Стратегічні орієнтири » Особливості економічного розвитку країн ЄС » Жукевич О. Особливості економічного розвитку Угорщини
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 4164
  • Автор: olia.zhukevych
  • Дата: 4-04-2012, 00:15
 (голосов: 0)
4-04-2012, 00:15

Жукевич О. Особливості економічного розвитку Угорщини

Категорія: Особливості економічного розвитку країн ЄС

1. Вступ
Протягом двох десятиріч після закінчення Другої світової війни Угорщина перетворилася з переважно аграрної країни в індустріально-аграрну країну.
Угорщина стала першою східноєвропейською країною, яка мала успішний досвід виходу на вільний ринок. Економічні реформи, запропоновані М.Горбачовим у 80-х роках ХХ століття, були фактично “копією” реформ, початих Яношем Кадаром за два десятиліття до цього. Тому угорський досвід економічних реформ мав характер поступових перетворень, на відміну від інших країн регіону, де подібний процес відбувався з використанням радикальних заходів, які отримали назву шокових.
У 1988 році Угорщина стала першою східноєвропейською країною, в якій була введена гнучка система подохідних податків, а у 1990 році, після 42-річної перерви, почала роботу Будапештська фондова біржа, яка зараз є найбільшою у регіоні Центрально-Східної Європи. У 1987 році проведено реформу банківського сектору і організовано мережу комерційних банків.
В 90х роках було здійснено лібералізацію імпорту, цін та заробітної плати. Цікаво, що ці заходи не викликали в Угорщині, на відміну від інших країн регіону, значної інфляції. Пік її припав на 1990—1991 роки (35%) і пояснюється відміною державних дотацій на роздрібні ціни.
У 90-х роках в країні практично була завершена приватизація. Характерною особливістю для Угорщини є проведення переважно платної приватизації на відміну від ваучерної (Росія) чи купонної (Чехія). Як свідчить сьогоднішня ситуація у цьому секторі, такий підхід до приватизації цілком виправдав себе в умовах Угорщини.
З 1 травня 2004 року Угорщина є членом ЄС. Цей новий статус приніс для економіки країни чимало позитивних факторів. Зокрема, угорське господарство та інвестори, що працюють на угорському ринку, опинилися на єдиному економічному просторі з 455 мільйонами потенційних споживачів, що, природно, сприяє угорським виробникам.
2. Аналіз економічних показників Угорщини у післявоєнний період
У 1980 валовий внутрішній продукт (ВВП) Угорщини був приблизно еквівалентний 20 млрд. дол. або біля 2000 дол. на душу населення. У кінці 1980-х років почалася стагнація ВВП, а протягом перехідного періоду 1990-х років в економіці обсяг ВВП став меншати. У 1991 ВВП був на 11,9% нижче за рівень 1990. Надалі ВВП стрімко збільшувався, як бачимо з Графіку 1. Наприкінці 2008 року в Угорщині виразно проявилася фінансово-економічна криза, з’явилися перші ознаки рецесії і зменшення ВВП. В 2010 р. угорська економіка після стала на шлях зростання. Цьому сприяла виважена політика попереднього уряду на чолі з Прем’єр-міністром Г. Байнаї, а також дії нового уряду, який був сформований в червні 2010 р. після парламентських виборів.
Жукевич О. Особливості економічного розвитку Угорщини
Графік 1

Як бачимо на Графіку 2 експорт товарів і послуг зростає і дуже стрімко з 90х років, оскільки в період 1990-1991 років було здійснено лібералізацію імпорту. Криза 2008 року відобразилась зниженням експорту та імпорту і збільшився розрив між цими показниками.
Жукевич О. Особливості економічного розвитку Угорщини




Графік 2

Важливим кроком у процесі післявоєнної стабілізації економіки було введення форинта 1 серпня 1946 року, який залишався стабільним до 1980-х років. Перехід до ринкової економіки на початку 1990-х років знецінив форинт, а темп інфляції у 1991 році досяг рівня 35%. З 2001 року інфляція становить менше 10%, а форинт оголошено конвертованою валютою. Також форинт є єдиною валютою, що в свій час використовувалася соціалістичною державою Європи і все ще є в обігу. Оскільки Угорщина є членом ЄС, заміна форинта на євро є однією з основних цілей державного уряду.
Жукевич О. Особливості економічного розвитку Угорщини
Графік 3 (Курс форинта відносно євро)

У післявоєнний період основною структурною зміною в системі трудових ресурсів став перетік робочої сили з сільського господарства (в якому в 1949 працювало більше половини всіх зайнятих країни) в промисловість. У 1949-1983 число зайнятих в гірничодобувній і обробній промисловості зросло до 857 000, тоді як в сільському господарстві поменшало до 1 113 000 чоловік. Зареєстроване в 1992 число зайнятих розподілялося таким чином: 29% - в промисловості; 15% - в охороні здоров'я, соціальній інфраструктурі і культурі; 14% - в сільському і лісовому господарстві; 13% - в торгівлі; і 9% - на транспорті і в сфері телекомунікацій. Збільшилася частка працюючих жінок: у 1949 вони становили тільки 25% зайнятих, але в 1994 ця цифра становила 52,8%. У другій половині 1990-х частка жінок в числі зайнятих знизилася до 49,8%. Перехід до капіталізму на початку 1990-х років викликав різке зростання рівня безробіття: число зареєстрованих безробітних збільшилося з 79 521 чол. в 1990 до 657 331 чол. в кінці 1993. Однак починаючи з 1994 процент безробіття став знижуватися і досяг 10% в кінці 1998. Рівень безробіття, який тривалий час тримався на рівні 6-7 відсотків, в листопаді 2008 р. досяг позначки 8,1 відсотка.
Жукевич О. Особливості економічного розвитку Угорщини
Графік 4

Загальні позитивні зміни, що відбувалися в угорській економіці, значним чином сприяли притоку в країну іноземних інвестицій, при цьому Угорщина у вказаній сфері є одним із світових лідерів. Понад третина інвестицій в основний капітал надходить в країну з-за кордону. Іноземні інвестиції в угорську економіку станом на червень 2005 року становили 51,1 млрд. євро. За обсягом іноземних інвестицій на душу населення (5112 євро) Угорщина зараз посідає перше місце серед країн Центрально-Східної Європи. Експерти Міжнародного валютного фонду виділяють кілька ключових чинників, що забезпечили Угорщині приплив прямих іноземних інвестицій.
По-перше, відносна стабільність макроекономічних умов та сприятливе економічне законодавство.
По-друге, сприятливий податковий клімат і використання спеціальних стимулів залучення інвестицій (промислові парки тощо).
По-третє, наявність гнучкого ринку праці, з відповідною заробітною платою та фаховою підготовкою працівників.
Жукевич О. Особливості економічного розвитку Угорщини
Графік 5

Інфляція в Угорщині після Другої Світової війни була найвищою з усіх відомих в історії світової економіки. Але з 1 серпня 1946 року форинг прийшов на заміну пенге за курсом 1 форинт = 4×1029 пенге. Він залишався стабільним протягом років, але почав знецінюватися з втратою соціалістичною системою економіки своєї конкурентоспроможності в 1970-х та 1980-х роках. Після демократичних змін у 1989-90 роках щорічна інфляція форинта становила приблизно 35% три роки поспіль, але серйозні ринкові реформи допомогли стабілізувати валюту. З 2000 року порівняно висока вартість форинта (особливо в порівнянні з падаючим курсом долара США та, певною мірою, з євро), стримує промисловість Угорщини, що чітко орієнтована на експорт, від іноземних суперників з менш цінними валютами. Тому рівень інфляції постійно знижується, що пояснюється це тим, що Уряд та Національний банк УР проводили таку фіскальну та монетарну політику, яка була спрямована на скорочення дефіциту державного бюджету шляхом скорочення видатків та переформування їх структури.
Жукевич О. Особливості економічного розвитку Угорщини



Графік 6

Державний борг Угорщини через «політичні злочини», скоєні лібералами та соціалістами протягом 2002-2010 років, збільшився з 53% до 82% ВВП.
Жукевич О. Особливості економічного розвитку Угорщини





Графік 7

Як бачимо з Графіка 8 в структурі ВВП прослідковуються зміни на почтаку 90х: відсоток сільського господарства різко зменшується, а сфкри послуг збільшується, відсоток промисловості також зменшується.
Жукевич О. Особливості економічного розвитку Угорщини







Графік 8

Проаналізуємо залежність ВВП Угорщини і споживчих витрат, інвестицій, державних витрат і чистого експорту за допомогою кейнсіанської моделі. Рівняння матиме наступний вигляд:
GDP=-645279746.9+0.48*G+1.63*C+0.01*I+0.39*X
GDP - ВВП, G – державні витрати, C – споживчі витрати, I - інвестиції, X – чистий експорт.
З рівняння бачимо, що найбільше на ВВП Угорщини впливають споживчі видатки, при їх зростанні на долар ВВП зросте на 1.63 долара, інвестиції навпаки.
Проаналізуємо вплив інфляції, безробіття і зовнішньої заборгованості держави на ВВП:
GDP = 2499099529*INFL - 7536720939*UNEMPL + 9660768.685*DEBT + 8231644914
GDP – ВВП, INFL – інфляція, UNEMPL – безробіття, DEBT – державний борг.
В даній моделі коефіцієнт детермінаці 0,95, він є дуже високим, що свідчить про сильний вплив наших незалежних змінних (безробіття, інфляції і державного боргу) на залежну (ВВП). Також бачимо, що коефіцієнт при інфляції від’ємний, що свідчить про негативний її вплив на ВВП.
Висновки
Фактично з кінця 60-х років в Угорщині вдавалося комбінувати центральне державне планування та ринкову економіку. Створення спільних підприємств з іноземними інвесторами та державними підприємствами стало можливим вже в 1972 році.
Така державна політика, а також продиктовані ринковими відносинами якість товарів та прийнятні ціни на них діяли дуже ефективно на шляху до ринкової економіки. Вже в кінці 80-х років в Угорщині існувало чимало дрібних приватних підприємств (пекарні, магазини, кафе, ресторани, готелі тощо), податки з яких були серйозною статтею доходів у державний бюджет. Вже в той час Угорщина продемонструвала всьому світові й перш за все колегам по соціалістичному табору, що економікою можна керувати економічними методами.
Основною проблемою Угорщини є обсяг зовнішнього державного боргу, який постійно збільшується, що було призвело до кризи в 90х. Тобі основою цієї кризи був зовнішній борг, а сьогодні це стосується приватного бізнесу, банків тощо.
Сьогодні Угорщина – індустріально-аграрна країна.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Сентябрь 2020 (15)
Июнь 2020 (3)
Май 2020 (109)
Апрель 2020 (6)
Март 2020 (6)
Декабрь 2019 (1)
^