DataLife Engine > Якість фінансових послуг та інструментів > Сащак О.І. Сучасна характеристика та перспективи розвитку лізингу в Україні

Сащак О.І. Сучасна характеристика та перспективи розвитку лізингу в Україні


23-11-2011, 22:34. Разместил: Сащак О.І.
УДК 336
Сащак О.І., 2011

Сучасна характеристика та перспективи розвитку лізингу в Україні

Розвиток ринкових відносин в Україні передбачає шлях глибоких соціально-економічних перетворень, необхідною умовою здійснення яких є розвиток реального сектору. Але для цього треба використовувати альтернативні методи фінансування витрат на оновлення матеріальної бази і реструктуризацію виробництва. Одним з таких альтернатив може бути лізинг.
Протягом останнії років спостерігається зростання інтересу до широких можливостей лізингового бізнесу. Лізинг є однією з найцікавіших форм інвестування, які можуть значно збільшити процес відтворення виробництва; надати поштовх приватизаційним процесам, оновлення технологічного спектра існуючих підприємств і створення нових виробництв, оптимізувати використання наявного машинного устаткування та на вигідних умовах отримати найсучасніше вітчизняне та закордонне устаткування. З урахуванням цього, розвиток цієї перспективної галузі діяльності є актуальним і необхідним.
На даному етапі багато вітчизняних вчених займаються дослідженням застосування лізингу, як виду фінансових послуг в Україні. До таких можна віднести: Я. Ксенко, , І. Покотило, О. Лях, Б. Луців, В. Міщенко та ін. Наукові дослідження цих авторів розглядають деякі аспекти застосування лізингу і використання його в економічних процесах держави.
Метою даного наукового дослідження є поглиблення теоретико-методологічних особливостей розвитку фінансового лізингу для держави та аналіз його фактичного стану.
Згідно Закон України «Про фінансовий лізинг», фінансовий лізинг – це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу, за яким лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі) [1].
В Україні спостерігаються позитивні тенденція на ринку фінансового лізингу — кількість укладених договорів лізингу за 1 квартал 2010 року збільшився на 56% порівняно з відповідним періодом минулого року (таблиця 1).
Таблиця 1
Підсумки діяльності лізингодавців за 2009-2010 рр. [2]
Кінець 1 кварталу
2009 р. Кінець 1 кварталі
2010 р.
Вартість діючих договорів фінансового лізингу 28,2 млрд. грн. 28,6 млрд. грн.
Діючі договори фінансового лізингу за строком дії менше або дорівнює 2 рокам 4,22% 2,76%
Діючі договори фінансового лізингу за строком дії більше 2 або дорівнює 5 рокам 52,60% 46,91%
Діючі договори фінансового лізингу за строком дії більше 5 або дорівнює 10 рокам 40,77% 46,34%
Діючі договори фінансового лізингу за строком дії більше 10 років 2,41% 3,99%

Серед договорів фінансового лізингу, як переважають угоди в галузі транспорту 60,34% , тоді як у 2009 р.- 51,98% .



Рис.1 Вартісний розподіл договорів фінансового лізингу за галузями [2]
Основним джерелом фінансування лізингових операцій в поточному році були позичкові кошти (87,8%), при цьому їх питома вага збільшилась на 30% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року (57,89%); питома вага власних коштів лізингових компаній зменшилась у порівнянні з аналогічним періодом минулого року(42,10%) на 30% і становить лише 12,2% [2].
Розвиток лізингу в Україні сприятиме розвитку малого та середнього бізнесу, забезпечуючи наступні переваги: стовідсоткове кредитування, яке не вимагає негайного початку платежів; набагато простіше отримати контракт з лізингу, ніж позику; до лізингових операцій залучаються великі кошти банківських установ, страхових, акціонерних та інших товариств; можливість через лізинг не тільки оперативно реконструювати виробництво, а й спрямовувати зекономлені кошти на інші потреби; можливість отримати додаткові інвестиції від іноземних партнерів, причому не в грошовому вираженні, а в машинах та устаткуванні [3].
Станом на 01.01.2011 р. кількість лізингових компаній в Україні становила 52, а юридичних осіб – 157, з яких 50 % працюють з великими підприємствамих[4].
Слід зазначити, що в Україні лізинг застосовується в невеликих масштабах. Створення умов для ширшого використання лізингових послуг спричинить до фінансування для оновлення основних фондів підприємств країни та зростанню обсягів виробництва у різних сферах економіки, а це забезпечить збільшення робочих місць та покращення рівня життя населення. На мою думку, лізингові операції є дієвим і реальним способом фінансування виробництва, тому на сьогоднішній день лізинг - найперспективніший фінансовий інструмент, здатний ефективно розвивати виробництво, активізувати інвестиційний процес в країні.

Список використаних джерел
1. Закон України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 р. №723/97-ВР зі змінами.
2. Українське об'єднання лізингодавців: [Режим доступу: http://www.leasing.org.ua]
3. Варналій З.С., Хмелевська Л.П, Хмелевський М.О. / Мале підприємництво у сфері побутового обслуговування населення : Навчальний посібник.- К. 6 Знання України,- 2007.- 260 C.-C. 184.
4. 4. Міхаліна І.Г. Актуальні проблеми розвитку лізингу в Україні // Статистика України - №3. – 2005. – С. 31-33.

Розвиток ринкових відносин в Україні передбачає шлях глибоких соціально-економічних перетворень, необхідною умовою здійснення яких є розвиток реального сектору. Але для цього треба використовувати альтернативні методи фінансування витрат на оновлення матеріальної бази і реструктуризацію виробництва. Одним з таких альтернатив може бути лізинг.
Протягом останнії років спостерігається зростання інтересу до широких можливостей лізингового бізнесу. Лізинг є однією з найцікавіших форм інвестування, які можуть значно збільшити процес відтворення виробництва; надати поштовх приватизаційним процесам, оновлення технологічного спектра існуючих підприємств і створення нових виробництв, оптимізувати використання наявного машинного устаткування та на вигідних умовах отримати найсучасніше вітчизняне та закордонне устаткування. З урахуванням цього, розвиток цієї перспективної галузі діяльності є актуальним і необхідним.
На даному етапі багато вітчизняних вчених займаються дослідженням застосування лізингу, як виду фінансових послуг в Україні. До таких можна віднести: Я. Ксенко, , І. Покотило, О. Лях, Б. Луців, В. Міщенко та ін. Наукові дослідження цих авторів розглядають деякі аспекти застосування лізингу і використання його в економічних процесах держави.
Метою даного наукового дослідження є поглиблення теоретико-методологічних особливостей розвитку фінансового лізингу для держави та аналіз його фактичного стану.
Згідно Закон України «Про фінансовий лізинг», фінансовий лізинг – це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу, за яким лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі) [1].
В Україні спостерігаються позитивні тенденція на ринку фінансового лізингу — кількість укладених договорів лізингу за 1 квартал 2010 року збільшився на 56% порівняно з відповідним періодом минулого року (таблиця 1).
Таблиця 1
Підсумки діяльності лізингодавців за 2009-2010 рр. [2]
Кінець 1 кварталу
2009 р. Кінець 1 кварталі
2010 р.
Вартість діючих договорів фінансового лізингу 28,2 млрд. грн. 28,6 млрд. грн.
Діючі договори фінансового лізингу за строком дії менше або дорівнює 2 рокам 4,22% 2,76%
Діючі договори фінансового лізингу за строком дії більше 2 або дорівнює 5 рокам 52,60% 46,91%
Діючі договори фінансового лізингу за строком дії більше 5 або дорівнює 10 рокам 40,77% 46,34%
Діючі договори фінансового лізингу за строком дії більше 10 років 2,41% 3,99%

Серед договорів фінансового лізингу, як переважають угоди в галузі транспорту 60,34% , тоді як у 2009 р.- 51,98% .



Рис.1 Вартісний розподіл договорів фінансового лізингу за галузями [2]
Основним джерелом фінансування лізингових операцій в поточному році були позичкові кошти (87,8%), при цьому їх питома вага збільшилась на 30% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року (57,89%); питома вага власних коштів лізингових компаній зменшилась у порівнянні з аналогічним періодом минулого року(42,10%) на 30% і становить лише 12,2% [2].
Розвиток лізингу в Україні сприятиме розвитку малого та середнього бізнесу, забезпечуючи наступні переваги: стовідсоткове кредитування, яке не вимагає негайного початку платежів; набагато простіше отримати контракт з лізингу, ніж позику; до лізингових операцій залучаються великі кошти банківських установ, страхових, акціонерних та інших товариств; можливість через лізинг не тільки оперативно реконструювати виробництво, а й спрямовувати зекономлені кошти на інші потреби; можливість отримати додаткові інвестиції від іноземних партнерів, причому не в грошовому вираженні, а в машинах та устаткуванні [3].
Станом на 01.01.2011 р. кількість лізингових компаній в Україні становила 52, а юридичних осіб – 157, з яких 50 % працюють з великими підприємствамих[4].
Слід зазначити, що в Україні лізинг застосовується в невеликих масштабах. Створення умов для ширшого використання лізингових послуг спричинить до фінансування для оновлення основних фондів підприємств країни та зростанню обсягів виробництва у різних сферах економіки, а це забезпечить збільшення робочих місць та покращення рівня життя населення. На мою думку, лізингові операції є дієвим і реальним способом фінансування виробництва, тому на сьогоднішній день лізинг - найперспективніший фінансовий інструмент, здатний ефективно розвивати виробництво, активізувати інвестиційний процес в країні.

Список використаних джерел
1. Закон України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 р. №723/97-ВР зі змінами.
2. Українське об'єднання лізингодавців: [Режим доступу: http://www.leasing.org.ua]
3. Варналій З.С., Хмелевська Л.П, Хмелевський М.О. / Мале підприємництво у сфері побутового обслуговування населення : Навчальний посібник.- К. 6 Знання України,- 2007.- 260 C.-C. 184.
4. 4. Міхаліна І.Г. Актуальні проблеми розвитку лізингу в Україні // Статистика України - №3. – 2005. – С. 31-33.

Вернуться назад