Стратегічні орієнтири » Особливості економічного розвитку країн ЄС » Поляков К.Ю. Особливості економічного розвитку Чехії
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 3495
  • Автор: kervan
  • Дата: 19-04-2012, 16:31
 (голосов: 1)
19-04-2012, 16:31

Поляков К.Ю. Особливості економічного розвитку Чехії

Категорія: Особливості економічного розвитку країн ЄС

Зміст

Вступ

1. Аналіз динаміки показників економічного розвитку та інших макроекономічних показників Чехії (Чехословаччини).

1.1. Чехія у складі Чехословаччини.

1.2. Економіка Чехії після розпаду Чехословаччини.

2. Тестування впливу макроекономічних показників на економічне зростання Чехії(Чехословаччини).

Висновки



Вступ

Останнє десятиліття ХХ ст. стало революційним періодом в історії країн Центральної та Східної Європи. Саме в цей час у їх суспільно-політичному розвитку значну роль почав відігравати національний фактор, що призвело як до позитивних, так і до негативних політичних, соціальних та культурних наслідків. Яскравим прикладом цього процесу може слугувати історичний розвиток Чехо-Словаччини та її держав-наступниць періоду кінця 1980-х - середини 1990-х рр.
Великі перетворення, що відбулися в Чехо-Словаччині та в інших країнах Центральної та Східної Європи наприкінці 1980-х рр. зумовлені економічними та національного факторами в суспільно-політичному житті. Падіння системи державного соціалізму та розпад Чехо-Словацької федерації продемонстрували силу національного чинника у політичному житті країни. Слід підкреслити, що національний фактор у даному випадку виступив одночасно руйнівником усталених політичних утворень та творцем нових національних держав.

1. Аналіз динаміки показників економічного розвитку та інших макроекономічних показників Чехії (Чехословаччини). Загальна характеристика економіки

1.1. Національний доход.

У статистиці ЧССР використовувався показник «чистий матеріальний продукт» (ЧМП), що на відміну від «внутрішнього валового продукту» (ВВП) враховував лише область «матеріального» виробництва і послуг і не брав до уваги такі галузі, як суспільний транспорт, сферу управління, освіту, охорону здоров'я і т.п. Тому розмір ЧМП дещо менший від ВВП. У 1988 р. ЧМП у Чехословаччині офіційно оцінювався в 606 млрд. крон (приблизно 94 млрд. дол., або 6 тис. дол. на душу населення). Для порівняння сусідня Австрія мала ВВП 127 млрд. дол., або 16 700 дол. на душу населення.
У 1960-1975 рр. темпи росту ЧМП у Чехословаччині складали в середньому 5% у рік; у 1975-1980 рр. – 3,7%, а в 1980-е роки знизилися до менше 2% у рік. Найбільше високі темпи зростання відзначалися в промисловості, особливо в галузях важкої індустрії, куди направлялися капіталовкладення і робоча сила. У результаті значно знизилися темпи зростання сільськогосподарського виробництва. У 1948 р. на його частку припадало 22% ЧМП (на промисловість, включаючи ремесла, 59%), а наприкінці 1980-х років – тільки 7% ЧМП було отримано за рахунок сільського господарства. Найбільшими темпами зростали виробництво промислового устаткування, устаткування для засобів транспорту і зв'язку, загальне машинобудування. Капіталовкладення сприяли не тільки зростанню виробництва, але забезпечили підвищення продуктивності праці, або виробництва готової продукції в розрахунку на одного робітника.

Трудові ресурси

Стратегія уряду після 1948 р. забезпечила зростання у наступні 25 років загальної зайнятості на 25%, при цьому значне збільшення кількості зайнятих відбулося в металургії, машинобудуванні, хімічної, енергетичної і гумової промисловості. У текстильній, поліграфічній, взуттєвій, шкіряній, швейній і харчовій промисловості спостерігався спад або мінімальний приріст кількості зайнятих.
У 1988 р. нараховувалося 7,5 млн. зайнятих; із 1965 по 1988 рр. кількість зайнятих в охороні здоров'я, освіті й інших соціальних службах збільшилося на 75%, у промисловості – на 19%, у будівництві – на 45%, на транспорті й у зв'язку – на 24%. У сільському господарстві зайнятість знизилася на 31%.
У цілому зростання зайнятості після 1958 р. у значній мірі було обумовлене поступовим збільшенням питомої ваги жінок у трудових ресурсах, досягнувши 46% у 1988 р. До кінця 1960-х років джерела додаткової чоловічої робочої сили були майже вичерпані. Відповідно, загальна зайнятість зросла протягом 1970-1980-х років усього лише на 4%.
Середній рівень зарплати в Чехословаччині піднімався повільніше, ніж в інших європейських країнах; номінально зарплата збільшилася з 1980 по 1988 рр. тільки на 17%. У той же час майнові розходження усередині країни поступово згладжувалися. Деякі чехословацькі економісти стверджували, що вирівнювання рівня зарплати призвело до зниження ефективності і віддачі технічних нововведень на виробництві, зниженню продуктивності праці, дисципліни і відповідальності працівників.

Обробна промисловість

Обробна промисловість була головним видом економічної діяльності в Чехословаччині і давала до 61% ЧМП (1988). Після 1948 р. старі галузі важкої промисловості стали переважними, у той час як нові, такі як електроніка, виробництво новітніх хімічних виробів і інших товарів на основі використання високих технологій, розвивалися слабко. У 1989 р. середній вік устаткування складав 25 років.
Чехословаччина мала кілька основних промислових районів. У центральній і північній Чехії, включаючи Прагу, були розвинені машинобудування, хімічна промисловість, сталеплавильне виробництво, харчова промисловість, пивоварство і текстильна промисловість. Західна Чехія, включаючи Пльзень, виділялася керамічним виробництвом, пивоварством, машинобудуванням, чорною металургією і хімічною промисловістю. У Пльзені знаходяться «Шкода», найбільше підприємство по виробництву зброї і машинобудівні заводи. У Моравії і Сілезії, включаючи Остраву і Брно, подана текстильна промисловість, машинобудування, моторобудування, чорна металургія, хімічна промисловість. Широко відомі взуттєві фабрики «Батя» у місті Злін у Моравії.
До початку економічних реформ 1990 р. основною галуззю було машинобудування, частка якого в загальному обсязі промислової продукції складала 30%. Ця галузь випускала різноманітний асортимент виробів, тому що поділ праці між соціалістичними країнами в рамках Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ) розвивалося слабко.
Чехословаччина зберегла за собою місце конкурентноспроможного партнера на західних ринках по таких основних видах промислової продукції, як сталь, а також по традиційних товарах легкої і харчової промисловості: художнє скло, порцеляна і пиво. Проте багато виробів машинобудівної галузі, що вимагали сучасного рівня виробництва, – автомобілі «Шкода», трактори «Зетор», ткацькі верстати, вантажівки марки «Ліаз» і «Татра» або складні наукові прилади, – виявилися занадто дорогими і низькими по якості, щоб конкурувати на світовому ринку.

Сільське господарство

У 1988 р. сільське господарство давало 7% ЧМП, і в ньому було зайнято 12% усього працюючого населення. У Чехословаччині історично склалися чотири великі сільськогосподарських зони. Приблизно половина сільськогосподарських угідь приурочена до висотного пояса від 460 до 670 м і використовується для вирощування картоплі, жита і вівса, в основному в південній Чехії, західній Моравії і східній Словаччині. По приблизних оцінках, 12,5% сільськогосподарських земель розташовано в передгірних і гірських районах центральної і північної Словаччини, північної Моравії і північної Чехії і використовується для оброблення картоплі, жита і зерна на корми, а також для вирощування великої рогатої худоби і свиней. Блтизько 20% сільськогосподарських земель припадає на висоти від 150 до 460 м; це зона найбільш інтенсивного землеробства, використовується для оброблення цукрового буряка, пшениці, ячменя і хмелю, а також для свинарства. Зона найбільше розвиненого сільського господарства охоплює центральну Чехію, центральну Моравію і південну Словаччину. Четверта зона, що охоплює приблизно 10% усіх сільськогосподарських земель, розташована у Дунайській долині в південній Моравії і у долині південно-східної Словаччини, тут вирощуються насамперед зернові, особливо пшениця, і овочі. Чехословаччина в 1988 р. мала 6765 тис. га сільськогосподарських угідь. Біля 70% із них складали орні землі, 24% луки і пасовища, а інше припадало на виноградники і хміль. Зернові, в основному пшениця і ячмінь, займали 53% площі всіх земель, зайнятих польовими культурами; посіви фуражних культур і коренеплодів – 32%. Значне місце займали також цукровий буряк, масличні культури і картопля. Площа угідь одного радгоспу в середньому складала 6002 га, а сільськогосподарського кооперативу – 2602 га.

Енергетика і гірничодобувна промисловість

У зв'язку із зростанням важкої промисловості в Чехословаччині істотно збільшилося виробництво і споживання енергії. Оскільки країна не мала запасів нафти і природного газу, до 1960 вона майже цілком задовольняла свої потреби в енергії за рахунок вугілля – кам'яного, бурого і лігніту; їхній видобуток зріс із 26 млн. т у 1950 до 101 млн. у 1984 р., але до 1988 р. скоротився до 96 млн. т. Самий значний буровугільний басейн знаходиться поблизу міст Міст і Соколов у північної Чехії, недалеко від кордону з Німеччиною. Високоякісне коксівне вугілля добувається в Чеській Сілезії біля міста Острава, недалеко від польського кордону. Менш значні родовища кам'яного вугілля розробляються в Чехії поблизу від міст Кладно, Пльзень і Трутнів. Кам'яне вугілля добувається винятково шахтним засобом, у той час як буре вугілля – у великих відкритих кар'єрах. 60% споживаної в Чехословаччині енергії до кінця 1980-х років забезпечувалося за рахунок вітчизняних ресурсів, в основному вугілля, і 40% - за рахунок імпорту нафти і газу, що надходили головним чином із СРСР.
У 1981 р. Чехословаччина імпортувала із СРСР 19 млн. т сирої нафти і нафтопродуктів, але вже в 1989 р. – менше 17 млн. т, що пов'язане зі збільшенням імпорту радянського природного газу, що досяг у 1988 р. 11 млрд. куб. м. Газ надходив по магістральному трубопроводі з пропускною спроможністю 54 млрд. куб. м, що проходить через територію Чехії і Словаччини з Росії в Західну Європу. У 1988 р. у структурі енергобалансу Чехословаччини 58% припадало на вугілля, 21% – на нафту, 12% – на природний газ, 8% – на ядерні електростанції й інше (біля 1%) – на гідроелектростанції.
До кінця 1970-х років електроенергія вироблялася винятково на електростанціях, що працювали на вугіллі і розташовувалися поблизу вугільних родовищ у північній і східній Чехії й у західній Словаччині. Виробництво електроенергії помітно зросло: із 24,5 млрд. кВт/год у 1960 р. до 45,2 у 1970 р. і 87,4 у 1988 р. З цієї кількості 68% енергії було отримано за рахунок використання копального палива, 27% – атомної енергії і 5% – гідроелектростанцій.

Руди

Залізна руда – єдина з руд металів, запаси якої в Чехословаччині дуже значні; для виплавки чавуна і стали використовувалися також імпортні руди. У 1970-1980-х роках Чехословаччина добувала 1,7 млн. т залізної руди (із вмістом заліза 30%), а імпортувала бл. 13 млн. т (із вмістом заліза 60%) із СРСР і ще 2 млн. т з інших країн.
Родовище залізної руди знаходяться в центральній Чехії і східній Словаччини. Чехословаччина веде в значних масштабах видобуток урану. У невеличких кількостях добувається сірка, руди цинку, міді, марганцю, сурми і ртуті.

Транспорт

Довжина залізниць наприкінці 1990-х років складала 13,1 тис. км, із котрих 29% були електрифіковані; мережа сучасних удосконалених шосейних доріг – 73,5 тис. км. По залізницях перевозилося 72% вантажів, державними автотранспортними підприємствами – 12%, автотранспортом інших підприємств – 10% і водяним транспортом 5% усіх вантажів. Обсяг перевезень автотранспортом поступово зростав, в основному за рахунок доставки пасажирів і вантажів на короткі відстані. Мережа автобусних сполучень у Чехословаччині охоплювала майже всі поселення. У 1988 у країні було 3 млн. автомобілів і бл. 395 тис. вантажних машин і автобусів. Державна авіакомпанія (Чехословацькі авіалінії, ЧСА) обслуговувала 45 регулярних авіаліній загальною довжиною 89 500 км.

Зовнішня торгівля

Чехословацька зовнішня торгівля після 1948 значною мірою була спрямована на забезпечення потреб радянської промисловості, задоволення потреб менше розвинених у промисловому відношенні країн, що входять у сферу впливу СРСР, і посилення оборонної мощі країн-членів РЕВ. Чехословаччина експортувала в ці країни промислові товари в обмін на сировину. Деякі нові види продукції, наприклад пересувні електростанції, землечерпалки і річкові пасажирські судна, вироблялися спеціально для СРСР. Замість того Радянський Союз забезпечував Чехословаччині сирою нафтою, природним газом, діловою деревиною хвойних порід, залізною рудою і феросплавами. Взаємні постачання товарів усередині країн РЕВ у 1970-х - 1980-х роках оплачувалися по цінах, що базувалися на середніх цінах світового ринку.
Частка Чехословаччини в міжнародній торгівлі наприкінці 1980-х років (менше 1%) знизилася в порівнянні з початком 1970-х років. У 1988 р. експорт країни оцінювався приблизно в 25, а імпорт у 24,3 млрд. доларів. Біля 60% чехословацького експорту в 1988 р. складали машини й устаткування, із них 84% призначалося для Радянського Союзу і країн Східної Європи. У 1980-х на паливо і сировину припадало майже 25% чехословацького експорту, що направлявся в основному в країни Західної Європи. Іншими важливими статтями експорту були чавун і сталь, хімікалії, ліс і пиломатеріали, харчові продукти і худоба. Більш половини вартості імпорту припадало на радянські нафту, природний газ і сировину. Машини й устаткування складали більше третини вартості імпорту, а харчові і споживчі товари – бл. 12%.
Біля 75% усієї зовнішньої торгівлі Чехословаччини припадало на Радянський Союз і країни Східної Європи. Серед інших країн найбільш важливими партнерами були ФРН, Югославія й Австрія.
Дефіцит зовнішньої торгівлі у 1990 р. складав 8 млрд. долл. (менше 20% річної вартості чехословацького експорту).

Банківська і грошова системи

До 1989 р. головним банком був Державний банк Чехословаччини, що функціонував і як центральний, і як комерційний банк країни. Він здійснював емісію і контролював велику частину фінансової діяльності підприємств. У 1990 з'явилися деякі нові комерційні й інвестиційні банки. Одиницею грошового обігу є крона, що до 1988 р. не була вільно конвертованою валютою.
Головним державним інструментом здійснення фінансової політики був бюджет країни. Основними статтями його дохідної частини були прибуток підприємств і податок з обороту, яким оподатковувалися споживчі товари. У 1988 р. приблизно 46% витрат державного бюджету направлялося на фінансування національної економіки, 41% – на соціальні потреби, 11% – на збройні сили і 2% – на утримання управлінського апарату.

1.2. Розпад Чехословаччини 1 січня 1993 послабив можливості кооперування виробництва і розвитку торгових зв'язків між Чеською Республікою і Словацькою Республікою. Це мало негативні економічні наслідки для кожної із знову утворених країн, включаючи зменшення обсягу валового внутрішнього продукту (ВВП) і продуктивності праці. ВВП на душу населення в ЧР із початку 1990-х років знижувався і лише в 1997 р. досяг рівня, порівняного з показниками 1990 р. У той же час спостерігався постійне зростання рівня життя за рахунок реструктуризації споживання і посилення позицій крони. У 1998 р. дана тенденція була перервана насамперед унаслідок проблем високого дефіциту зовнішньоторговельного балансу, що збільшувався у ході трансформації економіки, стагнації промисловості, спаду будівельної індустрії, а також згортання різних видів послуг, зокрема, у сфері туризму і транспорту. У 1998 р. ВВП скоротився на 2,6% і складав лише 52% від відповідного показника для країн Європейського союзу (для Словенії – 60%, а для Угорщини і Польщі – по 40%), що відсунуло перспективу вступу Чехії в ЄС.
У 1998 р. безробіття в Чехії досягло 7,5%, а до 31 січня 1999 р. – 8,1%, річний рівень інфляції в 1997 р. – 7,6%, зовнішня заборгованість складала 22 млрд. дол. (майже 44% ВВП).
На початку 1990-х років промислове виробництво в Чехії помітно знизилося. Почасти це пояснювалося структурними змінами, викликаними ослабленням контролю за цінами, у сполученні з жорстким контролем за заробітною платою, проведенням стримуючої податкової і фінансової політики і різкий спад обсягу зовнішньої торгівлі. У той час як зовнішньоекономічні зв'язки з країнами Східної Європи, зокрема з колишнім СРСР, скоротилися, істотного збільшення торгівлі з країнами Заходу не відбулося. Завдяки жорсткій податкової і фінансової політиціа інфляція утримувалася на порівняно низькому рівні.

Промислове виробництво

Обсяг промислового виробництва в Чехії після 1989 аж до 1993 рр. скоротився на 32%, але в зв'язку з упровадженням реконструйованих і модернізованих потужностей ситуація змінилася. Обсяг промислового виробництва в постійних цінах досяг у 1996 81% обсягу продукції 1990 р., але в економіці в цілому різко збільшилася питома вага сфери послуг. У 1996 річна продукція промисловості збільшилася на 2%, у 1997 р. – на 4,5%. Частка переробної промисловості складала в 1997 р. 83%, у її рамках частка харчової промисловості – 15,3%, виробництво металів і металопродукції – 14,2%, виробітку і розподіл електроенергії, газу і води – 13,8%, транспортне машинобудування – 9,9% і виробництво машин і устаткування для подальшого виробництва – 7,5%.

Обробна промисловість

Обробна промисловість грає головну роль в економіці Чехії і дає бл. 70% загального обсягу виробництва. Машинобудування – виробництво автомобілів, сільськогосподарських машин, верстатів і т.п. – складає приблизно 30% усього виробництва галузей обробної промисловості. Найбільша проблема чеської обробної промисловості – низька конкурентноздатність на світовому ринку.
Велика частина підприємств обробної промисловості була приватизована до 1996 (майже 5400 підприємств, що складали 85% державної власності, були подані до приватизації), а в 1997 р. частка приватного сектору у виробництві ВВП досягла 75%. Передбачалося, що приватизація викликає важливі структурні зміни в чеській промисловості, зокрема в тих її галузях, що привабливі для іноземних інвестицій, таких, як автомобільна, хімічна, скляна і виробництва будівельних конструкцій.

Сільське господарство

Сільськогосподарське виробництво на початку 1990-х років скоротилося як через зменшення попиту на цю продукцію за рубежем, так і внаслідок збільшення імпорту продуктів харчування. Приватизація сільськогосподарських земель йшла повільно, що сприяло зменшенню обсягу виробництва продукції сільського господарства. До 1997 р. три чверті сільгоспкооперативів за рішенням їхніх членів були перетворені в кооперативи земельних власників; фермерство розвивалося незначно. Орна земля складала наприкінці 1990-х років 39,2% (у 1996 вона скоротилася на 4% у порівнянні з 1990); відбулося значне зменшення продукції тваринництва.
У середині 1998 р. у сільському господарстві було зайнято 198 тис. чоловік, на 3,4% менше, ніж у 1997 р.

Гірничодобувна промисловість

Видобуток у Чехії щорічно ок. 100 млн. т бітумінозного і бурого вугілля і лігніту цілком задовольняє потреби країни. Але в другій половині 1990-х років розробка усе більшого числа вугільних родовищ стала нерентабельною. У північній Чехії хижацький видобуток бурого вугілля призвів до серйозних негативних екологічних наслідків. Видобуток вугілля тут тісно пов'язаний з виробництвом електроенергії, оскільки значна частина її в країні утворюється шляхом використання вугілля на потужних теплових електростанціях. Експорт електроенергії є важливим джерелом валютних надходжень. Чеський уряд в галузі енергетики проводить політику, що враховує можливості переходу на менше «брудні» джерела одержання електроенергії, включаючи використання ядерних електростанцій; частка ядерної енергії серед джерел споживання енергії усередині країни, мабуть, буде зростати.

Зовнішня торгівля

На початку 1990-х років більш 75% експорту країни направлялося в країни Європейського союзу й інші західні країни, у той час як на частку колишнього СРСР і інших східно-європейських країн припадало бл. 20%. Основні статті експорту складали будівельні матеріали, ліс і металовироби, транспортне устаткування, медичне устаткування, текстильні вироби, меблі, швейні вироби і взуття. Майже 60% всього імпорту Чехії надходило з країн Європейського союзу і Європейської зони вільної торгівлі, 20% – із країн колишнього СРСР і 6% – із країн «третього світу». Імпортувалися насамперед нафта, природний газ, хімікалії і напівфабрикати для чеської промисловості.
Розвиток чеської зовнішньої торгівлі виграв від економічних реформ, проведених із початку 1991 р., і від девальвації чехословацької крони в 1991 р. Після ліквідації контролю над цінами пішов різкий спад споживання на внутрішньому ринку, і виробники змушені більш активно шукати нові зовнішні ринки для збуту своєї продукції. Основні торгові партнери Чехії в 1997 р. – ФРН (28,5%), Словаччина (14,5), Австрія (6,7), Росія (6,5%, товарообіг складав 2,6 млрд. дол.).

Інвестиції

У Чехії аж до 1997 р. спостерігалося зростання обсягу інвестицій, в основному в енергетиці (27,6%), сфері фінансів і страховій справі (22,9), виробництво споживчих товарів (13%), сферу торгівлі і послуг (12,8), виробництво продуктів харчування (7,3). При цьому найбільша частка іноземних інвестицій припадала на ФРН (30,1%), Великобританію (15,1%), Нідерланди (10,3%), Францію (7,8), США (7,6); інші країни (29,1%). У 1998-1999 рр. кількість інвестицій помітно зменшилася, при цьому зросла їхня питома вага в сфері фінансів.

Банківська і грошова системи

Річний розмір інфляції в країні складає від 10 до 15%. Зовнішній борг Чехії в 1993 складав бл. 6 млрд. доларів.

Державні фінанси

У січні 1993 р. уведена нова податкова система. Надходження в державний бюджет містять у собі податки з додаткової вартості, податки на споживчі товари і податки з прибутку. Регулююча роль державного бюджету була істотно модифікована, особливо у відношенні підприємницької діяльності. У державному бюджеті виділені витрати на підтримку більш 100 проектів по охороні навколишнього середовища. Медичне обслуговування і соціальне страхування фінансуються не з державного бюджету, а з окремо створених для цих цілей фондів.
Одними з останніх фактів стану економіки Чехії можуть слугувати наступні графіки
Поляков К.Ю. Особливості економічного розвитку Чехії
Поляков К.Ю. Особливості економічного розвитку Чехії















Поляков К.Ю. Особливості економічного розвитку Чехії



Поляков К.Ю. Особливості економічного розвитку Чехії


Поляков К.Ю. Особливості економічного розвитку Чехії

Проаналізувавши дані графіки, бачимо що на початок 2012 року відбувається спад макроекономічних показників економіки Чехії, причиною чого може бути друга хвиля економічної кризи і/або кризова ситуація в ЄС.

Тестування впливу макроекономічних показників на економічне зростання Чехії(Чехословаччини).

Розглянемо Кейнсіанську модель сукупних витрат на прикладі Чехії . Дані отримані із статистичних баз світового банку. (current US$) Посилання знизу

world bank

Y=G+C+I+Xn, де Y- ВВП; G-державні видатки; С-споживчі видатки; I – валові приватні інвестиції; Xn- чистий експорт.

Для дослідження вищенаведених даних використаю економетричний пакет EViews. Використовуючи статистичний пакет EViews, вношу дані та обчислюю кореляцію між даними. Ці дані зображені за допомогою кореляційної матриці для цих змінних

Бачимо, що між залежною змінною та факторними змінними існує позитивний сильний звязок. Але за вищенаведеними даними ми не можемо стверджувати про причинний звязок, а лише про тенденцію до цього звязку.

Так як в моєму дослідженні фігурують чотири факторні змінні, то я у своєму дослідженні використаю множинну лінійну регресію, розуміючи, що лінійна регресійна модель буде лише наближеною до істинного зв’язку між даними.

Y=α+β_1*X_1+β_2*X_2+⋯+β_k*X_k+e , де k- кількість факторних змінних.
Тобто в нашому випадку

GDP=α+β_1*G+β_2*CONSUM+β_3*I+β_4*Xn+e

Наступним кроком буде оцінка коефіцієнтів нашого рівняння за допомогою команди
Estimate Equation… Отримуємо (довірчий інтервал 95%):
α ̂= -2.69E+09 , (β_1 ) ̂=0.471044, (β_2 ) ̂=1.139962, (β_3 ) ̂=1.334212 , (β_4 ) ̂= 1.060206

Проаналізувавши дані коефіцієнти, можна зробити припущення про відповідність їх дійсності і про пряму залежність між показниками.

Відповідне регресійне рівняння матиме вигляд:

GDP= -2.69E+09 + 0.471044*G+1.139962*CONSUM+1.334212*I+1.060206*Xn,

Показники R^2= 0.999711 (високий), F-statistic= 11231.69(високий) , Prob(F-statistic)= 0.000000. Це свідчить про те, що факторні змінні в регресії, взяті разом, допомагають пояснити залежну змінну. Також з наведених показників можна стверджувати,що
насправді зміни чотирьох показниках пояснюють 99% мінливості в заробітній платі. Для того,щоб можна було порівнювати цю модель з іншими моделями, які містять менше число регресорів, проаналізуємо показник R^2- adjusted. Цей показник носить в собі «штраф» за додатково включені фактори. У моїй моделі показник є дуже високий 0.999622 і майже не відрізняється від R^2.

Так як абсолютні показники Akaike info criterion та Schwarz criterion не мають змісту, а лише вказують на відносний порядок порівнюваних моделей, використаємо їх згодом.

З таблиці можемо також перевірити гіпотези: чи коефіцієнти дорівнюють нулю. При довірчому інтервалі 95%, я можу стверджувати, що три із чотирьох гіпотез про рівність коефіцієнтів нулю відхиляються за 5% рівня значущості. Про це свідчать такі показники(Probability або P-value дорівнюють 0.00 а у випадку із коефіцієнтом G дорівнює 0.1574 . Тобто ми можемо прийняти гіпотезу що коефіцієнт при G дорівнює нулю і в даному випадку державні видатки не впливають на ріст ВВП. Отже, ми відкидаємо факторний вплив G на GDP із моделі.
Про що ж свідчать числові вирази коефіцієнтів? У нашому випадку це означатиме:
зростання CONSUM на 1$ зберігає тенденцію до зростання GDP на 1,1399$ ceteris paribus (за інших рівних умов);
зростання I на 1$ зберігає тенденцію до зростання GDP на 1.3342$ ceteris paribus;
зростання Xn на 1$ зберігає тенденцію до зростання GDP на 1,0602$ ceteris paribus;

Перейдемо до пошуку найкращої моделі, виключаючи почергово кожну факторну змінну та аналізуючи показники Akaike info criterion та Schwarz criterion.

Найменші показники цих критеріїв в початковій моделі, хоча в моделі за виключенням G ці показники майже ідентичні з початковими.

Отримане нове рівняння буде мати вигляд

GDP= -2.38E+09 + 1.33*CONSUM+ 1.32*I+ 1.156*Xn,

В подальшому дослідженні я буду використовувати дане вищезазначене множинне регресійне рівняння.

Перейдемо до явища гетероскедастичності, яке частіше використовується для просторових даних, але може бути наявним і у часових даних. Якщо має місце гетероскедастичність, то метод найменших квадратів використати не можна. Тому проведемо тест Вайта, що покаже нам чи залишкова дисперсія змінних у регресійній моделі є змінною. Результати тесту White Heteroskedasticity (cross terms) свідчать про те, що ми не можемо прийняти гіпотезу про присутність гетероскедастичності ( Probability-0.074940 при 5% рівні значущості).

Тепер перейдемо до перевірки регресії на автокорельовані збурення. Якщо кореляція існує, то вона не гарантує надійності рівняння і параметрів та можливості побудови інтервалів довіри. Перевірку будемо здійснювати за допомогою тестів LM test та Q- statistics. Обидва тести свідчать про наявність кореляції( Probability- 0.0000). У нас присутня автокореляція першого порядку, тому додаю до переліку залежних та
незалежних змінних член ar(1). У такому випадку, LM test свідчить про те що автокореляція не усунута при рівні значущості 5%( Probability – 0.033189), а Q-statistics навпаки про усунення( значення Probability навпроти значень Q-statistics , більші за 5%). Отже, автокореляція частково усунута.

Отже, тестування показало, основними факторами яки впливають на економічне зростання є валові інвестиції,споживчі видатки, та збільшення експорту при незмінності імпорту. Важливість державних закупівель є не настільки ключовою в економіці Чехії, про що свідчать результати емпіричного дослідження.


Висновки
Незважаючи на обмеженість власної сировинної і паливної бази і вузькість внутрішнього ринку, Чехословаччина досягла перед Другою світовою війною (1939-1945) значного рівня економічного розвитку, використовуючи іноземні інвестиції і заявивши про себе на зовнішніх ринках. З 1918 по 1939 рр. бл. 60% загального виробництва промислової продукція йшло на експорт. Торговими партнерами Чехословаччини були в основному європейські країни, насамперед Німеччина. Протягом 40 років проводилися чотири реформи управління плановою економікою (1953, 1958, 1965 і 1980 рр.), але жодна з них не була реалізована повністю. Після 1980 р. почали погіршуватися економічні позиції Чехословаччини у світі через низьку якість товарів, зниження продуктивності праці і падіння темпів економічного зростання. Результати централізованого керування економікою і недостатньо послідовного проведення реформ призвели до порушення рівноваги по всіх основних показниках, надзвичайно великим капіталовкладенням, виникнення величезного внутрішнього боргу. Все це збільшувалося зношеністю виробничого устаткування і будинків, недостатнім розвитком інфраструктури і погіршенням стану навколишнього середовища. Але, базуючись на принципах відкритого вільного ринку, легальної державної системи управління, та надійними гарантіями цілісності цієї ж системи, ця країна приваблює іноземні інвестиції, що створює передумови швидкого розвитку цієї країни і процвітання в майбутньому

Посилання: ЛНУ ім.І.Франка

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Июнь 2020 (3)
Май 2020 (109)
Апрель 2020 (6)
Март 2020 (6)
Декабрь 2019 (1)
Ноябрь 2019 (26)
^