DataLife Engine > Фінансові шахрайства > Карпа І. Ю. Методи виявлення ознак нецільового використання бюджетних коштів службовими особами на державних підприємствах

Карпа І. Ю. Методи виявлення ознак нецільового використання бюджетних коштів службовими особами на державних підприємствах


23-03-2020, 19:26. Разместил: Карпа І. Ю.
УДК 336
© Карпа І. Ю., 2020
ЛНУ ім. Івана Франка, Екк-32с

Методи виявлення ознак нецільового використання бюджетних коштів службовими особами на державних підприємствах

Одна з найбільших та найважливіших проблем сучасного економічного розвитку держави є невиконання вимог ст. 95 Конституції України щодо ефективного використання державних фінансових ресурсів на загальносуспільні потреби, розміру й цільового спрямування цих видатків.
Відповідно до статті 119 Бюджетного кодексу нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають:
– бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет);
– напрямам використання бюджетних коштів, визначених у паспорті бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі) або в порядку використання бюджетних коштів;
– бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).
На об’єктах бюджетної сфери та в бюджетних установах фіксуються злочини, що передбачені багатьма статтями Кримінального кодексу України (проти власності, господарські злочини, злочини у сфері службової діяльності, злочини проти авторитету органів державної влади та органів державного самоврядування та ін.).
На мою думку, найбільш суттєвими причинами нецільового використання коштів державного бюджету є недосконалість нормативної бази, що регламентує контроль за обігом бюджетних коштів, та недостатня обізнаність працівників ДЗЕ із законами та нормативними актами, що регламентують бюджетну сферу.
З метою виявлення нецільового використання бюджетних коштів, розроблена певна методика, яка базується на тактичних заходах, суть яких полягає: у відшукуванні потрібної інформації; її вилученні з інших систем; скеруванні каналами зв’язку у підрозділи ДЗЕ. До таких тактичних прийомів належать:
1) встановлення та підтримання ділових контактів з адміністраціями державних підприємств, установ, організацій, громадськими формуваннями, об’єднаннями населення по місцю роботи та проживання службових осіб. Це дає можливість своєчасно ознайомитись з матеріалами ревізій, перевірок, документами бухгалтерського обліку, особливостями процесу використання бюджетних коштів, організацією постачання товарів, надання послуг та виконання робіт за бюджетні кошти тощо;
2) встановлення довірчих відносин з особами, що працюють у бюджетній сфері, які можуть мати інформацію, що становить інтерес для працівників ДЗЕ, проте через певні причини ретельно приховують її. Використання конфіденційної допомоги таких осіб відкриває доступ до такої інформації;
3) використання особистого пошуку, візуального спостереження, оперативної установки, оперативного опитування, оперативного огляду тощо для вивчення приховуваних від оперативних працівників явищ, фактів, предметів, документів та отримання в такий спосіб своєчасної та достовірної інформації про нецільове використання бюджетних коштів.
Пошуковий метод є одним із найефективніших, оскільки він дозволяє виявити такі ознаки нецільового використання бюджетних коштів службовою особою :
– безпідставне підвищення заробітної плати у тій чи іншій бюджетній установі, тобто за відсутності відповідного нормативно-правового акта, який встановлює підвищений розмір заробітної плати;
– невмотивована виплата премії окремим працівникам бюджетної установи;
– проведення у бюджетній установі капітального або поточного ремонту, на який не було передбачене бюджетне фінансування у відповідному фінансовому році;
– придбання бюджетною установою окремих основних засобів високої вартості: автомобілів, комп’ютерів тощо;
– стійка фінансова неспроможність підприємства – одержувача бюджетних коштів;
– явна невідповідність профінансованих заходів цілям, встановленим у планових документах (розписі бюджету, плані асигнувань, кошторисі доходів і видатків, лімітних довідках);
– відсутність або невідповідність законодавству вказаної у документах мети, на яку виділяються кошти;
– наявність у документах на виділення коштів заперечень з боку інших службових осіб (бухгалтерів, працівників юридичної служби, вищих службових осіб) або відсутність їх віз на документах, коли це є обов’язковим;
– невідповідність характеру господарської діяльності одержувача цілям, на які виділено бюджетні кошти тощо .
Тобто, для запобігання неправомірних дій службових осіб необхідна чітка правова база, швидка реакція і злагоджені дії правоохоронних органів. Також , як на мене, необхідно удосконалити методику виявлення злочинів, впровадити нові технології та дистанційний контроль за роботою службових осіб, особливо на державних підприємствах.

Вернуться назад