УДК 336
© Щадило М.А., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-62з
Розробка і реалізація заходів для удосконалення процесу управління ціновими ризиками
В умовах об'єктивного існування ризику і пов'язаних з ним фінансових, моральних та інших втрат виникає потреба в певному механізмі, який дозволив би найкращим з можливих способів, з точки зору поставлених підприємцем (фірмою) цілей, враховувати ризик при прийнятті і реалізації господарських рішень.
Управління ризиками являє собою специфічну сферу економічної діяльності, що вимагає глибоких знань в галузі аналізу господарської діяльності, методів оптимізації господарських рішень, страхової справи, психології. Основне завдання підприємця в цій сфері знайти варіант дій, що забезпечує оптимальне, для даного проекту, поєднання ризику та прибутку, виходячи з того, що чим більш прибутковий проект, тим вищий рівень ризику при його реалізації [1].
Тут потрібно зазначити, що існування ризику, як невід'ємного елемента економічного процесу, а також специфіка управлінських впливів, що використовуються в цій сфері, призвели до того, що управління ризиком у ряді випадків стало виступати як самостійний вид професійної діяльності. Цей вид діяльності виконують професійні інститути фахівців, страхові компанії, а також фінансові менеджери, менеджери з ризику, фахівці зі страхування.
Основна мета управління ризиками – їх мінімізація з метою уникнення або часткового зменшення можливих фінансових втрат від дії ризиків.
Управління ризиком є багатоступінчастим процесом, який має своїй на меті зменшити або компенсувати збиток для об'єкту при настанні несприятливих подій. Поважно розуміти, що мінімізація збитку і зниження ризику – не адекватні поняття.
Серед джерел запобігання цінового ризику визначається хеджування, шляхом використання економічного механізму біржової торгівлі [2].
Перед проведенням хеджування необхідно здійснити попередній аналіз ефективності хеджування, що дозволить визначити доречність використання даного методу управління ризиками на підприємстві. Методика попереднього аналізу операцій хеджування повинна включати визначення доцільності хеджування, оцінку його ефективності та врахування можливих ризиків, властивих хеджуванню.
Підсумовуючи, варто відмітити, що набутий світовий досвід хеджування вимагає адаптації до реалій трансформаційної економіки нашої країни, що, в свою чергу, обумовлює подальші наукові дослідження проблем хеджування з урахуванням світового та вітчизняного досвіду.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Брегін Н.А., Брітченко І.Г. Механізми оцінки й управління фінансовими ризиками підприємств. – Донецьк: ДонДУЕТ ім. М. Туган-Барановського, 2004. – с.59-82.
2. Ястремський О.І. Основи теорії економічного ризику: Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – К.: “АртЕк”, 1997. – 248 с.
© Щадило М.А., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-62з
Розробка і реалізація заходів для удосконалення процесу управління ціновими ризиками
В умовах об'єктивного існування ризику і пов'язаних з ним фінансових, моральних та інших втрат виникає потреба в певному механізмі, який дозволив би найкращим з можливих способів, з точки зору поставлених підприємцем (фірмою) цілей, враховувати ризик при прийнятті і реалізації господарських рішень.
Управління ризиками являє собою специфічну сферу економічної діяльності, що вимагає глибоких знань в галузі аналізу господарської діяльності, методів оптимізації господарських рішень, страхової справи, психології. Основне завдання підприємця в цій сфері знайти варіант дій, що забезпечує оптимальне, для даного проекту, поєднання ризику та прибутку, виходячи з того, що чим більш прибутковий проект, тим вищий рівень ризику при його реалізації [1].
Тут потрібно зазначити, що існування ризику, як невід'ємного елемента економічного процесу, а також специфіка управлінських впливів, що використовуються в цій сфері, призвели до того, що управління ризиком у ряді випадків стало виступати як самостійний вид професійної діяльності. Цей вид діяльності виконують професійні інститути фахівців, страхові компанії, а також фінансові менеджери, менеджери з ризику, фахівці зі страхування.
Основна мета управління ризиками – їх мінімізація з метою уникнення або часткового зменшення можливих фінансових втрат від дії ризиків.
Управління ризиком є багатоступінчастим процесом, який має своїй на меті зменшити або компенсувати збиток для об'єкту при настанні несприятливих подій. Поважно розуміти, що мінімізація збитку і зниження ризику – не адекватні поняття.
Серед джерел запобігання цінового ризику визначається хеджування, шляхом використання економічного механізму біржової торгівлі [2].
Перед проведенням хеджування необхідно здійснити попередній аналіз ефективності хеджування, що дозволить визначити доречність використання даного методу управління ризиками на підприємстві. Методика попереднього аналізу операцій хеджування повинна включати визначення доцільності хеджування, оцінку його ефективності та врахування можливих ризиків, властивих хеджуванню.
Підсумовуючи, варто відмітити, що набутий світовий досвід хеджування вимагає адаптації до реалій трансформаційної економіки нашої країни, що, в свою чергу, обумовлює подальші наукові дослідження проблем хеджування з урахуванням світового та вітчизняного досвіду.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Брегін Н.А., Брітченко І.Г. Механізми оцінки й управління фінансовими ризиками підприємств. – Донецьк: ДонДУЕТ ім. М. Туган-Барановського, 2004. – с.59-82.
2. Ястремський О.І. Основи теорії економічного ризику: Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – К.: “АртЕк”, 1997. – 248 с.
