Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції державних фінансів 2012 » Німчук Х. Державне стимулювання зовнішньоекономічної діяльності
Информація до матеріалу
 (голосов: 1)
15-03-2012, 11:41

Німчук Х. Державне стимулювання зовнішньоекономічної діяльності

Категорія: Сучасні тенденції державних фінансів 2012

Державне регулювання та стимулювання являє собою систему заходів законодавчого, виконавчого і контролюючого характеру, покликаних удосконалювати ЗЕД в інтересах національної економіки.
Стимулювання зовнішньоекономічної діяльності в країні здійснюється за допомогою цілої низки засобів: політичних, гуманітарних, правових, фінансово-економічних.
Особливу роль відіграють фінансово-кредитні інструменти, до яких можна віднести:
• податкову політику: використання податку на додану вартість (ПДВ), податку на прибуток, акцизу, мита та ін.;
• кредитування: пільгове кредитування суб’єктів ЗЕД (переважно експортерів);
• страхування експортних кредитів [1, с.126].
Податкову політику, як інструмент стимулювання зовнішньоекономічної діяльності, слід розглядати з двох боків: податкове стимулювання експортно-імпортних операцій; податкове стимулювання інвестиційної діяльності.
Принципи податкового стимулювання зовнішньоекономічної діяльності:
• податкове стимулювання має здійснюватися в рамках зовнішньоеко-номічної стратегії держави, зважаючи на напрями міжнародної інтеграції країни;
• не має бути завдано шкоди державі через стимулювання ЗЕД;
• механізм податкового стимулювання має узгоджувати між собою стимулюючу і фіскальну функції податку;
• введення податкових пільг не має бути вибірковим: тобто, не залежати від форми власності підприємства, яке здійснює ЗЕД, чи від інших умов;
• податкові пільги мають носити економічний характер, а не адміністративне або неекономічне застосування;
• податкові пільги мають за мету активізацію зовнішньоекономічної діяльності, нарощення виробництва та експорту певних видів продукції, зростання доходів бюджету та збільшення зовнішньоторгового обороту.
Податковими стимулами заохочують і підприємців експортувати свою продукцію. Так, експортерів у багатьох країнах світу звільняють від сплати непрямих або ж прямих податків. Це є одним з найприхованіших методів фінансового стимулювання експорту.
Податкове стимулювання експорту здійснюється переважно такими способами:
• в усіх країнах вживаються заходи в межах діючих національних систем оподаткування, що передбачають додаткові пільги, наприклад звільнення експортних товарів від непрямих податків;
• розширюється номенклатура товарів, відповідно до яких стягнуті раніше митні збори повертаються (повернення мита);
• передбачається звільнення від сплати податків на матеріали, використані у виробництві експортних товарів;
• знижується пряме оподаткування підприємців для часткової компенсації їхніх витрат як експортерів;
• дозволяється створювати неоподатковувані грошові форми для розвитку експорту;
• передбачається відстрочка сплати податків;
• запроваджується система умовного безмитного ввезення[2, с.236].
У науковій літературі не існує єдиної точки зору щодо доцільності використання податкових стимулів у ЗЕД. Одні вчені вважають, що пільги корисні для підприємств і дають можливість певною мірою доволі суттєво знизити податковий тягар платника. Інші науковці переконані, що пільги не потрібні, і їх застосування завдає шкоди економіці країни. Мотивують вони це тим, що після скасування податкових пільг відбудеться спрощення податкової системи, зменшаться податкові втрати держави, вирівняються умови господарювання. Але, скасовуючи пільги, варто пам’ятати, що якщо запровадження пільги не завжди приводить до позитиву, то її ліквідація може супроводжуватися негативними наслідками для нормального розвитку ЗЕД.
Важливе місце серед фінансово-кредитних інструментів стимулювання зовнішньоекономічної діяльності посідає кредитування.
З точки зору стимулювання ЗЕД, кредит — це фінансова операція, яка полягає у наданні в тимчасове користування суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності матеріальних ресурсів та грошових коштів на умовах платності, строковості та повернення. Найефективнішим є застосування кредиту для стимулювання експорту. Підприємствам-експортерам надзвичайно важливо мати в достатній кількості і за прийнятною ціною фінансові ресурси, які б дали можливість підвищити конкуренто спроможність їхніх виробів на закордонних ринках і поповнити їх оборотні кошти, а також закупити нове обладнання та матеріали для експортного виробництва. Ці завдання можна вирішити за допомогою державної підтримки системи фінансування експорту, в тому числі пільгового кредитування та страхування експортних кредитів.
Основними цілями впровадження системи державного кредитування експорту є:
• забезпечення стабільності експорту, передусім продукції з високим ступенем переробки;
• покращання доступу підприємств до обігового капіталу;
• здешевлення кредитних ресурсів;
• освоєння нових закордонних ринків та просування на ці ринки вітчизняних товарів;
• підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів на світових ринках, у тому числі в міжнародних тендерах.
Всебічне кредитне страхування захищає підприємство від комерційних і політичних ризиків.
Страхування експортних кредитів є достатньо ризиковим. Тому зараз в усьому світі зростає роль держави у цих процесах. Надання державних гарантій на експортні кредити має першорядне значення для його отримання. Зважаючи на це, роль державного страхування у зовнішній торгівлі поступово зростає, що дає змогу здешевити експортні операції.
Проте страхування експортних кредитів не обов’язково має бути державним. Приватні компанії також долучаються до цього процесу, хоча основні регулюючі важелі все ж залишаються за державою.
Отже, страхування зовнішньоекономічних операцій, яке забезпечує сприятливі умови для розвитку експорту, інвестиційної діяльності, має ставати все більш важливим засобом стимулювання ЗЕД.
Таким чином, як показав аналіз існуючих засобів державного стимулювання ЗЕД в сучасних умовах, коли Україна вступає до СОТ, цих засобів явно недостатньо[3, с.38-39].
Список використаної літератури:
1. Колінець Л. Б. Стимулювання зовнішньоекономічної діяльності фінансово-кредитними інструментами // Наук. записки Терноп. держ. пед. ун-ту ім. Володимира Гнатюка. Сер.: Економіка. — 2006. — № 16. — с.125–129.
2. Грищенко А.А. Державне стимулювання ЗЕД як умова захисту національних інтересів України //Наук. вісник Ужгородського університету. Сер.:Економіка. – 2010. – № 30. – с.235-238.
3. Ожема С.В. Концептуальні питання стратегічного розвитку ЗЕД в системі державного регулювання// Всеукраїнський науково-виробничий журнал «Сталий розвиток економіки». – 2011. – №4(7) – с.37-39.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Ноябрь 2022 (19)
Октябрь 2022 (83)
Июнь 2022 (30)
Май 2022 (25)
Апрель 2022 (1)
Март 2022 (1)
^