DataLife Engine > Фінанси COVID-19 > Ціпкайло Г.О. Ризики впливу COVID-19 на економіку України та процес її одужання від "коронакризи"

Ціпкайло Г.О. Ризики впливу COVID-19 на економіку України та процес її одужання від "коронакризи"


23-12-2020, 21:31. Разместил: Ціпкайло Г. О.
УДК 336
© Ціпкайло Г. О., 2020
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-44с

РИЗИКИ ВПЛИВУ COVID-19 НА ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ ТА ПРОЦЕС ЇЇ ОДУЖАННЯ ВІД «КОРОНАКРИЗИ»


Коронавірус SARS-CоV-2 увійде в історію не лише через системність і непередбачуваність впливу на організм людини та стрімке поширення у глобальному вимірі. Це один із перших випадків, коли суто біологічний чинник спричинив практично відокремлене життя у соціальній площині та виявив надпотужну дієвість у впливі на політико-правову, соціально-економічну сфери, міждержавні відносини та уклади життя, що отримало в експертному середовищі назву «коронакриза». Причому цей вплив відбувся не лише на національному рівні, але і в світовому масштабі.
Нові спалахи COVID-19 залишаються одним з найбільших короткострокових ризиків для будь-якої економіки. Якщо вірус поширюватиметься агресивно, а прогрес у терапії та створенні вакцин не буде достатнім, існує загроза повторних локдаунів з усіма їхніми негативними наслідками. У такому разі падіння глобальної економіки може бути на 0,75% глибшим, а відновлення наступного року – на 3 п.п. слабшим.
Але коронавірус – не єдиний ризик для світової економіки. Наприклад, закриття зовнішніх фінансових ринків (як у березні) може призвести до боргової кризи в окремих країнах і ще більше уповільнить їхню економічну діяльність. Однією з них, очевидно, є й Україна: у бюджеті на наступний рік заплановано випуск єврооблігацій на $3 млрд.
Утім рецесія загрожує також і банкрутством компаній, наслідком чого стане втрата робочих місць, доходів і подальше послаблення внутрішнього попиту. Відновлення економіки може також уповільнитися через посилення соціальних заворушень, таких як расові протести в США, геополітична напруженість, торгові конфлікти між США та Китаєм.
Щодо ситуації у вітчизняній економіці, то режим запровадження владою карантинних обмежень, тобто суттєвої зупинки функціонування економіки країни, призвів до різкого обвалу економічних показників: експерти прогнозують, що наслідки будуть не менш руйнівними, аніж у 2008-2009 роках. Хоча Україна пережила мабуть ще більш серйозне випробування у період 2014 та 2015 років – саме на цей час, окрім зміни вектору розвитку економіки, прийшлася ще й військова агресія з боку Росії.
Насправді Україна в нинішньому стані має не найгірші економічні показники. Нацбанк поки що контролює ситуацію на внутрішньому фінансовому ринку: маємо не високий рівень інфляції, не надто перекредитовану економіку та можливості для подальшого зростання ВВП. Втім ключові ризики залишаються тими ж самими, що й у минулі роки – слабка, залежна від ситуації на зовнішніх ринках економіка, відсутність суттєвих інвестицій та потужного розвитку малого і середнього бізнесу, суттєві кредитні зобов’язання тощо.
Як не парадоксально, але знову ж таки – сила української економіки – в її слабкості. Значний відсоток тіньового сектору, контрабанда, валютні перекази українських заробітчан з-за кордону, відсутність потужних промислових гігантів у вітчизняній економіці – всі ці фактори можуть навпаки, допомогти українській економіці вижити під час кризи. Утім, цей процес, скоріше, носитиме хаотичний характер і нічого спільного із продуманим планом дій для мінімізації кризових явищ – не має. Так, неконтрольованість та некерованість процесами – одні з найбільших викликів для національної економіки.
Високими ризиками для української економіки під час світової кризи є також імовірність суттєвої девальвації національної валюти та ще більшого поглиблення проблеми із безробіттям. Всі інші явища – падіння промислового виробництва, інфляція, відсутність надходжень до бюджету – додаткові фактори масштабної кризи.
Найбільш вірогідний сценарій у випадку стрімкого падіння світової економіки для українських реалій – дефолт та повна перебудова фінансового і промислового секторів. Проте не варто забувати про ще одну суттєву локальну проблему – воєнну агресію Росії та можливість розгортання нових військових дій на Сході України.
Наразі найбільш вдалий рецепт протистояння кризі – впровадження реформ та виконання зобов’язань, взятих на себе в рамках співпраці із МВФ. А ще – залучення інвесторів та пошук нових ринків збуту.
Позитивним є те, що на відміну від 2008-2009-х років, зараз українська економіка дещо розширила спектр галузей, якими може «перекривати» надходження валюти на внутрішні ринки. Однак потужного зростання промислового виробництва за останні 10 років – так і не сталося.
Ще один поштовх, який світова криза може надати українській економіці – зміна самої структури наповнення та витрат з державного бюджету. Окрім розвитку банківського сектору, потрібно внести суттєві зміни до системи пенсійного забезпечення та загалом – змінити ставлення до соціальних виплат.
Отже, одужання від коронакризи передбачає в Україні не лише подолання вірусних загроз, а й відбудову динамічної та адаптивної до нових ризиків економіки, яка спроможна забезпечити необхідну якість економічного зростання.


Список використаних джерел:

1. Офіційний веб-сайт Національного інститут стратегічних досліджень [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://niss.gov.ua/en
2. МВФ: вихід після коронакризи буде складним, а її наслідки відчуватимуться роками [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://lb.ua/economics/2020/10/15/468132_mvf_vihid_pislya_koronakrizi_bude.html
3. Нова світова економічна криза: чи впорається Україна з викликами? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.slovoidilo.ua/2020/03/05/kolonka/aleksandr-radchuk/ekonomika/nova-svitova-ekonomichna-kryza-chy-vporayetsya-ukrayina-vyklykamy

Вернуться назад