Синько Д.Ю., 2012
ЛНУ імені Івана Франка, ЕКФм-62з
Тіньова економіка включає усю економічну діяльність, яка з будь-яких причин не враховується офіційною статистикою і не потрапляє до валового національного продукту. Складові тіньової економіки наступні:
1. Тіньова економіка «білих комірців» - заборонена законом приховувана діяльність працівників «білої» економіки. Наприклад, корупція, ухилення від сплати податків.
2. «Сіра» економіка - дозволена законом незареєстрована економічна діяльність. Це, наприклад, діяльність репетиторів, послуги із дрібного ремонту.
3. «Чорна» економіка - заборонена законом діяльність із виробництва та реалізацією суспільно небезпечних товарів та послуг. Наприклад, незаконний продаж зброї чи наркотиків.
Традиційно до основних чинників розвитку тіньової економіки в економіці країни зараховують такі: надмірна важкість податкового навантаження; надмірна регламентація та контроль економічної діяльності, значні масштаби державного сектора в економіці, людська природа, корупція.
Збільшення обсягу тіньової економіки негативно впливає на фінансову безпеку держави, адже зменшує надходження до бюджету, стимулює корупцію, яка роз’їдає систему державного управління, може посилювати криміналізацію. Збільшення цього сектора показує на недовіру населення до держави, що є свідченням інституційних проблем в економіці та соціально-політичному житті.
Динаміка рівня тінізації в України зображена на рисунку 1.
Рис.1 Рівень тіньової економіки в 2001-2010 роках, %ВВП
Ці розрахунки проводить Міністерство економічного розвитку та торгівлі, тому ці дані можна вважати заниженими, хоча Державна податкова служба вважає, що рівень тінізації сягає лише 30%. Міжнародні експерти наводять інші цифри – більше 50%. За даними Адміністрації Президента, тінізація сягнула 70% ВВП. У країнах ОЕСР рівень тіньової економіки знаходиться на рівні 14-17%.
Проаналізуймо фактори, що впливають на рівень тіньової економіки, і які можна поміряти кількісно.
Таблиця 1. Фактори впливу на тіньову економіку
Отже, для аналізу вибрано такі фактори як безробіття, корупція і навантаження корпоративного податку на ВВП.
Таблиця 2. Вимірювання кількісних факторів, що впливають на тіньову економіку
Спробуємо побудувати економетричну три факторну модель, що враховує рівень податкового навантаження, рівня корупції та безробіття. На жаль, при побудові моделі виявилося, що рівень податкового навантаження (як частка податку на прибуток до ВВП, так і рівня податкових надходжень до ВВП) не є статистично значимим фактором.
Однак, корупція і безробіття є саме такими факторами.
Таблиця 3. Регресійний аналіз залежності тінізації від безробіття та корупції
За результатами аналізу бачимо, що рівень тіньової економіки можна виміряти так:
shad=2.23×corrupt+1.16×unempl
де corrupt – рівень корупції, що вимірюється Transparency International, unempl – рівень безробіття.
Отже, в сфері вирішення проблеми тіньової економіки найбільше увагу слід звернути на боротьбу з корупцією. Світовий досвід показує, що тут можливі два шляхи: законодавчо-еколюційний та законодавчо-революційний. Уряд України намагається йти за першим шляхом, хоча для економік типу України прийнятним є саме другий шлях.
Другий підхід – революційний – втілений в Грузії. Очевидно, що Україна взяла низку прикладів із цього досвіду: намагання провести дерегуляцію, деяке зменшення кількості чиновників, підняття зарплат чиновникам, що залишилися, введення контролю за їх витратами. Однак ключові моменти цього досвіду – проведення чисток, зменшення апарату влади в рази, введення системи доносів, провокації на хабарництво, жорсткий контроль за витратами, податкова амністія, ліквідації бюрократичних структур – не відбулося. На це потрібна величезна політична воля. Втілити в життя такі заходи можуть політики, які мають чисту біографію і яким нічого втрачати.
Нанесення потужного удару можливе лише в тих державах, які вже мають демократичні традиції, як в Італії. В Україні це неможливо через залежність слідчих і суду від влади за відсутності спеціального органу, що повинен буде боротися з корупцією.
В Україні буде можливим таке вжиття заходів для подолання корупції та ухилення від сплати податків: створення спеціального органу із боротьби з корупцією, вжиття заходів, що поєднують сингапурський, американський, болгарський та грузинський досвід.
ЛНУ імені Івана Франка, ЕКФм-62з
Тіньова економіка включає усю економічну діяльність, яка з будь-яких причин не враховується офіційною статистикою і не потрапляє до валового національного продукту. Складові тіньової економіки наступні:
1. Тіньова економіка «білих комірців» - заборонена законом приховувана діяльність працівників «білої» економіки. Наприклад, корупція, ухилення від сплати податків.
2. «Сіра» економіка - дозволена законом незареєстрована економічна діяльність. Це, наприклад, діяльність репетиторів, послуги із дрібного ремонту.
3. «Чорна» економіка - заборонена законом діяльність із виробництва та реалізацією суспільно небезпечних товарів та послуг. Наприклад, незаконний продаж зброї чи наркотиків.
Традиційно до основних чинників розвитку тіньової економіки в економіці країни зараховують такі: надмірна важкість податкового навантаження; надмірна регламентація та контроль економічної діяльності, значні масштаби державного сектора в економіці, людська природа, корупція.
Збільшення обсягу тіньової економіки негативно впливає на фінансову безпеку держави, адже зменшує надходження до бюджету, стимулює корупцію, яка роз’їдає систему державного управління, може посилювати криміналізацію. Збільшення цього сектора показує на недовіру населення до держави, що є свідченням інституційних проблем в економіці та соціально-політичному житті.
Динаміка рівня тінізації в України зображена на рисунку 1.
Рис.1 Рівень тіньової економіки в 2001-2010 роках, %ВВП
Ці розрахунки проводить Міністерство економічного розвитку та торгівлі, тому ці дані можна вважати заниженими, хоча Державна податкова служба вважає, що рівень тінізації сягає лише 30%. Міжнародні експерти наводять інші цифри – більше 50%. За даними Адміністрації Президента, тінізація сягнула 70% ВВП. У країнах ОЕСР рівень тіньової економіки знаходиться на рівні 14-17%.
Проаналізуймо фактори, що впливають на рівень тіньової економіки, і які можна поміряти кількісно.
Таблиця 1. Фактори впливу на тіньову економіку
Отже, для аналізу вибрано такі фактори як безробіття, корупція і навантаження корпоративного податку на ВВП.
Таблиця 2. Вимірювання кількісних факторів, що впливають на тіньову економіку
Спробуємо побудувати економетричну три факторну модель, що враховує рівень податкового навантаження, рівня корупції та безробіття. На жаль, при побудові моделі виявилося, що рівень податкового навантаження (як частка податку на прибуток до ВВП, так і рівня податкових надходжень до ВВП) не є статистично значимим фактором.
Однак, корупція і безробіття є саме такими факторами.
Таблиця 3. Регресійний аналіз залежності тінізації від безробіття та корупції
За результатами аналізу бачимо, що рівень тіньової економіки можна виміряти так:
shad=2.23×corrupt+1.16×unempl
де corrupt – рівень корупції, що вимірюється Transparency International, unempl – рівень безробіття.
Отже, в сфері вирішення проблеми тіньової економіки найбільше увагу слід звернути на боротьбу з корупцією. Світовий досвід показує, що тут можливі два шляхи: законодавчо-еколюційний та законодавчо-революційний. Уряд України намагається йти за першим шляхом, хоча для економік типу України прийнятним є саме другий шлях.
Другий підхід – революційний – втілений в Грузії. Очевидно, що Україна взяла низку прикладів із цього досвіду: намагання провести дерегуляцію, деяке зменшення кількості чиновників, підняття зарплат чиновникам, що залишилися, введення контролю за їх витратами. Однак ключові моменти цього досвіду – проведення чисток, зменшення апарату влади в рази, введення системи доносів, провокації на хабарництво, жорсткий контроль за витратами, податкова амністія, ліквідації бюрократичних структур – не відбулося. На це потрібна величезна політична воля. Втілити в життя такі заходи можуть політики, які мають чисту біографію і яким нічого втрачати.
Нанесення потужного удару можливе лише в тих державах, які вже мають демократичні традиції, як в Італії. В Україні це неможливо через залежність слідчих і суду від влади за відсутності спеціального органу, що повинен буде боротися з корупцією.
В Україні буде можливим таке вжиття заходів для подолання корупції та ухилення від сплати податків: створення спеціального органу із боротьби з корупцією, вжиття заходів, що поєднують сингапурський, американський, болгарський та грузинський досвід.
