DataLife Engine > Фінансовий ринок 2018 > Мельниченко А.Ю. Основні тенденції та перспективи розвитку депозитних операцій в Україні

Мельниченко А.Ю. Основні тенденції та перспективи розвитку депозитних операцій в Україні


3-11-2018, 17:31. Разместил: Melnychenko_n
Депозитний ринок є важливим елементом у структурі фінансового ринку. Відомо, що основним джерелом формування ресурсної бази комерційних банків є депозитні операції, сутність яких полягає в залученні тимчасово вільних коштів суб’єктів господарювання та домашніх господарств у банківську систему. Результатом проведення депозитних операцій є отримання банками та їх клієнтами певних переваг. Так, розміщення грошових коштів у депозити для клієнтів банку дає можливість отримувати стабільний дохід в національній та іноземній валюті у вигляді проценту протягом певного часу; збільшувати суму своїх заощаджень за рахунок процентного доходу; мінімізувати ризики втрати коштів тощо.
Депозит – це економічні відносини щодо передачі коштів клієнта в тимчасове користування банку. Особливість депозиту полягає в його роздвоєності в практичному застосуванні. По-перше, депозит є для вкладника потенційними грошима, вкладник може виписати чек і спрямувати відповідну суму в обіг. Але водночас «банківські гроші» приносять вкладнику дохід і виступають уже в ролі капіталу. Перевага депозиту перед готівкою в тому, що депозит приносить дохід у формі процента, а недолік – у тому, що процент депозиту нижчий порівняно з тим, який виплатять на капітал, якщо його позичити. Тому саме під час депозитних операцій дуже виразно виступає сутність комерційної діяльності банків – платити за депозит дешевше, а розміщувати його за вищу плату.
Щодо банківських установ, то залучення тимчасово вільних коштів у депозити сприяє підвищенню ліквідності банку; збільшенню обсягів активних операцій та формуванню їх ефективної структури; прискоренню безготівкових розрахунків; зменшенню вартості ресурсів порівняно з міжбанківськими кредитами.
Ефективність депозитних операцій буде вищою за дотримання певних принципів: забезпечення прибутковості банківської діяльності; гнучкої депозитної політики формування депозитного портфеля; дотримання банком нормативів ліквідності; врахування аспекту прибутковості активів при проведенні депозитних операцій; диверсифікації та вдосконалення банківських послуг з метою зацікавлення ширшого кола клієнтів.
Сьогодні вкладники під час ухвалення рішення про розміщення ресурсів ураховують насамперед такі фактори:
⎯ рівень процентної ставки по вкладах: чим надійніший банк, тим менше процентна ставка по депозитах, і навпаки: маловідомі банки пропонують максимально високі ставки, щоб бути лідерами на ринку банківських послуг і забезпечити себе ресурсами для здійснення кредитної діяльності;
⎯ спектр депозитних продуктів. В останні десятиріччя чіткі границі між окремими категоріями депозитів не є чіткими, виникають «гібридні» рахунки, що сполучають властивості різних видів депозитів, наприклад рахунків до запитання і строкових вкладів;
⎯ мережа установ банку та якість обслуговування клієнтів. Розгалуженість мережі філій у сполученні з високим рівнем сервісу, витрати часу на обслуговування одного клієнта, надання можливості користуватися електронними системами розрахунків і платежів, широкий спектр операцій позитивно впливають на вибір клієнтом банку.

Варто відмітити, що ринок депозитних вкладів на сьогоднішній день є достатньо насиченим. Практично кожена банківська установа пропонує клієнтам розміщувати грошові кошти на депозитах.
В Україні більше користуються попитом короткострокові депозити – строком до двох років. Безумовно, банківські установи сьогодні можуть, виходячи зі своїх можливостей, запропонувати депозити строком до 10 років. Але, по-перше, процентна ставка по них буде нижча, ніж та, що існує по внесках строком на рік. По-друге, населення психологічно ще не готове до таких довгострокових внесків.
Виділимо низку проблем, які заважатимуть відродженню активного розвитку депозитного ринку України:
⎯ повільні темпи нарощення капітальної бази банківських установ; 

⎯ тривала нестабільність грошово-кредитного ринку держави;

⎯ низька якість результатів маркетингових досліджень депозитного 
ринку;
⎯ непристосованість інструментарію депозитної політики до мінливого середовища ринку банківських послуг; 

⎯ недостатній професійний рівень вищих управлінців, що гальмує залучення додаткових коштів від клієнтів, особливо фізичних осіб різних соціальних груп;
⎯ обмежений перелік депозитних продуктів.

Врахувавши баланс між депозитними та кредитними операціями банку, з метою підтримки його стабільності та мінімізації фінансових ризиків важливо грамотно диверсифікувати ресурси банку, розробляти комплекс заходів з підвищення ефективності управління депозитним портфелем. Серед таких дієвих заходів можна назвати:
⎯ формування позитивного іміджу банку як установи;
⎯ розробку нових конкурентоздатних продуктів із супутнім набором послуг, орієнтованим на різні категорії вкладників;
⎯ підвищення привабливості вкладів шляхом застосування системи стимулів і бонусів для потенційних клієнтів;
⎯ визначення оптимального терміну зберігання депозитних вкладів, який має бути логічно пов’язаним з терміном оборотності кредитних ресурсів;
⎯ рекламування конкурентних переваг пакету банківських послуг; 

⎯ врахування специфіки регіонів при визначенні видів вкладів, що пропонуються;
⎯ запровадження цільових вкладів з визначеною заздалегідь датою повернення;
⎯ анкетування клієнтів з метою визначення їх мотивації при виборі банку;
⎯ удосконалення технологій дистанційного обслуговування для максимальної зручності клієнтів; 

⎯ зацікавлення тримачів зарплатних карток банку в перерахунку певних коштів на їх депозитний рахунок.


1. Конько О. В. Тенденції розвитку вітчизняного депозитного ринку в сучасних умовах / О. В. Конько. // Економіка і суспільство. – 2016. – №3. – С. 399–405.

2. Лункіна Т. І. СУЧАСНИЙ СТАН ТА НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ДЕПОЗИТНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ УКРАЇНИ / Т. І. Лункіна, Н. М. Готко // Наукові праці. Економіка // Випуск 290. Том 302. – 2017.

3. Сова О. Ю. АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ СТАНУ ДЕПОЗИТНОГО РИНКУ УКРАЇНИ / О. Ю. Сова. // Актуальні проблеми економіки. – 2017. – №1. – С. 282–291.

Вернуться назад