Чайківська М.Б., 2012
ЕКФм-62з
ЛНУ імені І. Франка
Факторинг як важіль ефективного формування фінансових ресурсів підприємств
Нетрадиційним для національних підприємств, хоча і доволі перспективним, є такий інструмент повернення дебіторської заборгованості, як факторинг – продаж дебіторської заборгованості.
Професор О. Ковалюк розглядає факторинг як придбання права на стягнення боргів, перепродаж товару і послуг з подальшим одержанням платежів за ними. Іншими словами, факторинг є різновидом посередницької діяльності, за якої фірма-посередник (факторингова компанія) за певну плату одержує від підприємства право стягувати і зараховувати належні йому суми грошей від покупців на його рахунок (право інкасувати дебіторську заборгованість). Водночас посередник кредитує оборотний капітал клієнта, бере на себе його кредитний і валютний ризики.
Без факторингу дебіторська заборгованість вимагає додаткових джерел фінансування, оскільки ця заборгованість певний період знаходиться на балансі постачальника. Застосовуючи факторинг, постачальник може отримати фінансування у розмірі 70–90 % від суми заборгованості,закупити новий товар, відвантажити його, відступити банку нову заборгованість і знову здійснити закупівлю тощо.
Факторингові послуги поширені в усіх розвинених країнах світу. Такий розвиток факторингу зумовлений прагненням підприємств до прискорення обігу коштів у розрахунках, скорочення розмірів дебіторської заборгованості у часовому лазі і зменшення обсягу неплатежів.
Головна функція факторингу в сучасних умовах полягає у зменшенні неплатежів, прискоренні товарообігу й створенні стабільної системи фінансового забезпечення виробничої сфери. Застосування факторингу дає змогу перетворити дебіторську заборгованість у наявні кошти, які можуть бути одразу ж використані на виробничі цілі, що позитивно вплине на розвиток економіки загалом та підприємства зокрема.
Негативною рисою розвитку факторингових послуг в Україні є великий відсоток перевідступлення боргу, котрий сьогодні застосовують вітчизняні банки у тарифах за обслуговування. У розвинених країнах вартість факторингу становить у середньому близько 1,5-2% від суми постачання. В Україні середньозважений відсоток для ринку становить 70-80% від зазначених сум. Хоч варто зауважити, що вітчизняні банки, намагаючись продати такі послуги, використовують регресивну шкалу комісійних. Комісія зменшується у міру збільшення обсягу дебіторської заборгованості.
Список використаних джерел:
1. ТурилоА.М.,Теоретико-методологічні основи фінансово- економічного розвитку підприємства/ ТурилоА.М., Святенко С.В. //Фінанси України .- №2.-2010.- 126с.
2. Шелудько В.М. Фінансовий менеджмент. Підручник. – К.: Знання, 2006. - 439 с.
3. Фаринович І.В. Економічна сутність оборотних коштів та джерела їх І.В. //Вісник Національного університету „Львівська політехніка”, „Менеджмент і підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку”. формування/ Фаринович – Львів, 2007. – 86с.
ЕКФм-62з
ЛНУ імені І. Франка
Факторинг як важіль ефективного формування фінансових ресурсів підприємств
Нетрадиційним для національних підприємств, хоча і доволі перспективним, є такий інструмент повернення дебіторської заборгованості, як факторинг – продаж дебіторської заборгованості.
Професор О. Ковалюк розглядає факторинг як придбання права на стягнення боргів, перепродаж товару і послуг з подальшим одержанням платежів за ними. Іншими словами, факторинг є різновидом посередницької діяльності, за якої фірма-посередник (факторингова компанія) за певну плату одержує від підприємства право стягувати і зараховувати належні йому суми грошей від покупців на його рахунок (право інкасувати дебіторську заборгованість). Водночас посередник кредитує оборотний капітал клієнта, бере на себе його кредитний і валютний ризики.
Без факторингу дебіторська заборгованість вимагає додаткових джерел фінансування, оскільки ця заборгованість певний період знаходиться на балансі постачальника. Застосовуючи факторинг, постачальник може отримати фінансування у розмірі 70–90 % від суми заборгованості,закупити новий товар, відвантажити його, відступити банку нову заборгованість і знову здійснити закупівлю тощо.
Факторингові послуги поширені в усіх розвинених країнах світу. Такий розвиток факторингу зумовлений прагненням підприємств до прискорення обігу коштів у розрахунках, скорочення розмірів дебіторської заборгованості у часовому лазі і зменшення обсягу неплатежів.
Головна функція факторингу в сучасних умовах полягає у зменшенні неплатежів, прискоренні товарообігу й створенні стабільної системи фінансового забезпечення виробничої сфери. Застосування факторингу дає змогу перетворити дебіторську заборгованість у наявні кошти, які можуть бути одразу ж використані на виробничі цілі, що позитивно вплине на розвиток економіки загалом та підприємства зокрема.
Негативною рисою розвитку факторингових послуг в Україні є великий відсоток перевідступлення боргу, котрий сьогодні застосовують вітчизняні банки у тарифах за обслуговування. У розвинених країнах вартість факторингу становить у середньому близько 1,5-2% від суми постачання. В Україні середньозважений відсоток для ринку становить 70-80% від зазначених сум. Хоч варто зауважити, що вітчизняні банки, намагаючись продати такі послуги, використовують регресивну шкалу комісійних. Комісія зменшується у міру збільшення обсягу дебіторської заборгованості.
Список використаних джерел:
1. ТурилоА.М.,Теоретико-методологічні основи фінансово- економічного розвитку підприємства/ ТурилоА.М., Святенко С.В. //Фінанси України .- №2.-2010.- 126с.
2. Шелудько В.М. Фінансовий менеджмент. Підручник. – К.: Знання, 2006. - 439 с.
3. Фаринович І.В. Економічна сутність оборотних коштів та джерела їх І.В. //Вісник Національного університету „Львівська політехніка”, „Менеджмент і підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку”. формування/ Фаринович – Львів, 2007. – 86с.
