DataLife Engine > Сучасні тенденції фінансового ринку 2011 > Гранатир С.І. Неефективна боротьба з корупцією

Гранатир С.І. Неефективна боротьба з корупцією


16-06-2022, 06:51. Разместил: Hranatyr_Sviatoslav
УДК 336
© Гранатир С. І. 2022
ЛНУ імені Івана Франка, ПМК-31

Неефективна боротьба з корупцією

Оцінка національних ризиків проведена у 2019 році визначила ризик неефективної боротьби з корупцією. Існування корупційни практик обумовлено:
Невдале реформування економічних відносин в державі
Політичне прийняття необґрунтованих рішень
Національні ПЕП наділені широкими владними повноваженнями, що дає їм змогу здійснювати контроль над значними фінансовими потоками держави, використовувати своє службове становище з метою отримання власної вигоди.
Хабарництво за перемогу в тендерах, розкрадання бюджетних коштів шляхом підписання посадовими особами фіктивних актів.
Також, поширеним корупційним явищем є так звана «торгівля» службовими повноваженнями, тобто використання посадовими особами службового становища з метою отримання економічної вигоди. Такі ризики виникають, зокрема, через ймовірність зловживання посадовими особами під час підготовки, складання, використання і видачі документів, наявності у посадових осіб, які надають адміністративні послуги, виконують організаційно-розпорядчі повноваження чи функції нагляду (контролю), дискреційних повноважень.
Ризики корупції в діяльності державних органів можуть мати місце у разі неврегульованості процедури роботи з повідомленнями про корупцію, внесеними викривачами, неналежного забезпечення конфіденційності викривачів та недоброчесності посадових осіб щодо повідомлення про наявність потенційного чи реального конфлікту інтересів.
Також, передумовою для виникнення корупції може стати недосконалість нормативно-правового забезпечення сфери надання суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю . Кошти, отримані від реалізації корупційних схем, в подальшому використовуються на придбання елітного житла, автомобілів VIP-класу, яхт, дорогоцінних металів та каміння, антикваріату, цінних паперів, організації вишуканого відпочинку, вкладаються в бізнес та інші власні потреби.
Відмивання корупційних доходів носить транскордонний характер, коли початок злочину може мати місце в одній країні, а його завершення в іншій. Тому походження корупційних доходів, що використовуються для відмивання, може відбуватися як із внутрішніх, так із зовнішніх джерел.
За результатами дослідження Трансперенсі Інтернешнл Україна в частині Індексу сприйняття корупції, в 2018 році Україна займає 120 місце серед 180 країн. Основні наслідки прояву корупції в Україні:
- Гальмування та викривлення соціально-економічних реформ
- Поглиблення соціальної нерівності громадян
- Збільшення соціальної напруги в суспільстві
- Підрив економічних основ держави
- Зниження іноземних інвестицій
- “Тінізація” економіки
- Зростання впливу організованих злочинних груп
- Підрив політичної системи
- Зниження рівня легітимності політичної влади як всередині держави так і на міжнародній арені
- Порушення принципів формування і функціонування демократичних засад суспільства і держави
Як наслідок, корупція загрожує національній безпеці України, уповільнює економічний розвиток держави, ускладнює відносини України з іноземними партнерами, а також нівелює довіру населення до державних органів та органів місцевого самоврядування.
З метою належного виконання міжнародних зобов’язань, взятих Україною в рамках членства в GRECO, українською делегацією взято участь у 76 пленарному засіданні GRECO (19–23 червня 2017 року), на якому затверджено Оціночний звіт щодо України за результатами Четвертого раунду оцінювання щодо запобігання корупції серед депутатів парламенту, суддів та прокурорів, у якому визначено 31 рекомендацію. 5 рекомендацій стосуються удосконалення діяльності новостворених антикорупційних органів, 7 – запобігання корупції у діяльності народних депутатів України, 9 – запобігання корупції в судах, а решта 10 – запобігання корупції серед прокурорів.

Вернуться назад