УДК 336
© Кравець В.О., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-61з
Проблеми доларизації економіки України та напрями її зниження
Посилення негативного впливу фінансової кризи на економічний розвиток країни супроводжувалося стрімким знеціненням української валюти наприкінці 2008 року, зростанням невизначеності суб’єктів ринку внаслідок політичних протистоянь, відсутності скоординованої роботи всіх гілок влади, що лише стимулювало попит на іноземну валюту. Висока доларизація вітчизняної економіки призводить до сповільнення темпів економічного розвитку країни та ускладнює реалізацію монетарної політики, ефективність інструментів впливу якої на грошову масу зі зростанням частки іноземної валюти тільки знижується. З огляду на негативний вплив високого рівня доларизації на розвиток економіки країни дослідженням її причин і наслідків, розробкою теоретичних і практичних підходів щодо нейтралізації цього впливу і формування сприятливих умов для зниження доларизації займаються багато вітчизняних науковців, такі як О.І. Береславська, В.В. Зимовець, В.І. Міщенко, Н.М. Шелудько. Національний банк також приділяє велику увагу визначенню рівня доларизації за власною методикою та вживає необхідних заходів для його зниження. Проте під час фінансової кризи відбувається збільшення доларизації, що вказує на необхідність пошуку нових механізмів розв’язання цієї проблеми.
Доларизація економіки спричиняє підвищення ризиковості середовища та проявляється через втрату доходів від сеньйоражу, інфляційне фінансування дефіциту державного бюджету. Крім того, високий рівень доларизації зумовлює:
1)зростання чутливості обмінного курсу до зміни грошової пропозиції; 2) податковий тиск на золотовалютні резерви країни внаслідок виникнення потреби у проведенні валютних інтервенцій НБУ (особливо в умовах фіксації обмінного курсу), що пов’язано з підвищення попиту суб’єктів ринку на іноземну валюту; 3) зниження дієвості облікової ставки як інструменту регулюванню грошової маси; 4) посилення чутливості структури і обсягів грошової маси до коливань обмінного курсу національної валюти і девальваційних очікувань[1].
Каталізатором процесу доларизації є прискорення темпів приросту наданих кредитів в іноземній валюті та їх домінування над позиками у гривні. Зазначене спостерігалося, наприклад, із квітня 2007 року до грудня 2010-го.
Потенційні ризики через високий рівень доларизації повною мірою проявилися з розгортання фінансової кризи, зокрема зі зростанням обсягу прострочених кредитів. Різке сповільнення темпів економічного розвитку було спричинене насамперед накопиченням обсягу прострочених кредитів та експансивною кредитною політикою фінансових установ. Приміром, збільшення обсягів кредитування в іноземній валюті, особливо населення, пов’язане не лише зі зростанням попиту на такі ресурси, необґрунтованим підвищенням доходів населення, а й з низькою якістю оцінки фінансового стану позичальника, без урахування існуючих валютних ризиків, які повною мірою проявились в умовах знецінення національної валюти. До того ж накопиченню кризового потенціалу сприяла наявність диспропорцій між обсягами і термінами залучених депозитів і наданих банківськими установами кредитів[3].
Висока доларизація спричиняє загострення фінансової кризи, тож існує нагальна потреба в застосуванні як негайних так і середньострокових заходів, спрямованих на зниження валютного ризику шляхом зменшення насиченості ринку іноземною валютною до тих меж, за якими забезпечуватиметься ефективне монетарне регулювання, чого можливо досягти адміністративними або ринковими методами[2].
Серед адміністративних заходів зниження рівня доларизації можна виділити такі:
1. Обмеження рівня кредитування в іноземній валюті із запровадженням заборони на такий вид кредитування для фізичних осіб, які не займаються підприємницькою діяльністю .
2. Встановлення більш жорстких правил діяльності банківських установ, пов’язаної з іноземним капіталом на вітчизняному ринку.
Зниження рівня доларизації ринковими методами можливе тільки за умови відновлення довіри до національної грошової одиниці, що досягається шляхом забезпечення стабільності гривні і прогнозованості державної політики. Основним фактором зниження рівня доларизації є сталий економічний розвиток країни, забезпечити який можливо лише в умовах злагодженої роботи всіх гілок й усунення публічного протистояння політичних сил. Для формування позитивних імпульсів суб’єктам ринку також варто запровадити низку заходів, зокрема такі: усунення розбалансування валютної структури активів і пасивів банківських установ; узгодження термінів і обсягів залучених банківських ресурсів та коштів, спрямованих на збільшення кредитування виробництва.
Література.
1.Валютна політика: Підручник-К.: Знання, 2008. – 422 с.
2.Рогач Ф. Щодо цілей валютно-курсового регулювання в Україні//Економіст2009-№1
3.Офіційний сайт Національного банку України/ www.bank.gov.ua
4.http://www.niss.gov.ua/Monitor/March/01.htm.
© Кравець В.О., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-61з
Проблеми доларизації економіки України та напрями її зниження
Посилення негативного впливу фінансової кризи на економічний розвиток країни супроводжувалося стрімким знеціненням української валюти наприкінці 2008 року, зростанням невизначеності суб’єктів ринку внаслідок політичних протистоянь, відсутності скоординованої роботи всіх гілок влади, що лише стимулювало попит на іноземну валюту. Висока доларизація вітчизняної економіки призводить до сповільнення темпів економічного розвитку країни та ускладнює реалізацію монетарної політики, ефективність інструментів впливу якої на грошову масу зі зростанням частки іноземної валюти тільки знижується. З огляду на негативний вплив високого рівня доларизації на розвиток економіки країни дослідженням її причин і наслідків, розробкою теоретичних і практичних підходів щодо нейтралізації цього впливу і формування сприятливих умов для зниження доларизації займаються багато вітчизняних науковців, такі як О.І. Береславська, В.В. Зимовець, В.І. Міщенко, Н.М. Шелудько. Національний банк також приділяє велику увагу визначенню рівня доларизації за власною методикою та вживає необхідних заходів для його зниження. Проте під час фінансової кризи відбувається збільшення доларизації, що вказує на необхідність пошуку нових механізмів розв’язання цієї проблеми.
Доларизація економіки спричиняє підвищення ризиковості середовища та проявляється через втрату доходів від сеньйоражу, інфляційне фінансування дефіциту державного бюджету. Крім того, високий рівень доларизації зумовлює:
1)зростання чутливості обмінного курсу до зміни грошової пропозиції; 2) податковий тиск на золотовалютні резерви країни внаслідок виникнення потреби у проведенні валютних інтервенцій НБУ (особливо в умовах фіксації обмінного курсу), що пов’язано з підвищення попиту суб’єктів ринку на іноземну валюту; 3) зниження дієвості облікової ставки як інструменту регулюванню грошової маси; 4) посилення чутливості структури і обсягів грошової маси до коливань обмінного курсу національної валюти і девальваційних очікувань[1].
Каталізатором процесу доларизації є прискорення темпів приросту наданих кредитів в іноземній валюті та їх домінування над позиками у гривні. Зазначене спостерігалося, наприклад, із квітня 2007 року до грудня 2010-го.
Потенційні ризики через високий рівень доларизації повною мірою проявилися з розгортання фінансової кризи, зокрема зі зростанням обсягу прострочених кредитів. Різке сповільнення темпів економічного розвитку було спричинене насамперед накопиченням обсягу прострочених кредитів та експансивною кредитною політикою фінансових установ. Приміром, збільшення обсягів кредитування в іноземній валюті, особливо населення, пов’язане не лише зі зростанням попиту на такі ресурси, необґрунтованим підвищенням доходів населення, а й з низькою якістю оцінки фінансового стану позичальника, без урахування існуючих валютних ризиків, які повною мірою проявились в умовах знецінення національної валюти. До того ж накопиченню кризового потенціалу сприяла наявність диспропорцій між обсягами і термінами залучених депозитів і наданих банківськими установами кредитів[3].
Висока доларизація спричиняє загострення фінансової кризи, тож існує нагальна потреба в застосуванні як негайних так і середньострокових заходів, спрямованих на зниження валютного ризику шляхом зменшення насиченості ринку іноземною валютною до тих меж, за якими забезпечуватиметься ефективне монетарне регулювання, чого можливо досягти адміністративними або ринковими методами[2].
Серед адміністративних заходів зниження рівня доларизації можна виділити такі:
1. Обмеження рівня кредитування в іноземній валюті із запровадженням заборони на такий вид кредитування для фізичних осіб, які не займаються підприємницькою діяльністю .
2. Встановлення більш жорстких правил діяльності банківських установ, пов’язаної з іноземним капіталом на вітчизняному ринку.
Зниження рівня доларизації ринковими методами можливе тільки за умови відновлення довіри до національної грошової одиниці, що досягається шляхом забезпечення стабільності гривні і прогнозованості державної політики. Основним фактором зниження рівня доларизації є сталий економічний розвиток країни, забезпечити який можливо лише в умовах злагодженої роботи всіх гілок й усунення публічного протистояння політичних сил. Для формування позитивних імпульсів суб’єктам ринку також варто запровадити низку заходів, зокрема такі: усунення розбалансування валютної структури активів і пасивів банківських установ; узгодження термінів і обсягів залучених банківських ресурсів та коштів, спрямованих на збільшення кредитування виробництва.
Література.
1.Валютна політика: Підручник-К.: Знання, 2008. – 422 с.
2.Рогач Ф. Щодо цілей валютно-курсового регулювання в Україні//Економіст2009-№1
3.Офіційний сайт Національного банку України/ www.bank.gov.ua
4.http://www.niss.gov.ua/Monitor/March/01.htm.
