DataLife Engine > Вплив фінансової довіри на ефективність та ризик > Лужна Х.М., Щудла Т.М. Проблема суспільної довіри та заходи спрямовані на її подолання

Лужна Х.М., Щудла Т.М. Проблема суспільної довіри та заходи спрямовані на її подолання


20-01-2018, 11:57. Разместил: taniashy
Лужна Христина та Щудла Тетяна
Студентки групи ЕКФ-42
Львівського національного університету імені Івана Франка


Проблема суспільної довіри та заходи спрямовані на її подолання


Особливістю функціонування сучасних економічних систем є активізація інтеграційних процесів національних економік у світове господарство та посилення їх взаємозалежностей за умов нестабільності ринкового середовища. За тихих обставин вирішення проблеми довіри набуває особливого значення для побудови економічних відносин між контрагентами та розвитку фінансової системи країни.
Через відсутність довіри до фінансових установ кошти суб’єктів господарювання є незадіяними в інвестиційному процесі, внаслідок чого вони заощаджуються або зберігаються в готівковій формі, чи спрямовуються у тіньову сферу. Виникнення однієї із наведених ситуацій веде до зменшення інвестиційних ресурсів фінансових установ зокрема та стримує економіку держави загалом.
Тому для того, щоб забезпечити відтворювальний процес та структурні зрушення, без яких неможливе подальше економічне зростання держави, необхідно докладати зусиль у напрямі відновлення довіри до фінансової системи з боку споживачів товарів та послуг [2, с. 359].
Якщо характеризувати сучасний стан економіки України, то можна простежити високий рівень недовіри населення до фінансових установ нашої країни.
Для подолання даної проблеми Державна служба фінансового моніторингу України (далі – ДСФМУ) здійснює такі заходи підвищення рівня довіри населення до фінансових установ України [1]:
1. Посилення вимог з боку регуляторів фінансового ринку щодо розкриття інформації на офіційних веб-сайтах фінансових установ.
2. Підвищення прозорості функціонування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
3. Поглиблені перевірки та виведення з ринку банківських та інших фінансових установ, які не дотримуються вимог законодавства.
4. Розробка концепції впровадження нової системи страхування депозитів фізичних осіб.
5. Структурна реорганізація НБУ (в частині нагляду за діяльністю банків, підтримкою їх фінансової стабільності) та реформування його інших функцій з урахуванням передового міжнародного досвіду.
Водночас, з метою ефективного управління ризиком та підвищення довіри фізичних та юридичних осіб до фінансової системи країни, ДСФМУ пропонує також [1]:
1. Запровадити комплекс заходів щодо зниження інформаційної асиметрії на основі розвитку спеціалізованих учасників ринків, таких як фінансовий спостерігач, та фінансовий омбудсмен, консультанти та інші.
2. Впровадити заходи із стимулювання ринкової дисципліни, які мають включати в себе не тільки вимоги щодо розкриття банками додаткових даних, але і низку заходів, спрямованих на вдосконалення механізмів передачі необхідної інформації учасникам ринку, підвищення її доступності і легкості інтерпретації. Для розв’язання цього завдання необхідно формувати єдиний інформаційний простір та інформаційні стандарти, що дозволить інвесторам одержувати необхідні дані. На відміну від розширення списку показників, які фінансові установи повинні розкривати, перевагу слід надавати заходам з підвищення достовірності та доступності інформації.
3. Проводити адаптацію банківського законодавства України до норм і стандартів банківського права Європейського Союзу, яка передбачає поступове приведення відповідно до європейських стандартів законодавчих та нормативних актів НБУ.
4. Визначити послідовність та пріоритетність запровадження змін у банківське регулювання згідно з новою міжнародною Угодою про капітал (Базель III) на основі застосування принципів динамічного резервування, підвищення вимог до якісного та кількісного рівня достатності власного капіталу та визначення критеріїв системної значущості банків.
5. Розробити систему ранньої діагностики можливого негативного впливу діяльності окремих банківських установ на стабільність і ефективність розвитку банківської системи України.
6. Підвищити рівень координації цілей та заходів державних органів нагляду за фінансовою системою.
Відновлення довіри до фінансової системи країни є спільною роботою не тільки органів державної влади, професійних учасників фінансового ринку та регуляторів фінансового сектору, але й самих споживачів послуг фінансових установ.
За даними досліджень USAID, 80% споживачів фінансових послуг не бажають ні до кого звертатись, аби вирішити поточні фінансові питання, 30% споживачів взагалі відмовляються від послуг у разі виникнення проблем. На жаль, така пасивна позиція не вирішить та не змінить систему [4]. Тому прості громадяни також мають бути зацікавлені у проведені різного роду реформ фінансового сектора та сприяти їх реалізації на практиці.

Список використаних джерел

1. Звіт про проведення національної оцінки ризиків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансуванню тероризму за 2016 рік // [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://finmonitoring.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/zvit_nor.pdf.
2. Котелевська Ю. В. Відновлення довіри споживачів до банківської системи як елемент формування ефективної маркетингової стратегії банку / Ю. В. Котелевська // Сталий розвиток економіки. – 2013. – №2. – С. 359-362.
3. Офіційний сайт Державної служби фінансового моніторингу // [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.sdfm.gov.ua/.
4. Руслан Демчак: кроки, що можуть допомогти відновити довіру до фінансового сектору // [Електронний ресурс] / Режим доступу: https://news.finance.ua/ua/news/-/413711/ruslan-demchak-kroky-shho-mozhut-dopomogty-vidnovyty-doviru-do-finansovogo-sektoru.

Вернуться назад