Стратегічні орієнтири » Стратегічне управління фінансами » Приступа Л.Ю. ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛІНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ ПІДПРИЄМСТВА
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 6016
  • Автор: lilya
  • Дата: 2-03-2012, 00:47
 (голосов: 0)
2-03-2012, 00:47

Приступа Л.Ю. ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛІНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ ПІДПРИЄМСТВА

Категорія: Стратегічне управління фінансами

УДК 336.
Л. Ю. Приступа
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ – 53с

ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛІНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ ПІДПРИЄМСТВА


У сучасних умовах розвитку та ускладнення ринкових відносин, що супроводжуються негативним впливом наслідків світової фінансової кризи, постають нові вимоги до рівня управління фінансами підприємства. Перед суб’єктами господарювання постали важливі завдання щодо пошуку ефективних методів управління, які б зменшили вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на їхню діяльність. Одним із шляхів налагодження ефективного менеджменту може стати система фінансового контролінгу на підприємстві, яка має великий потенціал як сукупність методів оперативного і стратегічного управління, планування, аналізу й контролю. Усе це зумовило вибір теми та вказує на її актуальність.
Проблеми розроблення та удосконалення механізму фінансового контролінгу в системі управління підприємством знайшли своє відображення в численних працях зарубіжних і вітчизняних дослідників, таких як Гребешкова О. М., Кизенко О. О., Дзьоба В. Б., Журавель Т. М., Терещенко О. Я., Єрьомін А. В., Партин Г. О., Маєвська Я. В. та ін.
Поняття «контролінг» походить від англ. «to control», що в економічному сенсі означає «управляти», «спостерігати». Сам термін з’явився в Америці, пізніше у 1970-ті роки поширився у Західній Європі, і лише на початку 1990-х років його почали застосовувати у бізнес-практиці країн пострадянського простору [1, с. 206].
Витоки контролінгу лежать в галузі державного управління та сягають середніх віків: вже в XV ст. при дворі англійського короля існувала посада «Countrollour», в обов'язки якого входили документування і контроль грошових та товарних потоків. Подальшим етапом розвитку контролінгу стало створення в 1778 р. у США відомства «Controller, Auditor, Treasurer and six Commissioners of Accounts». Його основним завданням був контроль за використанням державних коштів [2].
У сучасному значенні слово «контролінг» як характеристика сфери завдань на підприємстві почало використовуватися в США з кінця XIX ст., коли в 1880 р. посада контролера з'явилася в залізничній компанії «Atchison, Topeka and Santa Fe Railroad», а в 1892р. «General Electric Company» першою з промислових підприємств ввела в свій штат таких фахівців. У той час контролери переважно займалися проведенням ревізій та іншими фінансово-економічними питаннями. До цього моменту всі питання, пов'язані з управлінням підприємством, покладалися на загальні збори акціонерів і раду директорів, що було неефективним і вимагало створенню специфічного керуючого органу [2].
Значною мірою на розвиток контролінгу та його впровадження на підприємствах вплинув світова економічна криза. Роки депресії привели до усвідомлення того, що успішне керівництво господарюючим суб'єктом неминуче пов'язане з посиленням уваги до внутрішньофірмового планування та обліку. Це, в свою чергу, привело до еволюції поглядів на контролінг. Якщо спочатку переважало історично-бухгалтерське бачення контролінгу, і контролер виконував функції ведення обліку та ревізії вже виконаних господарських подій, то з часом ці функції були розширені, що визначило контролінг як систему, орієнтовану на майбутні події.
Практика свідчить, що впровадження системи контролінгу є одним з найдосконаліших способів покращання показників діяльності підприємства. Це дасть змогу підприємству ухвалювати оперативні і стратегічні управлінські рішення.
Контролінг – це передусім управлінська концепція, яка охоплює всі сфери діяльності підприємства: фінанси та облік, менеджмент і маркетинг, інтегруючи та координуючи діяльність різних служб для досягнення оперативних і стратегічних цілей. При тому йдеться вже не стільки про ринкову спрямованість системи управління підприємством, скільки про її здатність виконувати поставлені задачі в умовах високої динаміки змін зовнішнього і внутрішнього середовища організації [3, с. 9].
Відповідаючи критеріям комплексності та інтегрованості, контролінг забезпечує цілісний погляд на діяльність підприємства в минулому, теперішньому і майбутньому часі, системний підхід до виявлення і вирішення проблем, що постають перед підприємством. Контролінг переводить управління підприємством на якісно новий рівень, координуючи та спрямовуючи діяльність різних служб і підрозділів підприємства на досягнення оперативних і стратегічних цілей.
Метою контролінгу є реалізація стратегічної (глобальної) і оперативної (локальної) мети підприємства. При цьому головною метою підприємства залишається збереження фінансової стабільності та успішний розвиток підприємства. Зі сказаного можна зробити висновок, що мета контролінгу є похідною від мети самого підприємства.
Контролінг, як цілісна система, складається з двох важливих частин: стратегічного контролінгу та оперативного контролінгу.
На практиці існує тісний взаємозв’язок оперативного та стратегічного контролінгу. У табл. 1 проведено порівняння цих видів контролінгу.
Таблиця 1

Порівняльна характеристика стратегічного та оперативного контролінгу

Приступа Л.Ю. ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛІНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ ПІДПРИЄМСТВА


Складено на підставі [1, с. 207; 4]


Кожен з цих видів контролінгу має свої цілі, а також методи та інструменти для їхнього досягнення. Стратегічний контролінг повинен забезпечити виживання підприємства, відстежувати поставлені цілі розвитку і досягнення довготермінової стійкої переваги порівняно із конкурентами. Відповідно, об'єктами контролю є такі показники, як цілі, стратегії, сильні та слабкі сторони фірми, шанси і ризики в бізнесі.
Оперативний контролінг орієнтований на короткотермінові цілі і контролює такі головні економічні показники фірми, як рентабельність, ліквідність, продуктивність тощо. Завдання, в основному, включають виробничий облік, оперативне планування та бюджетування, аналіз продуктивності, формування звітів, порівняння результатів з цілями, параметричний аналіз [5, с. 128].
Фінансовий контролінг як важливий елемент системи загального контролінгу, вирізняється спрямованістю і обсягом охопленої діяльності. Фінансовий контролінг – це система інформаційної та координаційної підтримки управлінських рішень, що передбачає використання методів і процедур з бюджетування, стратегічного планування, управлінського обліку, фінансової діагностики, управління ризиками та внутрішнього контролю, які в сукупності зорієнтовані на оптимізацію фінансових рішень та збільшення ринкової вартості компанії.
Є такий вислів: « Хто володіє інформацією, той володіє світом». Це неопосередковано стосується і фінансового контролінгу, оскільки контролінг – це і є те необхідне збирання інформації, яка потрібна підприємству, щоб забезпечити його фінансову стабільність, розвиток, процвітання, підкорення ринку, на якому воно функціонує. Для того, щоб досягти поступового розвитку та ефективної фінансової діяльності підприємства, скоординувати дії його підрозділів, треба володіти інформацією, яка підвищить ефективність вищеперелічених дій. Фінансовий контролінг ґрунтується на системі нормування витрат, визначенні залежності між обсягом реалізованої продукції, витратами та прибутком, кількістю витраченого часу на виробництво продукції, витрати на експлуатацію машин та управлінням іншими показниками, які характеризують рівень використання виробничих потужностей і ресурсів усіх видів.
Економіст Б. Колас виділяє такі головні функції фінансового контролінгу [6]:
 нагляд за процесом реалізації фінансових завдань, встановлених системою планових фінансових показників і нормативів;
 вимірювання ступеня відхилення фактичних результатів фінансової діяльності від прогнозних;
 діагностика за розмірами відхилень серйозних погіршень у фінансовому стані підприємства та істотного зниження темпів його фінансового розвитку;
 розроблення оперативних управлінських рішень з нормалізації фінансової діяльності підприємства відповідно до передбачених цілей і показників;
 коректування за необхідності окремих цілей та показників фінансового розвитку у зв’язку із зміною зовнішнього фінансового середовища, кон’юнктури фінансового ринку і внутрішніх умов здійснення господарської діяльності підприємства.
Як видно з наведених функцій, фінансовий контролінг є ефективною координуючою системою забезпечення взаємозв’язку між формуванням інформаційної бази, фінансовим аналізом, фінансовим плануванням і внутрішнім фінансовим контролем на підприємстві, яка забезпечує контроль фінансової діяльності і фінансових операцій.
На рис. 1 зображені головні функції фінансового контролінгу.
Приступа Л.Ю. ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛІНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ ПІДПРИЄМСТВА


Рис. 1. Головні функції фінансового контролінгу на підприємстві [7, с. 200]


Залежно від виконуваних функцій та методичного забезпечення, фінансовий контролінг також поділяють на стратегічний та оперативний. Базовими складниками оперативного фінансового контролінгу є система річних бюджетів і бюджетний контроль. Його головною метою є організація системи управління досягненням поточних (короткотермінових) фінансових завдань підприємства. Такі завдання можуть проявлятися у показниках виручки від реалізації, прибутку, постійних і змінних витрат, рентабельності капіталу. Під стратегічним фінансовим контролінгом розуміють комплекс функціональних завдань, інструментів та методів довготермінового (три і більше років) управління фінансами, ринковою вартістю та ризиками. Вважають, що часовий горизонт стратегічного контролінгу необмежений [8].
Досить важливою формою прояву стратегічного фінансового контролінгу є система стратегічного планування. Стратегічний план має враховувати результати аналізу сильних і слабких сторін підприємства (SWOT – аналіз), вимоги партнерів по бізнесу та інтереси власників підприємства. Важливо підкреслити, що розроблення стратегічного плану є результатом взаємодії керівництва та провідних менеджерів підприємства. Контролер при цьому виконує активізуючу роль і виступає модератором та синтезатором процесу.
Багато підприємств стикаються з проблемою відсутності логічного поєднання стратегічних цілей та оперативних завдань, які виконують окремі працівники і структурні підрозділи. Довготермінове стратегічне планування та короткотермінове річне бюджетування досить часто розглядають як два паралельні, навіть дещо автономні процеси. Взаємоузгодити окремі показники стратегічного та оперативного контролінгу можна у результаті побудови інтегрованої системи довготермінового та оперативного планування. Структурно-логічна схема планування у рамках системи контролінгу на підприємстві наведена на рис. 2.
Приступа Л.Ю. ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛІНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ ПІДПРИЄМСТВА

Рис. 2. Порядок планування на підприємстві в рамках системи контролінгу [8]


До головних сфер контролю та аналізу відхилень у контексті стратегічного фінансового контролінгу належать:
 стратегічні цілі (монетарні та немонетарні);
 зовнішні чинники, покладені в основу довготермінового планування;
 внутрішні вузькі місця стратегічного характеру.
У рамках стратегічного фінансового контролінгу зусилля фінансових служб підприємств повинні концентруватися на виконанні таких головних завдань [8]:
 визначення стратегічних напрямів діяльності підприємства;
 визначення стратегічних факторів успіху;
 визначення стратегічних цілей і розроблення фінансової стратегії підприємства;
 впровадження дієвої системи раннього попередження та реагування (SWOT – аналіз);
 визначення горизонтів планування;
 довготермінове фінансове планування: планування прибутків та збитків, чистого грошового потоку, балансу, основних фінансових показників;
 довготермінове управління ринковою вартістю підприємства і прибутками власників;
 забезпечення інтеграції довготермінових стратегічних цілей та оперативних завдань, які ставлять перед окремими працівниками та структурними підрозділами.
Проте не може бути універсальних моделей створення системи фінансового контролінгу на всіх підприємствах. Це зумовлено унікальністю кожного підприємства. Адже кожне підприємство має власну стратегію розвитку, бачення проблем управління, взаємодії з контрагентами тощо. Крім того, часто суто технологічні особливості, статус підприємства на ринку визначають менталітет менеджменту. Враховуючи ці та багато інших передумов, визначається сфера фінансового контролінгу у кожному конкретному випадку.
Висновки. У сучасних глобалізаційних умовах будь-яке підприємство функціонує в жорсткому конкурентному середовищі і для результативного здійснення його фінансово-господарської діяльності необхідно застосовувати ефективні інструменти оперативного та стратегічного управління фінансами. До таких інструментів можна віднести фінансовий контролінг, який є синтезом елементів обліку, аналізу, контролю та планування, його реалізація забезпечує вироблення альтернативних підходів під час здійснення оперативного і стратегічного управління підприємством. Запровадження фінансового контролінгу на підприємстві допомагає запобігти виникненню кризових ситуацій, ідентифікувати причини фінансових проблем та ефективно їх усунути, а також реалізувати фінансові стратегії підприємства й досягти стратегічних цілей.

Список використаних джерел:
1) Гребешкова О. М., Кизенко О. О., Стратегічний контролінг в системі управління підприємством / О. М. Гребешкова, О. О. Кизенко // Вісник національного університету «Львівська політехніка». – 2010. - №683. – С. 205 – 209.
2) Заруднев И. А., Мерзликина Г. С. Историчиские аспекты возникновения системы контроллинга / И. А. Заруднев, Г. С. Мерзликина. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.iteam.ru/publications/finances/section_50/article_4097
3) Дзьоба В. Б. Ефективне управління фінансами за допомогою впровадження системи фінансового контролінгу / В. Б. Дзьоба // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. – №605. – 2007. – С. 9 – 15.
4) Журавель Т. М., Терещенко О. Я. Контролінг як метод забезпечення конкурентних переваг на підприємстві // Т. М. Журавель, О. Я. Терещенко // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. – 2011. – №2(11).
5) Єрьомін А. В. Контролінг як складова антикризового управління підприємством / А. В. Єрьомін // Управління розвитком. – 2011. – №4. – С.128 – 129.
6) Колас. Б. Управление финансовой деятельностью предприятия: проблемы, концепции методы: Пер. с англ. / Б. Колас; Под ред. Я.В. Соколова. – М.: ЮНИТИ, 1997. – 576 с.
7) Партин Г. О., Маєвська Я. В. Види та місце фінансового контролінгу на підприємстві / Г. О. Партин, Я. В. Маєвська // Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – Вип. 19.6. – С. 199 – 202.
8) Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання : навч. посіб. – К.: Вид-во КНЕУ, 2003. – 554 с.

Посилання: контролінг

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.
^