DataLife Engine > --- > Клічук В. ОЦІНКА РИЗИКУ ПОТРАПЛЯННЯ У СИТУАЦІЮ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ

Клічук В. ОЦІНКА РИЗИКУ ПОТРАПЛЯННЯ У СИТУАЦІЮ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ


25-05-2020, 20:59. Разместил: Vladyslav Klichuk
Торгівля людьми, тобто «…здійснювані з метою експлуатації вербування, перевезення, передача, переховування або утримання людей шляхом погрози, силою або із застосуванням інших форм примусу – викрадення, шахрайство, обман, зловживання владою або делікатністю становища, шляхом підкупу у вигляді платежів або вигод, для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу» [1], є гострою проблемою сучасного світу. Низка експертів одностайно висловлюються про те, що торгівля людьми є однією з галузей кримінального бізнесу, що розвивається найбільш стрімкими темпами в світі. У цій індустрії домінують добре організовані кримінальні синдикати, одержані прибутки йдуть на фінансування інших різновидів злочинної діяльності, в тому числі торгівлі наркотиками та зброєю.
На сьогодні проблема боротьби з торгівлею людьми стала надзвичайно актуальною для нашої держави. З січня 1998 р. по вересень 2014 р. органами МВС України зареєстровано понад 3,3 тис. злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми. Неефективність політичних та економічних перетворень у державі, корумпованість чиновників, декларативність соціальної політики, зростання прірви між верхами та абсолютною більшістю населення, призвели до обставин, які перетворили Україну на одну з країн, мешканці яких найчастіше стають жертвами торгівлі людьми. У цих умовах особливого значення набуває виокремлення соціально-демографічних груп, представники яких мають підвищений ризик потрапляння в ситуацію торгівлі людьми.
Попри актуальність дослідження явища, воно практично перебуває поза увагою науковців. На сьогодні дослідження у сфері торгівлі людьми «ведуться… переважно неурядовими організаціями або окремими вченими, не привертаючи уваги широкої академічної спільноти» [2]. Окремі аспекти торгівлі людьми в Україні проаналізовані у працях К. Левченко (K. Levchenko), О. Удалової (O. Udalova), О. Позняка (O. Pozniak), Є. Луценко (Ye. Lutsenko), І. Шваб (I. Shvab), зокрема, у науковій літературі описано причини поширення торгівлі людьми [3, С. 16], обізнаність населення щодо цього явища [4, 5] та чинники, які на неї впливають [6]. 166 ІSSN 2072-9480. Demography and Social Economy, 2015, № 2 (24) В.В. ТУРОК Дослідження українських фахівців, проведені на початку тисячоліття, дозволили, зокрема, визначити найбільш вразливі до торгівлі людьми категорії населення України [7–9].
Такими є:
• жінки у віці 18–26 років, у першу чергу незаміжні, що мають низький і дуже низький рівень матеріального добробуту (як потенційні жертви сексуальної експлуатації);
• чоловіки у віці 31–60 років, у першу чергу одружені (вразливі до трудової експлуатації);
• діти (в першу чергу дівчатка) віком 13–18 років з неповних та реструктурованих сімей.
З того часу суттєво змінилася ситуація у цій сфері. Зокрема, помітно підвищилася ефективність діяльності держави щодо протидії торгівлі людьми. Так, кількість кримінальних справ із винесенням вироку судами України за подібні злочини (за даними Державної судової адміністрації України) протягом 2003–2011 рр. зросла майже вчетверо і лише нещодавно це зростання призупинилося. До групи ризику, крім жінок і дітей, останнім часом все частіше стали потрапляти чоловіки працездатного віку. На рис. 1 представлена динаміка розподілу за статтю осіб, які отримали допомогу в рамках програми реінтеграції Міжнародної організації з міграції (далі – МОМ) протягом 2004 – 2014 рр.
Як бачимо, кількість чоловіків, що постраждали від торгівлі «живим товаром», зростає. Безумовно, особи, які отримали допомогу від МОМ, не репрезентують загальний контингент жертв торгівлі людьми, однак становлення тенденції до збільшення частки чоловіків серед контингенту є досить красномовною.
Поговоримо про систему МАІ є систематичною процедурою для ієрархічного представлення елементів, які визначають суть проблеми. Метод полягає в декомпозиції проблеми на простіші складові і подальшій обробці послідовності суджень особи, що приймає рішення, за парними порівняннями. У результаті може бути встановлений відносний ступінь взаємодії елементів в ієрархії. Ці судження потім виражаються чисельно.
МАІ охоплює процедури синтезу численних суджень, отримання пріоритетності критеріїв і знаходження альтернативних рішень. Головним моментом у МАІ є те, що ця методологія вільна від ідей обов’язкового застосування того або іншого математичного апарата для вирішення проблеми. Цей метод покликаний вирішувати складні, зазвичай багатокритеріальні, проблеми. Розглянемо, як він може бути застосований для визначення груп ризику та чинників потрапляння в ситуації торгівлі людьми. У ході вибору соціально-демографічних ознак, покладених в основу виділення груп населення, для яких досліджується ризик потрапляння у ситуацію торгівлі людьми, автором враховано, що кількість таких ознак має бути мінімальною. В іншому випадку необхідно буде виділити значну кількість груп за комбінацією ознак, що призведе до ускладнення роботи експертів.
Тож вирішено зупинитися на дослідженні проблеми на рівні груп населення, виділених за ознаками статі та віку, оскільки, поперше, на відміну від більшості інших соціально-демографічних ознак, це ознаки, на значення яких індивід не може свідомо вплинути (стать незмінна протягом життя людини, вік змінюється незалежно від поведінки індивіда), по-друге, саме статево-віковий розподіл є основною структурною характеристикою населення. Оцінка відповідного ризику по групах, виділених за ознакою рівня освіти, місцевості проживання, етнічної належності тощо може стати метою окремих досліджень.
При цьому було виділено п’ять груп: діти об’єднані в одну групу незалежно від статі, серед дорослих чоловіків та жінок окремо виділено групи молодих осіб та осіб середнього віку. Особи старшого віку до дослідження не включені, оскільки вони навряд чи можуть бути задіяними у трудовій чи сексуальній експлуатації, а ризик втягнення у жебрацтво скоріше залежить від фізіологічного стану особи, ніж від вікових характеристик.
На рис. 2 представлена декомпозиція завдання визначення найбільш ризикованих груп осіб. Ієрархія будується за результатами обговорення проблеми з фахівцями. На першому етапі експертного опитування автором були опитані чотири фахівці з проблем міграції населення, соціальної політики та безпосередньо торгівлі «живим товаром». В результаті вдалося визначити сім критеріїв, за якими визначено ризик для кожної з п’яти груп населення, виділених за ознакою статі та віку.
Представимо завдання в ієрархічній формі. На першому (вищому) рівні перебуває загальна мета дослідження. На другому – сім факторів або критеріїв, що її уточнюють, і на третьому (нижньому) – п’ять груп –кандидати, які повинні бути оцінені за критеріями другого рівня. Наступним кроком є визначення критеріїв. Форма спадної декомпозиції охоплює велике коло завдань, при цьому ієрархія рівнів повинна бути такою, щоб елементи нижнього рівня були порівняні попарно по відношенню до елементів наступного рівня і до вершини ієрархії. У нашому випадку, наприклад, необхідно дати відповіді на питання: • наскільки представники групи молодих жінок частіше, ніж чоловіки середнього віку, можуть стати жертвами торгівлі людьми за критерієм «Інформованності»;

Декомпозиція проблеми оцінки вибору груп ризику, які найвірогідніше можуть стати жертвами торгівлі людьми
• наскільки «попадання» в жертви торгівлі людьми через здоров’я вірогідніше, ніж через сексуальну привабливість? Після ієрархічного відтворення проблеми потрібно встановити пріоритети критеріїв і оцінити кожну з альтернатив за ними, виявивши найважливішу. У МАІ дуже важливі попарні порівняння на кожному рівні ієрархії, тобто елементи завдання порівнюються попарно стосовно їхнього впливу («інтенсивності») на загальну для них характеристику.
Для проведення суб’єктивних попарних порівнянь розроблена шкала оцінювання від 1 до 9. Вона має відображати різницю в судженнях різними експертами при проведенні порівнянь і не повинна бути громіздкою. Зміст таких обчислень полягає у тому, що вони дають спосіб кількісного визначення порівняльної важливості факторів або результатів у проблемній ситуації. Тоді увага під час вирішення проблеми може бути сконцентрована на чинниках з найбільшою величиною важливості. Для визначення матриці попарних порівнянь автором були опитані 11 експертів – науковці (доктори та кандидати наук), які досліджують проблеми міграцій населення та соціальної політики, а також представники правозахисних і міжнародних організацій. За результатами опитування складено вісім матриць, одна – для другого рівня ієрархії і сім – для третього.

Матриця попарних порівнянь для другого рівня
Для виявлення глобальних пріоритетів у матриці локальні пріоритети розташовуються відносно кожного критерію, кожний стовпець вектора множиться на пріоритет відповідного критерію і результат підсумовується у кожному рядку

Отже, як показують оцінки експертів, перевагу щодо потрапляння у групу ризику стати жертвою торгівлі людьми мають такі демографічні групи як чоловіки середнього віку, діти та молоді чоловіки. Жінки як групи ризику за експертними оцінками на сьогоднішній час «відстають», що говорить про спрямованість торгівлі людьми в бік трудової експлуатації. Діти також мають високий ступінь ризику. В той же час, показники глобального пріоритету для всіх груп населення набувають невеликих значень.

Вернуться назад