Шпот Н.І. Проблеми та перспективи проведення IPO українськими компаніями

УДК 336
© Шпот Н.І., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-48с

Проблеми та перспективи проведення IPO українськими компаніями

IPO (Initial Public Offering) в перекладі з англійської означає «первинна публічна пропозиція акцій». Згідно з Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», публічне(відкрите) розміщення цінних паперів – це їх відчуження на підставі опублікування в засобах масової інформації або оголошення будь-яким іншим способом повідомлення про продаж цінних паперів, зверненого до заздалегідь невизначеної кількості осіб[1].Якщо ж посилатись на інші інформаційні джерела, то можна стверджувати, що ІРО – це публічна пропозиція інвесторам стати акціонерами компанії, зроблена нею вперше на міжнародній біржі.
ІРО дає можливість українським компаніям примножити іноземний капітал, шляхом первинного розміщення акцій, проте це явище є досить таки новим в українській практиці, оскільки за останні п’ять років кількість таких залучень була незначною.
Мабуть причиною такої низької активності компаній у проведенні ІРО є ті вимоги, які ставляться до них. Зокрема, це відкритість компанії, тобто мова йдеться про необхідність розкриття інформації про бізнес компанії, її власників, періодично оприлюднювати фінансову звітність, аби потенційні інвестори змогли оцінити ефективність вкладення коштів. Для проведення ІРО також необхідно здійснити значні витрати(до 12% від обсягу залучених коштів), і тому за порадами експертів недоцільно проводити ІРО тим компаніям в яких спостерігається нестійкий фінансовий стан. Ще основним бар’єром, який гальмує процес здійснення ІРО вітчизняними компаніями є недостатньо розвинена законодавча база розвитку фондового ринку, яка не співпадає із законодавчою базою розвинених країн заходу, і перешкоджає розміщенню акцій українських емітентів за межами України.
Вийти на первинне розміщення акцій на одній зі світових бірж може тільки та компанія, яка повністю відповідає вимогам щодо прозорості структури власності та зрозумілості ведення бізнесу. І тут в українських емітентів акцій найчастіше виникають труднощі[3].
Поряд із недоліками проведення ІРО можна виділити і ряд переваг. До них відносять[2]:
- вихід на міжнародний фондовий ринок, що є джерелом залучення довгострокових інвестицій, оскільки фондовий ринок розвинених країн значно перевищує український за капіталізацією;
- забезпечення підвищеної ліквідності акцій компанії, що покращує фінансовий стан компанії;
- визначення реальної вартості компанії та підвищення її капіталізації, що особливо актуально для вітчизняного бізнесу, оскільки більшість українських компаній мають занижену вартість бізнесу;
- відсутність боргового тягаря, оскільки акціонерне фінансування не створює для компанії ніякого боргового обмеження;
- забезпечення кращих умов для збереження контролю над компанією, зменшення розмивання пакету акцій первинних власників;
- підвищення загального статусу, кредитного рейтингу і престижу компанії, що забезпечує легше налагодження комерційних зв'язків;
- посилення економічної безпеки власників компанії, що відбувається за рахунок перекладу в міжнародну площину адміністративних, політичних і ризиків країни(gufer.net).
До цих пір IPO було для української економіки явищем унікальним. А компанії, які спромоглись розміщувати свої акції на міжнародних фінансових ринках, були винятком. Але вже в найближчому майбутньому, сподіваються фінансисти - виведення акцій українських компаній на міжнародну біржу стане чимось звичайним і природним [4].
Значну роль у проведенні ІРО відіграє вибір біржі. Як показує практика найчастіше українські компанії виходять з ІРО на Лондонську та Варшавську фондові біржі.
Вперше серед вітчизняних компаній публічне розміщення акцій на Лондонській фондовій біржі здійснила компанія Ukrproduct Group, що здійснює виробництво молочних продуктів. Ця компанія вилучила 6 млн. фунтів стерлінгів, продавши при цьому 27,21% акцій. В загальному спостерігається тенденція щорічного збільшення виходів з ІРО на міжнародні біржі українськими компаніями. Так наприклад, за період 2005-2010 первинне розміщення акцій провели 12 українських компаній, а, зокрема, у 2010 на ІРО вийшли 6.
Однак, незважаючи на ряд переваг, не всі ІРО, що були проведені українськими компаніями принесли їх інвесторам прибутки. Так, позитивний ефект серед цих 12 компаній показали лише 5: агропромисловий холдинг Астарта, АТ Кернел Груп, компанія Ferrexpo plc, ПАО «Миронівський хлібопродукт», Українська аграрна компанія «Агротон». Слід зазначити, що більшість з цих компаній відносяться саме до агропромислового сектора, який експерти називають найсприятливішим з точки зору проведення ІРО. Також серед найбільш перспективних у плані проведення IPO в найближчі роки, називають фармацевтику, виробництво товарів повсякденного попиту, машинобудування, телекомунікації, виробництво добрив, банківську сферу[3].
Отже, зваживши всі «за» і «проти», можна зробити висновок, що здійснення первинного розміщення акцій українськими компаніями є перспективним, і для того, щоб ринок ІРО розвивався необхідно вжити заходів із вдосконалення законодавчої бази, а також постійне інформування щодо переваг ІРО для припливу іноземного капіталу в економіку України.

Список використаних джерел:
1. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.06.2006 року. – [режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3480-15]
2. ІРО в Україні: аналіз сучасної ситуації та перспективи розвитку. – [http://gufer.net/fond_market/130-ro-v-ukrayin-analz-suchasnoyi-situacyi-ta-perspektivi-rozvitku.html]
3. ІРО для украинских компаний: нелёгкие деньги. – [ режим доступу: http://www.prostobiz.ua/biznes/razvitie_biznesa/stati/ipo_dlya_ukrainskih_kompaniy_nelyogkie_dengi]
4. Кукса В. Это сладкое слово IPO. – [ режим доступу: http://zn.ua/ECONOMICS/eto_sladkoe_slovo_ipo_ukrainskie_predpriyatiya_otkryvayut_dlya_sebya_progressivnyy_sposob_integratsi-51278.html]
5. Кутовий Т.В. Первинне розміщення акцій у практиці українських компаній. – [режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=663]