Постановка проблеми. В сучасному економічному становищі, що склалось в Україні актуальним є питання нестабільності та погіршення фінансового стану підприємства. Саме тому особливого значення набуває поняття «грошовий потік», яке привертає увагу багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених. Важливість вивчення грошових потоків обумовлюється тим, що вони обслуговують господарську діяльність підприємства в усіх її напрямках. Від якісного управління грошовими потоками залежить подальший розвиток підприємства та кінцевий результат його господарської діяльності.
Успішне функціонування підприємства можливе лише за умов здійснення безперервного руху грошових потоків – їх надходження та витрачання, забезпечення наявності певного вільного залишку на рахунках банківських установ.
Управління грошовими потоками має важливе значення для реалізації ключових цілей підприємств будь-якої форми власності та є запорукою їх сталого фінансового стану. Адже шляхом збалансування обсягів надходження і використання грошових коштів та синхронізації їх у часі досягається забезпечення фінансової рівноваги та прискорення реалізації внутрішньогосподарських завдань господарських суб’єктів. І, навпаки, відсутність належної уваги до управління грошовими потоками може значно ускладнити роботу підприємств, спричинивши загрозу банкрутства.
Важливий внесок у розробку аналітичного забезпечення управління грошовими потоками підприємств зробили такі вітчизняні та зарубіжні економісти, як І. Бланк, В. Бочаров, Є. Бріґхем, Дж. К. Ван Хорн, В. Галасюк, А. Горбунов, А. Кінг, Г. Ковальчук, Б. Колас, Ч. Лі, Л. Лігоненко, Л. Павлова, А. Поддєрьогін, Т. Рубінштейн, Є. Сорокіна, І. Тивончук, М. Тутарінова, Дж. Фіннерті, Н. Хахонова, Ю. Ямпольський. Водночас, єдиної теоретичної бази, яка б охоплювала увесь комплекс питань управління грошовими потоками господарських суб’єктів, у працях науковців ще не сформовано. Не вироблено єдиного підходу до тлумачення категорії „грошові потоки”, критеріїв, відповідно до яких здійснюється їх класифікація, відсутні чіткі формулювання цілей та завдань управління грошовими потоками підприємств. Окрім того, методики їх аналізу та планування, розроблені зарубіжними економістами, орієнтовані на стабільну ринкову економіку, а тому для трансформаційних умов мають невисоку практичну цінність.
Методика досліджень. Метою роботи є розкриття сутності управління грошовими потоками та його значення в функціонуванні суб’єктів господарювання.
Результати дослідження. Проаналізувавши вказану проблему ми дійшли висновку, що вивчення сутності та ролі грошових потоків у діяльності підприємств, аналіз елементів механізму управління грошовими потоками дозволить окреслити напрями удосконалення управління рухом грошових потоків на вітчизняних підприємствах, що є особливо актуальним в умовах світової фінансової кризи. Головна мета аналізу грошових потоків полягає в оцінці здатності підприємства заробляти грошові кошти визначеного розміру та у встановлені строки, необхідні для здійснення запланованих витрат. Важливим етапом дослідження є використання системи показників, які формуються із зовнішніх та внутрішніх джерел, що дозволяє створити на кожному підприємстві цілеспрямовану систему інформаційного забезпечення управління грошовими потоками, орієнтовану як на прийняття довгострокових рішень, так й ефективне поточне управління ними.
Необхідно поглибити наукові дослідження структури та функцій управління грошовими потоками, вирішити завдання, що стосуються розроблення практичних рекомендацій із визначення ефективності управління грошовими потоками і розрахунку оптимальної величини залишку грошових коштів, підвищення рівня розрахунково-платіжної дисципліни підприємницьких структур. Це неможливо без глибоких досліджень особливостей, що визначають грошові потоки кожного суб’єкта господарювання в неусталених економічних системах.
Розглянуті аспекти підтверджують необхідність виділення грошових потоків у самостійний об’єкт дослідження та зумовлюють потребу в розробці дієвого механізму управління ними. Об’єктивною необхідністю за цього є їх структурування відповідно до певних критеріїв, що забезпечить можливість нівелювання впливу особливостей окремих грошових потоків на процес управління внаслідок формування об’єкта управління на основі цільової вибірки грошових потоків.
Поступовий перехід до нових форм господарювання зумовив гостру потре¬бу розроблення адаптованих до сучасної практики механізмів управління фінан¬сово-господарською діяльністю підприємств, серед яких особливої уваги заслу¬говує організація управління грошовими потоками.
Паралельно із визначенням «грошові потоки» існує також термін “рух грошових коштів”, однак необхідно підкреслити відмінності цих термінів. Потік грошових коштів треба розуміти як рух виключно грошових коштів, у той час, як грошові потоки необхідно трактувати як рух не лише грошових коштів, але і їх еквівалентів. Так, міжнародні стандарти бухгалтерського обліку визначають по¬няття грошових потоків як надходження та вибуття гро¬шових коштів та їх еквівалентів [4, с. 106].
Грошові кошти на рівні господарського суб'єкта розглядають як ресурс, а також як результат діяльності підприємства. Грошові кошти є результатом операційної, фінансової та інвес¬тиційної діяльності підприємства. Обсяг їх генерування в процесі операційної діяльності є індикатором визнання ринком товарів та послуг, що пропонуються підп-риємством. Гроші як результат інвестиційної діяльності, характеризують, з одно¬го боку, отриманий поточний ефект їх збільшення у порівнянні з сумою, авансо¬ваною в інвестиційні проекти, а з іншого боку, обсяги іммобілізації грошової ма¬си з інвестиційних проектів у зв'язку із їх закінченням або виходом із них. Грошові кошти як результат фінансової діяльності, характеризують обсяги залучення підприємством грошей на фінансовому ринку.
Вітчизняні науковці почали широко використовувати термін “грошовий потік” лише з початку ринкового реформування української економіки. Поява терміну “грошовий потік” поряд з існуванням категорії ‘коштів” є цілком виправданим, адже розкриває динамізм підприємницької діяльності, де грошові надходження та видатки мають постійний характер, йдуть безперервними потоками.
В Україні на сьогодні при визначенні грошових потоків слід керуватися П(С)Б04, де під грошовими потоками розуміють надходження та вибуття грошових потоків та їх еквівалентів [2].
Заслуговує уваги визначення, наведене в роботі Л.О. Лігоненко та Г.В. Ситник, грошові потоки підприємства – це система розподілених в часі надходжень та видатків грошових коштів, що генеруються його господарською діяльністю і супроводжують рух вартості, виступаючи зовнішньою ознакою функціонування підприємства [3, с. 219].
І.О. Бланк під визначенням грошового потоку розуміє грошовий потік сукупність розподілених за часом надходжень і виплат грошових коштів, які генеровані його господарською діяльністю [4, с. З92].
Проблеми становлення системи управління грошовими потоками розглядали такі зарубіжні та українські вчені, як Ю.Бріхгем, Л.Капенскі, Дж.Ван.Хорн, А.М.Кінг, Б.Койл, Т.Райс, А.М.Хіл Лафуанте, В.В.Бочаров, Т.А.Бочарова, Е.В.Бикова, Б.Д.Промислов, І.А.Жученко, В.В.Ковальов, Є.В.Нагашев, Л.Н.Павлов, І.А.Бланк, В.В.Галасюк, О.О.Терещенко та інші.
Більшість науковців пропонують використовувати грошові потоки у процесі оцінки ефективності діяльноті підприємства в цілому та як показник ефективності здійснення інвестицій зокрема. Грошові потоки розглядаються як чинник впливу на фінансову стійкість підприємства, як внутрішнє джерело фінансування тощо. Водночас практично не приділяється увага питанням сутності грошових потоків підприємств на макрорівні національної економіки.
В.І.Арначій узагалі виокремлює поняття "грошові потоки підприємства", розглядаючи лише грошові надходження підприємств та організацію грошових розрахунків. Останнє, зрозуміло, описує механізм існування грошових потоків підприємства, та, враховуючи актуальність вивчення саме сутності грошових потоків та механізмів аналізу й управління ними, підхід автора є обмеженим [1, с. 112] .
Р.А.Слав'юк також розглядає "грошові потоки" в контексті грошових розрахунків підприємства як їх частину, що нівелює їх значимість як самостійного поняття. Саме ж поняття "грошові потоки " розглядається як надходження та вибуття грошових коштів підприємства. При цьому це визначення гршових потоків підприємства є дещо обмеженим, оскільки не враховує внутрішніх грошових потоків підприємства [6, с. 234].
На відміну від більшості інших авторів, Л.Н. Павлова приділяє значно більше уваги грошовим потокам підприємства та наводить модель руху грошових ресурсів підприємства, яка базується на елементах експертної оцінки руху грошових потоків, що може стати засобом їх прогнозування [7, с. 204]. М.В.Суторміна розділяє грошові потоки як кошти, отримані в результаті підприємницької діяльності. При цьому грошові потоки є складовою внутрішніх фондів грошових ресурсів. Окрім того, автор розглядає грошові потоки в аспекті складання звіту про рух грошових потоків підприємства за допомогою класифікації грошових потоків за видом діяльності. Водночас підхід М.В.Суторміної потребує уточнення, оскільки не враховує грошових ресурсів у некомерційних організаціях, що не здійснюють підприємницької діяльності, та не розкриває класифікацію грошових потоків на основі класифікаційних ознак, відмінних від виду діяльності [6, с. 98].
Т. Райс та Б. Койлі грошовий потік розглядають як індикатор кредитоспроможності та платоспроможності будь-якого з суб'єктів господарювання, що оцінює спроможність підприємства генерувати додаткові обсяги грошових засобів для погашення зобов'язань за отриманими позиками. Таким чином грошовий потік асоціюється із джерелом погашення кредитних зобов'язань та розраховується шляхом збільшення прибутку від операційної діяльності на величину нарахованої амортизації. Такий підхід авторів перебільшує значущість грошового потоку як індикатора кредитоспроможності підприємства [8, с. 106].
Ю.Брігхем та Л.Гапенскі визначають грошовий потік як чисті грошові кошти, що надходять до фірми або витрачаються нею протягом операційного циклу. Таким чином грошовий потік розраховується шляхом збільшення чистого доходу на суму амортизаційних відрахувань, що не враховує результатів фінансової діяльності, яка пов'язана не з доходом від операційної діяльності а з чистим прибутком безпосередньо [7, с. 215].
А.М.Хіл Лауфанте розглядає грошовий потік як процес перетворення ресурсів підприємства у кошти та як надходження й витрачання грошових ресурсів за визначений період. Відповідно до цього підходу грошовий потік визначається шляхом визначення збільшення чи зменшення залишку коштів за відповідний звітний період та розраховується через збільшення прибутку на величину амортизаційних відрахувань та розміру запасів. Отримане ж значення, шляхом вирахування розміру сплаченого податку та виплачених дивідендів, дає змогу розрахувати нетто-потік грошових засобів [1, с. 302].
Окремі автори взагалі ототожнюють грошовий потік з приростом чи скороченням обігових коштів та поточних зобов'язань підприємства, інші перебільшують значення грошового потоку підприємства як основи менеджменту підприємства, відкидаючи інші його механізми, що також є недопустимим.
В.В. Бочаров під грошовим потоком розуміє рух грошових ресурсів, що прямує до нуля, оскільки негативний результат за одним з видів діяльності підприємства має компенсуватися позитивним результатом від іншої, в іншому разі підприємство приречене на банкрутство. Таке трактування грошових потоків має зміст лише під час загальної стохастичної оцінки діяльності підприємства і не враховує можливого розширення чи звуження діяльності підприємства [8, с. 120].
Слід також наголосити, що існують різні підходи до визначення та трактування поняття “грошовий потік”. Так, найпростіше визначення дає Е.Джонс: “...у бізнесі рух грошей є ключовим чинником його прогресу й успіху. Ми називаємо це потоком грошових коштів”. Б. Коласс наголошує, що під загальним грошовим потоком слід розуміти надлишок коштів, який утворюється на підприємстві в результаті всіх операцій, пов'язаних і не пов'язаних із господарською діяльністю. Таким чином, він складається з господарського залишку коштів та грошового потоку, не пов'язаного з господарською діяльністю [8, с. 120].
А. Ковальова під понятттям “грошовий потік” розуміє потік грошових ресурсів, пов'язаний із конкретним періодом часу, що розраховується як різниця між усіма коштами, що надійшли на підприємство й були ним виплачені за цей період [8, с. 120].
Як бачимо, серед економістів немає однозначного тлумачення терміна “грошовий потік”. Існує два основних підходи до розуміння сутності цього поняття. Прибічники першого визначають грошовий потік як різницю між отриманими й виплаченими підприємством коштами за визначений термін, тобто як суму надлишку (недостачі) грошових ресурсів. Науковці, які формують другий підхід, вважають, що грошові потоки – це рух коштів (обіг), тобто їх надходження й виплати за визначений період часу.
Таким чином, перше визначення зводиться до того, що грошовий потік – це залишок грошових ресурсів на конкретний момент часу, який не може ототожнюватися з потоком, адже потік означає рух. При цьому обсяг грошових потоків може характеризуватися такими показниками, як обсяг коштів, які надійшли, та обсяг витрачених коштів. Таким чином, грошовий потік має визначатися як сукупність послідовно розподілених у часі подій, які пов'язані з відокремленим та логічно завершеним фактом зміни власника грошових ресурсів через виконання зобов'язань між економічними агентами (суб'єктами господарювання, державою, домогосподарствами, міжнародними організаціями). Грошові потоки безпосередньо пов'язані з рухом коштів на підприємстві, який відображає надходження в розпорядження суб'єкта господарювання грошових ресурсів та їх використання.
Незважаючи на відмінності у трактуванні, ці підходи до тлумачення поняття грошового потоку, ці підходи актуалізують його виняткову значимість для функціонування суб'єкта господарювання. Генеровані в результаті прийняття управлінських фінансових рішень грошові потоки мають слугувати забезпеченню загальної ефективності, під якою слід розуміти забезпечення перманентного зростання вартості підприємства як цілісного майнового комплексу в довгостроковій перспективі. При цьому досягнення головної мети фінансового управління господарською діяльністю підприємства забезпечується безпосередньо за рахунок ефективного управління грошовими потоками через формування оптимальних значень якісних та кількісних параметрів таких грошових потоків.
Висновки. Грошові потоки – це одна із основних економічних характеристик функціонування підприємства. Серед трьох найважливіших параметрів його господарської діяльності – виручка від реалізації продукції, прибуток та грошові потоки – останнім, на нашу думку, повинна відводитись домінуюча роль.
Оцінивши підходи різних науковців до визначення сутності грошових потоків, ми погоджуємося з таким його трактуванням:
Грошові потоки – це економічний процес, який опосередковується сукупністю розподілених у часі надходжень та виплат грошових коштів і їх еквівалентів, генерованих підприємством при реалізації господарської діяльності.
Узагальнивши дослідження науковців, ми можемо констатувати, що роль грошових потоків у функціонуванні підприємств є вирішальною, що обґрунтовується такими положеннями:
• грошові потоки обслуговують здійснення господарської діяльності підприємства майже у всіх її аспектах;
• раціональне управління грошовими потоками забезпечує фінансову рівновагу підприємства у процесі його стратегічного розвитку;
• якісно налагоджена система управління грошовими потоками сприяє ритмічності здійснення операційного процесу підприємства. Адже будь-які збої в здійсненні платежів негативно відображаються на формуванні виробничих запасів сировини та матеріалів, рівні продуктивності праці, реалізації готової продукції тощо;
• ефективність управління грошовими потоками впливає на потребу підприємства в позиковому капіталі. Активно управляючи грошовими потоками, можна забезпечити більш раціональне та економне використання власних фінансових ресурсів;
• раціональне управління грошовими потоками є важливим чинником фінансового забезпечення прискорення обороту капіталу підприємства;
• якісне управління грошовими потоками забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства. Навіть у підприємств, які успішно реалізовують свою господарську діяльність і генерують достатню суму прибутку, неплатоспроможність може виникнути внаслідок незбалансованості різних видів грошових потоків у часі;
• активні форми управління грошовими потоками дають змогу підприємству отримати додатковий прибуток, скажімо ефективно використовуючи тимчасово вільні залишки грошових коштів.
Управління грошовими потоками – один із найважливіших сегментів фінансової роботи на підприємстві, від ефективності організації якого залежать як поточні результати діяльності, так і майбутні темпи розвитку господарського суб’єкта.
Література
1. Финансы предприятий: учебник / Под. ред. М.В. Романовского. СПб.: Издательский дом „Бизнес-пресса”, 2000. – 528 с.
2. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку №4 «Звіт про рух грошових коштів» Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87 // Все про бухгалтерський об¬лік. — 2002 р. — № 84 (751). — С. 15.
3. Лігоненко Л. О., Ситник Г. В. Управління грошовими потоками: Навч. посібник. – К.: Нац. торг. екон. ун-т., 2005. – 255 с.
4. Бланк И. А.Управление денежными потоками. - К.: Ника-Центр; Ольга, 2002. – 736 с. - (серия «Библиотека финансового менеджера»; Вьш. 8).
5. Aрначій В.І. Фінанси підприємств: Навч. посібник. — К.: ВД "Професіонал", 2004. — 304 с.
6. Слав'юк Р.А. Фінанси підприємств: Навч. посібник. — Київ: ЦУЛ, 2002. — 460 с.
7. Павлова Л.Н. Финансы предприятия: Учебник для вузов. — М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998. - 639 с.
8. Суторміна В. М. Фінанси зарубіжних корпорацій: Підручник. – К.: КНЕУ. 2004. – 566 с.
Успішне функціонування підприємства можливе лише за умов здійснення безперервного руху грошових потоків – їх надходження та витрачання, забезпечення наявності певного вільного залишку на рахунках банківських установ.
Управління грошовими потоками має важливе значення для реалізації ключових цілей підприємств будь-якої форми власності та є запорукою їх сталого фінансового стану. Адже шляхом збалансування обсягів надходження і використання грошових коштів та синхронізації їх у часі досягається забезпечення фінансової рівноваги та прискорення реалізації внутрішньогосподарських завдань господарських суб’єктів. І, навпаки, відсутність належної уваги до управління грошовими потоками може значно ускладнити роботу підприємств, спричинивши загрозу банкрутства.
Важливий внесок у розробку аналітичного забезпечення управління грошовими потоками підприємств зробили такі вітчизняні та зарубіжні економісти, як І. Бланк, В. Бочаров, Є. Бріґхем, Дж. К. Ван Хорн, В. Галасюк, А. Горбунов, А. Кінг, Г. Ковальчук, Б. Колас, Ч. Лі, Л. Лігоненко, Л. Павлова, А. Поддєрьогін, Т. Рубінштейн, Є. Сорокіна, І. Тивончук, М. Тутарінова, Дж. Фіннерті, Н. Хахонова, Ю. Ямпольський. Водночас, єдиної теоретичної бази, яка б охоплювала увесь комплекс питань управління грошовими потоками господарських суб’єктів, у працях науковців ще не сформовано. Не вироблено єдиного підходу до тлумачення категорії „грошові потоки”, критеріїв, відповідно до яких здійснюється їх класифікація, відсутні чіткі формулювання цілей та завдань управління грошовими потоками підприємств. Окрім того, методики їх аналізу та планування, розроблені зарубіжними економістами, орієнтовані на стабільну ринкову економіку, а тому для трансформаційних умов мають невисоку практичну цінність.
Методика досліджень. Метою роботи є розкриття сутності управління грошовими потоками та його значення в функціонуванні суб’єктів господарювання.
Результати дослідження. Проаналізувавши вказану проблему ми дійшли висновку, що вивчення сутності та ролі грошових потоків у діяльності підприємств, аналіз елементів механізму управління грошовими потоками дозволить окреслити напрями удосконалення управління рухом грошових потоків на вітчизняних підприємствах, що є особливо актуальним в умовах світової фінансової кризи. Головна мета аналізу грошових потоків полягає в оцінці здатності підприємства заробляти грошові кошти визначеного розміру та у встановлені строки, необхідні для здійснення запланованих витрат. Важливим етапом дослідження є використання системи показників, які формуються із зовнішніх та внутрішніх джерел, що дозволяє створити на кожному підприємстві цілеспрямовану систему інформаційного забезпечення управління грошовими потоками, орієнтовану як на прийняття довгострокових рішень, так й ефективне поточне управління ними.
Необхідно поглибити наукові дослідження структури та функцій управління грошовими потоками, вирішити завдання, що стосуються розроблення практичних рекомендацій із визначення ефективності управління грошовими потоками і розрахунку оптимальної величини залишку грошових коштів, підвищення рівня розрахунково-платіжної дисципліни підприємницьких структур. Це неможливо без глибоких досліджень особливостей, що визначають грошові потоки кожного суб’єкта господарювання в неусталених економічних системах.
Розглянуті аспекти підтверджують необхідність виділення грошових потоків у самостійний об’єкт дослідження та зумовлюють потребу в розробці дієвого механізму управління ними. Об’єктивною необхідністю за цього є їх структурування відповідно до певних критеріїв, що забезпечить можливість нівелювання впливу особливостей окремих грошових потоків на процес управління внаслідок формування об’єкта управління на основі цільової вибірки грошових потоків.
Поступовий перехід до нових форм господарювання зумовив гостру потре¬бу розроблення адаптованих до сучасної практики механізмів управління фінан¬сово-господарською діяльністю підприємств, серед яких особливої уваги заслу¬говує організація управління грошовими потоками.
Паралельно із визначенням «грошові потоки» існує також термін “рух грошових коштів”, однак необхідно підкреслити відмінності цих термінів. Потік грошових коштів треба розуміти як рух виключно грошових коштів, у той час, як грошові потоки необхідно трактувати як рух не лише грошових коштів, але і їх еквівалентів. Так, міжнародні стандарти бухгалтерського обліку визначають по¬няття грошових потоків як надходження та вибуття гро¬шових коштів та їх еквівалентів [4, с. 106].
Грошові кошти на рівні господарського суб'єкта розглядають як ресурс, а також як результат діяльності підприємства. Грошові кошти є результатом операційної, фінансової та інвес¬тиційної діяльності підприємства. Обсяг їх генерування в процесі операційної діяльності є індикатором визнання ринком товарів та послуг, що пропонуються підп-риємством. Гроші як результат інвестиційної діяльності, характеризують, з одно¬го боку, отриманий поточний ефект їх збільшення у порівнянні з сумою, авансо¬ваною в інвестиційні проекти, а з іншого боку, обсяги іммобілізації грошової ма¬си з інвестиційних проектів у зв'язку із їх закінченням або виходом із них. Грошові кошти як результат фінансової діяльності, характеризують обсяги залучення підприємством грошей на фінансовому ринку.
Вітчизняні науковці почали широко використовувати термін “грошовий потік” лише з початку ринкового реформування української економіки. Поява терміну “грошовий потік” поряд з існуванням категорії ‘коштів” є цілком виправданим, адже розкриває динамізм підприємницької діяльності, де грошові надходження та видатки мають постійний характер, йдуть безперервними потоками.
В Україні на сьогодні при визначенні грошових потоків слід керуватися П(С)Б04, де під грошовими потоками розуміють надходження та вибуття грошових потоків та їх еквівалентів [2].
Заслуговує уваги визначення, наведене в роботі Л.О. Лігоненко та Г.В. Ситник, грошові потоки підприємства – це система розподілених в часі надходжень та видатків грошових коштів, що генеруються його господарською діяльністю і супроводжують рух вартості, виступаючи зовнішньою ознакою функціонування підприємства [3, с. 219].
І.О. Бланк під визначенням грошового потоку розуміє грошовий потік сукупність розподілених за часом надходжень і виплат грошових коштів, які генеровані його господарською діяльністю [4, с. З92].
Проблеми становлення системи управління грошовими потоками розглядали такі зарубіжні та українські вчені, як Ю.Бріхгем, Л.Капенскі, Дж.Ван.Хорн, А.М.Кінг, Б.Койл, Т.Райс, А.М.Хіл Лафуанте, В.В.Бочаров, Т.А.Бочарова, Е.В.Бикова, Б.Д.Промислов, І.А.Жученко, В.В.Ковальов, Є.В.Нагашев, Л.Н.Павлов, І.А.Бланк, В.В.Галасюк, О.О.Терещенко та інші.
Більшість науковців пропонують використовувати грошові потоки у процесі оцінки ефективності діяльноті підприємства в цілому та як показник ефективності здійснення інвестицій зокрема. Грошові потоки розглядаються як чинник впливу на фінансову стійкість підприємства, як внутрішнє джерело фінансування тощо. Водночас практично не приділяється увага питанням сутності грошових потоків підприємств на макрорівні національної економіки.
В.І.Арначій узагалі виокремлює поняття "грошові потоки підприємства", розглядаючи лише грошові надходження підприємств та організацію грошових розрахунків. Останнє, зрозуміло, описує механізм існування грошових потоків підприємства, та, враховуючи актуальність вивчення саме сутності грошових потоків та механізмів аналізу й управління ними, підхід автора є обмеженим [1, с. 112] .
Р.А.Слав'юк також розглядає "грошові потоки" в контексті грошових розрахунків підприємства як їх частину, що нівелює їх значимість як самостійного поняття. Саме ж поняття "грошові потоки " розглядається як надходження та вибуття грошових коштів підприємства. При цьому це визначення гршових потоків підприємства є дещо обмеженим, оскільки не враховує внутрішніх грошових потоків підприємства [6, с. 234].
На відміну від більшості інших авторів, Л.Н. Павлова приділяє значно більше уваги грошовим потокам підприємства та наводить модель руху грошових ресурсів підприємства, яка базується на елементах експертної оцінки руху грошових потоків, що може стати засобом їх прогнозування [7, с. 204]. М.В.Суторміна розділяє грошові потоки як кошти, отримані в результаті підприємницької діяльності. При цьому грошові потоки є складовою внутрішніх фондів грошових ресурсів. Окрім того, автор розглядає грошові потоки в аспекті складання звіту про рух грошових потоків підприємства за допомогою класифікації грошових потоків за видом діяльності. Водночас підхід М.В.Суторміної потребує уточнення, оскільки не враховує грошових ресурсів у некомерційних організаціях, що не здійснюють підприємницької діяльності, та не розкриває класифікацію грошових потоків на основі класифікаційних ознак, відмінних від виду діяльності [6, с. 98].
Т. Райс та Б. Койлі грошовий потік розглядають як індикатор кредитоспроможності та платоспроможності будь-якого з суб'єктів господарювання, що оцінює спроможність підприємства генерувати додаткові обсяги грошових засобів для погашення зобов'язань за отриманими позиками. Таким чином грошовий потік асоціюється із джерелом погашення кредитних зобов'язань та розраховується шляхом збільшення прибутку від операційної діяльності на величину нарахованої амортизації. Такий підхід авторів перебільшує значущість грошового потоку як індикатора кредитоспроможності підприємства [8, с. 106].
Ю.Брігхем та Л.Гапенскі визначають грошовий потік як чисті грошові кошти, що надходять до фірми або витрачаються нею протягом операційного циклу. Таким чином грошовий потік розраховується шляхом збільшення чистого доходу на суму амортизаційних відрахувань, що не враховує результатів фінансової діяльності, яка пов'язана не з доходом від операційної діяльності а з чистим прибутком безпосередньо [7, с. 215].
А.М.Хіл Лауфанте розглядає грошовий потік як процес перетворення ресурсів підприємства у кошти та як надходження й витрачання грошових ресурсів за визначений період. Відповідно до цього підходу грошовий потік визначається шляхом визначення збільшення чи зменшення залишку коштів за відповідний звітний період та розраховується через збільшення прибутку на величину амортизаційних відрахувань та розміру запасів. Отримане ж значення, шляхом вирахування розміру сплаченого податку та виплачених дивідендів, дає змогу розрахувати нетто-потік грошових засобів [1, с. 302].
Окремі автори взагалі ототожнюють грошовий потік з приростом чи скороченням обігових коштів та поточних зобов'язань підприємства, інші перебільшують значення грошового потоку підприємства як основи менеджменту підприємства, відкидаючи інші його механізми, що також є недопустимим.
В.В. Бочаров під грошовим потоком розуміє рух грошових ресурсів, що прямує до нуля, оскільки негативний результат за одним з видів діяльності підприємства має компенсуватися позитивним результатом від іншої, в іншому разі підприємство приречене на банкрутство. Таке трактування грошових потоків має зміст лише під час загальної стохастичної оцінки діяльності підприємства і не враховує можливого розширення чи звуження діяльності підприємства [8, с. 120].
Слід також наголосити, що існують різні підходи до визначення та трактування поняття “грошовий потік”. Так, найпростіше визначення дає Е.Джонс: “...у бізнесі рух грошей є ключовим чинником його прогресу й успіху. Ми називаємо це потоком грошових коштів”. Б. Коласс наголошує, що під загальним грошовим потоком слід розуміти надлишок коштів, який утворюється на підприємстві в результаті всіх операцій, пов'язаних і не пов'язаних із господарською діяльністю. Таким чином, він складається з господарського залишку коштів та грошового потоку, не пов'язаного з господарською діяльністю [8, с. 120].
А. Ковальова під понятттям “грошовий потік” розуміє потік грошових ресурсів, пов'язаний із конкретним періодом часу, що розраховується як різниця між усіма коштами, що надійшли на підприємство й були ним виплачені за цей період [8, с. 120].
Як бачимо, серед економістів немає однозначного тлумачення терміна “грошовий потік”. Існує два основних підходи до розуміння сутності цього поняття. Прибічники першого визначають грошовий потік як різницю між отриманими й виплаченими підприємством коштами за визначений термін, тобто як суму надлишку (недостачі) грошових ресурсів. Науковці, які формують другий підхід, вважають, що грошові потоки – це рух коштів (обіг), тобто їх надходження й виплати за визначений період часу.
Таким чином, перше визначення зводиться до того, що грошовий потік – це залишок грошових ресурсів на конкретний момент часу, який не може ототожнюватися з потоком, адже потік означає рух. При цьому обсяг грошових потоків може характеризуватися такими показниками, як обсяг коштів, які надійшли, та обсяг витрачених коштів. Таким чином, грошовий потік має визначатися як сукупність послідовно розподілених у часі подій, які пов'язані з відокремленим та логічно завершеним фактом зміни власника грошових ресурсів через виконання зобов'язань між економічними агентами (суб'єктами господарювання, державою, домогосподарствами, міжнародними організаціями). Грошові потоки безпосередньо пов'язані з рухом коштів на підприємстві, який відображає надходження в розпорядження суб'єкта господарювання грошових ресурсів та їх використання.
Незважаючи на відмінності у трактуванні, ці підходи до тлумачення поняття грошового потоку, ці підходи актуалізують його виняткову значимість для функціонування суб'єкта господарювання. Генеровані в результаті прийняття управлінських фінансових рішень грошові потоки мають слугувати забезпеченню загальної ефективності, під якою слід розуміти забезпечення перманентного зростання вартості підприємства як цілісного майнового комплексу в довгостроковій перспективі. При цьому досягнення головної мети фінансового управління господарською діяльністю підприємства забезпечується безпосередньо за рахунок ефективного управління грошовими потоками через формування оптимальних значень якісних та кількісних параметрів таких грошових потоків.
Висновки. Грошові потоки – це одна із основних економічних характеристик функціонування підприємства. Серед трьох найважливіших параметрів його господарської діяльності – виручка від реалізації продукції, прибуток та грошові потоки – останнім, на нашу думку, повинна відводитись домінуюча роль.
Оцінивши підходи різних науковців до визначення сутності грошових потоків, ми погоджуємося з таким його трактуванням:
Грошові потоки – це економічний процес, який опосередковується сукупністю розподілених у часі надходжень та виплат грошових коштів і їх еквівалентів, генерованих підприємством при реалізації господарської діяльності.
Узагальнивши дослідження науковців, ми можемо констатувати, що роль грошових потоків у функціонуванні підприємств є вирішальною, що обґрунтовується такими положеннями:
• грошові потоки обслуговують здійснення господарської діяльності підприємства майже у всіх її аспектах;
• раціональне управління грошовими потоками забезпечує фінансову рівновагу підприємства у процесі його стратегічного розвитку;
• якісно налагоджена система управління грошовими потоками сприяє ритмічності здійснення операційного процесу підприємства. Адже будь-які збої в здійсненні платежів негативно відображаються на формуванні виробничих запасів сировини та матеріалів, рівні продуктивності праці, реалізації готової продукції тощо;
• ефективність управління грошовими потоками впливає на потребу підприємства в позиковому капіталі. Активно управляючи грошовими потоками, можна забезпечити більш раціональне та економне використання власних фінансових ресурсів;
• раціональне управління грошовими потоками є важливим чинником фінансового забезпечення прискорення обороту капіталу підприємства;
• якісне управління грошовими потоками забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства. Навіть у підприємств, які успішно реалізовують свою господарську діяльність і генерують достатню суму прибутку, неплатоспроможність може виникнути внаслідок незбалансованості різних видів грошових потоків у часі;
• активні форми управління грошовими потоками дають змогу підприємству отримати додатковий прибуток, скажімо ефективно використовуючи тимчасово вільні залишки грошових коштів.
Управління грошовими потоками – один із найважливіших сегментів фінансової роботи на підприємстві, від ефективності організації якого залежать як поточні результати діяльності, так і майбутні темпи розвитку господарського суб’єкта.
Література
1. Финансы предприятий: учебник / Под. ред. М.В. Романовского. СПб.: Издательский дом „Бизнес-пресса”, 2000. – 528 с.
2. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку №4 «Звіт про рух грошових коштів» Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87 // Все про бухгалтерський об¬лік. — 2002 р. — № 84 (751). — С. 15.
3. Лігоненко Л. О., Ситник Г. В. Управління грошовими потоками: Навч. посібник. – К.: Нац. торг. екон. ун-т., 2005. – 255 с.
4. Бланк И. А.Управление денежными потоками. - К.: Ника-Центр; Ольга, 2002. – 736 с. - (серия «Библиотека финансового менеджера»; Вьш. 8).
5. Aрначій В.І. Фінанси підприємств: Навч. посібник. — К.: ВД "Професіонал", 2004. — 304 с.
6. Слав'юк Р.А. Фінанси підприємств: Навч. посібник. — Київ: ЦУЛ, 2002. — 460 с.
7. Павлова Л.Н. Финансы предприятия: Учебник для вузов. — М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998. - 639 с.
8. Суторміна В. М. Фінанси зарубіжних корпорацій: Підручник. – К.: КНЕУ. 2004. – 566 с.
