Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції фінансового ринку 2012 » Антонів Н.Р. Проблеми функціонування фондового ринку в Україні
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 3202
  • Автор: Nataliia
  • Дата: 28-02-2012, 11:40
 (голосов: 0)
28-02-2012, 11:40

Антонів Н.Р. Проблеми функціонування фондового ринку в Україні

Категорія: Сучасні тенденції фінансового ринку 2012

УДК 336
© Антонів Н.Р., 2012
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-61з

Проблеми функціонування фондового ринку в Україні

Для забезпечення якісної реалізації фондовим ринком своїх основних функцій необхідно звернути увагу на проблемні питання його розвитку і створити ефективний механізм їх вирішення.
Вітчизняний фондовий ринок характеризується низьким рівнем капіталізації, що не сприяє виконанню ним основної функції, пов’язаної з задоволенням потреб підприємств та бюджетів різних рівнів у довгострокових фінансових ресурсах та задоволенням потреб інвесторів у розміщенні ними інвестиційного капiталу.
Як відомо, через недостатній рівень внутрішніх заоща¬джень найбільш ефективним способом забезпечення стабільнос¬ті у зростанні економіки в Україні є збільшення надходжень мі¬жнародного приватного капіталу. Але це можливо лише в тому разі, коли буде забезпечена прозорість фондового ринку. Це від¬криє інвесторам достатній доступ до інформації про умови ви¬пуску і обігу цінних паперів. Певною мірою це сприятиме передбачуваності результату для інвесторів, які можуть заздалегідь визначити і розраховува¬ти ризики вкладання свого капіталу.
Вагомою проблемою ринку цiнних паперiв є відсутність дійового механiзму захисту прав iнвесторів, складнiсть процедур реструктуризацiї, як наслідок, обмеженiсть вторинного ринку, навіть обiг облігацій внутрішнiх державних позик практично обмежується операціями рефiнансування комерційних банкiв з боку НБУ. За межами бiржового ринку знаходяться не тiльки державнi фінансові iнструменти, але й сама держава, яка мала б стати найбiльш впливовим та активним учасником ринку.
Нормативна база, що врегульовує стосунки у фондовому секторі, дуже повільно рухається в напрямку пристосування до вимог міжнародних стан¬дартів розкриття інформації, тому необхідно розробити та застосувати відповідне нормативне забезпечення випуску інвестиційно-привабливих цінних паперів для роздрібного продажу індивідуальним інвесторам [1].
Ще однією проблемою є недосконалість податкового стимулювання розвитку ринку. Вона потребує звiльнення від обкладення податком на прибуток підприємств та податком на додану вартiсть некомерційних організацій фондового ринку; скасування плати (державного мита) за реєстрацію інформації про новий випуск цiнних паперiв в частині, що відповідає сумi раніше зареєстрованої емісiї, та реєстрацiю iнформації про випуск цiнних паперiв, розміщення яких здійснюється на організаційно оформленому ринку. Також доцільно відмовитися від оподаткування курсових рiзниць, що виникають при перерахуваннi у нацiональну валюту iнвестицій на фондовому ринку, які надходять в iноземній валюті. Дані iнвестиції збільшують капiтальне забезпечення ринку, а високе оподаткування курсових рiзниць сприяє зменшенню iноземних iнвестицій.
Вагомою проблемою також виступає мала розбудова iнфраструктури ринку цінних паперів, яка потребує організації обміну iнформацією між організаційнo оформленими ринками, оскільки такої організацiї на даний час немає. Також виникає необхідність запровадження електронногo документooбігу при укладанні та виконанні угод з цiнними паперами, прийняття єдиних стандартiв та сертифікацiї систем електронного цифровогo підпису та шифрування даних [2].
Незначна частка організованого ринку цінних паперів - це ще одна проблема вітчизняного ринку. Структура організованого фондового ринку в Україні сфо¬рмована лише формально. Значна частина операцій з цінними паперами здійснюється поза його межами.
Цілісності біржової торгівлі заважає також слабка взаємодія бірж з системами виконання біржових договорів. Недостатня взаємодія регульованих ринків з депозитарною системою України та відсутність механізмів повноцінного клірингу створюють труднощі як для учасників ринків, так і для держави в цілому.
В Україні кліринг та розрахунки за договорами щодо цінних паперів здійснюють депозитарії. Покладання на депозитарій функцій проведення всіх пiсляторгoвельних операцій, у тому числі клірингових, робить систему виконання договорів щодо цінних паперів громіздкою, ускладнює проведення розрахунків і не дозволяє створити повноцінну систему клірингу та розрахунків [3].
Також, потрібно удосконалити існуючу депозитарну систему, покращуючи та адаптуючи її до змін, що сталися в законодавстві України протягом останніх років відповідно до тенденцій на вітчизняному та світових фінансових ринках, беручи до уваги міжнародні стандарти та рекомендації депозитарного обліку цінних паперів.
На сьогодні час в Українi функцiонує три депозитарiї верхнього ринку: ВАТ «Мiжрегіональний Фондовий Союз», ВАТ «Нацiональний депозитарiй України» та НБУ. Проте, жоден з iснуючих депозитарiїв не виконує повною мiрою функцій центрального депозитарiю вiдповідно до мiжнародних стандартiв та вимог ЄС, при цьому значна кiлькість реєстраторiв на ринку створює реальну картину та спонукає до зловживань i маніпуляцiй з реєстрами. Спроби розбудови центрального депозитарiю на основi Нацiонального депозитарiю України виявилися у масштабнi видатки державного бюджету без адекватного розвитку вiдповідної iнституції [4].
Однiєю з найбільших проблем фондового ринку залишається недотримання стандартiв корпоративного управлiння, а саме недостовірнiсть наведеної iнформації емiтентом та недостатньо неврегульоване питання доступу акціонерiв до проспекту емісiї.
Фондовий ринок України за ступенем своєї зрілостi та ризиків належить до ринкiв, якi перебувають на початкових стадіях свого розвитку. Вiн не здатний витримати жорсткої конкуренцiї з фондовими ринками розвинутих країн за обмежений обсяг iнвестиційних ресурсiв.
Недосконалість конкурентоспроможності фондового ринку випливає із того, що недостатньо сприятливою є державна політика щодо оподаткування на фондовому ринку. Не завжди здійснюється оприлюднення вагомої інформації про ринок цінних паперів, домінуючими цінними паперами на ринку залишаються державні, що певною мірою перешкоджає випуску нових з боку підприємницьких структур.
З метою вирішення цих проблем та забезпечення ефективного розвитку фондового ринку України Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку у вересні 2010 презентувала Програму розвитку фондового ринку на 2011-2015 роки.
Насамперед документ пропонує механізми вирішення проблем низької ліквідності ринку, поліпшення його інфраструктури та спрощення валютного регулювання. Програма містить понад 120 заходів із подолання проблем.
Таким чином розробка власної стратегії розвитку фондового ринку дозволить Україні інтегрувати в світовий фондовий ринок, вирішити питання щодо залучення ресурсів та зміцнити національну конкурентоспроможність у довгостроковій перспективі.

Список використаних джерел:
1. Черненко В.М. Стадії становлення фондового ринку України та парадигма його успішного реформування. / / Вчені записки Університету «КРОК». – 2011. – Випуск 27: у 2-х т. – Т. 2. – с. 115-120.
2. Поплавська М.В. Особливості формування фондового ринку України. / / Економіка та держава. - 2011. - №2. - с. 79-81
3. Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Програми розвитку фондового ринку на 2011- 2015 роки», схвалений рішенням Комісії від 21.09.2010 року № 1478 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ssmsc.odessa.gov.ua/Main.aspx?sect=Page&IDPage.
4. Жилякова О.В., Поставний А.О. Проблеми розвитку фондового ринку України. / / Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі і послуг. – 2010. – Випуск 2 (12). – с. 485 – 490.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Декабрь 2019 (1)
Ноябрь 2019 (26)
Октябрь 2019 (141)
Сентябрь 2019 (1)
Апрель 2019 (6)
Декабрь 2018 (18)
^