DataLife Engine > Державні фінанси 2018 > Кувіков О.С. Функції соціального страхування

Кувіков О.С. Функції соціального страхування


14-12-2018, 12:04. Разместил: Кувіков Олександр
Постановка проблеми. Роль соціального страхування для суспільства є досить великою і визначається вона саме тим, які проблеми може вирішити дана система, які зміни просить в державі, що покращує своїм функціонуванням і які наслідки має в подальшому розвитку. І саме, завдяки розумінню функцій, що виконує система соціального страхування, можна визначити місце її в загальній системі розвитку соціально-економічних відносин та політичних умов. Адже, без чітко визначених функцій соціальне страхування не може повноцінно діяти ти може втратити свою сутність.
Аналіз та напрями дослідження. Проблемні питання функцій соціального страхування в України досліджували у своїх працях такі вчені, як Н.Б. Болотіна, Н.М. Внукова, В.В. Гвозденко, В.В. Жернаков, Д.М. Загірняк, І.Б. Іванова, Н.В. Кузьминчук, В.І. Прокопенко, Л.Т. Тюптя, М.П. Шаварина, Л.П. Шаповал, С.І. Юрій та інші.
Метою даного дослідження є визначення функцій соціального страхування в Україні.
Виклад основного матеріалу.
Виникнення та становлення системи соціального страхування як складової соціального захисту припадає на XVI століття і пов’язується з діяльністю цехів [2, с. 76].
Згідно з Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» ця дефініція визначається як система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України [2, с. 76].
Головні, визначені функції соціального страхування зображені на рис. 1.
Кувіков О.С. Функції соціального страхування
Проте, існує безліч підходів до класифікації і визначення функцій соціального страхування.
Наприклад, у правовій літературі функції соціального страхування поділяють на такі: 1) ризикова (це основна функція, адже страховий ризик як імовірність настання збитку безпосередньо має зв’язок із головним призначенням і сутністю страхування – наданням грошової допомоги усім потерпілим); 2) попереджувальна (спрямована на фінансування за рахунок тієї частини грошових коштів страхового фонду заходів, метою яких є зменшення страхового ризику); 3) контрольна (ґрунтується на тому, що повинно бути суворе дотримання цільового формування і використання коштів страхового фонду; на основі законодавчих та інструктивних документів здійснюється фінансовий контроль за правильним проведенням якісних страхових операцій) [1, с.162].
А.О. Таркуцяк виділив свою специфічну класифікацію функцій соціального страхування з огляду на досвід страховиків Заходу та Сходу. До першої функції (як основної) він відносив превенцію ризику, що означало проведення попереджувальних робіт таким чином, щоб подія, яка «турбує» страхувальника (клієнта), не наступила і не натворила збитків. Коли внески локалізовані, то гроші, які продовжують надходити до страховика у формі страхових премій населення, накопичуються в нього у страхових резервах (інвестиційна функція страхування). Коли вже вільні кошти інвестовані і надходять дивіденди з них, можна помітити третю функцію – функція збереження і примноження коштів страхувальників. Остання, четверта функція страхування, полягає в тому, що операції з виплат відшкодувань або страхових сум застрахованим особам, здійснюється в тому разі, коли все-таки за ризиками, якими страховики зобов’язувалися управляти, трапились збиткові наслідки. Тому лише дана функція страхування існує задля проведення виплат страховиками [1, с.162].
Аналізуючи зазначені функції соціального страхування, слід відмітити, що превенція ризику властива й соціальному страхуванню, адже завдяки грошовим внескам працівники забезпечують мінімальний стан збитків у подальшому. Також ідентичне можна зауважити щодо функції збереження і примноження коштів та функції виплати відшкодувань або страхових сум застрахованим особам унаслідок настання соціальних ризиків.
Щодо класифікації функцій соціального страхування, то існує немало наукових позицій. Одні вчені виділяють розподільну та контрольну функції соціального страхування. Перша відбувається у формі руху грошових коштів наступним чином: 1) між окремими державними соціальними фондами; 2) між бюджетами і соціальними фондами; 3) завдяки виплатам пенсій, соціальних допомог фізичним особам; 4) завдяки спрямуванню коштів на утримання органів управління; 5) шляхом інвестування у цінні папери тощо [1, с.162].
Широкою є класифікація функцій соціального страхування, що надана Н.М. Внуковою, яка до функцій соціального страхування відносить наступні: 1) формування грошових фондів, зі складу яких покриваються витрати, що мають зв’язок із сутністю непрацездатних та осіб, які, зважаючи на обставини, не беруть участі у трудовому процесі; 2) забезпечення кількості та структури трудових ресурсів; 3) зменшення розриву серед рівнів матеріального забезпечення працюючих та непрацюючих громадян; 4) абсолютне сприяння вирівнюванню життєвого рівня різних соціальних груп населення, що не залучені до трудового процесу; 5) захисна функція, яка полягає у підтримці сформованого матеріального рівня застрахованого у випадку, коли звичайне джерело доходу стає для нього недоступним; 6) компенсаційна функція, що полягає у відшкодуванні збитку із втрати працездатності та збитку здоров’я за допомогою матеріального відшкодування втрати заробітку, а також оплати послуг, пов’язаних із лікуванням та реабілітацією; 7) відтворювальна функція, яка ґрунтується на тому, що соціальне страхування покликане забезпечувати застрахованим (а також членам їхніх родин) покриття всіх витрат, достатніх для нормального протікання відтворювального циклу; 8) перерозподільна функція, яка визначається тим, що соціальне страхування значно впливає на суспільний розподіл та перерозподіл (соціальні виплати збільшують частку створеної вартості, яка спрямована на споживання застрахованим); 9) стабілізуюча функція, що спрямована на узгодження інтересів соціальних суб’єктів із ряду принципових для життєдіяльності найманих робітників питань [1, с.162].
Виходячи із проведеного аналізу, варто зазначити, що функції соціального страхування характеризуються наступними ознаками: 1) є головними соціально значущими напрямами покращення соціального добробуту малозабезпечених громадян; 2) постійність та системність – діють безперервно; 3) динамічність – у процесі їх постійної дії можливі зміни у зв’язку з реформуванням усієї системи соціального страхування, а також вони є вторинними щодо завдань соціального страхування, що й обумовлює їх притаманність до розвитку та вдосконалення; 4) об’єктивність – функції соціального страхування обумовлюються соціально-побутовими потребами суспільства; 5) комплексний характер – вони наповнені не лише соціальними, а й економічними та політичними відносинами [1, с.163].
Висновки.
Отже, підводячи підсумки усього вищесказаного, можна зауважити, що виділені функції соціального страхування дозволили зрозуміти сутність соціального страхування в Україні, внутрішні процеси, які відбуваються внаслідок його існування. Визначення функцій соціального страхування в Україні сприяло усвідомленню того, які проблеми воно дозволяє вирішити для суспільства: функції соціального страхування наповнюють зміст усіх існуючих процесів у даній сфері, вказуючи на шляхи, завдяки яким будуть досягнуті цілі.


Список використаних джерел
1. Боднарук М.І. Функції соціального страхування в Україні / М.І. Боднарук // Науковий вісник Ужгородського національного університету. – 2014 р. – 24 (2). – с. 161-164.
2. Дудченко Н.В. Теоретичні аспекти функціонування системи соціального страхування / Н.В. Дудченко // Економіка і суспільство. – 2017 р. - № 10. – с. 75-78
3. Мальований М.І. Соціальне страхування: Навчальний підручник [для студ. вищ. навч. зал.] / М.І.Мальований, П.К. Бечко, В.П. Бечко – Умань: Видавець «Сочінський», 2011 – 476 с.

Вернуться назад