Курач М.І. Сучасний стан та проблеми функціонування кредитних спілок в Україні

УДК 336
Курач М.і., 2020
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-41с

Сучасний стан та проблеми функціонування кредитних спілок в Україні

Сучасний стан розвитку економіки та фінансового ринку нашої держави все більше потребує узгодженості та спрямованості руху коштів від суб’єктів, які заощадили, до суб’єктів-позичальників, де важливу роль відіграють небанківські кредитні установи.
Серед таких установ особливо важливого значення набувають кредитні спілки, які є ефективним інститутом в акумулюванні грошових коштів і задоволенні соціально-економічних потреб. Відіграючи помітну роль у фінансово-кредитній системі України, вони виступають надійним засобом фінансової підтримки населення та підвищення й поліпшення економічного добробуту країни.
Проблемам з’ясування передумов функціонування кредитних спілок, аналізу проблем у їх діяльності сьогодні приділяють увагу багато вітчизняних дослідників, зокрема: М. Д. Бедринець, Л. М. Волощенко, Р. Р. Коцовська, О. Л. Дорош, С. В. Лєонов, О. Я. Маліновька, В. В. Зимовець, Є. Б. Ніколаєв, І. С. Каракулова, О. М. Панкратова, В. О. Степанова та інші.
Основним нормативно-правовим документом, що визначає організаційно-правові засади створення та діяльності кредитних спілок, їх об’єднань, права та обов’язки членів – є Закон України «Про кредитні спілки», відповідно до якого кредитна спілка – це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.
Також є низка інших нормативних актів, які утворюють систему правового регулювання діяльності кредитних спілок України. А саме:
1. ЗУ «Про кредитні спілки»,прийнятий Верховною Радою України (ВРУ)
2. від 21.12.2001 р. № 2980-ІІІ, згідно якого визначено правові, організаційні та економічні засади створення та діяльності кредитних спілок, їх об'єднань, права та обов'язки членів кредитних спілок та їх об’єднань;
3. ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», прийнятий ВРУ від 11.07.2001 р. № 2646-III. В цьому законопроекті встановлено загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг;
4. Положення «Про державний реєстр фінансових установ» , прийнятий ВРУ Держфінпослуг України від 28.08.2003 р. № 41, згодно якому Визначено необхідність та порядок внесення небанківських фінансових установ до державного реєстру;
5. Розпорядження «Про затвердження переліку внутрішніх положень та процедур кредитної спілки» Держфінпослуг України від 12.12. 2003 р. № 117. В цьому розпоряджені встановлені вимоги до організації роботи із ними, а також наведено типовий перелік внутрішніх положень та процедур кредитної спілки;
6. Розпорядження «Про затвердження вимог до програмного забезпечення та спеціального технічного обладнання кредитних спілок, пов’язаного з наданням фінансових послуг, прийнятий Держфінпослуг України від 03.03. 2005 р. № 4112. В цьому розпорядженні встановлено вимоги до програмного забезпечення та спеціального технічного обладнання діяльності кредитних спілок, пов'язаного з наданням фінансових послуг
Станом на 31.03.2020 р. у Державному реєстрі фінансових установ налічувалося 355 кредитних спілок і 416 відокремлені підрозділи кредитних спілок.
За територіальною ознакою найбільша кількість кредитних спілок зареєстрована в таких областях:
- м. Києві та Київській області – 39 (11,0%);
- Луганській – 31 (8,7%);
- Донецькій – 28 (7,9%);
- Харківській – 22 (6,2%);
- Львівській -21 (5,9%).
Згідно аналізу діяльності кредитних спілок який проведено на підставі поданих звітних даних за І квартал 2019 року можемо спостерігати зміну кількості кредитних спілок, яка станом на 31.03.2018року становила 449, а станом на 31.03.2020 року – 355.
Кількість членів кредитних спілок за цей самий період скоротилась з 639.8 тис. осіб до 490.2 тис. осіб.
Кількість членів КС, які мають внески на депозитних рахунках також зменшилась з 23.1 тис. осіб до 20.8 тис. осіб, так само і кількість членів КС, які мають діючі кредитні договори з 147.9 тис. осіб до 121.8 тис. осіб.
Можемо спостерігати позитивну динаміку загальних активів та капіталу, які у 2018 році становили 2086.7 млн. грн. та 1072.1 млн. грн.., а вже у 2020 році – 2426.5 млн. грн. та 1077.5млн. грн.., відповідно.
Також збільшились кредити, надані членам КС та внески членів КС на депозитні рахунки.
За кількістю членів кредитних спілок лідирують Львівська область (58,1 тис. осіб), Івано-Франківська (54,8 тис. осіб), м. Київ та Київська область (50,0 тис. осіб), Закарпатська (42,0 тис. осіб) та Дніпропетровська області (34,8 тис. осіб).
Лідерами за розмірами активів є кредитні спілки м. Києва та Київської області (465,3 млн. грн.), Херсонської (317,0 млн. грн.), Івано-Франківської (256,4 млн. грн.), Львівської (224,4 млн. грн.) та Харківської областей (209,0 млн. грн.) .
Потужні прояви банківської кризи викликали нестабільність усієї фінансової системи, що отримало прояв у вигляді мораторію на видачу депозитів, призупинки кредитування для населення та втрати довіри споживачів послуг до банків.
Найбільш негативних проявів фінансової кризи зазнали саме ті суб’єкти, що у своїй господарській діяльності та при формуванні споживчого кошика спирались на видачу кредитних коштів та дохід від депозитних вкладів. З не менш суттєвими проблемами нестачі грошових ресурсів стикнулися сільськогосподарські виробники, що зазвичай будують весь цикл сільськогосподарського виробництва на запозичених коштах.
Верховна Рада України у 2019 році прийняла закон про «спліт», який передбачає ліквідацію Нацкомісії держрегулювання ринків фінпослуг і поділ її функцій між НБУ і Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Національний банк України (НБУ) в рамках підготовки до прийняття функцій нагляду та регулювання ринків небанківських фінансових установ від Нацкомфінпослуг з 1 липня 2020 року згідно з прийнятим законом про "спліт" має намір в травні-червні представити на розгляд нові редакції проектів законів про фінансові компанії, про страхування та про кредитні спілки. НБУ продовжує розробку оновлених проектів закону про фінансові компанії, страхування та інших необхідних документів для ринку небанківських фінансових послуг.
Станом на 30 квітня понад тисячі небанківських фінустанов України (майже 60% ринку) вже пройшли тестову ідентифікацію та підключення до системи подання звітності в НБУ в цілях підготовки до "спліту".
Національний банк оприлюднив Білу книгу "Майбутнє регулювання кредитних спілок". Це перший з шести запланованих секторальних документів, в яких Національний банк як майбутній регулятор ринків небанківських послуг описує поточний стан ринків, їх проблеми та заплановані зміни у їх регулюванні.
Окреслене у Білій книзі майбутнє регулювання сприятиме створенню умов для розвитку ринку кредитних спілок та зростанню його конкурентоспроможності, підвищенню рівня його надійності, прозорості та платоспроможності. Завдяки новаціям, які планує втілити Національний банк, кредитні спілки та їх клієнти отримають:
• розширений перелік послуг, які вони можуть надавати;
• вищий рівень доступності їх послуг;
• можливість створення власного центру фінансової інтеграції;
• нові інструменти підтримки ліквідності та платоспроможності.
Водночас Національний банк здійснюватиме комплексний нагляд за діяльністю кредитних спілок, застосовуючи ризик-орієнтований підхід у питаннях ліцензування, регулювання та нагляду та керуючись принципами пропорційності вимог до рівня ризиковості спілки, перспективного погляду для розуміння потенційних ризиків, раннього виявлення проблем та вчасного реагування, професійного судження і правової визначеності.
Вдосконалене регулювання ринку та паралельне розширення можливостей для його учасників забезпечать більш глибоке проникнення кредитних спілок на фінансовому ринку, забезпечать більш ефективний, капіталізований та стресостійкий ринок, де надійно захищені права споживачів фін послуг.
Враховуючи, що запропоновані у Білій книзі зміни є суттєвими для ринку, їх впровадження буде відбуватись поступово із урахуванням об’єктивних можливостей кредитних спілок виконати такі вимоги.
Пропозиції та бачення, викладені у Білій книзі, не є остаточними та є відкритими до обговорення, а тому Національний банк закликає зацікавлених учасників ринку брати активну участь у обговоренні вищенаведених підходів до регулювання для визначення найкращих шляхів регулювання окремих питань діяльності кредитних спілок.
На мою думку, для вдосконалення організаційного механізму кредитних спілок слід запровадити на регіональному та державному рівнях систему стабілізації та фінансового оздоровлення кредитних спілок, здійснення процесів злиття чинних кредитних спілок та виведення з ринку неплатоспроможних кредитних спілок, інакше і надалі наноситиметься шкода іміджу.
Також доцільно створити систему гарантування депозитів учасників кредитних спілок шляхом включення кредитних спілок до банківської системи гарантування вкладів, або що на мій погляд було би краще, створити фонд гарантування вкладів кредитних спілок. Це зняло б частину ризиків неповернення вкладів. Розширити перелік фінансових послуг, які надаватимуть кредитні спілки своїм учасникам, та фінансових інструментів, що використовуватимуться кредитними спілками.
Дотримуючись вищенаведених пропозицій щодо вдосконалення організаційного механізму діяльності кредитних спілок та законодавства, на мою думку, призведе до формування умов для розвитку кредитних спілок та можливості у перспективі посісти одне з провідних місць у кредитуванні, а також стати головною опорою для малих виробників і фізичних осіб.