Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції фінансового ринку 2012 » Худа О. УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМИ РИЗИКАМИ В УКРАЇНІ
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 2327
  • Автор: orisya
  • Дата: 27-03-2012, 00:22
 (голосов: 0)
27-03-2012, 00:22

Худа О. УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМИ РИЗИКАМИ В УКРАЇНІ

Категорія: Сучасні тенденції фінансового ринку 2012

Худа Оля, 2012
ЕКФм-61з
ЛНУ імені І. Франка
УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМИ РИЗИКАМИ В УКРАЇНІ

Стабільність розвитку банківської системи є однією з передумов ефективного функціонування всіх суб'єктів ринкової економіки. Проте для більшості країн, ринки яких є такими, що розвиваються в умовах обмежених джерел формування ресурсного потенціалу банки потребують більш надійних напрямів вкладення залучених ресурсів. Це й обумовлює підвищену увагу до визначення дієвих засад управління кредитним процесом загалом та кредитним ризиком зокрема. Важливими серед таких засад є насамперед питання оцінки й аналізу управління кредитним ризиком. Це й зумовлює необхідність розгляду різних складових аналізу загального процесу управління кредитним ризиком банку.
Теоретичним і методологічним аспектам управління ризиками кредитування присвячено чимало наукових досліджень і публікацій. Значний внесок у становлення й розвиток методів ідентифікації, оцінки, аналізу управління ризиками зробили Г.Н. Белоглазова, А.В. Бєляков, Е.Дж. Долан, Р. Котлер, К.Д. Кэмпбелл, О.И. Лаврушин, Е.М. Морсман мол., А.М. Полард, Е. Рид, П.С. Роуз, В.Г. Севрук, Ю.А. Соколов та інші. Різноманітні проблеми оцінки, аналізу, управління ризиками кредитування як для банків, так і для підприємств, розглядаються в роботах українських учених, а саме: І. Бланка, В. Вітлінського, А. Герасимовича, І. Гіленка, Н. Гончарової, М. Єрмошенка, О. Кириченка, Н. Маслової, В. Міщенка, Л. Примостки, Л. Романенко та інших.
В умовах економіки перехідного типу зростає ймовірність негативних наслідків управлінських помилок у процесі кредитування оборотних коштів підприємств легкої промисловості. Неадекватна оцінка банками кредитного ризику може спричинити з одного боку виникнення кризових явищ у діяльності банківської системи, а з іншого – значно зменшити розміри кредитування, що приведе згодом до зниження темпів розвитку галузей економіки, у тому числі, і легкої промисловості.
Тобто, одним з основних чинників стабільного розвитку підприємств і банків стає наявність і ефективне функціонування механізму управління кредитними ризиками.
Кредитний ризик – це ризик, що протилежна сторона угоди не виконає свої зобов’язання,а також стосовно боргових інструментів - це ймовірність настання збитку, що пов’язано з невчасним поверненням позичальником суми кредиту і його відсотків 1.
Враховуючи те, що між кожною парою учасників кредитних відносин виникають відносини, які не можуть бути визначені точно, і не повторяються тому процес оцінювання кредитного ризику дуже складно піддається формальному визначенню. Кредитний ризик має специфічні особливості, які повинні взяти до уваги органи правління банку в процесі правління.
По-перше, кредитний ризик є більш суб’єктивним ніж інші фінансові ризики, зокрема цінові, адже ризик коливання курсу валют чи відсоткових ставок визначається не одним банком, а всіма учасниками ринку. Кредитний ризик має індивідуальний характер, пов’язаний з окремим конкретним позичальником. Елемент суб’єктивізму включає також і оцінку моральних якостей позичальника та його фінансовий стан. Рівень кредитного ризику для позичальника може бути різним в різних банках.
Друга ознака пов’язана з попередньою і полягає у тому, що для виявлення ступення кредитного ризику не використовують методи теорії ймовірності чи статистики. Як відомо, ці методи спрямовані на оцінку статистичних взаємозв’язків, під якими розуміють послідовність, повторюваність, і порядок їх кількісних та якісних залежностей. В процесі вимірювання кредитного ризику перевагу слід віддавати не статистичним методам, а індивідуальній роботі з позичальником. Про це свідчить досвід закордоних банкірів, які при виявленні кредитного ризику широко використовують такі прийомами, як спілкування з можливими позичальниками, перевірка підприємства, аналіз з стану галузі, в якій позичальник здійснює свою діяльність.
Управління кредитним ризиком в Україні - процес, в якому виділяють такі стадії:
1) оцінка ризику – можливість визначення несприятливої події, суми коштів, що є ризиковими, і розміру збитків, що можуть виникнути;
2) реалізація заходів для зменшення ризику, що є методом управління кредитним ризиком.
Найважливішими методами управління кредитним ризиком Україні, які впливають на рівень кредитного ризику є:
1.оцінка кредитоспроможності позичальника – включає аналіз інформації про позичальника, аналіз цілей кредитування, способів забезпечення кредиту та вибір джерел погашення кредиту;
2.диверсифікованість кредитного портфеля – являється способом захисту за допомогою розподілу коштів, що позичаються, між: різними особами, банками; підприємствами; країнами; галузями; продуктами;
3.створення резервів на відшкодування збитків у кредитній діяльності –створення резервів залежно від ступеня кредитного ризику;
4.кредитне ціноутворення з урахуванням ризику кредиту кредитні ставки повинні враховувати компенсацію за ризик неповернення кредиту 1.
Спектр ризиків, які властиві вітчизняним банкам, й пов'язані з ними процеси кредитування підприємства, рекомендується групувати за певними ознаками:
- чинники, що спричиняють ризики (зовнішні ризики – політичні,економічні, соціальні, інші); внутрішні ризики – пов'язані з активами або пасивами банку, з якістю управління й реалізацією фінансових послуг).
- ступінь забезпечення стійкого розвитку підприємства й банку (ризик втрати ліквідності, ризик втрати конкурентоспроможності).
- характер банківських продуктів (кредитний ризик, процентний ризик, валютний ризик).
- масштаб дії ризику – ризик, який виходить від групи операцій певного виду (сукупний ризик), ризик від окремих операцій з певним клієнтом (індивідуальний ризик), спільний ризик кредитування банками підприємств.
- величина ризику (високі ризики, середні ризики, низькі ризики) 2.
Світовий досвід засвідчує, що кредитні операції – найбільш прибуткова стаття банківського бізнесу, але разом з тим і найбільш ризикована через значне число чинників, що впливають і на діяльність банку, і на діяльність підприємства.
Слід зазначити, що важливого значення в Україні приділяють питанню щодо зменшення кредитного ризику, з метою підвищення ефективності банківських операцій.
Банкам України для того, щоб підвищити якість кредитування треба забезпечити зворотність наданих кредитів та позик, а також збільшити прибутковість кредитних операцій. Для цього необхідно використовувати методи трансферу кредитного ризику, використання яких дозволить перекласти частину ризику кредитування на іншу банківську і дасть можливість раціональніше використовувати банківські ресурси. Передача кредитного ризику полягає в розподілі (трансфері) ризиків між іншими учасниками ринку: банківськими установами, фірмами,та різними небанківськими фінансовими установами.
Існують такі методи трансферу кредитного ризику як консорціумні та паралельні кредити; продаж активів; договори гарантії та поручительства; страхування; факторинг та лізинг. Україні потрібно продовжувати роботу зі зменшення кредитного ризику як на законодавчому рівні так і на рівні банків, а також треба здійснювати послідовний аналіз кредитного портфеля банку за короткостроковими кредитам.
Рекомендується запропонувати єдину систему управління та оцінювання кредитним ризиком на основі процедур кредитування, та проведення внутрішнього аудиту. Трансфер ризику є найбільш ефективним і безпечним способом зменшення кредитного ризику.
Отже, основною передумовою системи управління кредитним ризиком є кредитна політика банку - сукупність заходів, спрямованих для ефективного розміщення наявних коштів з метою забезпечення прибутковості банку. Кожен банк розробляє власну кредитну політику, на власний ризик, пов’язану з його діяльністю. Відповідно до кредитної політики банку будується система управління кредитним ризиком.
Тому до основних елементів системи управління кредитним ризиком в Україні слід віднести:
- організаційне та інформаційне забезпечення кредитного процесу;
- сукупність нормативів та лімітів кредитної діяльності;
- оцінка кредитоспроможності позичальника;
- кредитний рейтинг (розміщення кредитів за ступенем ризику);
- визначення відсоткової ставки з урахуванням кредитного ризику;
- кредитний контроль;
- організація кредитного портфелю;
- усунення проблемних кредитів.
Завдяки збалансованому використанню цих елементів можна здійснити регулятивну переоцінку кредитів, а також виявити проблемні кредити та прийняти відповідні заходи по них.

Список використаних джерел:
1. Костишин Л.М. Управління кредитними ризиками [Елекронний ресурс] – Режим доступу: http://libfor.com/index.php?newsid=703
2 Кулінич І.М. Механізм управління ризиками кредитування оборотних коштів підприємств (на
прикладі легкої промисловості): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец.
08.00.04 / І.М. Кулінич// Київ. нац. ун-т технологій та дизайну. – К. - 2008. – 20 с.

Посилання: кредитний ризик

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Июнь 2020 (3)
Май 2020 (109)
Апрель 2020 (6)
Март 2020 (6)
Декабрь 2019 (1)
Ноябрь 2019 (26)
^