЦП власного боргу банку(сучасний стан)
Питання розвитку вітчизняного ринку корпоративних облігацій є предметом дослідження вітчизняних науковців. Ринок боргових цінних паперів українських банків у 2013 р. характеризувався слабким розвитком, а саме: низькою ліквідністю, відсутністю попиту на облігації з боку інституційних інвесторів, наявністю неринкових випусків тощо. За 11 місяців 2013 р. Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку було зареєстровано випусків облігацій банків на суму 7,04 мільярдів гривень, що дещо менше, ніж у 2012 р.– 8,27 мільярдів гривень (рис. 1).
Найбільший обсяг зареєстрованих випусків облігацій було зафіксовано в лютому та червні 2013 р.– 3,5 мільярди гривень. При цьому вибір періоду часу для проведення емісій протягом року не має певних закономірностей. У 2013 р. не було емісій в зимовий період, а в 2012 р.–в осінній період. Крім того, у 2013 р. протягом п’яти місяців взагалі не було зареєстровано жодної емісії. Для порівняння у 2012 р.– протягом семи місяців.
У 2013 р. суттєво зменшилася частка банківських облігацій у загальному обсязі зареєстрованих емісій корпоративного сегмента ринку облігацій. Так, за 11 місяців 2013 р. цей показник склав 13,4%, а за аналогічний період 2012 р.– 28,44%. Наприклад, в докризовий період у 2007 р. частка банківських облігацій складала 42,4%.
Проте реєстрація випуску ще не свідчить про його розміщення. Так, у 2013 р. лише дев’ять емітентів розмістили свої випуски або деякі серії своїх облігацій. Чотири емітенти продовжують розміщення боргових цінних паперів (табл. 1).
Найбільший обсяг облігацій (5 серій) у 2013 р. вдалося розмістити «Укрcоцбанку» на суму 1,25 млрд грн. За даними облігаціями було встановлено найвищий кредитний рейтинг за Національною шкалою – uaAAA. І тому вартість обслуговування є найдешевшою – купонна ставка 12% річних. У 2013 р. було здійснено значний обсяг погашення облігацій банків на суму 6,3 млрд грн (за номінальною сумою емісії), що більше ніж у два рази перевищує обсяг розмішених облігацій (2,96 млрд грн) у цьому ж році, і це свідчить про зменшення масштабів ринку.
На шістьох з двадцяти банків-емітентів, які погашали облігації, припадає більше 60 % обсягу всіх погашень у 2013 р. (табл. 2).
Аналіз сучасного вітчизняного ринку банківськихоблігацій дозволяє визначити такі його основні риси:
1. Доволі низькі обсяги банківських облігацій в обігу в порівнянні з величною депозитних ресурсів. Вітчизняний ринок облігацій для більшості банківських установ на даний час не розглядається як джерело запозичення фінансових ресурсів. Так, станом на 01.10.2013 р. лише в сорока банків на балансі обліковувалися власні емітовані боргові цінні папери. При цьому частка випущених облігацій в загальному обсязі зобов’язань (за виключенням деяких банків) є доволі низькою (табл. 3).
З п’ятнадцяти найбільших банків України (група І за класифікацією НБУ) лише сім мають кошти, запозичені на ринку боргових цінних паперів, а їх частка в зобов’язаннях коливається від 0,03 до 4,38%. Для порівняння: у міжнародній практиці все більшої ваги набирає новий тип банківництва – shadow banking , однією з основних рис якого є переважання фінансування активних операцій на основі ринкових інструментів, зокрема облігацій. Так, у найбільших банків світу частка тільки емітованих довгострокових облігацій у зобов’язаннях перевищує показники вітчизняних банків у декілька разів (табл. 4).
Крім того, іноземні банки використовують широкий інструментарій боргового фінансування (табл. 5), який на даний час недоступний на українському фондовому ринку .
2. Доволі низькі базові параметри щодо обсягу емісій. Так, за обсягами облігацій в обігу у 2013 р. ринок облігацій емітентів з фінансового сектора України майже в 6,6 раза менший за польський ринок та майже в 32 рази за російський ринок. Значно відстає вітчизняний ринок банківських облігацій також за кількістю емісій та емітентів (рис. 2).
3. Висока концентрація ринку. Так, на одного емітента – «Укрсоцбанк» – припадає більше 40% обсягу всіх розміщень банківських облігацій у 2013 р.
4. Низький попит на облігації з боку інвесторів, що підтверджують річні дані про значні складнощі з розміщенням облігацій. В Україні надалі дуже низька активність інституційних інвесторів. Так, інститути спільного інвестування зазнали значних втрат від дефолтів на ринку корпоративних облігацій у 2009 р., а тому зараз доволі обережно відносяться до такого типу вкладень. Страхові компанії надають перевагу банківським депозитам, які більш надійні та й відсоткові ставки не дуже різняться. Так, купонна ставка за ринковими розміщеннями облігацій в 2013 р. складала 16 – 20% річних строком на 3 – 5 років та ще й у більшості купонна ставка є плаваючою, а ставка за річними депозитами в банках для фінансових установ протягом 2013 р. коливалася від 12 до 16%.
З тих самих причин ринок є не цікавим і для приватних інвесторів, для яких депозитні ставки в банках сягають 25% річних. А такий інститут, як недержавні пенсійні фонди надалі перебуває в Україні у зародковому стані.
5. Низька ліквідність ринку. Хоч переважна більшість облігацій перебувають в біржових реєстрах, однак це не додає їм ліквідності. Оскільки основна причина включення в реєстри бірж – це необхідність уникнення сплати податку, який з 2013 р. введено при здійснення операцій на позабіржовому ринку. За підсумками 11 місяців 2013 р. частка корпоративних облігацій емітентів усіх секторів економіки в загальному обсязі торгів на фондових біржах становить лише 9,95%. За цей період було укладено угод лише на суму, що прирівнюється до номінального обсягу емісій в обігу – 42,5 мільярди гривень.
Наприклад, у грудні 2013 р. на фондовій біржі ПФТС з облігаціями банків було 12 торговельних днів, коли укладалося менше 10 угод і два дні – жодної угоди (рис. 3). Так, найчастіше укладалися угоди з облігаціями банків «Союз» (8 торговельних днів, 27 угод), «ТАСкомбанку» (6 торговельних днів, 38 угод), «Ідея Банку» (6 торговельних днів, 10 угод).
6. Вітчизняний ринок корпоративних облігацій характеризується певними неринковими рисами. На ринку поряд з 3 – 7 річними облігаціями присутні облігації з доволі «довгими» строками обігу і дуже малими купонними ставками. Наприклад, «Приватбанк» емітував облігації зі строком обігу 20 років на суму 100 млн грн з купонною дохідністю лише 0,001% річних.
Крім того, в Україні не завжди діє «класична» формула міжнародних фінансових ринків – «вищий кредитний рейтинг облігацій – нижча купонна ставка». Так, наприклад, кредитний рейтинг облігацій КБ «Фінансова ініціатива» встановлено на рівні uaBBB і купонна ставка складає 19% річних, а в облігацій «Русский стандарт» відповідно вищий кредитний рейтинг – uaA+, але й вища купонна ставка – 20% річних.
На ринку банками використовуються різноманітні додаткові умови щодо обігу облігацій. Так, більшість банківських облігацій емітуються з плаваючою відсотковою ставкою купону, яка після 2 – 6 купонних періодів (як правило, ці періоди є квартальними) може змінюватися за рішенням керівництва банку. При цьому вказується можливий варіант мінімальної ставки купону, але величину зміни ставки спрогнозувати доволі важко, що зменшує привабливість облігацій для інвесторів. Так, в умовах емісії облігацій «Авант-Банку» передбачена можливість зміни купонної ставки на 7 – 20 періоди до 10% річних, а на перші шість періодів встановлено 20% річних. Тобто банк може зменшити величину купону в два рази.
Більш прийнятний та прогнозований для інвесторів механізм коливання купонної ставки встановив «ДельтаБанк» – на рівні 12-місячної ставки UIRD (Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб), але не нижче облікової ставки НБУ та не вище трьох розмірів облікової ставки НБУ.
З метою приваблення інвесторів у більшості випусків банківських облігацій передбачена оферта до погашення, що дає право інвестору, як правило, один раз у рік (протягом визначеного в умовах емісії періоду) пред’явити емітенту облігації до погашення за номінальною вартістю. Крім того, для збільшення надійності облігацій може використовуватися поручительство. Наприклад, така умова передбачена в умовах емісії облігацій банку «Руский стандарт» – материнський банк з Росії виступає поручителем щодо своєчасності та повноти погашення купонів і номінальної вартості боргових цінних паперів. Враховуючи сучасний стан економіки України в цілому та фінансового ринку зокрема, навряд чи ситуація у сфері корпоративних облігацій суттєво зміниться. Щодо стійкості ринку в 2014 р., то передбачається погашення облігацій лише п’яти емітентів на загальну суму 2,37 млрд грн (табл. 6).
Для порівняння в сегменті емітентів корпоративних облігацій з нефінансового сектора – 45 емітентів на загальну суму 8,3 млрд грн, що знаходиться приблизно на рівні попереднього року (табл. 6).
Суми боргу, обліковані за емітованими борговими цінними паперами на балансах банків, є меншими за номінальні обсяги емісій, що свідчить про часткове попереднє погашення випущених облігацій на основі пред’явлених оферт. Ринок банківських облігацій у 2014 р. може чекати ряд змін щодо законодавчого регулювання. Так, у жовтні 2013 р. був прийнятий за основу відповідний законопроект. Зокрема, позитивним є наявність норм щодо запровадження інституту загальних зборів і представника власників корпоративних облігацій, а також шляхів реструктуризації заборгованості емітента перед власниками корпоративних облігацій. Цим законопроектом передбачено впровадження нових видів облігацій, а саме біржових та інфраструктурних, проте реального впливу на активізацію ринку вони не матимуть.
Так, інфраструктурні облігації можуть випускати тільки державно-приватні партнерства, але вони й зараз можуть емітувати облігації, і в процедурі емісії зміниться згідно законодавчих норм лише назва облігацій. Щодо біржових облігацій, то у відповідності до законопроекту вони обов’язково мають бути в обігу тільки на фондових біржах, строк обігу обмежується трьома роками, і емітент повинен існувати не менше трьох років. Однак ці норми не мають жодного відношення до можливого збільшення попиту інвесторів і, як наслідок, зростання ліквідності ринку.
Список використаної літератури:
1. Буй Т. Г.Інтеграція ринку корпоративних боргових цінних
паперів України у світовий фінансовий простір / Т. Г. Буй // Вісник
Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Се-рія «Економіка». – 2007. – Вип. 92. – C. 38 – 40.
2. Дані фінансової звітності банків України за станом на
01.10.2013 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://
www.bank.gov.ua/ control/uk/publish/category?cat_id=64097
3. Інформаційна довідка щодо розвитку фондового ринку
України протягом січня – листопада 2013 року [Електрон ний ре-сурс]. – Режим доступу : http://www.nssmc.gov.ua/fund/analytics
4. Нічосова Т. В.Ринок корпоративних облігацій реального
сектора економіки / Т. В. Нічосова, І. О. Лютий // Фінанси України. –
2006. – № 7. – С. 59 – 68.
5.Підсумки торгів в ПФТС [Електронний ресурс]. – Режим до-ступу : http://www.pfts.com.ua/uk/trade-results
6.Ринок боргових цінних паперів в Україні: суперечності та
тенденції розвитку : монографія / [І. О. Лютий, Т. В. Грищенко, О. В.
Любкіна, С. З. Мошенський та ін.]. – К. : Центр навчальної літерату-ри, 2008. – 432 с.
7. Эмитенты и эмиссии [Електронний ресурс]. – Режим до-ступу : http://ua.cbonds.info/emissions/simple
8. Citigroup – Quartely financial data supplement [Електро-нний ресурс]. – Режим доступу : http://www.citigroup.com/citi/
investor/qer.htm
9. Deutsche Bank. Interim Report as of September 30, 2013
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.db.com/ir/en/
download/ DB_Interim _Report_3Q2013.pdf
Механізм емісії ЦП власного боргу банку(сучасний стан)
Питання розвитку вітчизняного ринку корпоративних облігацій є предметом дослідження вітчизняних науковців. Ринок боргових цінних паперів українських банків у 2013 р. характеризувався слабким розвитком, а саме: низькою ліквідністю, відсутністю попиту на облігації з боку інституційних інвесторів, наявністю неринкових випусків тощо. За 11 місяців 2013 р. Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку було зареєстровано випусків облігацій банків на суму 7,04 мільярдів гривень, що дещо менше, ніж у 2012 р.– 8,27 мільярдів гривень (рис. 1).
Найбільший обсяг зареєстрованих випусків облігацій було зафіксовано в лютому та червні 2013 р.– 3,5 мільярди гривень. При цьому вибір періоду часу для проведення емісій протягом року не має певних закономірностей. У 2013 р. не було емісій в зимовий період, а в 2012 р.–в осінній період. Крім того, у 2013 р. протягом п’яти місяців взагалі не було зареєстровано жодної емісії. Для порівняння у 2012 р.– протягом семи місяців.
У 2013 р. суттєво зменшилася частка банківських облігацій у загальному обсязі зареєстрованих емісій корпоративного сегмента ринку облігацій. Так, за 11 місяців 2013 р. цей показник склав 13,4%, а за аналогічний період 2012 р.– 28,44%. Наприклад, в докризовий період у 2007 р. частка банківських облігацій складала 42,4%.
Проте реєстрація випуску ще не свідчить про його розміщення. Так, у 2013 р. лише дев’ять емітентів розмістили свої випуски або деякі серії своїх облігацій. Чотири емітенти продовжують розміщення боргових цінних паперів (табл. 1).
Найбільший обсяг облігацій (5 серій) у 2013 р. вдалося розмістити «Укрcоцбанку» на суму 1,25 млрд грн. За даними облігаціями було встановлено найвищий кредитний рейтинг за Національною шкалою – uaAAA. І тому вартість обслуговування є найдешевшою – купонна ставка 12% річних. У 2013 р. було здійснено значний обсяг погашення облігацій банків на суму 6,3 млрд грн (за номінальною сумою емісії), що більше ніж у два рази перевищує обсяг розмішених облігацій (2,96 млрд грн) у цьому ж році, і це свідчить про зменшення масштабів ринку.
На шістьох з двадцяти банків-емітентів, які погашали облігації, припадає більше 60 % обсягу всіх погашень у 2013 р. (табл. 2).
Аналіз сучасного вітчизняного ринку банківськихоблігацій дозволяє визначити такі його основні риси:
1. Доволі низькі обсяги банківських облігацій в обігу в порівнянні з величною депозитних ресурсів. Вітчизняний ринок облігацій для більшості банківських установ на даний час не розглядається як джерело запозичення фінансових ресурсів. Так, станом на 01.10.2013 р. лише в сорока банків на балансі обліковувалися власні емітовані боргові цінні папери. При цьому частка випущених облігацій в загальному обсязі зобов’язань (за виключенням деяких банків) є доволі низькою (табл. 3).
З п’ятнадцяти найбільших банків України (група І за класифікацією НБУ) лише сім мають кошти, запозичені на ринку боргових цінних паперів, а їх частка в зобов’язаннях коливається від 0,03 до 4,38%. Для порівняння: у міжнародній практиці все більшої ваги набирає новий тип банківництва – shadow banking , однією з основних рис якого є переважання фінансування активних операцій на основі ринкових інструментів, зокрема облігацій. Так, у найбільших банків світу частка тільки емітованих довгострокових облігацій у зобов’язаннях перевищує показники вітчизняних банків у декілька разів (табл. 4).
Крім того, іноземні банки використовують широкий інструментарій боргового фінансування (табл. 5), який на даний час недоступний на українському фондовому ринку .
2. Доволі низькі базові параметри щодо обсягу емісій. Так, за обсягами облігацій в обігу у 2013 р. ринок облігацій емітентів з фінансового сектора України майже в 6,6 раза менший за польський ринок та майже в 32 рази за російський ринок. Значно відстає вітчизняний ринок банківських облігацій також за кількістю емісій та емітентів (рис. 2).
3. Висока концентрація ринку. Так, на одного емітента – «Укрсоцбанк» – припадає більше 40% обсягу всіх розміщень банківських облігацій у 2013 р.
4. Низький попит на облігації з боку інвесторів, що підтверджують річні дані про значні складнощі з розміщенням облігацій. В Україні надалі дуже низька активність інституційних інвесторів. Так, інститути спільного інвестування зазнали значних втрат від дефолтів на ринку корпоративних облігацій у 2009 р., а тому зараз доволі обережно відносяться до такого типу вкладень. Страхові компанії надають перевагу банківським депозитам, які більш надійні та й відсоткові ставки не дуже різняться. Так, купонна ставка за ринковими розміщеннями облігацій в 2013 р. складала 16 – 20% річних строком на 3 – 5 років та ще й у більшості купонна ставка є плаваючою, а ставка за річними депозитами в банках для фінансових установ протягом 2013 р. коливалася від 12 до 16%.
З тих самих причин ринок є не цікавим і для приватних інвесторів, для яких депозитні ставки в банках сягають 25% річних. А такий інститут, як недержавні пенсійні фонди надалі перебуває в Україні у зародковому стані.
5. Низька ліквідність ринку. Хоч переважна більшість облігацій перебувають в біржових реєстрах, однак це не додає їм ліквідності. Оскільки основна причина включення в реєстри бірж – це необхідність уникнення сплати податку, який з 2013 р. введено при здійснення операцій на позабіржовому ринку. За підсумками 11 місяців 2013 р. частка корпоративних облігацій емітентів усіх секторів економіки в загальному обсязі торгів на фондових біржах становить лише 9,95%. За цей період було укладено угод лише на суму, що прирівнюється до номінального обсягу емісій в обігу – 42,5 мільярди гривень.
Наприклад, у грудні 2013 р. на фондовій біржі ПФТС з облігаціями банків було 12 торговельних днів, коли укладалося менше 10 угод і два дні – жодної угоди (рис. 3). Так, найчастіше укладалися угоди з облігаціями банків «Союз» (8 торговельних днів, 27 угод), «ТАСкомбанку» (6 торговельних днів, 38 угод), «Ідея Банку» (6 торговельних днів, 10 угод).
6. Вітчизняний ринок корпоративних облігацій характеризується певними неринковими рисами. На ринку поряд з 3 – 7 річними облігаціями присутні облігації з доволі «довгими» строками обігу і дуже малими купонними ставками. Наприклад, «Приватбанк» емітував облігації зі строком обігу 20 років на суму 100 млн грн з купонною дохідністю лише 0,001% річних.
Крім того, в Україні не завжди діє «класична» формула міжнародних фінансових ринків – «вищий кредитний рейтинг облігацій – нижча купонна ставка». Так, наприклад, кредитний рейтинг облігацій КБ «Фінансова ініціатива» встановлено на рівні uaBBB і купонна ставка складає 19% річних, а в облігацій «Русский стандарт» відповідно вищий кредитний рейтинг – uaA+, але й вища купонна ставка – 20% річних.
На ринку банками використовуються різноманітні додаткові умови щодо обігу облігацій. Так, більшість банківських облігацій емітуються з плаваючою відсотковою ставкою купону, яка після 2 – 6 купонних періодів (як правило, ці періоди є квартальними) може змінюватися за рішенням керівництва банку. При цьому вказується можливий варіант мінімальної ставки купону, але величину зміни ставки спрогнозувати доволі важко, що зменшує привабливість облігацій для інвесторів. Так, в умовах емісії облігацій «Авант-Банку» передбачена можливість зміни купонної ставки на 7 – 20 періоди до 10% річних, а на перші шість періодів встановлено 20% річних. Тобто банк може зменшити величину купону в два рази.
Більш прийнятний та прогнозований для інвесторів механізм коливання купонної ставки встановив «ДельтаБанк» – на рівні 12-місячної ставки UIRD (Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб), але не нижче облікової ставки НБУ та не вище трьох розмірів облікової ставки НБУ.
З метою приваблення інвесторів у більшості випусків банківських облігацій передбачена оферта до погашення, що дає право інвестору, як правило, один раз у рік (протягом визначеного в умовах емісії періоду) пред’явити емітенту облігації до погашення за номінальною вартістю. Крім того, для збільшення надійності облігацій може використовуватися поручительство. Наприклад, така умова передбачена в умовах емісії облігацій банку «Руский стандарт» – материнський банк з Росії виступає поручителем щодо своєчасності та повноти погашення купонів і номінальної вартості боргових цінних паперів. Враховуючи сучасний стан економіки України в цілому та фінансового ринку зокрема, навряд чи ситуація у сфері корпоративних облігацій суттєво зміниться. Щодо стійкості ринку в 2014 р., то передбачається погашення облігацій лише п’яти емітентів на загальну суму 2,37 млрд грн (табл. 6).
Для порівняння в сегменті емітентів корпоративних облігацій з нефінансового сектора – 45 емітентів на загальну суму 8,3 млрд грн, що знаходиться приблизно на рівні попереднього року (табл. 6).
Суми боргу, обліковані за емітованими борговими цінними паперами на балансах банків, є меншими за номінальні обсяги емісій, що свідчить про часткове попереднє погашення випущених облігацій на основі пред’явлених оферт. Ринок банківських облігацій у 2014 р. може чекати ряд змін щодо законодавчого регулювання. Так, у жовтні 2013 р. був прийнятий за основу відповідний законопроект. Зокрема, позитивним є наявність норм щодо запровадження інституту загальних зборів і представника власників корпоративних облігацій, а також шляхів реструктуризації заборгованості емітента перед власниками корпоративних облігацій. Цим законопроектом передбачено впровадження нових видів облігацій, а саме біржових та інфраструктурних, проте реального впливу на активізацію ринку вони не матимуть.
Так, інфраструктурні облігації можуть випускати тільки державно-приватні партнерства, але вони й зараз можуть емітувати облігації, і в процедурі емісії зміниться згідно законодавчих норм лише назва облігацій. Щодо біржових облігацій, то у відповідності до законопроекту вони обов’язково мають бути в обігу тільки на фондових біржах, строк обігу обмежується трьома роками, і емітент повинен існувати не менше трьох років. Однак ці норми не мають жодного відношення до можливого збільшення попиту інвесторів і, як наслідок, зростання ліквідності ринку.
Список використаної літератури:
1. Буй Т. Г.Інтеграція ринку корпоративних боргових цінних
паперів України у світовий фінансовий простір / Т. Г. Буй // Вісник
Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Се-рія «Економіка». – 2007. – Вип. 92. – C. 38 – 40.
2. Дані фінансової звітності банків України за станом на
01.10.2013 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://
www.bank.gov.ua/ control/uk/publish/category?cat_id=64097
3. Інформаційна довідка щодо розвитку фондового ринку
України протягом січня – листопада 2013 року [Електрон ний ре-сурс]. – Режим доступу : http://www.nssmc.gov.ua/fund/analytics
4. Нічосова Т. В.Ринок корпоративних облігацій реального
сектора економіки / Т. В. Нічосова, І. О. Лютий // Фінанси України. –
2006. – № 7. – С. 59 – 68.
5.Підсумки торгів в ПФТС [Електронний ресурс]. – Режим до-ступу : http://www.pfts.com.ua/uk/trade-results
6.Ринок боргових цінних паперів в Україні: суперечності та
тенденції розвитку : монографія / [І. О. Лютий, Т. В. Грищенко, О. В.
Любкіна, С. З. Мошенський та ін.]. – К. : Центр навчальної літерату-ри, 2008. – 432 с.
7. Эмитенты и эмиссии [Електронний ресурс]. – Режим до-ступу : http://ua.cbonds.info/emissions/simple
8. Citigroup – Quartely financial data supplement [Електро-нний ресурс]. – Режим доступу : http://www.citigroup.com/citi/
investor/qer.htm
9. Deutsche Bank. Interim Report as of September 30, 2013
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.db.com/ir/en/
download/ DB_Interim _Report_3Q2013.pdf
Вернуться назад