DataLife Engine > Фінанси за умов війни > Кондюх О.Я. Концептуальні засади формування моделі регулювання фінасового ринку

Кондюх О.Я. Концептуальні засади формування моделі регулювання фінасового ринку


24-05-2022, 15:05. Разместил: Helgi99
УДК 336
© Кондюх О.Я., 2022
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМН – 21с

Концептуальні засади формування моделі регулювання фінасового ринку

Відображення процесів, що протікають в реальних системах за допомогою моделей – це ефективний метод дослідження складних систем, зокрема, систем регулювання фінансового ринку. Вибрана модель регулювання фінансових ринків дозволяє побудувати таку систему регулювання, яка відповідатиме цілям державної політики та моделі розвитку економіки в цілому. Модель регулювання фінансових ринків – це не просто сукупність нормативних актів, які встановлюють правила поведінки на ринку. Модель - це комплексна структура, яка включає не тільки безліч нормативних актів, а й інші елементи, які налаштовані у взаємопов'язану систему.
Кожна модель регулювання фінансових ринків (рис. 1.) спирається на чотири складові:
- концепцію регулювання фінансових ринків, яка визначає принципи функціонування та шляхи розвитку ринку;
- систему інститутів регулювання ринку, як державних, так і недержавних;
- правові акти (закони), які встановлюють правила поведінки та міру відповідальності за порушення на фінансових ринках;
- інструменти регулювання, з допомогою яких можна впливати фінансовий ринок [2].
Всі складові моделі регулювання є незалежними, причому зміни в одній з них викликають автоматичні зміни в інших складових.
Першою складовою моделі регулювання фінансових ринків є концепція регулювання ринку та ті цілі, яких намагаються досягти шляхом регулювання. У концепції регулювання сформульовані шляхи розвитку фінансових ринків, наприклад, перетворення національного ринку на міжнародний фінансовий центр, так і протекціоністська політика з метою захисту від іноземного впливу (національної валюти, місцевих фінансових корпорацій від конкуренції з боку іноземних, певних стратегічних галузей від проникнення іноземного капіталу тощо).
Кондюх О.Я. Концептуальні засади формування моделі регулювання фінасового ринку

Рис 1. Модель регулювання фінансових ринків
Джерело: складено автором

Кожна концепція регулювання визначає подальші шляхи розвитку фінансових ринків, структуру регулюючих інституцій, нормативно-правові акти та інструменти регулювання.
Другою складовою моделі є система інститутів та органів, що здійснюють регулювання, яка може складатися з державних та недержавних інститутів. Велике значення має вибір між функціональною та інституційною системами регулювання, адекватною структурою регулюючих інститутів, визначення їх взаємовідносин один з одним, розподіл повноважень між ними, встановлення ієрархії підпорядкованості. Структура регулюючих органів та інститутів в певному сенсі є диференціальною й великою мірою залежить від історичних, культурних і національних традицій [1].
Наступною складовою моделі регулювання є сукупність нормативних актів, які встановлюють правила поведінки на фінансовому ринку та відповідальність за порушення цих правил. З одного боку, законодавчі акти визначають правила над ринком, з другого боку, вони самі залежать від інститутів, які здійснюють регулювання, оскільки більшість з цих актів встановлюють саме вони.
Четвертою складовою моделі є система інструментів та механізмів регулювання, за допомогою яких здійснюють безпосереднє регулювання на ринку.
Ефективність системи регулювання залежить від того, наскільки застосовувана модель регулювання адаптирована до умов конкретного ринку. Функції регулювання можуть бути розподілені між різними регуляторами (агентствами) або сконцентровані в єдиному органі. Оптимальність застосовуваної моделі визначається ступенем її відповідності структурі, масштабу, технологіям та практиці даного ринку.
Єдиної думки про найкращу та найефективнішу модель регулювання фінансового ринку на даний момент не існує. Серед науковців та практиків продовжуються активні дискусії щодо переваг окремих моделей, а результати їх впровадження не дають уніфікованих результатів ефективності та оптимальності тієї чи іншої форми регулювання та нагляду..
В даний час у розвинених країнах світу існують різні моделі регулювання фінансового ринку, засновані на відповідних підходах. При цьому основними зараз є три підходи до регулювання фінансового ринку: інституційна модель, консолідована модель та гібридна модель. Крім того, можна відзначити існування ще трьох сучасних моделей регулювання фінансового ринку: секторальна модель (Бельгія, Чехія, Польща, Словаччина), модель мегарегулятора (Велика Британія, Скандинавія та деякі інші країни), а також модель "twin peaks", заснована на об'єктивних критеріях або завданнях (Австралія, Нідерланди, Франція, Італія, Іспанія та Португалія, США).
Розглядаючи існуючі моделі регулювання фінансового ринку, що використовуються в розвинених країнах, можна стверджувати, про те, що не існує єдиної оптимальної моделі регулювання фінансового ринку, яка була б адекватною економікам усіх країн. При цьому переважаючою тенденцією у розвинених країнах є перехід до моделі мегарегулятора фінансового ринку. Процеси переходу від однієї моделі регулювання фінансового ринку до іншої є об'єктивними процесами та повинні супроводжуватися обґрунтованими реформами у сфері регулювання та нагляду за фінансовими ринками. Таким чином, кожна з трьох моделей регулювання фінансового ринку має як сильні, так і слабкі сторони, які можуть виявлятися залежно від розвиненості та особливостей фінансової системи та економічної ситуації, що склалася в країні.

Список використаних джерел
1. Objectives and Principles of Securities Regulation» URL: http://www.iosco.org/library/pubdocs/pdf/IOSCOPD323.pdf.
2. Heremans D. Regulation of Banking and Financial Markets: Encyclopaedia of Law and Economics. URL: http://encyclo.findlaw.com/5850book.pdf

Вернуться назад