Коновалюк М.Р. ДІЯЛЬНІСТЬ ОФШОРНИХ ЗОН ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ

Коновалюк Марта Романівна
ЕкфМ-52с

ДІЯЛЬНІСТЬ ОФШОРНИХ ЗОН ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЕКОНОМІКУ
УКРАЇНИ

Серед вільних економічних зон виділяється група сервісних зон, що спеціалізуються на наданні різного роду послуг. Особливу роль серед них грають офшорні зони, або офшорні центри. Головна відмінність офшорних зон від інших типів вільних економічних зон полягає в тому, що зареєстровані в них компанії і фірми не мають права здійснювати виробничу діяльність, а повинні займатися тільки сервісними послугами. Офшорна зона (від англ. off shore —«поза берегом») — один із видів вільних економічних зон. Їх відносять до сервісних вільно-економічних зон, особливістю яких є створення для підприємців сприятливого валютно-фінансового та фіскального режимів, високий рівень та законодавчі гарантії банківської та комерційної секретності, лояльність державного регулювання.Слід також зазначити, що до негативних сторін наявності офшорних територій у глобальній економіці відносять: недобросовісну податкову конкуренцію та ухилення від оподаткування, створення елементів нестабільності у світовій економіці та фінансах у зв‘язку з можливістю накопичення в офшорних зонах великих обсягів капіталів, насамперед спекулятивних, створення умов для відтоку капіталів, підтримку тіньової економіки, зменшення зайнятості в країнах-донорах, отримання позаконкурентних переваг тими компаніями, які використовують офшори [3]. Тема відмивання українських капіталів досить вагома, тому що кожного року з України на закордонні рахунки через офшорні зони переводяться мільярди гривень, цьому сприяє наше недосконале законодавство у сфері валютного контролю. Аналіз стану боротьби з негативним явищем у кредитно-фінансовій і банківській сферах показує, що ділки тіньової економіки постійно вдосконалюють шляхи та методи махінацій з фінансовими ресурсами. А це негативно впливає на розвиток української економіки і економічної безпеки держави в цілому. Зрозуміло, що вивезені кошти при цьому залишаються в офшорних зонах, підтримуючи економічну стабільність інших країн.Українські банки і фінансові компанії використовують офшорні схеми діяльності на світових ринках цінних паперів. Збільшилася роль офшорних схем у формуванні транснаціональних господарських систем, коли офшорні фірми вбудовуються в мережу зовнішніх філіалів українських підприємств. Офшорні схеми часто націлені на подолання іноземних податкових бар'єрів. Існує комплекс факторів, які стимулюють розвиток офшорного бізнесу в Україні. До головних із них належать: тягар податкового навантаження і неефективність фіскальної політики, несприятливий інвестиційний клімат і потужні мотиви до експорту капіталу за кордон, високі інвестиційні ризики і використовування офшорних схем для приховування факту володіння інвестиційними об'єктами в Україні, криміналізація економіки і використовування офшорних схем для відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом. Українських бізнесменів у офшорні зони вабить можливість ухилення від сплати податків або відмивання «брудних грошей» (за ці діяння передбачена кримінальна відповідальність відповідно до ст. 212 і ст. 209 КК України)[1].Привабливість офшорного механізму для українських підприємців підсилюється двома досить важливими на сьогодні обставинами: нестабільністю фінансових інститутів України, високим ступенем ризику таких товарів (робіт, послуг) [2,с.70]. Отже, на сьогоднішній день одним з найважливіших завдань будь-якої держави є правовий контроль над офшорним бізнесом. Адже бізнесмени, які прикриваються офшорними операціями з метою «відмивання грошей», переходять у тіньовий сектор діяльності і ставлять у глухий кут економічний розвиток, перешкоджають протіканню трансформаційних процесів, спрямованих на поліпшення добробуту країни. Необхідно, щоб законодавство постійно вдосконалювалося тоді офшорні зони почнуть використовуватись лише як законний інструмент мінімізації оподаткування шляхом його планування, що визначається як зменшення розміру податкових зобов'язань шляхом цілеспрямованих правомірних дій платника податку, які включають повне використання всіх наданих законодавством пільг, податкових звільнень та інших законних прийомів і способів.

Список використанихджерел:
1. Законом України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» від 13 жовтня 1992 р. зі змінами та доповненнями.
2. Значення компетентності персоналу у процесі впровадження системи менеджменту якості: Економіка та держава / О.О. Бондаренко, 2009 –No4, 70-72с.
3.Про боротьбу з офшорами: європейський досвід проти українського:UA-energy.org /Ю.В. Сорокін, 200