DataLife Engine > Фінанси за умов війни > Махно В.І. Фінансова інформація в контексті фінансового розслідування

Махно В.І. Фінансова інформація в контексті фінансового розслідування


23-06-2022, 14:54. Разместил: Махно Володимир
Махно В.І., 2022
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-31з

Фінансова інформація в контексті фінансового розслідування

Сучасна дієвість процесу визначення та дізнання економічних злочинів певною мірою залежить від дослідження фінансової інформації, що обумовлює злочинну діяльність.
На самому початку зародження та виявлення злочинів використовується фінансовий моніторинг сумнівних фінансових операцій, проводять перевірки, ревізії фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання.
Протидія сучасній злочинності передхоплює інтеграцію юридичних і економічних знань, о крім того, взаємодію співробітників оперативних і слідчих підрозділів правоохоронних органів, які практично наберуть участь у виявленні та розслідуванні злочинів спільно з фахівцями, які володіють економічними навичками та знаннями.
Щоб краще розуміти саму систему, треба чітко визначити поняття, а отже фінансова інформація – це дані про фінансові показники підприємства, особи, компаній та їх інвестиційних даних.
Що ж можна віднести до цих інформаційних даних:
- публічна фінансова звітність підприємства за звітний період;
- внутрішня фінансова звітність, де пишеться обсяг фінансування інвестицій за рахунок позиченого, власного та залученого капіталу;
- рівень доходності;
- період окупності.
Розкриття фінансової інформації це в першу чергу надання інформації, яка необхідна для розуміння фінансового стану суб’єкта господарювання, результатів і руху грошових коштів, а також допоможе в оцінці майбутнього руху грошових коштів.
Ключовими завданнями фінансового розслідування:
» визначення злочинних доходів, розшук активів і вжиток процедури конфіскації активів з використанням заходів забезпечення, таких як зупинення або арешт, а також:
– встановлення походження коштів або інших активів, отриманих від або пов’язаного з протиправною діяльністю;
– перевірка руху грошових коштів або інших активів, пов’язаних з протиправною діяльністю;
– утвердити місцезнаходження, зміни, перетворення активів, у цьому ж дусі набуття, володіння або використання коштів чи інших активів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння;
– встановлення активів для майбутньої конфіскації.
» ініціювання досудових розслідувань у кримінальних провадженнях щодо відмивання коштів, о крім того:
– встановлення методів сховування або прикривання незаконного походження коштів та активів.
– розкриття фінансових і економічних організованих структур, підрив транснаціональних злочинних зв’язків і отримання інформації щодо видів та характеру злочинних схем.
– встановлення осіб, які мають власність на такі кошти, права та активи.
Всі перераховані вище критерії на пряму впливають на процес фінансового розслідування та на компоненти фінансової інформації.
Слід також чітко визначити поняття фінансового розслідування, на мою думку, це головний компонент досудового розслідування у кримінальних провадженнях стосовно кримінальних правопорушень, через те що, вчинення яких отримано незаконні кошти, котрий складається у дослідженні фінансових аспектів злочинної діяльності, зокрема шляхом проведення комплексу аналітичних та розшукових дій, спрямованих на виконання завдань кримінального провадження та здобуття доказів, які можуть бути використані у кримінальному судочинстві і вказують на масштаби злочинної діяльності, ідентифікують прибутки від такої діяльності, кошти, що залучаються для фінансування злочинної діяльності, в тому числі інші активи, які підлягають арешту, спеціальній конфіскації чи конфіскації.

Список використаних джерел

1. Фінансові розслідування у сфері протидії легалізації злочинних доходів в Україні [Текст] : метод. рек. / [С. С. Чернявський та ін.]. – Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2017. – 164 с.
2. Лепський С.І. Фінансова інформація про злочинну діяльність як предмет фінансових розслідувань. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ, 2013. - № 1. – с. 251-257.

Вернуться назад