DataLife Engine > Фінансовий ринок 2017 > Дуткевич В.Я. Сучасний стан та проблеми функціонування ринку деривативів в Україні

Дуткевич В.Я. Сучасний стан та проблеми функціонування ринку деривативів в Україні


31-10-2017, 22:24. Разместил: Василина
Дуткевич В. Я.
Львівський Національний Університет імені Івана Франка
Екф-44с

З розвитком ринкової економіки ринок цінних паперів набуває все важливішого значення, оскільки він є основним механізмом перерозподілу грошових накопичень. Саме ринок деривативів в економічно розвинених країнах світу виконує роль індикатора стану і перспектив змін як національних, так і світової економік. Станом на сьогодні в Україні ринок деривативів перебуває у фазі становлення. Саме тому актуальним є дослідження стану та перспектив упровадження інноваційних методів управління ризиками на основі використання деривативів в Україні.
Дослідження похідних фінансових інструментів на сучасному етапі проводять багато як зарубіжних фахівців, так і вітчизняних, серед яких В.В. Гоффе, В. Б. Гордон, О. О. Бакаєв, Л. О. Примостка, О. М. Сохацька та інші.
Термін деривати з’явився порівняно таки недавно, проте самі інструменти, що є аналогами деривативів розпочали своє функціонування значно раніше. Біржові угоди, які нині належать до цього поняття, уперше почали функціонувати як інструменти «страхового» або «ризикового управління» декілька століть тому.
Незважаючи на те, що на розвинутих світових фінансових ринках одним із найпопулярніших способів інвестування з метою отримання прибутку і страхування активів є використання деривативів, в Україні ці інструменти ще не набули належного рівня розвитку.
Згідно з Податковим Кодексом України, дериватив – це стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов’язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому. [1] В Україні форма деривативів та порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством.
Деривативи виникли як відповідь на необхідність боротьби з ціновою волатильністю на товарних ринках як інструменту хеджування цінових ризиків. У зв’язку з цим, можна констатувати, що першочерговим призначенням деривативів в умовах ринкової економіки є надання можливості уникнення втрат через управління ризиками. При цьому, під управлінням ризику слід розуміти як страхування ризиків учасників, так і перерозподіл ризиків між усіма учасниками ринку. Основне призначення деривативів, разом із виконанням їх як інструментів ризик-менеджменту, є також забезпечення спекулятивних і значних інвестиційних можливостей. Привабливість деривативів полягає в тому, що ці інструменти є високодохідними об’єктами інвестування вільних фінансових засобів. Цей момент набуває важливого значення в умовах портфельного підходу до інвестицій [2]. Основною перевагою їх порівняно з торгівлею базовим товаром, валютами або цінними паперами є менша собівартість операцій.
Український ринок похідних фінансових інструментів сьогодні представлений у біржовій формі. Така тенденція відрізняється від загальносвітової, де перевагу надають саме небіржовій торгівлі. Механізм біржової торгівлі на фондовому ринку розвивається досить динамічно, постійно пропонуючи її учасникам нові технології та інструменти. На біржах щомісячно продаються мільйони контрактів на суму, еквівалентну мільярдам доларів.
Український ринок похідних цінних паперів є досить молодим і в значній мірі відрізняється від аналогічних ринків країн, які мають розвинену фінансову систему, і кількісно, і якісно.
Першою суттєвою особливістю українських деривативів є відміна від зарубіжних деривативів за базисним активом. В Україні існують численні обмеження кількості базисних активів. Наше законодавство дозволяє лише три види базових активів: цінні папери, товари або кошти, відповідно виділяється три види деривативів: фондові, товарні та валютні.
Другою важливою особливістю деривативів, дозволених до випуску в Україні, є обмеження щодо емітентів. Це стосується всіх видів деривативів.
Третьою особливістю деривативів в Україні є наявність обмежень щодо місця торгівлі цими цінними паперами. Відомо, що в зарубіжних країнах деривативи можуть бути як виключно позабіржовим товаром (наприклад, форвардні контракти), або торгуватися, як на біржовому, так і на позабіржовому ринках. Незважаючи на те, що біржова торгівля деривативами забезпечує більші гарантії її учасникам, у вартісному вираженні переважають позабіржові деривативи. В Україні торгівля ф’ючерсами та опціонами, як зазначалося вище може вестися тільки на біржах [4].
Також особливістю функціонування ринку деривативів є відсутність єдиних норм у законодавстві України щодо регулювання випуску та обігу похідних фінансових інструментів. Проте, деривативи в Україні не затребувані не тому, що відсутнє спеціальне законодавство, яке регулює цей вид фінансових інструментів, а тому що: [3]
• в країні немає якісних цінних паперів, які могли б бути базовим активом для цікавих ринку похідних інструментів (наприклад, в індексі UX, на який запущено ф'ючерси та опціони, залишилося всього п’ять акцій, але обсяг торгів і за ними складає лише кілька мільйонів гривень на день);
• державою штучно стримується розвиток вільного ринку гривні щодо основних світових валют;
• немає запиту на прозоре і справедливе ціноутворення навіть тієї продукції, за виробництвом якої країна посідає ключові місця в світі.
Отже, складна політико-економічна ситуація, помилки уряду в регулюванні біржового ринку, обмеження видів базових активів та кола емітентів деривативів збумовило протилежність тенденцій розвитку вітчизняного та світових біржових ринків деривативів. Широке запровадження операцій з деривативами в Україні стане можливим лише після вирішення всіх проблем, пов’язаних з їх реалізацією. Удосконалення інфраструктурного і правового забезпечення позитивно впли- не на розвиток вітчизняного ринку похідних цінних паперів, фінансову систе- му України та національну економіку загалом.
Список використаних джерел :
1. Податковий Кодекс України від 02.12.2010р.
2. Яворська В.О. Деривативи в розвитку біржового ринку / В.О. Яворська, Т.Ю. Андросович // Сучасні питання економіки і права. – 2013. – № 2. – С. 107–112.
3. Сухоруков О. РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРИВАТИВІВ: СТАН В УКРАЇНІ ТА ДОСВІД ЄС [Електронний ресурс] / О. Сухоруков, Т. Козак. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: https://feao.org.ua/wp-content/uploads/2017
4. Забоєнко В.О. Перспектива розвитку ринку деривативів в Україні / В.О. Забоєнко, М.Є. Трудова // Вісник Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського. – 2016. – №10. – С. 783–786

Вернуться назад