ЛНУ Імені Івана Франка ЕкфМ-61з 29.03.2012
Видатки місцевих бюджетів – зарубіжний досвід та українська практика
Анотація.У статті розкрито механізми формування та витрачання коштів місцевих бюджетів зарубіжних країн з можливою імплементації цього досвіду в Україні.
Ключові слова.Місцевий бюджет, доходи, податки, видатки, видатки розвитку.
Практика формування та використаннямісцевихбюджетів доводить неефективністьїхвикористання. До прикладу практика порушеньвиконаннямісцевихбюджетіввУкраїнідесмонструєзловживаннянезаконноївитратиресурсів, недостачікоштівматеріальнихціннностей, проведеннявитрат не за цільовимпризначенням та недоотриманняфінансовихресурсів. При цьомувикористання практики зарубіжнихкраїн у бюджетному процесі буде корисною для застосування в Україні.
Пробелмніпитаннябюджетування на місцевомурівнідосліджувались такими вітчизняниминауковцями: А. Ігудіним, О. Кириленком, В. Кравченком, І. Луніною, В. Опаріним, Д. Черніком, А. Шведовим, С. Юрієм та іншими. Належне місце у розробці цих проблем займають роботи західних вчених А.Вагнера, Р.Гнейста, Л.Штейна.
Надходження доходів до місцевих бюджетів деяких зарубіжних країн видно із табл. 1.
Таблиця 1
Надходження до місцевих бюджетів зарубіжних країн [2,c.293]
Країна Місцеві податки Збори і платежі Позики Інші надходження Трансферти
Австрія 15 19 8 23 35
Бельгія 32 5 13 10 40
Болгарія 1 10 2 9 78
Чехія 16 12 11 16 45
Данія 51 22 2 1 24
Фінляндія 34 11 3 21 31
ФРН 19 16 9 11 45
Угорщина 4 8 4 18 66
Італія 18 11 9 24 38
Латвія 6 1 0 25 68
Люксембург 31 29 3 - 37
Норвегія 42 16 7 2 33
Польща 21 7 0 12 60
Португалія 20 19 6 17 38
Словаччина 10 9 5 37 39
Іспанія 31 16 10 6 37
Швеція 61 8 1 11 19
Швейцарія 46 24 3 9 18
До Європейськихкраїнізнайвищимипоказникамимуніципальнихвитрат у ВВП належать: Швеція — 25,5 %, Данія — 19,9 %, Норвегія — 18,9 %, Угорщина — 19 %, Фінляндія — 18 %, Литва — 13,1 %. Понад 10 % ВВП перерозподіляються через муніципальнівитрати в Австрії, Латвії, Великобританії, Швейцарії. Близько 10 % — у Болгарії, Чехії, Німеччині, Люксембурзі. Є країни, де часткамуніципальнихвитрат у ВВП дуженизька. На Кіпрі вона становить 1,4 %, у Греції — 3,33 %, Румунії — 3,5 %, Туреччині — 2,41 %, у Португалії — 4,6 %. Показники, щохарактеризуютьрівеньмуніципальнихвитрат у сукупнихдержавнихвитратах, такождужерізноманітні. Найвищі вони в Норвегії — 60 %, у Литві — 58,8 %, в Угорщині — 53,7 %, у Швеції — 36 %, у Данії — 31,28 %. Найнижчіпоказники на Кіпрі — 4,1 %, у Греції — 5,6 %, у Португалії — 9,7 %. В Українічасткавидатківмісцевихбюджетів у зведеномубюджеті у 2000 р. становила 31 % [2,c.302].
Для більшостірозвинутихкраїн характерна множинністьмісцевихподатків.Серед них такі[1, c. 152]:
групапрямихреальнихподатків: на нерухоме і рухомемайно, землю, з орендної плати, з власниківтранспортнихзасобів, подушний, промисловий, на професію, на мешканців, екологічний;
групапрямихподатків на доходи: прибутковий, на прибутокпідприємств, ізспадщин і дарувань;
непряміподатки на продаж: на роздрібний продаж, на продаж спиртнихнапоїв на розлив, на споживанняелектроенергії, газу.акцизи на бензин тютюн, спиртнінапої;
збори і мита: збір на прибираннясміття та йоговивіз, на будівництвослужбовихбудинків, за паркування машин, за користуванняспортивними й оздоровчими закладами й установамикультури, за полювання і риболовлю, видовища, ізвласників собак, за видачурізнихліцензій і реєстраційнихпосвідчень, за участь у бігах, за відкриттяшинків і готелів: збори для компенсаціїзбільшеннявартостіземельноїділянкивнаслідокпроведеннязабудов та іншихробіттощо.
Найважливішими на місцевомурівні є насампередподатки на нерухомемайноюридичних і фізичнихосіб і на землю. Трохирід¬шестягуютьсямісцевінепряміподатки (у виглядіакцизів і податків на продаж) і місцевіподушніподатки.
Переймаючи практику зарубіжнихкраїнможназапропонуватипідсилити роль майновогооподаткування у місцевих бюджетах України, а саме – майна юридичних, фізичнихосіб, спадкування майна та предметирозкоші. Такождодатковими видами місцевихзборів, щоможутьзастосовуватись в Україні – є збір за утилізацію та переробкусміття, використаннякар’єрнихматеріалівтощо.
Позитивною є такожзарубіжна практика для України у частинірозподілумісцевихбюджетів на таківиди: поточнічиадміністративнібюджети та бюджетирозвитку, з розподіломокремихвидівдоходів та видатків по цих бюджетах окремо. При цьому у поточному бюджетівидаткиспрямовано на формуваннязахищених статей, таких як: утриманнявитратбюджетнихустанов, розвитоксоціальноїсфери, культури, освіти, охорониздоров’я, забезпеченняпершочерговихадміністративнихвидатків, сплатаборгівмісцевогосаморядування перед кредиторами.
Список використаних джерел
1. Бутурлакіна Т.О. Реформування міжбюджетних відносин в Україні// Науковий вісник Ужгородського університету. Серія “Економіка”-Ужгород, 2002. – Випуск 11. - С.151-154.
2. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн: Навч. посіб./ Ю.В.Пасічник. - 2-ге вид., переробл. і доп. - К.: Знання-Прес, 2003. - 523 c.
Видатки місцевих бюджетів – зарубіжний досвід та українська практика
Анотація.У статті розкрито механізми формування та витрачання коштів місцевих бюджетів зарубіжних країн з можливою імплементації цього досвіду в Україні.
Ключові слова.Місцевий бюджет, доходи, податки, видатки, видатки розвитку.
Практика формування та використаннямісцевихбюджетів доводить неефективністьїхвикористання. До прикладу практика порушеньвиконаннямісцевихбюджетіввУкраїнідесмонструєзловживаннянезаконноївитратиресурсів, недостачікоштівматеріальнихціннностей, проведеннявитрат не за цільовимпризначенням та недоотриманняфінансовихресурсів. При цьомувикористання практики зарубіжнихкраїн у бюджетному процесі буде корисною для застосування в Україні.
Пробелмніпитаннябюджетування на місцевомурівнідосліджувались такими вітчизняниминауковцями: А. Ігудіним, О. Кириленком, В. Кравченком, І. Луніною, В. Опаріним, Д. Черніком, А. Шведовим, С. Юрієм та іншими. Належне місце у розробці цих проблем займають роботи західних вчених А.Вагнера, Р.Гнейста, Л.Штейна.
Надходження доходів до місцевих бюджетів деяких зарубіжних країн видно із табл. 1.
Таблиця 1
Надходження до місцевих бюджетів зарубіжних країн [2,c.293]
Країна Місцеві податки Збори і платежі Позики Інші надходження Трансферти
Австрія 15 19 8 23 35
Бельгія 32 5 13 10 40
Болгарія 1 10 2 9 78
Чехія 16 12 11 16 45
Данія 51 22 2 1 24
Фінляндія 34 11 3 21 31
ФРН 19 16 9 11 45
Угорщина 4 8 4 18 66
Італія 18 11 9 24 38
Латвія 6 1 0 25 68
Люксембург 31 29 3 - 37
Норвегія 42 16 7 2 33
Польща 21 7 0 12 60
Португалія 20 19 6 17 38
Словаччина 10 9 5 37 39
Іспанія 31 16 10 6 37
Швеція 61 8 1 11 19
Швейцарія 46 24 3 9 18
До Європейськихкраїнізнайвищимипоказникамимуніципальнихвитрат у ВВП належать: Швеція — 25,5 %, Данія — 19,9 %, Норвегія — 18,9 %, Угорщина — 19 %, Фінляндія — 18 %, Литва — 13,1 %. Понад 10 % ВВП перерозподіляються через муніципальнівитрати в Австрії, Латвії, Великобританії, Швейцарії. Близько 10 % — у Болгарії, Чехії, Німеччині, Люксембурзі. Є країни, де часткамуніципальнихвитрат у ВВП дуженизька. На Кіпрі вона становить 1,4 %, у Греції — 3,33 %, Румунії — 3,5 %, Туреччині — 2,41 %, у Португалії — 4,6 %. Показники, щохарактеризуютьрівеньмуніципальнихвитрат у сукупнихдержавнихвитратах, такождужерізноманітні. Найвищі вони в Норвегії — 60 %, у Литві — 58,8 %, в Угорщині — 53,7 %, у Швеції — 36 %, у Данії — 31,28 %. Найнижчіпоказники на Кіпрі — 4,1 %, у Греції — 5,6 %, у Португалії — 9,7 %. В Українічасткавидатківмісцевихбюджетів у зведеномубюджеті у 2000 р. становила 31 % [2,c.302].
Для більшостірозвинутихкраїн характерна множинністьмісцевихподатків.Серед них такі[1, c. 152]:
групапрямихреальнихподатків: на нерухоме і рухомемайно, землю, з орендної плати, з власниківтранспортнихзасобів, подушний, промисловий, на професію, на мешканців, екологічний;
групапрямихподатків на доходи: прибутковий, на прибутокпідприємств, ізспадщин і дарувань;
непряміподатки на продаж: на роздрібний продаж, на продаж спиртнихнапоїв на розлив, на споживанняелектроенергії, газу.акцизи на бензин тютюн, спиртнінапої;
збори і мита: збір на прибираннясміття та йоговивіз, на будівництвослужбовихбудинків, за паркування машин, за користуванняспортивними й оздоровчими закладами й установамикультури, за полювання і риболовлю, видовища, ізвласників собак, за видачурізнихліцензій і реєстраційнихпосвідчень, за участь у бігах, за відкриттяшинків і готелів: збори для компенсаціїзбільшеннявартостіземельноїділянкивнаслідокпроведеннязабудов та іншихробіттощо.
Найважливішими на місцевомурівні є насампередподатки на нерухомемайноюридичних і фізичнихосіб і на землю. Трохирід¬шестягуютьсямісцевінепряміподатки (у виглядіакцизів і податків на продаж) і місцевіподушніподатки.
Переймаючи практику зарубіжнихкраїнможназапропонуватипідсилити роль майновогооподаткування у місцевих бюджетах України, а саме – майна юридичних, фізичнихосіб, спадкування майна та предметирозкоші. Такождодатковими видами місцевихзборів, щоможутьзастосовуватись в Україні – є збір за утилізацію та переробкусміття, використаннякар’єрнихматеріалівтощо.
Позитивною є такожзарубіжна практика для України у частинірозподілумісцевихбюджетів на таківиди: поточнічиадміністративнібюджети та бюджетирозвитку, з розподіломокремихвидівдоходів та видатків по цих бюджетах окремо. При цьому у поточному бюджетівидаткиспрямовано на формуваннязахищених статей, таких як: утриманнявитратбюджетнихустанов, розвитоксоціальноїсфери, культури, освіти, охорониздоров’я, забезпеченняпершочерговихадміністративнихвидатків, сплатаборгівмісцевогосаморядування перед кредиторами.
Список використаних джерел
1. Бутурлакіна Т.О. Реформування міжбюджетних відносин в Україні// Науковий вісник Ужгородського університету. Серія “Економіка”-Ужгород, 2002. – Випуск 11. - С.151-154.
2. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн: Навч. посіб./ Ю.В.Пасічник. - 2-ге вид., переробл. і доп. - К.: Знання-Прес, 2003. - 523 c.
