DataLife Engine > Особливості економічного розвитку країн ЄС > Малець І.Д. Технологічна структура експорту в країнах ЄС та країнах Східно-Центральної Європи

Малець І.Д. Технологічна структура експорту в країнах ЄС та країнах Східно-Центральної Європи


25-05-2015, 14:19. Разместил: Малець І.Д.
Малець І.Д.
Технологічна структура експорту в країнах ЄС та країнах Східно-Центральної Європи

Існує багато економічних теорій, які розглядають довгострокове економічне зростання країни можливим лише за вдяки науково-технічному прогресу та технологічним змінам. Вагомий внесок в розвиток інноваційної теорії зробили українець М. І. Туган- Барановський, М. Д. Кондрат’єв, німецький економіст А. Шпитгоф, Й. Шумпетер. Ця теорія аналізує оцінку характеру структурних змін, які відбуваються в економіці зявдяки впровадженню нових технологій [1]. Інші вчені, які займалися дослідженням впливу інноваційного та технологічного розвитку на економіку країни — це Р. Солоу; М. Кемп і П. Кругман (теорія ефекту маштабу); М. Позер (теорія технологічного розриву); Р. Вернон (теорія життєвого циклу товару ) [7].

Технологічна структура торгівлі – характеризується питомою вагою продуктів, які мають певні технологічні характеристики. Такі як технологічна інтенсивність, певне місце в виробничому процесі (за рівнем обробки), інтенсивність факторів виробництва [3].
Технологічна структура економіки — це надійна основа визначення напрямів спрямування інвестицій , забезпечення розвитку економіки шляхом прогресивних зрушень, послідовного зростання науково-технічного рівня економіки, поступового збільшення складових інформаційної економіки [9].
Класифікація технологічної структури торгівлі, розроблена Організацією Економічного Співробітництва і Розвитку (ОЕСР; OECD), складає основу для класифікації продуктів, яка реалізується за допомогою встановлених відповідностей між Міжнародною стандартною галузевою класифікацією (МСОК; ISIC) і Міжнародною стандартною торгівельною класифікацією (МСТК), яка також розроблена Статистичним відділом ООН.
1. В залежності від рівня технологій виділяють наступні групи продуктів :
- Високотехнологічні продукти (рівень показників наукомісткості 7,7-13,3);
- Продукти з середнім рівнем технологічної інтенсивності (рівень показників наукомісткості 0,6 – 3,9);
- Низькотехнологічні продукти (рівень показників наукомісткості 0,3 – 0,5).
Цей підхід використовується для статистичних і аналітичних цілей міжнародними організаціями, наприклад в Доповіді про розвиток людини (ООН), в Доповіді про світовий розвиток (Світовий Банк), а також вченими для емпіричних досліджень, для порівняльного аналізу і щоб виявити особливості зовнішньої торгівлі країн світу і структурні зміни в міжнародній торгівлі [4].
2. На основі Міжнародної стандартної торгівельної класифікації (МСТК). Виділяють наступні товарні групи:
- Продукція аерокосмічної промисловості;
- Комп’ютерне, рахункове і офісне обладнання;
- Електроніка і засоби електрозв’язку;
- Фармацевтична продукція;
- Апаратура для досліджень;
- Хімічні речовини;
- Електричне машинне обладнання;
- Неелектричне машинне обладнання.

3. Підхід ЮНКТАД (Конференція ООН0 з торгівлі і розвитку) до класифікації продуктів.
Критерії класифікації ЮНКТАД:
- Інтенсивність технологій і капіталу;
- Рівень кваліфікованості робочої сили, яка використовується при виробництві;
- Єфект маштабу виробництва.
Виходячи з цих критеріїв виділяють 5 груп продуктів:
- Група А: сировинні товари;
- Група В: трудоємкі і ресурсоємкі промисловаі товари;
- Група С: низькотехнологічні товари;
- Група D: середньотехнологічні товари;
- Група Е: високотехнологічні товари [3].
Шляхом розвитку високотехнологічних галузей промисловості та шляхом збільшення обсягів експорту продукції цих галузей розвиваються країни-члени ЄС. Багато країн-членів ЄС є світовими лідерами в галузі інновацій. До таких країн можна віднести: Австрію, Велику Британію, Данію, Нідерланди, Німеччину, Фінляндію, Францію та Швецію.
Країни ЄС добре усвідомлюють, що динамічна технологічна складова конкурентоспроможності національної економіки, визначає можливості та перспективи довгострокового розвитку економіки загалом. Тому технологічна конкурентоспроможність підвищує здатність економіки реагувати на зміни умов глобальної конкуренції та можливості забезпечення розвитку країни за рахунок внутрішніх економічних (структурних та технологічних) зрушень. У цьому контексті технологічна конкурентоспроможність означає стійке збільшення частки у світовій торгівлі для цих країн, інноваційні заходи яких є найуспішнішими.
Технологічний рівень розвитку виробництва країни відіграє відіграє вагому роль в загальному економічному розвитку країни загалом. Країни, які намагаються підвищити високотехнологічну частку у структурі виробництва, зазвичай ,є лідерами і в економічному розвитку, і в частці експорту продукції в міжнародній торгівлі. До таких країн можна віднести: Австрію, Велику Британію, Данію, Нідерланди, Німеччину, Фінляндію, Францію та Швецію.
Існують різні підходи для класифікації технологічної структури експорту. Вони були розроблені різними міжнародними організаціями, наприклад: Організацією Економічного Співробітництва і Розвитку (ОЕСР; OECD), Міжнародною стандартною галузевою класифікацією (МСОК; ISIC) і Міжнародною стандартною торгівельною класифікацією (МСТК), яка також розроблена Статистичним відділом ООН.
У країнах ЄС у виробництві і експорті переважає продукція, яка відноситься до середньо і високотехнологічних технологічних галузей, відповідно ці країни відносять до третього і четвертого технологічного укладу. Але разом з тим в цих країнах відбувається активний розвиток п’ятого укладу, що забезпечує їм хорошу довгострокову преспективу розвитку економіки.
Що стосується країн Східно-Центральної Європи, то вони поступаються за рівнем технологічного розвитку країнам ЄС, а точніше відстають від них.
Їхня технологічна структура виробництва також зосереджена основною мірою в третьому і четвертому технологічному укладах, але при цьому активний розвиток інновацій і їх впровадження в виробництво є повільним.
Стосовно України спостерігаємо дуже низьку частку продукції галузей, які відносяться до високих технологій. Домінуючими в українському експорті є галузі середніх низьких технологій. Це означає, що країна орієнтується на виробництво традиційної індустріальної продукції, яка реалізується на конкурентних насичених ринках. Недоліком такої зовнішньоекономічної позиції є те, що такі ринки не мають особливих перспектив розвитку, що ставить під сумнів можливість підтримання довгострокової динаміки економічного зростання країн, які орієнтуються на такі ринки. Підвищення високотехнологічного рівня у промисловості України має бути одним із ключових пунктів в державній політиці розвитку національної економіки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Бажан Ю. М. Інноваційно-технологічна динаміка українського експорту
та антикризові перспективи
[Электронний ресурс] / Ю. М. Бажан - Режим доступу до ресурсу: http://www.ekmair.ukma.kiev.ua/bitstream/123456789/612/1/Bazhal_Innovatsiino-tekhnolohichna%20dynamika.pdf.
2. Голіян Н. Б. Вплив прямих іноземних інвестицій на технологічні зміни у країнах Центральної та Східної Європи / Голіян Н. Б., 2008.
3. Гурова И. Технологическая структура региональной торговли СНГ [Електронний ресурс] / И. Гурова, М. Ефремова – Режим доступу до ресурсу: http://www.eabr.org/general/upload/docs/publication/conferences/VI_Conference/pres_efremova_14.pdf.
4. Козак Ю.Г. Міжнародна економіка. 11.1. . Сутність та форми міжнародного технологічного обміну [Электронний ресурс] / Ю. Г. Козак. - 2001. - Режим доступу до ресурсу:
http://pidruchniki.ws/1382032839886/politekonomiya/strukturna_perebudova_ekonomiki
5. Круш П. В. Національна економіка: регіональний та муніципальний рівень. 4. Система індексів національної економіки [Електронний ресурс] /
П. В. Круш – Режим доступу до ресурсу: http://pidruchniki.ws/10551102/ekonomika/sistema_indeksiv_natsionalnoyi_ekonomiki.
6. Покришева Д. С. Техгологическая конкурентоспособность эконимики Украини на Мировом ринке. [Електронний ресурс] /
Д. С. Покришева – Режим доступу до ресурсу: http://www.niisp.org/vydanna/panorama/issue.php?s=epol2&issue=2006_2.
7. Фомичева Н. В.Международная торговля: Учебное пособие для студентов специальности «Международная экономика». – Донецк: ДонНУ, 2001. – 14 с.
8. Черкас Н. І. Європейський досвід стимулювання несировинного єкспорту [Електронний ресурс] / Н. І. Черкас – Режим доступу до ресурсу: 12. http://mev.lac.lviv.ua/downloads/vyklad/cherkas/21-Euro_experience_08.pdf.
9. Чухно А.А. Технологічні уклади: сутність та особливості розвитку
[Электронний ресурс] / А. А. Чухно - Режим доступу до ресурсу: http://pidruchniki.ws/12631113/ekonomika/tehnologichni_ukladi_sutnist_osoblivosti_rozvitku.
10. Шринков О. Вісник Київського Національного Університету ім. Т. Г. Шевченка.Економічний розвиток країн-нових членів ЄС / О. Шринков. – 2007. – С. 25
11. Семинар национальных статистических служб СНГ [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://www.ekmair.ukma.kiev.ua/bitstream/123456789/329/1/Bazhal_Mizhnarodniy.pdf

Вернуться назад