Радух О.О. ТЕНДЕНЦІЇ ФІНАНСОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19

УКД 336
Радух О.О., 2020
ЛНУ імемі Івана Франка, Екф-44с



У 2020 році одним з головних чинників впливу на економічні процеси виявився фактор розповсюдження пандемії COVID-19. У відповідь на пандемію COVID-19 відбулись суттєві зміни у життєдіяльності багатьох держав світу, у тому числі і в України.
Найтяжчий тягар ліг на публічні фінанси країн, бо вони є джерелом фінансування охорони здоров’я та соціальної підтримки населення.За таких умов фінансові ринки віддзеркалюють тенденції, що формуються. Головною відмінністю теперішньої кризи від кризи 2008-2009рр є те, що фінансові ринки відіграють вторинну роль, на відміну від минулої кризи, яка зародилася та мала найсильніший вияв саме на фінансових ринках, що виявилося у стрімкому зростанні спекулятивних очікувань. Проте, незважаючи на первинну сферу виникнення кризових явищ, фінансові ринки можуть мультиплікувати кризові явища.У цей час лікарі сперечаються про ймовірність «другої хвилі» COVID-19, проте для економічних систем постає загроза «другої хвилі» кризи, що може сформуватися у фінансовому секторі. Зменшення попиту на кредитні ресурсі, падіння курсу цінних паперів, скорочення заощаджень та гальмування їх перетворення у інвестиції –все це загрозливі фактори, що можуть викликати глобальну фінансову кризу. У таких умовах необхідно дотримуватися жорсткої монетарної політики, що має компенсує негативні тенденції. Зростання цін на товари та послуги є передбаченим, також як й зменшення реальної заробітної плати та зростання безробіття. Можна зробити висновок, що на цей час економічна система знаходиться у межах раціональних очікувань щодо проявів кризи.
Слід розглянути більш детально ряд макроекономічних показників, що обумовлюють стан фінансового ринку. Першим досліджуваним показником є середня місячна зарплата. До березня середня заробітна плата зростала, а у період «жорсткого» карантинного обмеження –березень-квітень стрімко падала. У травні з пом’якшенням карантинних обмежень спостерігається незначне зростання, що помітно менше, ніж докризовий рівень.
Розглянемо динаміку індексу інфляції. Найбільші показники інфляційного тиску спостерігаються протягом березня-квітня. лінійна Лінія тренду демонструє, що інфляція має тенденцію до зростання.Зазначимо, що ситуація зі зменшенням середньої заробітної плати та зростанням індексу інфляції є негативною, бо її виявом буде зменшення обсягу платоспроможного попиту. У свою чергу, це вплине негативно на фінансовий стан підприємств, що орієнтовані на внутрішній ринок. Аргументом на користь цього висновку є негативні ділові очікування підприємств, що досліджувалися фахівцями НБУ.
Вхід до критичної зони демонструє динаміка валютних інтервенцій НБУ. Протягом березня-квітня НБУ перейшов до продажу іноземної валюти для підтримання курсу гривні, період квітня-травня є стабільним, а у червні обсяг.валютних інтервенцій збільшився.
Отже,пандемія COVID-19 виявилася для фінансового ринку України «чорним лебедем», що обумовлює нечіткі сигнали та невизначеність трендів;поточні тенденції валютного ринку свідчать про перспективи зростання курсу долара США. Визначена тенденція може перетворити раціональні очікування суб’єктів фінансового ринку у ірраціональні, а це, у свою чергу, може призвести до скачкоподібного зростання курсу долара США та прискорення інфляції;˗намагання НБУ утримати курс долара США у заданих параметрах дедалі вимагатимуть більших обсягів інтервенцій.


1.Мінфін. (2020). Середня заробітна плата. Вилучено із https://index.minfin.com.ua/ua/labour/salary/average/
2.Мінфін. (2020). Індекс інфляції. Вилучено із https://index.minfin.com.ua/ua/economy/index/inflation/
3.Національний банк України. (2020). Ділові очікування підприємств. Вилучено із https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/BOS_2020-Q2.pdf?v=4