Стратегічні орієнтири » Фінансовий моніторинг 2012 » Знак Я.І. Державний фінансовий моніторинг у сфері ЗПВД: ціль, суб’єкти, об’єкти
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 2417
  • Автор: slava
  • Дата: 13-05-2012, 21:40
 (голосов: 0)
13-05-2012, 21:40

Знак Я.І. Державний фінансовий моніторинг у сфері ЗПВД: ціль, суб’єкти, об’єкти

Категорія: Фінансовий моніторинг 2012

В умовах світової фінансової кризи зростає частка тіньових, злочинних коштів, власники яких намагаються надати їм законного походження. Наслідком цього є проникнення таких коштів до різних галузей економіки, зокрема кредитно-фінансового й банківського секторів, а також зростання ймовірності використання таких коштів терористичними угрупованнями. Проблема легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму набуває глобальних масштабів і викликає стурбованість світової спільноти.
Світовий і вітчизняний досвід та наукові дослідження свідчать, що найефективнішими заходами по мінімізації та реальній протидії організованій злочинності й корупції є запровадження дієвого постійного контролю за фінансовими інституціями. Вдосконалення державного фінансового моніторингу сприятиме підвищенню дієвості національної системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму.
Державний фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами державного фінансового моніторингу, спрямованих на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму:
• державний фінансовий моніторинг Спеціально уповноваженого органу  сукупність заходів із збору, обробки та аналізу зазначеним органом інформації про фінансові операції, що подається суб’єктами первинного і державного фінансового моніторингу та іншими державними органами, відповідними органами іноземних держав, а також заходів з перевірки такої інформації згідно із законодавством України;
• державний фінансовий моніторинг інших суб’єктів державного фінансового моніторингу  сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами, визначеними статтею 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», спрямованих на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
Суб’єктами державного фінансового моніторингу є:
• Національний банк України, Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції України, Міністерство транспорту та зв’язку України, Міністерство економіки України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України.
• Спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань фінансового моніторингу (Держфінмоніторинг України).
Державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму здійснюються щодо:
1) банків, платіжних організацій та членів платіжних систем, що є банківськими установами, - Національним банком України;
2) фондових бірж, компаній з управління активами та інших професійних учасників ринку цінних паперів (крім банків) - Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
3) страховиків (перестраховиків), ломбардів та інших фінансових установ, а також юридичних осіб, що відповідно до законодавства надають фінансові послуги (крім фінансових установ та інших юридичних осіб, щодо яких державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму здійснюються іншими суб'єктами державного фінансового моніторингу), платіжних організацій та членів платіжних систем, що є небанківськими установами, - Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України;
4) суб'єктів господарювання, які проводять лотереї або будь-які інші азартні ігри, суб'єктів господарювання, які здійснюють торгівлю дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, аудиторів, аудиторських фірм, фізичних осіб - підприємців, які надають послуги з бухгалтерського обліку, Державного казначейства України, Головного контрольно-ревізійного управління України - Міністерством фінансів України;
5) нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги, - Міністерством юстиції України;
6) операторів поштового зв'язку (в частині здійснення ними переказу грошей) - Міністерством транспорту та зв'язку України;
7) товарних та інших бірж, що проводять фінансові операції з товарами, - Міністерством економіки України;
8) інших суб'єктів первинного фінансового моніторингу, для яких цим Законом не визначено органи державної влади, що здійснюють регулювання та нагляд за їх діяльністю, - Держфінмоніторингом України.
Ключовим елементом фінансового моніторингу є підрозділ фінансової розвідки. Як координуючий орган системи він був утворений Урядом України у 2002 році спочатку як Державний департамент, потім як Державний комітет, а наразі відповідно до проведеної адміністративної реформи як Державна служба фінансового моніторингу України.
Діяльність Державної служби фінансового моніторингу України регламентується Законом України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму” та Положенням про неї. Відповідно до Положення про Державну службу фінансового моніторингу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 466, Держфінмоніторинг України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.
Рис. 1. Структура Державної служби фінансового моніторингу України
Держфінмоніторинг України утворений для реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
Основними завданнями Держфінмоніторингу України є:
1) реалізація державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також внесення пропозицій щодо її формування;
2) збирання, оброблення та аналіз інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, інші фінансові операції або інформації, що може бути пов'язана з підозрою у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму
3) створення та забезпечення функціонування єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
Держфінмоніторинг України відповідно до покладених на неї завдань:
1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів та в установленому порядку подає їх Міністрові;
2) подає запити до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання щодо одержання інформації (у тому числі копій документів, що її підтверджують), необхідної для виконання покладених на неї завдань;
3) співпрацює з органами виконавчої влади, іншими державними органами, діяльність яких пов'язана із запобіганням та протидією легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
4) у разі наявності достатніх підстав вважати, що фінансова операція або сукупність пов'язаних між собою фінансових операцій можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, подає правоохоронним органам, а також розвідувальним органам для провадження оперативно-розшукової діяльності відповідні узагальнені та додаткові матеріали і одержує від них інформацію про хід їх розгляду;
5) у разі наявності достатніх підстав підозрювати, що фінансова операція або клієнт пов'язані із вчиненням діяння, визначеного Кримінальним кодексом України, що не стосується легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, подає інформацію відповідному правоохоронному або розвідувальному органу у вигляді узагальнених матеріалів;
6) бере участь у міжнародному співробітництві з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
7) проводить аналіз методів та фінансових схем легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму;
8) проводить узагальнення стану здійснених державними органами заходів щодо протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму в державі;
9) розробляє у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму нормативно-правові акти щодо;
10) погоджує проекти нормативно-правових актів суб'єктів державного фінансового моніторингу з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
11) проводить аналіз ефективності заходів щодо функціонування системи фінансового моніторингу в державі на підставі інформації, поданої органами державної влади;
12) вимагає від суб'єктів первинного фінансового моніторингу дотримання вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, і в разі виявлення порушень законодавства вживає заходів, передбачених законами, а також повідомляє про це орган, що здійснює нагляд за таким суб'єктом первинного фінансового моніторингу;
13) забезпечує координацію діяльності державних органів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
14) забезпечує організацію та координацію роботи з перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів органів державної влади з питань фінансового моніторингу та працівників суб'єктів первинного фінансового моніторингу, відповідальних за проведення фінансового моніторингу, щодо боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;
15) надає відповідно до законодавства суб'єктам державного фінансового моніторингу інформацію для підвищення ефективності здійснення нагляду за додержанням суб'єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
16) повідомляє суб'єкта первинного фінансового моніторингу після надходження відповідної інформації від правоохоронних органів, уповноважених приймати рішення відповідно до кримінально-процесуального законодавства, про факт порушення кримінальної справи (або про факт закриття кримінальної справи в ході досудового слідства) за повідомленням такого суб'єкта, що надійшло до Держфінмоніторингу України, а також надає йому інформацію про прийняті судами рішення за такими кримінальними справами з одночасним повідомленням відповідного суб'єкта державного фінансового моніторингу;
17) надає роз'яснення щодо застосування нормативно-правових актів з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
18) бере участь за дорученням Президента України, Кабінету Міністрів України у підготовці міжнародних договорів України з питань, що належать до компетенції Держфінмоніторингу України;
19) визначає критерії ризиків;
20) забезпечує ведення обліку:
- інформації про фінансові операції, що стали об'єктом фінансового моніторингу;
- узагальнених та додаткових матеріалів, наданих правоохоронним органам, а також процесуальних рішень, прийнятих за результатами їх розгляду правоохоронними органами;
- інформації про результати досудового слідства та постановлені судові рішення у справах, у розслідуванні яких використовувалися
За результатами опрацювання контрольних карток (досьє) у 2011 році до правоохоронних органів передано 580 узагальнених та додаткових узагальнених матеріалів.
Всього з початку експлуатації інформаційно-аналітичної системи Держфінмоніторингу України отримано та оброблено 7 567 182 повідомлення про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, з яких 1 095 883 повідомлення протягом 2011 року.
Слід відмітити, що у 2011 році кількість отриманих Держфінмоніторингом України повідомлень про фінансові операції збільшилась на 33,72 % у порівнянні з минулим роком.
Найбільш активними в системі звітування є банківські установи, які надсилають основну частину повідомлень про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу. Протягом 2011 року від банківських установ було отримано 96,83 % повідомлень про фінансові операції.
Серед небанківських установ найбільш активним у поданні повідомлень є страховий сектор. Питома вага таких повідомлень у загальному обсязі взятих на облік повідомлень про фінансові операції, що надійшли до Держфінмоніторингу України від небанківського сектору склала 71,48 %.
- (використовуються) надані узагальнені матеріали;
- інформації про конфісковані активи та активи, на які накладено арешт, у справах, у розслідуванні яких використовувалися (використовуються) надані узагальнені матеріали;
- надісланих і виконаних міжнародних запитів про співробітництво у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
21) як суб'єкт державного фінансового моніторингу здійснює регулювання та нагляд за діяльністю суб'єктів первинного фінансового моніторингу;
22) здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до законодавства;
23) забезпечує взаємодію із засобами масової інформації та громадськістю;
24) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на неї Президентом України.
Процес взаємодії Державного комітету фінансового моніторингу України з суб’єктами первинного фінансового моніторингу.
Згідно із Законом України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму” суб’єкти первинного фінансового моніторингу подають до Держфінмоніторингу України інформацію про фінансові операції, які відповідно до законодавства підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу або щодо яких є підозри у причетності їх до відмивання коштів або фінансування тероризму.
Рис. 2. Схема взаємозв’язків між елементами національної системи боротьби з відмиванням коштів та фінансування тероризму
В свою чергу Держфінмоніторинг направляє до СПФМ повідомлення про приймання та результати обробки про такі фінансові операції, а також надає додаткові довідкові матеріали, що можуть сприяти виявленню сумнівних фінансових операцій.
Надання інформації до Держфінмоніторингу здійснюється двома способами: на паперових носіях або у електронному вигляді. Банківські установи зобов’язані надавати інформацію виключно в електронному вигляді, іншим установам дозволяється надавати інформацію на паперових носіях у тому випадку, якщо загальна кількість таких повідомлень не перевищує чотирьох за рік.
Інформація, отримана Держфінмоніторингом, перевіряється автоматизованою системою логічно-семантичного контролю на наявність помилок у відображенні інформації і, в залежності від результатів такої перевірки, береться на облік або відхиляється. Повідомлення про результати обробки направляється Держфінмоніторингом до установи, що направила повідомлення про фінансову операцію.
Надання додаткової інформації на запити Держфінмоніторингу України є ще одним напрямком взаємодії, між СПФМ та Держфінмоніторингом. Необхідність додаткових запитів спричинена тим, що в процесі аналізу інформації про фінансові операції, для підтвердження або спростування окремих висновків необхідно отримати додаткову інформацію щодо фінансових операцій, які були проведені у банку (філії).
Держфінмоніторингом України здійснюється комплексний аналіз отриманої інформації та виявлених фінансових потоків в різних секторах фінансового ринку.
Первинна аналітична обробка інформації здійснюється в аналітичному сегменті Єдиної інформаційної системи фінансового моніторингу.
Всі отримані повідомлення, що попадають у сховище Держфінмоніторингу України, розділяються по ступеню ризику та здійснюється ґрунтовний аналіз таких повідомлень з урахуванням всієї наявної інформації. За результатами такого аналізу заводяться досьє для проведення фінансового розслідування.
Досьє аналізується на предмет виявлення підстав вважати, що фінансова операція може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, або фінансуванням тероризму чи пов’язана із вчиненням іншого діяння, визначеного Кримінальним кодексом України.
Держфінмоніторинг України здійснює аналіз фінансових операцій, поступово підвищуючи рівень аналізу фінансових операцій та сформованих на їх базі досьє.
Так, протягом 2011 року для активної роботи було відібрано 205 543 повідомлень, що стали базою для формування 1 841 досьє.
Держфінмоніторинг України відпрацьовує отримані повідомлення і передає відповідним правоохоронним або розвідувальним органам узагальнені матеріали у разі наявності підозр щодо відмивання коштів чи фінансування тероризму, або суспільно небезпечного діяння, що передує легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Отже, роль Держфінмоніторингу України полягає в тому, що він відпрацьовує отримані повідомлення і передає правоохоронним органам узагальнені матеріали у разі наявності підозр щодо відмивання коштів чи фінансування тероризму.
Така система відповідає кращим світовим зразкам, забезпечує прозорість процесу боротьби з відмиванням коштів, дозволяє надійно захищати банківську таємницю, суттєво зменшує ризик корупції та прийняття упереджених рішень. Однак, вона вимагає надійної роботи всієї української системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Таким чином, нині боротьба з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванням тероризму розглядається як пріоритетний напрямок протидії організованій злочинності у більшості країн світу та світовою спільнотою в цілому. Проте, в Україні відсутня достатня нормативно-правова база для боротьби з таким небезпечним для розвитку демократичної держави й повноцінної ринкової економіки явищем. Провідну роль у вирішенні цієї проблеми покликаний відігравати ефективний, дієвий, неупереджений та своєчасний державний фінансовий моніторинг, суб’єкти, завдання та принципи здійснення якого мають бути закріплені на законодавчому рівні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму ” від 18.05.2010р № 2258
2. Указ Президента України 13 квітня 2011 року N 466/2011 «Про Положення про Державну службу фінансового моніторингу України»
3. Державна служба фінансового моніторингу України – офіційний сайт. Режим доступу: http://www.sdfm.gov.ua/
4. Звіт Державної служби фінансового моніторингу України за 2011 рік. Режим доступу: http://www.sdfm.gov.ua/articles.php?cat_id=529&art_id=9311&lang=uk
5. Коломієць І. В. Державний фінансовий моніторинг в Україні: сучасний стан і шляхи вдосконалення / І. В. Коломієць // Форум права. – 2010. – № 1. – С. 164–169 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-1/10kivisv.pdf

Посилання: Державний фінансовий моніторинг

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Май 2021 (4)
Апрель 2021 (8)
Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
^