УДК 336
© Лука В. М., 2012
ЛНУ імені Івана Франка, ЕКФм – 51с
Науковий керівник: доц. Вишивана Б. М.
Кредитна політика у забезпеченні стратегічних цілей розвитку банку
У час стрімкого, прискореного розвитку економіки країни важливу роль відіграють банківські кредити, як інструменти перерозподілу тимчасово вільних коштів серед галузей економіки та видів діяльності, що їх потребують. Тому у забезпеченні відновлення і подальшого процвітання нашої держави важливу роль відіграє стан банківського сектора.
Розвиток банку, як будь- якої комерційної структури залежить від ефективності його діяльності, раціонального використання власних та залучених коштів, обсягу доходів і витрат, якості системи управління та рівня прибутковості. Також банк є громадським інститутом, який акомулює грошові кошти великої кількості кредиторів (фізичних і юридичних осіб), тому стратегічною ціллю такого бізнесу є не лише отримання прибутку, але й забезпечення збереження грошових коштів вкладників, щоб залишатись надійним партнером для своїх клієнтів з високим рівнем довіри.
Метою даного дослідження є визначення ролi кредитної політики банку у досягненні ним стратегічних цілей та забезпеченні стабільного розвитку.
Вивченням даної проблеми на сьогоднішній день займаються А. Веселовский, В. Міщенко, А. Єпіфанов, В. Усоскін, О. Лаврушин. Не зважаючи на значну кількість праць у даній сфері, багато питань залишаються не розкритими або не до кінця вивченими.
Досліджуючи кредитну діяльність комерційних банків варто визначити поняття кредитної політики, цілі та напрями її розвитку, вплив на економічний розвиток держави.
Кредитна політика комерційного банку – це стратегія і тактика банку щодо спрямування коштів на кредитування клієнтів (позичальників) на основі принципів кредитування [1, с. 60]. Кредитна політика в межах стратегії включає пріоритети, цілі та принципи конкретного банку на кредитному ринку, а стосoвно тактики – фінансовий та інший інструментарiй, для реалізації йoго цілей при укладанні кредитних угод. Кредитна політика є системою засобів і механізмів кредитування для реалізації стратегії банку в певний період часу. Необхідність розроблення кредитної політики та покладення її в основу діяльності банку зумовлено насамперед тим, що вона дає змогу планувати, рeгулювати, контролювати, рацiонально організовувати взаємовiдносини між банком i його клієнтами щодо зворoтнього руху грошових коштів.
У сучасних умовах не існує єдиної універсальної кредитної політики для всіх банківських установ. Це пов'язано з індивідуальним підходом до розроблення стратегії розвитку установи, типу клієнтів з якими вона працює, видів кредиту, організації кредитного процесу, галузевої належності, її пріорітетних цілей та завдань, до яких відносять підвищення ефективності функцій фінансового посередництва, посилення захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банків, зміцнення стійкості банківського сектору, підвищення якості наданих послуг (табл. 1) [2, с. 4].
Значна кількість цих цілей досягається через реалізацію ефективної кредитної діяльності. Оскільки правильна організація процесу банківського кредитування, розроблення ефективної і гнучкої системи управління кредитною діяльністю є основою фінансової стабільності та ринкової стійкості банківських установ.
З метою забезпечення найефективнішої організації кредитної діяльності кожен банк визначає та реалізує власну крeдитну політику, беручи до уваги всю мнoжину ризиків (внутрішніх i зовнішніх), якими він обтяжeний та які впливають на ефeктивність його діяльності. Також враховують низку чинників зовнішнього і внутрішнього середовища (рис. 1).
Сьогодні для досягнення поставлених цілей успішного розвитку та зміцнення конкурентних позицій, банки повинні здійснювати ефективне стратегічне управління кредитною діяльністю, що дозволить оптимізувати процес використання капіталу.
Основним етапом управління кредитною діяльністю банку є розробка стратегії управління кредитними операціями, яка виявляється, з одного боку, в організаційно- адміністративному управлінні банківською діяльністю, яке закріплене внутрішніми документами установи, а саме положеннями, кредитними інструкціями, технологічними картами здійснення кредитних операцій [3, с. 63]. З іншого боку – у діяльності щодо розробки кредитних стратегій банківської установи, формуванні цілей та задач, відбору методів їхнього досягнення.
Стратегічне управління базується на аналізі факторів, що впливають на кредитні операції, стратегічному плануванні, механізмах ув'язування стратегічних і тактичних рішень, контролі за реалізацією стратегії та можливості своєчасного її коригування.
Для реалізації стратегічного управління кредитними операціями банківської установи використовують такі інструменти, як місія банку у сфері кредитних операцій, концепції розвитку, стратегічне планування, кредитну стартегію та кредитну політику.
Процес формування та реалізації стратегічного управління кредитними операціями в банківській установі зображений на рис. 2.
Отже, стратегічне управління кредитними операціями починається із визначення місії банку, розуміння глобальних тенденцій суспільного розвитку у сфері реалізації банківської діяльності та своєї ролі у цьому розвитку. Згідно з трактуванням НБУ, «місія банківської установи – це декларація, що роз'яснює, з якою метою банк існує та чого прагне досягти. Має вигляд документа, який формулює роль банку на фінансовому ринку, містить визначення існуючих та перспективних банківських продуктів і операцій, регіонів, ринків, а також тих сфер діяльності, де банк досяг переваг над конкурентами, і тих, де розраховує досягти стійких конкурентних переваг. Місія також визначає послідовність реалізації довгострокових стратегічних цілей» [5]. На основі місії комерційного банку розробляють концепції розвитку на менший термін часу, у рамках обраної концепції – цілі та задачі, а вже потім вибір стратегії як способу їхньої реалізації.
Головну роль у кредитній політиці в межах стратегії відіграє постановка її цілей, які визначають виходячи із стратегічних цілей банку.
Система основних цiлей кредитної політики комерцiйного банку в умовах поглиблення свiтової економічної та фінансової кризи пoвинна включати:
- забезпечення найвищого рівня дохідності кредитних операцій та акціонерного капіталу банку при мінімальному рівні ризику;
- підтримання оптимального співвідношення джерел залучення і напрямів використання фінансових ресурсів;
- забезпечення фінансової стійкості банківської установи у проведенні кредитної діяльності;
- досягнення оптимального співвідношення між зростанням обсягу кредитних операцій та темпами підвищення їхньої якості;
- забезпечення оптимального та зваженого використання кредитних ресурсів;
- збільшення кількості клієнтів, пропонуючи надання якісних кредитних послуг;
- збереження високого рівня довіри з боку клієнтів та інвесторів до комерційного банку, що базуватиметься на своєчасному та повному виконанні банком своїх зобов'язань перед вкладниками і акціонерами.
Від рівня розуміння банківською установою своїх цілей залежить подальший результат її діяльності.
В кредитній політиці також визначають тактичні завдання, реалізація яких веде до досягнення стратегічних цілей банку. До тактичних завдань належать: збільшення частки банку на внутрішньому ринку кредитування; мінімізація ризиків з метою формування стійкого і збалансованого кредитного портфеля; кредитування пріорітетних галузей економіки; забезпечення стабільного зростання дохідності кредитних операцій; постійне зростання та покращення структури активів і капіталу; диверсифікація кредитних ризиків; розвиток нових банківських продуктів та підвищення якості обслуговування клієнтів.
Розробляючи кредитну політику необхідно дотримуватись відповідних принципів, на яких вона базується. Принципи кредитної політики є основою кредитної діяльності банківської установи, оскільки є вихідними положеннями для її розробки і реалізації. До них належать: принцип відповідності кредитної політики діяльності щодо розміщення ресурсів; принцип адекватності кредитної політики пропозиції ресурсів; принцип орієнтації на задоволення потреб клієнтів у банківських послугах; принцип гнучкості кредитної політики; принцип комплексного управління ризиками, а також принципи дохідності, ефективності, ієрархічності, пріорітетності, узгодженості, технологічності кредитного процесу, регламентації, надійності, системного управління кредитними ризиками.
Отже, розглядаючи кредитну політику як елемент банківської політики, можна зазначити, що цілі кредитної політики банку тісно пов'язані з його стратегічними цілями. Враховуючи це, на нашу думку, головною метою ефективного розміщення залучених коштів у кредитну діяльність – забезпечення стабільного зростання банку та його прибутків.
На даному етапі розвитку банківської системи кредитну політику вважають сформованою, проте вплив світової економічної та фінансової кризи надає їй відповідних специфічних рис. Наприклад, у після кризовий період, характериним явищем у сфері кредитної діяльності банків є несвоєчасне повернення наданих ним кредитів, що знижує його дохідність, і як наслідок тягне за собою нездатність банківських установ задовільняти попит на кредитні ресурси. Таким чином вітчизняна банківська система не в змозі забезпечити бажаного розвитку національної економіки. Проте ситуація може змінитись у кращу сторону в разі формування і застосування банками ефективної, зваженої, сучасної кредитної політики, що дозволятиме поєднати стратегічне і тактичне управління кредитною діяльністю та забезпечуватиме можливість контролю за реалізацією механізму узгодження тактичних і стратегічних рішень та своєчасним їх коригуванням.
Кредитна політика ствoрює основу процесу стратегiчного управління кредитною діяльнiстю установи відповідно до її мiсії, загальної концепцiї розвитку та кредитної стратегiї, визначаючи пріорітети, цілі, задачi, принципи, стандарти, засoби та методи їх досягнeння, організацію кредитного прoцесу, порядок прийняття рiшень за кредитними операцiями, якими повинні керуватися у свoїй діяльності всі працiвники, задіяні у кредитному процесі.
Список використаних джерел:
1. Владичин У. В. Банківське кредитування: навчальний посібник / За ред. д.е.н., проф. С. К. Реверчука. – К.: Атіка, 2008. – 648 с.
2. Гроші, кредит, банки: підручник / кол. авт.; під ред. засл. діяч. науки РФ, д-ра екон. наук, проф. О.І. Лаврушина. - 3-є вид., перероб. і доп. - М.: КНОРУС, 2006. - 560с.
3. Лаврушин О. І. Управління діяльністю комерційного банку (банківський менеджмент) / Під. ред. д-ра екон. наук, проф. Лаврушина О.І. - М.: МАУП, 2003. - 688с.
4. Карбівничий І. В. Стратегічне управління кредитною діяльністю банківської установи // Проблеми та перспективи розвитку банківської ситеми України: Збірник наукових праць. Т. 20. – Суми: УАБС НБУ, 2007. – С. 58 – 63.
5. Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків», затверджені постановою Правління НБУ від 15.03.2004 р. № 104.
© Лука В. М., 2012
ЛНУ імені Івана Франка, ЕКФм – 51с
Науковий керівник: доц. Вишивана Б. М.
Кредитна політика у забезпеченні стратегічних цілей розвитку банку
У час стрімкого, прискореного розвитку економіки країни важливу роль відіграють банківські кредити, як інструменти перерозподілу тимчасово вільних коштів серед галузей економіки та видів діяльності, що їх потребують. Тому у забезпеченні відновлення і подальшого процвітання нашої держави важливу роль відіграє стан банківського сектора.
Розвиток банку, як будь- якої комерційної структури залежить від ефективності його діяльності, раціонального використання власних та залучених коштів, обсягу доходів і витрат, якості системи управління та рівня прибутковості. Також банк є громадським інститутом, який акомулює грошові кошти великої кількості кредиторів (фізичних і юридичних осіб), тому стратегічною ціллю такого бізнесу є не лише отримання прибутку, але й забезпечення збереження грошових коштів вкладників, щоб залишатись надійним партнером для своїх клієнтів з високим рівнем довіри.
Метою даного дослідження є визначення ролi кредитної політики банку у досягненні ним стратегічних цілей та забезпеченні стабільного розвитку.
Вивченням даної проблеми на сьогоднішній день займаються А. Веселовский, В. Міщенко, А. Єпіфанов, В. Усоскін, О. Лаврушин. Не зважаючи на значну кількість праць у даній сфері, багато питань залишаються не розкритими або не до кінця вивченими.
Досліджуючи кредитну діяльність комерційних банків варто визначити поняття кредитної політики, цілі та напрями її розвитку, вплив на економічний розвиток держави.
Кредитна політика комерційного банку – це стратегія і тактика банку щодо спрямування коштів на кредитування клієнтів (позичальників) на основі принципів кредитування [1, с. 60]. Кредитна політика в межах стратегії включає пріоритети, цілі та принципи конкретного банку на кредитному ринку, а стосoвно тактики – фінансовий та інший інструментарiй, для реалізації йoго цілей при укладанні кредитних угод. Кредитна політика є системою засобів і механізмів кредитування для реалізації стратегії банку в певний період часу. Необхідність розроблення кредитної політики та покладення її в основу діяльності банку зумовлено насамперед тим, що вона дає змогу планувати, рeгулювати, контролювати, рацiонально організовувати взаємовiдносини між банком i його клієнтами щодо зворoтнього руху грошових коштів.
У сучасних умовах не існує єдиної універсальної кредитної політики для всіх банківських установ. Це пов'язано з індивідуальним підходом до розроблення стратегії розвитку установи, типу клієнтів з якими вона працює, видів кредиту, організації кредитного процесу, галузевої належності, її пріорітетних цілей та завдань, до яких відносять підвищення ефективності функцій фінансового посередництва, посилення захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банків, зміцнення стійкості банківського сектору, підвищення якості наданих послуг (табл. 1) [2, с. 4].
Значна кількість цих цілей досягається через реалізацію ефективної кредитної діяльності. Оскільки правильна організація процесу банківського кредитування, розроблення ефективної і гнучкої системи управління кредитною діяльністю є основою фінансової стабільності та ринкової стійкості банківських установ.
З метою забезпечення найефективнішої організації кредитної діяльності кожен банк визначає та реалізує власну крeдитну політику, беручи до уваги всю мнoжину ризиків (внутрішніх i зовнішніх), якими він обтяжeний та які впливають на ефeктивність його діяльності. Також враховують низку чинників зовнішнього і внутрішнього середовища (рис. 1).
Сьогодні для досягнення поставлених цілей успішного розвитку та зміцнення конкурентних позицій, банки повинні здійснювати ефективне стратегічне управління кредитною діяльністю, що дозволить оптимізувати процес використання капіталу.
Основним етапом управління кредитною діяльністю банку є розробка стратегії управління кредитними операціями, яка виявляється, з одного боку, в організаційно- адміністративному управлінні банківською діяльністю, яке закріплене внутрішніми документами установи, а саме положеннями, кредитними інструкціями, технологічними картами здійснення кредитних операцій [3, с. 63]. З іншого боку – у діяльності щодо розробки кредитних стратегій банківської установи, формуванні цілей та задач, відбору методів їхнього досягнення.
Стратегічне управління базується на аналізі факторів, що впливають на кредитні операції, стратегічному плануванні, механізмах ув'язування стратегічних і тактичних рішень, контролі за реалізацією стратегії та можливості своєчасного її коригування.
Для реалізації стратегічного управління кредитними операціями банківської установи використовують такі інструменти, як місія банку у сфері кредитних операцій, концепції розвитку, стратегічне планування, кредитну стартегію та кредитну політику.
Процес формування та реалізації стратегічного управління кредитними операціями в банківській установі зображений на рис. 2.
Отже, стратегічне управління кредитними операціями починається із визначення місії банку, розуміння глобальних тенденцій суспільного розвитку у сфері реалізації банківської діяльності та своєї ролі у цьому розвитку. Згідно з трактуванням НБУ, «місія банківської установи – це декларація, що роз'яснює, з якою метою банк існує та чого прагне досягти. Має вигляд документа, який формулює роль банку на фінансовому ринку, містить визначення існуючих та перспективних банківських продуктів і операцій, регіонів, ринків, а також тих сфер діяльності, де банк досяг переваг над конкурентами, і тих, де розраховує досягти стійких конкурентних переваг. Місія також визначає послідовність реалізації довгострокових стратегічних цілей» [5]. На основі місії комерційного банку розробляють концепції розвитку на менший термін часу, у рамках обраної концепції – цілі та задачі, а вже потім вибір стратегії як способу їхньої реалізації.
Головну роль у кредитній політиці в межах стратегії відіграє постановка її цілей, які визначають виходячи із стратегічних цілей банку.
Система основних цiлей кредитної політики комерцiйного банку в умовах поглиблення свiтової економічної та фінансової кризи пoвинна включати:
- забезпечення найвищого рівня дохідності кредитних операцій та акціонерного капіталу банку при мінімальному рівні ризику;
- підтримання оптимального співвідношення джерел залучення і напрямів використання фінансових ресурсів;
- забезпечення фінансової стійкості банківської установи у проведенні кредитної діяльності;
- досягнення оптимального співвідношення між зростанням обсягу кредитних операцій та темпами підвищення їхньої якості;
- забезпечення оптимального та зваженого використання кредитних ресурсів;
- збільшення кількості клієнтів, пропонуючи надання якісних кредитних послуг;
- збереження високого рівня довіри з боку клієнтів та інвесторів до комерційного банку, що базуватиметься на своєчасному та повному виконанні банком своїх зобов'язань перед вкладниками і акціонерами.
Від рівня розуміння банківською установою своїх цілей залежить подальший результат її діяльності.
В кредитній політиці також визначають тактичні завдання, реалізація яких веде до досягнення стратегічних цілей банку. До тактичних завдань належать: збільшення частки банку на внутрішньому ринку кредитування; мінімізація ризиків з метою формування стійкого і збалансованого кредитного портфеля; кредитування пріорітетних галузей економіки; забезпечення стабільного зростання дохідності кредитних операцій; постійне зростання та покращення структури активів і капіталу; диверсифікація кредитних ризиків; розвиток нових банківських продуктів та підвищення якості обслуговування клієнтів.
Розробляючи кредитну політику необхідно дотримуватись відповідних принципів, на яких вона базується. Принципи кредитної політики є основою кредитної діяльності банківської установи, оскільки є вихідними положеннями для її розробки і реалізації. До них належать: принцип відповідності кредитної політики діяльності щодо розміщення ресурсів; принцип адекватності кредитної політики пропозиції ресурсів; принцип орієнтації на задоволення потреб клієнтів у банківських послугах; принцип гнучкості кредитної політики; принцип комплексного управління ризиками, а також принципи дохідності, ефективності, ієрархічності, пріорітетності, узгодженості, технологічності кредитного процесу, регламентації, надійності, системного управління кредитними ризиками.
Отже, розглядаючи кредитну політику як елемент банківської політики, можна зазначити, що цілі кредитної політики банку тісно пов'язані з його стратегічними цілями. Враховуючи це, на нашу думку, головною метою ефективного розміщення залучених коштів у кредитну діяльність – забезпечення стабільного зростання банку та його прибутків.
На даному етапі розвитку банківської системи кредитну політику вважають сформованою, проте вплив світової економічної та фінансової кризи надає їй відповідних специфічних рис. Наприклад, у після кризовий період, характериним явищем у сфері кредитної діяльності банків є несвоєчасне повернення наданих ним кредитів, що знижує його дохідність, і як наслідок тягне за собою нездатність банківських установ задовільняти попит на кредитні ресурси. Таким чином вітчизняна банківська система не в змозі забезпечити бажаного розвитку національної економіки. Проте ситуація може змінитись у кращу сторону в разі формування і застосування банками ефективної, зваженої, сучасної кредитної політики, що дозволятиме поєднати стратегічне і тактичне управління кредитною діяльністю та забезпечуватиме можливість контролю за реалізацією механізму узгодження тактичних і стратегічних рішень та своєчасним їх коригуванням.
Кредитна політика ствoрює основу процесу стратегiчного управління кредитною діяльнiстю установи відповідно до її мiсії, загальної концепцiї розвитку та кредитної стратегiї, визначаючи пріорітети, цілі, задачi, принципи, стандарти, засoби та методи їх досягнeння, організацію кредитного прoцесу, порядок прийняття рiшень за кредитними операцiями, якими повинні керуватися у свoїй діяльності всі працiвники, задіяні у кредитному процесі.
Список використаних джерел:
1. Владичин У. В. Банківське кредитування: навчальний посібник / За ред. д.е.н., проф. С. К. Реверчука. – К.: Атіка, 2008. – 648 с.
2. Гроші, кредит, банки: підручник / кол. авт.; під ред. засл. діяч. науки РФ, д-ра екон. наук, проф. О.І. Лаврушина. - 3-є вид., перероб. і доп. - М.: КНОРУС, 2006. - 560с.
3. Лаврушин О. І. Управління діяльністю комерційного банку (банківський менеджмент) / Під. ред. д-ра екон. наук, проф. Лаврушина О.І. - М.: МАУП, 2003. - 688с.
4. Карбівничий І. В. Стратегічне управління кредитною діяльністю банківської установи // Проблеми та перспективи розвитку банківської ситеми України: Збірник наукових праць. Т. 20. – Суми: УАБС НБУ, 2007. – С. 58 – 63.
5. Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків», затверджені постановою Правління НБУ від 15.03.2004 р. № 104.
