Непіп І.М. Типові методи самовільного зайняття земельних ділянок

Непіп Ірина, Екр – 33с
ЛНУ ім. І. Франка, Економічний факультет
Самовільне зайняття земельної ділянки є адміністративним правопорушенням, передбаченим статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Порушники можуть отримати штраф у розмірі від 10 до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Також у Кримінальному кодексі України передбачена кримінальна відповідальність за статтею 197-1. За самовільне зайняття земельної ділянки, що завдає значної школи її власнику чи законному користувачу тягне за собою штраф у сумі від 200 до 300 неоподаткованих мінімумів громадян(на даний момент він становить 17 грн., тому сума штрафу може бути від 3400 до 5100 грн.) або арешту на строк до 6 місяців.
Типові способи підготовки до самовільного зайняття земельної ділянки і самовільного будівництва потрібно розглядати крізь призму того, що цей злочин вчиняється лише через самовільне зайняття земельної ділянки. Тому можна виокремити такі типові способи підготовки:
1) влаштування парканів та знесення існуючих на земельних ділянках будівель і споруд;
2) спорудження тимчасових нетитульних виробничих і будівельних споруд, необхідних для організації та обслуговування будівництва;
3) облаштування під’їзних доріг ;
4) підведення тимчасових комунікаційних мереж;
5) складування будівельних матеріалів;
6) прибирання зелених насаджень;
7) підготування підроблених (фальшивих) дозволів чи інших документів (трапляються випадки, коли в наявності є лише частина дійсних документів).
До кримінальних правопорушень, які порушують право фактичного користування без одержання офіційного статусу власника земельної ділянки, належать самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво (ст. 197- 1 КК України) та самоправство (ст. 356 КК України). Особливістю таких кримінальних правопорушень є те, що об'єктом посягання є безпосередньо земельна ділянка, а не права на неї.
Наступну групу складають кримінальні правопорушення, метою яких є незаконне набуття юридичних прав на землю. До цієї групи ми відносимо шахрайство (ст. 190 КК України), зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК України), зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги (ст. 365-2 КК України), підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів (ст. 358 КК).
Третю групу складають кримінальні правопорушення екологічної спрямованості, метою яких є незаконне заволодіння землею. До цієї групи належить незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель (ст. 239-1 КК України) та незаконне заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах (ст. 239-2 КК України). Характерним для цієї групи є вчинення дій, спрямованих на заволодіння ґрунтовим покривом чи водним фондом без спеціалізованого дозволу. Об’єктом посягання з ґрунтовий покрив.
Спосіб вчинення злочинів, пов’язаних із незаконним заволодінням землею, метою яких є незаконне набуття юридичних прав на землю залежить від суб’єкта правоволодіння. У разі, якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності, оформлення права власності на земельну ділянку здійснюється шляхом підроблення документів із залученням до співучасті у вчиненні злочину нотаріуса та інших осіб, які надають публічні послуги .
У разі вчинення злочину шляхом заволодіння земельної ділянки, яка знаходиться в державній чи комунальній власності, зміна права власності здійснюється, здебільшого, шляхом зловживання владою чи службовим становищем , здачі в оренду земельної ділянки шляхом заниження суми орендної плати . Злочини екологічної спрямованості, пов’язані із незаконним заволодінням землею вчиняються шляхом: зняття верхнього шару ґрунту із земельної ділянки сільськогосподарського призначення за допомогою спеціальних технічних засобів навантажувача, екскаватора тощо без спеціального дозволу ; використання механічного засобу типу земснаряд, видобування землі водного фонду (пісок); зняття з русла річки і земельних ділянок в межах прибережних захисних смуг поверхневого (ґрунтового) шару землі.
Список використаної літератури
1. Дякін Я. О. ДОКАЗУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕННЯХ ПРО ЗЛОЧИНИ, ПОВ’ЯЗАНІ З НЕЗАКОННИМ ЗАВОЛОДІННЯМ ЗЕМЛЕЮ [Електронний ресурс] / Я. О. Дякін // Київ. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: http://elar.naiau.kiev.ua/bitstream/123456789/14719/4/dys_diakin.pdf
2. Кримінальний Кодекс України [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14.
3. Татарин Н. М. Методика розслідування самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва [Електронний ресурс] / Н. М. Татарин, Є. В. Пряхін // Львів. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: http://nbuviap.gov.ua/images/dorobku_partneriv/Metodyka%20rozsliduvannia%20samovilnoho%20zainiattia%20zemelnoi%20dilianky%20ta%20samovilnoho%20budivnytstva.pdf.