Легета А. Ф., 2012
ЛІБС УБС НБУ, 501 БСм
Розвиток фінансових супермаркетів в Україні на основі інтеграції банків та інститутів спільного інвестування (ІСІ)
В Україні найбільш потужним учасником інвестиційного ринку є банки. Це зокрема, пов’язано з тими економічними функціями, що виконує банк, а саме: акумуляція інвестиційних ресурсів, налагодження взаємозв’язків між постачальниками та споживачами інвестиційних ресурсів, перерозподіл інвестиційних ресурсів в продуктивний капітал. Банки стають специфічним фінансовим посередником, що акумулює тимчасово непрацюючі грошові кошти населення та суб’єктів господарювання, перетворює їх у робочий капітал, тим самим, підвищуючи інвестиційне навантаження на економіку.
Одночасно з цим набувають розвитку інші небанківські посередники, серед яких особливе місце займають інститути спільного інвестування. Перші інвестиційні фонди було створено у серпні 1822 року в Бельгії, в 1849 році – в Швейцарії, в середині XIX сторіччя поширення набули інвестиційні трастові компанії в Великобританії.
На сьогоднішній день інвестиційні фонди найбільш розвинуті в США, у Великобританії (активи пайових трастів складають 150 млрд. фунтів стерлінгів), у Франції, (активи ІСІ перевищують 500 млрд. доларів). За статистикою, 25 % французьких сімей володіють акціями інвестиційних фондів, а 80 % американського населення є вкладниками того чи іншого інвестиційного фонду. В останні роки значних масштабів набували ІСІ в Китаї, з 1999 р. по 2002 р. кількість компаній з управління активами (КУА) зросла майже в чотири рази – з 4,5 до 16 тисяч; на сьогоднішній день вони управляють більш, ніж 50 тис. фондами. Держави, в яких створили належні умови для активної діяльності інвестиційних фондів, отримали дивіденди в вигляді стимулювання внутрішніх інвестиційних процесів, зовнішнього інвестування, розширення можливостей щодо внутрішніх запозичень, а також підвищили роль міжгалузевого перерозподілу капіталу.
Займаючи одну з провідних позицій на ринку залучення капіталу, ІСІ мають враховувати темпи розвитку та особливості діяльності інших посередників, серед яких банківські установи займають провідне місце.
Технології співпраці банків з інвестиційними фондами широко розвинуті в міжнародній практиці. Так, наприклад, в Німеччині, де базою для функціонування інвестиційних фондів є закон про інвестиційні компанії (KAGG), фонди можуть визнаватися кредитними установами і регулюються банківським законодавством. Тому німецькі банки за допомогою ІСІ через КУА намагаються охопити весь спектр послуг для своїх клієнтів.
Досвід виходу банків через ІСІ на інвестиційний ринок в зарубіжній практиці дає можливість застосування її на вітчизняному ринку капіталів. В Україні інвестиційні фонди почали створюватися в 2003 р. після прийняття в 2001 р. Закону України „Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди”. Конкуруючи з банківськими установами з приводу залучення грошових ресурсів, ІСІ пропонують своїм клієнтам більшу доходність, ніж ті можуть отримати за банківськими депозитами. Саме різниця в ставках за дольовими інструментами ІСІ і банківськими депо-зитами є головним фактором притоку коштів до інвестиційних фондів.
Структура та принципи функціонування інвестиційних фондів визначаються системою законодавства та формами організації колективних інвестицій дрібних інвесторів. Так, в Україні у законодавчому порядку передбачено створення інститутів спільного інвестування у формі корпоративних фондів, які створюються як юридична особа та емітують акції, в той час як пайові фонди поєднують активи учасників без створення юридичної особи, а частка інвестора підтверджується інвестиційним сертифікатом.
Управляють процесами спільного інвестування компанії з управління активами. За останні роки намітилась тенденція збільшення КУА в Україні. Якщо у 2002 році їх налічувалось 5, то станом на 31.12.10 їх кількість сягнула 339.
Згідно з даними Української асоціації інвестиційного бізнесу, за 2010 рік в Україні кількість компаній з управління активами зменшилася на 10,8% – з 380 до 339, а кількість зареєстрованих ІСІ зросла на 2% – до 1 226 фондів.
Виходячи з продемонстрованих тенденцій розвитку ІСІ, зрозумілим є прагнення банків вводити в свою структуру КУА ІСІ. Це дозволяє їм запобігти відтоку грошових ресурсів клієнтів на користь інвестиційних фондів, а також стимулює розширення асортименту послуг, тому перспективним є інтеграція КУА ІСІ з банками у формі фінансових супермаркетів. На даний момент часу КУА інвестиційних компаній складає більш ніж 90% ринку колективних інвестицій. Однак все більше банків заявляють про створення своїх компаній з управління активами, тому що КУА банківських груп має декілька конкурентних переваг, а саме:
- розвиненість банківської мережі по всій території України;
- довіра до банків з боку масового інвестора, тобто населення.
Зараз в Україні функціонує багато КУА, які створені і входять до структури банківських обєднань, зокрема це OTP Capital, Дельта-Капитал, УкрСиб Ессет Менеджмент, «Брокбизнесинвест», «Райффайзен Аваль», VAB «Пенсія».
Згідно Закону України „Про інститути спільного інвестування” банкам не дозволено виконувати функції з управління активами ІСІ, тому вони часто беруть участь в проектах ІСІ опосередковано – приймають участь у незалежних інвестиційних фондах в якості партнерів з обмеженою відповідальністю. Такі фонди можуть об’єднувати грошові ресурси не тільки банківських установ, але і інших посередників: недержавних пенсійних фондів, страхових компаній, заощадження приватних інвесторів, власні кош-ти корпорацій. Об’єднання декількох інвесторів має цілий ряд переваг для банків, зокрема, в сфері оподаткування: банк може вийти з одного інвестиційного проекту та вкласти гроші в інший без якого-небудь податкового навантаження, при цьому заощаджуючи 30% при сплаті податку на прибуток; дивіденди банку, що зачислені на рахунок ІСІ, також звільнені від оподаткування.
В окремих випадках банківські установи можуть виступати для КУА своєрідним дистриб’ютором послуг. Пропонуючи інвестиційні послуги, банки розширюють коло своїх клієнтів, для яких співробітництво з банком означає можливість комплексного обслуговування, починаючи з відкриття рахунку в цінних паперах, перерахунку коштів і закінчуючи операціями купівлі-продажу цінних паперів. Таким чином, в рамках взаємодії ІСІ з банками потенційні клієнти отримують весь комплекс послуг в одному місті.
Взаємодія інвестиційних компаній з банками є взаємовигідним процесом, який дозволяє ефективно мобілізовувати та використовувати інвестиційні ресурси. В той же час, ступінь ризику у спільному інвестуванні є більшою, ніж в банках, що пов’язано, по-перше, з ризикованістю ринку акцій щодо можливості різких коливань; по-друге, з відсутністю аналога Фонду гарантування внесків фізичних осіб, що страхує до 50 тисяч гривень з депозитних рахунків в випадку банкрутства банку; а по-третє, з недостатнім професіоналізмом фахівців окремих компаній з управління активами (КУА) ІСІ.
Висновки. Міжнародний досвід показує, що завдяки взаємодії банківських установ та інвестиційних фондів залучаються значні капітали, обіг яких дозволяє гармонійно розвиватися національній економіці.
Досвід зарубіжних банків доводить можливість виходу банківських установ через ІСІ на ринок корпоративних цінних паперів.
Для того, щоб ІСІ почали відігравати більш важливу роль в економіці нашої країни і стали повноцінним конкурентом банківському сегменту, а також можливою складовою частиною фінансових супермаркетів, потрібно забезпечити рівні умови діяльності цих інститутів, а саме:
- створити Фонд гарантування інвестицій на фондовому ринку (аналог Фонду гарантування внесків фізичних осіб, що страхує до 50 тисяч гривень з депозитних рахунків в випадку банкрутства банку);
- вирівняти податкове навантаження по операціям з ІСІ з банківськими депозитами;
- підвищити рівень корпоративного управління.
ЛІБС УБС НБУ, 501 БСм
Розвиток фінансових супермаркетів в Україні на основі інтеграції банків та інститутів спільного інвестування (ІСІ)
В Україні найбільш потужним учасником інвестиційного ринку є банки. Це зокрема, пов’язано з тими економічними функціями, що виконує банк, а саме: акумуляція інвестиційних ресурсів, налагодження взаємозв’язків між постачальниками та споживачами інвестиційних ресурсів, перерозподіл інвестиційних ресурсів в продуктивний капітал. Банки стають специфічним фінансовим посередником, що акумулює тимчасово непрацюючі грошові кошти населення та суб’єктів господарювання, перетворює їх у робочий капітал, тим самим, підвищуючи інвестиційне навантаження на економіку.
Одночасно з цим набувають розвитку інші небанківські посередники, серед яких особливе місце займають інститути спільного інвестування. Перші інвестиційні фонди було створено у серпні 1822 року в Бельгії, в 1849 році – в Швейцарії, в середині XIX сторіччя поширення набули інвестиційні трастові компанії в Великобританії.
На сьогоднішній день інвестиційні фонди найбільш розвинуті в США, у Великобританії (активи пайових трастів складають 150 млрд. фунтів стерлінгів), у Франції, (активи ІСІ перевищують 500 млрд. доларів). За статистикою, 25 % французьких сімей володіють акціями інвестиційних фондів, а 80 % американського населення є вкладниками того чи іншого інвестиційного фонду. В останні роки значних масштабів набували ІСІ в Китаї, з 1999 р. по 2002 р. кількість компаній з управління активами (КУА) зросла майже в чотири рази – з 4,5 до 16 тисяч; на сьогоднішній день вони управляють більш, ніж 50 тис. фондами. Держави, в яких створили належні умови для активної діяльності інвестиційних фондів, отримали дивіденди в вигляді стимулювання внутрішніх інвестиційних процесів, зовнішнього інвестування, розширення можливостей щодо внутрішніх запозичень, а також підвищили роль міжгалузевого перерозподілу капіталу.
Займаючи одну з провідних позицій на ринку залучення капіталу, ІСІ мають враховувати темпи розвитку та особливості діяльності інших посередників, серед яких банківські установи займають провідне місце.
Технології співпраці банків з інвестиційними фондами широко розвинуті в міжнародній практиці. Так, наприклад, в Німеччині, де базою для функціонування інвестиційних фондів є закон про інвестиційні компанії (KAGG), фонди можуть визнаватися кредитними установами і регулюються банківським законодавством. Тому німецькі банки за допомогою ІСІ через КУА намагаються охопити весь спектр послуг для своїх клієнтів.
Досвід виходу банків через ІСІ на інвестиційний ринок в зарубіжній практиці дає можливість застосування її на вітчизняному ринку капіталів. В Україні інвестиційні фонди почали створюватися в 2003 р. після прийняття в 2001 р. Закону України „Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди”. Конкуруючи з банківськими установами з приводу залучення грошових ресурсів, ІСІ пропонують своїм клієнтам більшу доходність, ніж ті можуть отримати за банківськими депозитами. Саме різниця в ставках за дольовими інструментами ІСІ і банківськими депо-зитами є головним фактором притоку коштів до інвестиційних фондів.
Структура та принципи функціонування інвестиційних фондів визначаються системою законодавства та формами організації колективних інвестицій дрібних інвесторів. Так, в Україні у законодавчому порядку передбачено створення інститутів спільного інвестування у формі корпоративних фондів, які створюються як юридична особа та емітують акції, в той час як пайові фонди поєднують активи учасників без створення юридичної особи, а частка інвестора підтверджується інвестиційним сертифікатом.
Управляють процесами спільного інвестування компанії з управління активами. За останні роки намітилась тенденція збільшення КУА в Україні. Якщо у 2002 році їх налічувалось 5, то станом на 31.12.10 їх кількість сягнула 339.
Згідно з даними Української асоціації інвестиційного бізнесу, за 2010 рік в Україні кількість компаній з управління активами зменшилася на 10,8% – з 380 до 339, а кількість зареєстрованих ІСІ зросла на 2% – до 1 226 фондів.
Виходячи з продемонстрованих тенденцій розвитку ІСІ, зрозумілим є прагнення банків вводити в свою структуру КУА ІСІ. Це дозволяє їм запобігти відтоку грошових ресурсів клієнтів на користь інвестиційних фондів, а також стимулює розширення асортименту послуг, тому перспективним є інтеграція КУА ІСІ з банками у формі фінансових супермаркетів. На даний момент часу КУА інвестиційних компаній складає більш ніж 90% ринку колективних інвестицій. Однак все більше банків заявляють про створення своїх компаній з управління активами, тому що КУА банківських груп має декілька конкурентних переваг, а саме:
- розвиненість банківської мережі по всій території України;
- довіра до банків з боку масового інвестора, тобто населення.
Зараз в Україні функціонує багато КУА, які створені і входять до структури банківських обєднань, зокрема це OTP Capital, Дельта-Капитал, УкрСиб Ессет Менеджмент, «Брокбизнесинвест», «Райффайзен Аваль», VAB «Пенсія».
Згідно Закону України „Про інститути спільного інвестування” банкам не дозволено виконувати функції з управління активами ІСІ, тому вони часто беруть участь в проектах ІСІ опосередковано – приймають участь у незалежних інвестиційних фондах в якості партнерів з обмеженою відповідальністю. Такі фонди можуть об’єднувати грошові ресурси не тільки банківських установ, але і інших посередників: недержавних пенсійних фондів, страхових компаній, заощадження приватних інвесторів, власні кош-ти корпорацій. Об’єднання декількох інвесторів має цілий ряд переваг для банків, зокрема, в сфері оподаткування: банк може вийти з одного інвестиційного проекту та вкласти гроші в інший без якого-небудь податкового навантаження, при цьому заощаджуючи 30% при сплаті податку на прибуток; дивіденди банку, що зачислені на рахунок ІСІ, також звільнені від оподаткування.
В окремих випадках банківські установи можуть виступати для КУА своєрідним дистриб’ютором послуг. Пропонуючи інвестиційні послуги, банки розширюють коло своїх клієнтів, для яких співробітництво з банком означає можливість комплексного обслуговування, починаючи з відкриття рахунку в цінних паперах, перерахунку коштів і закінчуючи операціями купівлі-продажу цінних паперів. Таким чином, в рамках взаємодії ІСІ з банками потенційні клієнти отримують весь комплекс послуг в одному місті.
Взаємодія інвестиційних компаній з банками є взаємовигідним процесом, який дозволяє ефективно мобілізовувати та використовувати інвестиційні ресурси. В той же час, ступінь ризику у спільному інвестуванні є більшою, ніж в банках, що пов’язано, по-перше, з ризикованістю ринку акцій щодо можливості різких коливань; по-друге, з відсутністю аналога Фонду гарантування внесків фізичних осіб, що страхує до 50 тисяч гривень з депозитних рахунків в випадку банкрутства банку; а по-третє, з недостатнім професіоналізмом фахівців окремих компаній з управління активами (КУА) ІСІ.
Висновки. Міжнародний досвід показує, що завдяки взаємодії банківських установ та інвестиційних фондів залучаються значні капітали, обіг яких дозволяє гармонійно розвиватися національній економіці.
Досвід зарубіжних банків доводить можливість виходу банківських установ через ІСІ на ринок корпоративних цінних паперів.
Для того, щоб ІСІ почали відігравати більш важливу роль в економіці нашої країни і стали повноцінним конкурентом банківському сегменту, а також можливою складовою частиною фінансових супермаркетів, потрібно забезпечити рівні умови діяльності цих інститутів, а саме:
- створити Фонд гарантування інвестицій на фондовому ринку (аналог Фонду гарантування внесків фізичних осіб, що страхує до 50 тисяч гривень з депозитних рахунків в випадку банкрутства банку);
- вирівняти податкове навантаження по операціям з ІСІ з банківськими депозитами;
- підвищити рівень корпоративного управління.
