Левкевич А.Ю. Формування фінансової стратегії підприємства: теоретичні аспекти

Поняття “стратегія” (від грецького - strategy) дослівно означає “мистецтво генерала”, тобто за походженням це військовий термін.
Стратегія фірми - це система заходів, яка розрахована на перспективу і забезпечує досягнення конкурентних цілей шляхом координації й розподілу ресурсів фірми.
Формування стратегії здійснюється на вищому рівні управління фірмою. У процесі розробки стратегії проводиться:
- оцінка потенціалу фірми, його можливостей і ресурсів;
- аналіз внутрішніх факторів, які забезпечують укріплення позицій фірми;
- аналіз зовнішніх факторів, які потребують прийняття заходів;
- оцінка альтернативних напрямків діяльності фірми;
- прийняття перспективних рішень [1;c.13].
Фінансова стратегія фірми - це генеральний план дій щодо забезпечення фірми грошовими коштами, який будується на основі фінансового аналізу, а також оптимізації основних і оборотних коштів, розподілу прибутку, безготівкових розрахунків, податкової і цінової політики, політики у сфері фінансового інвестування, прийнято розрізняти генеральну й оперативну фінансові стратегії, головну стратегічну мету, частки стратегічні цілі [2; c.380].
Виділяють такі характерні риси фінансової стратегії:
1. Фінансовий фактор - це найважливіший критичний фактор будь-якого бізнесу як у його тактичному, так і в стратегічному аспекті.
2. Фінансовий вимірник - єдиний вимірник усіх ключових характеристик будь-якого бізнесу; фінансовий аспект притаманний кожній спеціалізованій стратегії.
3. Діяльність з розробки і контролю за реалізацією фінансової стратегії, яка є однією з найбільш централізованих.
Відповідно до обсягу завдань, які вирішують у сфері фінансів виділяють такі види фінансової стратегії: генеральна фінансова стратегія; оперативна фінансова стратегія; стратегія виконання окремих стратегічних завдань [3; c.410].
На підставі фінансової стратегії визначають фінансову політику фірми за основними напрямками фінансової діяльності: податкова, цінова, амортизаційна, дивідендна, інвестиційна.
До інструментів фінансової стратегії відносять: фінансову політику, фінансову реструктуризацію, глобалізацію, диверсифікацію, інформаційне забезпечення.
Розроблення фінансової стратегії повинно відповідати таким вимогам:
- послідовність розроблення;
- перманентність розроблення;
- відповідність генеральної стратегії;
- відповідність зовнішньому і внутрішньому середовищу.
Усі вимоги важливі, але останнє є основним: фінансова стратегія повинна спиратися на систему фінансових показників діяльності фірми, утілення яких у стратегічному періоді дозволить досягти поставленої цілі, домогтися переваги перед конкурентами, підвищити ринкову вартість фірми.
Результатом перспективного фінансового планування є розроблення таких основних документів:
- прогноз звіту про прибутки та збитки;
- прогноз руху грошових коштів (баланс грошових потоків);
- прогноз балансу активів та пасивів фірми.
Прогнозний звіт про прибутки та збитки показує обсяг прибутку, який буде одержано в наступному періоді. Прогноз руху грошових коштів відображає рух грошових потоків за операційною, інвестиційною, фінансовою діяльністю. Він дає змогу визначити джерела капіталу й оцінити його використання в наступному періоді.
За допомогою прогнозу руху грошових коштів можна визначити, скільки грошових коштів необхідно вкласти в господарську діяльність фірми, синхронність надходження і витрачання грошових коштів, що дає змогу визначити потребу в залученні капіталу й перевірити майбутню ліквідність фірми.
Після складання прогнозу руху грошових коштів розробляють стратегію фінансування фірми. Прогноз балансу фірми входить до складу директивного фінансового планування. Структура балансу, який прогнозується (як правило, на плановий трирічний період), відповідає звичайній структурі балансу фірми, оскільки за вихідний беруть бухгалтерський баланс фірми на останню дату.
У процесі розроблення фінансової стратегії особливу увагу приділяється виробництву конкурентоспроможної продукції, мобілізації внутрішніх ресурсів, максимальному зниженню собівартості продукції, формуванню та розподілу прибутку, ефективному використанню капіталу і т. п.
Перспективне фінансове планування визначає найважливіші показники, пропозиції та темпи розширеного відтворення, є основною формою реалізації головних цілей підприємства [4; c.334].
Однією з головних проблем сучасних підприємств, які працюють в ринкових умовах, є проблема виживання, адаптації до мінливих умов зовнішнього середовища, а також проблема забезпечення безперервного розвитку. Ефективне розв’язання цих проблем можливе за допомогою створення і реалізації конкурентних переваг підприємства, а це, в свою чергу, відбувається на основі обґрунтованої стратегії розвитку підприємства
Проблема вибору фінансової стратегії для підприємства є досить актуальною, оскільки прийняття господарських рішень відбувається у ринковому середовищі. Основну увагу тут необхідно приділяти оцінці стану суб’єкта господарювання, розробці прогнозу щодо напрямку розвитку підприємства, а також визначенні конкретних рекомендацій для недопущення можливих помилок. Перш за все, фінансова стратегія має бути визначена як рекомендація стосовно зміни фінансового стану суб’єкта господарювання у довгостроковій перспективі на основі кількісних характеристик фактичного стану підприємства [5; c. 112].
В умовах ринкової економіки суб’єкти господарювання проводять свою діяльність під впливом багатьох негативних факторів зовнішнього та внутрішнього характеру, які можуть привести до фінансової кризи та банкрутства. Для нейтралізації кризових явищ на підприємствах застосовується антикризове управління із застосуванням різних форм та методів управління фінансами. Воно передбачає постійне врахування ризику та орієнтацію на можливі зміни середовища функціонування підприємства, це в свою чергу приводить до необхідності періодичного перегляду та коректування фінансової стратегії, залежно від ситуації [6].
Важливим при розробленні стратегії виходу підприємства з фінансової кризи є визначення цілей відповідно до масштабів кризової ситуації: відновлення платоспроможності, усунення фінансової нестабільності, зміна фінансової стратегії з метою забезпечення сталого економічного розвитку [7; c.257].
Створення фінансових стратегій є одним з найважливіших напрямів антикризового фінансового управління. Фінансове управління в умовах кризи має спиратися на механізми фінансової санації, яка є основною стратегією фінансового оздоровлення та запобігання банкрутству.
Таким чином, основою успішної діяльності підприємства є формування ефективної та обґрунтованої фінансової стратегії, яка базується на аналізі фактичного фінансового стану підприємства та аналізі факторів, що впливають на нього. В ситуаціях, коли підприємство стикається із фінансовими труднощами, такими як погіршення платоспроможності або втрата фінансової стійкості, в дію мають вступати механізми антикризового управління, що тягне за собою перегляд фінансової стратегії або розроблення нової стратегії, спрямованої на фінансове оздоровлення підприємства.

Список використаних джерел
1. Горєлов Д.О. Стратегія підприємства: навч.-метод. посіб. / Д.О.Горєлов, С.Ф.Большенко. – Харків, 2010. – 133 с.
2. Фінанси підприємств: підручник / А.М. Поддєрьогін, М.Д.Білик, Л.Д.Буряк та ін. – К.: КНЕУ, 2012. – 552 с.
3. Непочатенко О. О. Фінанси підприємств: навч. посіб./О. О. Непочатенко, Н. Ю. Мельничук. – К. : ЦУЛ, 2013. – 504 с.
4. Саєнко М.Г. Стратегія підприємства: підручник / М.Г. Наєнко. – Тернопіль: «Економічна думка», 2006. – 390 с.
5. Гринкевич С.С. Економічні основи стратегічного управління фінансовою стійкістю підприємства в умовах ринкових перетворень /С.С. Гринкевич// Науковий вісник НЛТУ України. – 2012, вип. 18.5 – С. 110-114.
6. Красношапка В.В. Фінансові стратегії у контексті антикризового управління [Електронний ресурс] / В.В. Красношапка, О.В. Моргун // Ефективна економіка . – 2013. – №2. – Режим доступу до журн.: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1834
7. Бороноса В.М. Фінансовий менеджмент: навчальний посібник / за заг. ред. В.М. Бороноса. – Суми: Вид-во СумДУ, 2012. – 539 с.