DataLife Engine > Державні фінанси 2020 > Коржена М. Ризики відмивання грошей в різних сферах економіки, шахрайські дії пов’язані з ними

Коржена М. Ризики відмивання грошей в різних сферах економіки, шахрайські дії пов’язані з ними


23-05-2020, 16:55. Разместил: Marta
Коржена Марія-Марта
ЕКР-31с, Економічний факультет ЛНУ імені Івана Франка

Ризики відмивання грошей в різних сферах економіки, шахрайські дії пов’язані з ними

Легалізація коштів, отриманих незаконним шляхом, уже має глобальний характер і викликає стурбованість міжнародного співтовариства. За даними Мінекономрозвитку України, рівень тіньової економіки в Україні в першому кварталі 2019 року становив 47% від ВВП, щорічний обсяг сягає 350 млрд грн, що сприяє розвиткові організованої злочинності, легалізації незаконно здобутого майна. Актуальність дослідження проблеми оцінки ризиків, пов’язаних з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванням тероризму при здійсненні банківськими установами фінансових операцій підвищується в умовах погіршення макроекономічної ситуації та поглиблення кризи в банківській сфері.
Ризик відмивання грошей і фінансування тероризму може бути оцінений за допомогою різних категорій. У своїй сукупності вони мають сформувати стратегію управління потенційними ризиками і дозволити фінансовій установі здійснювати належний контроль за клієнтами та їхніми операціями.Найчастіше в зарубіжній практиці використовують три критерії ризику :
• ризик країни (географічний);
• ризик клієнта;
• ризик продукту (послуги).
Питома вага цих категорій у сукупній оцінці потенційного ризику відмивання грошей може різнитися залежно від окремого банку чи середовища його діяльності. Тому кожен банк повинен розробити власну систему оцінки ризиків, що має враховувати особливості його діяльності та її нормативно-правового регулювання.
Щодо ризику країни, то на сьогодні не існує універсального загальновизнаного переліку високоризикованих країн чи регіонів. Наприклад, FATF у своїх рекомендаціях до числа країн, які мають високий рівень ризику, відносить:
• країни, до яких застосовувалися санкції, ембарго чи інші подібні заходи з боку ООН;
• країни з недосконалим чи відсутнім законодавством у сфері протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму;
• країни, що фінансують чи підтримують терористичну діяльність;
• країни, для яких характерний високий рівень корупції чи іншої кримінальної діяльності.
Визначення потенційного ризику відмивання грошей клієнтами (чи групою клієнтів) є визначальним для формування загальної структури ризику. Базуючись на власних критеріях, банки можуть визначати, коли діяльність окремого клієнта є високоризиковою і які фактори впливають на це. До високоризикованих категорій клієнтів, як правило, відносять:
• клієнтів, що здійснюють свою діяльність чи фінансові операції в нетипових обставинах, у таких, де є територіальна віддаленість клієнта від фінансової установи, регулярні і незрозумілі переведення рахунків до різних фінансових установ, регулярне і позбавлене економічного змісту переміщення коштів між фінансовими установами різних регіонів;
• клієнтів, для яких характерна складна і заплутана структура власності чи взаємозв’язків, що не дає можливості визначити реальних власників підприємства;
• клієнтів, чия діяльність пов’язана з великими сумами готівки, у тому числі здійснення грошових переказів, обміну валют, гральний бізнес, інші види діяльності, що генерують великі суми готівки;
• неприбуткові чи громадські організації, що не підлягають моніторингу чи нагляду;
• бухгалтери, адвокати чи інші особи, що здійснюють управління рахунками, відкритими за дорученням третіх осіб;
• клієнтів, що користуються послугами посередників, які не мають належних процедур протидії відмиванню грошей;
• політичних діячів.
Загальна оцінка ризику складається також із визначення потенційного ризику продуктів і послуг, які надаються банком. Тому належна увага повинна приділятися новітнім чи нестандартним банківським продуктам, що раніше не використовувалися. При оцінюванні ризику продукту (послуги) враховується вплив таких факторів:
• включення певної послуги чи продукту до переліку високоризикованих компетентними структурами (FATF, Базельський комітет з банківського нагляду, центральні банки окремих країн тощо);
• послуги, пов’язані з рухом готівки чи дорогоцінних металів;
• послуги, що забезпечують певний рівень анонімності чи дають можливість швидко переміщати гроші через кордон, зокрема онлайн-банкінг, міжнародні телеграфні перекази, приватні інвестиційні компанії і трасти.
Національний банк України в Положенні про здійснення банками фінансового моніторингу рекомендує перелік критеріїв оцінки ризику проведенням клієнтом операцій із відмивання грошей, що певною мірою враховують загальноприйняті у світовій практиці підходи. До них належить ось що :
1. Наявність контрагентів – резидентів країн, про які з достовірних джерел відомо, що вони: не дотримуються загальноприйнятих стандартів у боротьбі з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом; не передбачають розкриття або надання інформації щодо фінансових операцій; не виконують рекомендацій FATF; є країнами, в яких відбуваються воєнні дії; є офшорними територіями.
2. Клієнт є особою, яка обіймає (обіймала) посаду, відповідно до якої має (мала) широкі владні повноваження (керівний склад центральних і місцевих органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, осередків політичних партій) або є членом сім’ї такої особи.
3. Клієнт – юридична особа, що, не будучи фінансовою установою, надає послуги зі здійснення грошових переказів, операцій з оплати чеків готівкою тощо. проблеми обліку, аналізу, аудиту і контролю
4. Клієнт – юридична особа, що займається туристичною діяльністю.
5. Клієнт – юридична особа, яка здійснює зовнішньоекономічні операції.
6. Клієнт – юридична особа, що є благодійною громадською організацією (крім організацій, що діють під егідою відомих міжнародних організацій).
7. Клієнт – юридична особа, що одержує фінансову допомогу від нерезидентів України чи надає фінансову допомогу нерезидентам України.
Проте оцінювання ризику банку, пов’язаного з відмиванням грошей, в Україні має низку особливостей. Поряд із ризиками зовнішнього середовища, слід звернути увагу і на ризики внутрішнього середовища. Перш за все, є доцільність виділення такого виду ризику, як ризик порушення банком законодавства з питань фінансового моніторингу. Він може проявлятись у невиконанні (неповному виконанні) обов’язків з протидії відмиванню доходів, установлених законодавством, чи наявності співробітників, які навмисне сприяють відмиванню доходів.
Отже, таким чином, дані аналізу ефективності заходів у сфері фінансового моніторингу свідчать про зростання злочинності, шахрайства в Україні у сфері відмивання грошей, тому належна оцінка ризиків відмивання коштів потребує дальшого вдосконалення.

Вернуться назад