В умовах світової фінансової кризи зростає частка тіньових, злочинних коштів, власники яких намагаються надати їм законного походження. Наслідком цього є проникнення таких коштів до різних галузей економіки, зокрема кредитно-фінансового й банківського секторів, а також зростання ймовірності використання таких коштів терористичними угрупованнями. Проблема легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму набуває глобальних масштабів і викликає стурбованість світової спільноти.
Світовий і вітчизняний досвід та наукові дослідження свідчать, що найефективнішими заходами по мінімізації та реальній протидії організованій злочинності й корупції є запровадження дієвого постійного контролю за фінансовими інституціями. Вдосконалення державного фінансового моніторингу сприятиме підвищенню дієвості національної системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму. Тому для більш ефективного забезпечення економічної безпеки держави, запобігання втратам держави та суспільства від дій організованих груп і злочинних організацій, рішучого усунення будь-яких можливостей легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, що гальмують розвиток економіки, створення позитивного іміджу кредитнобанківської системи та інвестиційної привабливості України за її межами необхідно вдосконалення діяльності суб’єктів державного фінансового моніторингу.
Держава як найважливіший регулятор економічних відносин покликана формувати інституціональне середовище – сукупність інститутів і організаційні форми (правила взаємодії), причому, як для господарюючих суб’єктів, так і для інших організацій, у тому числі й для органів державної влади.
У БЗ (в редакції Закону № 2258-VI від 18.05.2010) поняття «фінансовий моніторинг» визначене як сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу. Деталізація змісту поняття «фінансовий моніторинг» у тому розумінні, в якому він виписаний законодавцем, вимагає наведення визначень перелічених вище основних термінів БЗ.
Так, відповідно до статті 1 нової редакції БЗ:
– державний фінансовий моніторинг це сукупність заходів, які здійснюються СДФМ, спрямованих на виконання вимог законодавства у сфері ЗПВД. В свою чергу державний фінансовий моніторинг поділяється на:
– державний фінансовий моніторинг ДКФМУ сукупність заходів із збору, обробки та аналізу зазначеним органом інформації про фінансові операції, що подається СПФМ і СДФМ та іншими державними органами, відповідними органами іноземних держав, а також заходів з перевірки такої інформації згідно із законодавством України;
– державний фінансовий моніторинг інших СДФМ сукупність заходів, які здійснюються відповідними СДФМ, спрямованих на виконання вимог законодавства у сфері ЗПВД.
Виходячи з вищеокресленого, основними суб’єктами «запобігання» відмиванню нелегальних доходів є СПФМ, до яких, виходячи з частини 2 статті 5 нової редакції БЗ відносяться: банки, страховики (перестраховики), кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи; платіжні організації, члени платіжних систем, еквайрінгові та клірингові установи; товарні, фондові та інші біржі; професійні учасники ринку цінних паперів; компанії з управління активами; оператори поштового зв’язку, інші установи, які проводять фінансові операції з переказу коштів; філії або представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України; СВ СПФМ (суб’єкти підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна; суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, якщо сума фінансової операції дорівнює чи перевищує 150 000 гривень; суб’єкти господарювання, які проводять лотереї та азартні ігри, у тому числі казино, електронне (віртуальне) казино; нотаріуси, адвокати, аудитори, аудиторські фірми, фізичні особи - підприємці, які надають послуги з бухгалтерського обліку, суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги (за винятком осіб, які надають послуги у рамках трудових правовідносин) у тих випадках, коли вони беруть участь у підготовці і здійсненні правочинів щодо: купівлі-продажу нерухомості; управління активами клієнта; управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах; залучення коштів для утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності і управління ними; утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності чи управління ними, а також купівлі-продажу юридичних осіб. Фізичні особи підприємці та юридичні особи, які проводять фінансові операції з товарами (виконують роботи, надають послуги) за готівку, за умови що сума такої фінансової операції дорівнює чи перевищує 150 000 гривень; інші юридичні особи, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги).
Суб’єктами державного фінансового моніторингу є: Національний банк України, Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції України, Міністерство транспорту та зв’язку України, Міністерство економіки України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України.
Принагідно зазначимо, що контроль за виконанням СПФМ вимог БЗ в контексті вжиття ними належних заходів обачності щодо своїх клієнтів, виявлення, реєстрації та подання ДКФМУ інформації про ФО, що підлягають ФМ, а також щодо інших аспектів, пов’язаних із організацією проведення СПФМ первинного фінансового моніторингу, здійснюється суб’єктами державного фінансового моніторингу (далі СДФМ) – відповідними органами регулювання та нагляду за діяльністю СПФМ. На сьогоднішній день, відповідно до частини 1 статті 14 нової редакції БЗ, державне регулювання і нагляд у сфері ЗПВД здійснюються щодо:
1) банків, платіжних організацій та членів платіжних систем, що є банківськими установами, Національним банком України;
2) фондових бірж, компаній з управління активами та інших професійних учасників ринку цінних паперів (крім банків) Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
3) страховиків (перестраховиків), ломбардів та інших фінансових установ, а також юридичних осіб, що відповідно до законодавства надають фінансові послуги (крім фінансових установ та інших юридичних осіб, щодо яких державне регулювання і нагляд у сфері ЗПВД здійснюються іншими СДФМ), платіжних організацій та членів платіжних систем, що є небанківськими установами, Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України;
4) суб'єктів господарювання, які проводять лотереї або будь-які інші азартні ігри, суб'єктів господарювання, які здійснюють торгівлю дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, аудиторів, аудиторських фірм, фізичних осіб - підприємців, які надають послуги з бухгалтерського обліку, Державного казначейства України, Головного контрольно-ревізійного управління України Міністерством фінансів України;
5) нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги, Міністерством юстиції України;
6) операторів поштового зв'язку (в частині здійснення ними переказу грошей) Міністерством транспорту та зв’язку України;
7) товарних та інших бірж, що проводять фінансові операції з товарами, Міністерством економіки України;
8) інших суб'єктів первинного фінансового моніторингу, для яких цим Законом не визначено органи державної влади, що здійснюють регулювання та нагляд за їх діяльністю, ДКФМУ.
Суб’єкти державного фінансового моніторингу зобов’язані:
1) здійснювати нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму за діяльністю відповідних суб'єктів первинного фінансового моніторингу, зокрема шляхом проведення планових та позапланових перевірок, у тому числі виїзних;
Наказ ДКФМУ від 21.07.2010р. № 120 – Порядок проведення перевірок;
Наказ ДКФМУ від 25.10.2010р. № 198 – перелік питань планової перевірки
2) забезпечувати надання методологічної, методичної та іншої допомоги суб'єктам первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
3) здійснювати регулювання та нагляд з урахуванням політики, процедур та систем контролю, оцінки ризиків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму з метою визначення відповідності заходів, що здійснюються суб'єктами первинного фінансового моніторингу, та зменшення ризиків під час діяльності таких суб'єктів у цій сфері;
4) вимагати від суб'єктів первинного фінансового моніторингу виконання вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а в разі виявлення порушень вимог законодавства вживати заходів, передбачених законом;
5) проводити перевірку організації професійної підготовки працівників та керівників підрозділів, відповідальних за проведення фінансового моніторингу;
6) інформувати Спеціально уповноважений орган з метою виконання покладених на нього завдань про виявлені порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму суб'єктами первинного фінансового моніторингу та заходи, вжиті для їх усунення; (див. Наказ ДКФМУ/МЕУ №134/996 від 11.08.2010р.)
7) щорічно, але не пізніше січня наступного року, надавати Спеціально уповноваженому органу узагальнену інформацію про дотримання суб'єктами первинного фінансового моніторингу, за якими вони здійснюють функції регулювання і нагляду, вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, у тому числі про виявлені порушення та заходи, вжиті для їх усунення; (див. Наказ ДКФМУ/МЕУ №134/996 від 11.08.2010р.)
8) забезпечувати зберігання інформації, що надійшла від суб'єктів первинного та державного фінансового моніторингу і правоохоронних органів;
9) погоджувати із Спеціально уповноваженим органом проекти будь-яких нормативно-правових актів з питань, пов'язаних з виконанням вимог цього Закону;
Основними цілями державного регулювання є впровадження системи фінансового моніторингу суб’єктами, державне регулювання і нагляд за якими здійснює Міністерство, а також подальше впровадження в національне законодавство міжнародних стандартів, що у кінцевому результаті підвищить імідж України та її суб’єктів господарювання на світовому ринку фінансових послуг.
Станом на 01.01.2012 року кількість суб’єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Держфінмоніторинг України, що стали на облік у Держфінмоніторингу України, склала 244, з них:
- суб’єктів підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна - 169;
- фізичних осіб – підприємців, які проводять фінансові операції з товарами (виконують роботи, надають послуги) за готівку - 2;
- юридичних осіб, які проводять фінансові операції з товарами (виконують роботи, надають послуги) за готівку - 73.
Разом з тим, зазначимо, що основною місією ДКФМУ є виконання ролі центрального елемента організаційної структури національного інституту фінансового моніторингу та національної системи запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів (далі НС ЗПВД), одержаних злочинним шляхом. ДКФМУ, як центральний елемент НС ЗПВД покликаний об’єднати у даній сфері всіх СПФМ та їхніх регуляторів, з одного боку, і всю систему державних правоохоронних органів, з іншого боку.
РЕГУЛЮВАННЯ ТА НАГЛЯД відповідно до нової редакції 40 Рекомендацій FATF
Регулювання та нагляд за фінансовими установами:
Країни мають забезпечити, щоб фінансові установи підлягали адекватному регулюванню і нагляду та ефективно впроваджували рекомендації FATF. Компетентні органи або наглядові органи за фінансовими установами повинні вживати необхідних правових або регуляторних заходів, щоб запобігти ситуації, коли злочинці або їхні співучасники стають власниками або бенефіціарними власниками значної або контрольної частки акцій фінансової установи, або коли вони беруть участь в управлінні фінансовими установами. Країни не повинні затверджувати створення або постійне функціонування підставних банків.
Щодо фінансових установ, які підпадають під дію основних принципів, необхідно застосовувати регуляторні та наглядові заходи, які застосовуються в цілях обачливості, і які також стосуються боротьби з відмиванням доходів та фінансування тероризму, в такому порядку, як це здійснюється для цілей боротьби з відмиванням доходів і фінансуванням тероризму. Ці заходи повинні містити застосування консолідованого групового нагляду з метою протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму.
Інші фінансові установи повинні отримати ліцензію або зареєструватися і підпадати під адекватне регулювання, і бути об’єктом нагляду або моніторингу в цілях протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму, зважаючи на ризик відмивання коштів або фінансування тероризму у відповідному секторі. Щонайменше, установи, що надають послуги з переказу коштів чи цінностей, або розмінювання грошей або обміну валют, повинні отримати ліцензію або зареєструватися, і бути об’єктом ефективної системи моніторингу та забезпечувати дотримання національних вимог в сфері боротьби з відмиванням доходів та фінансуванням тероризму.
Наглядові повноваження:
Наглядові органи повинні мати адекватні повноваження для здійснення нагляду або моніторингу, та забезпечити виконання фінансовими установами вимог щодо боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму, зокрема повноваження на проведення перевірок. Вони повинні мати повноваження вимагати від фінансових установ надання будь-якої інформації, що стосується моніторингу виконання цих вимог, та повноваження накладати санкції відповідно до Рекомендації 35 за невиконання таких вимог. Наглядові органи повинні мати повноваження накладати ряд дисциплінарних та фінансових санкцій, зокрема повноваження відкликати, обмежувати та призупиняти ліценцію фінансової установи, де це необхідно.
Регулювання та нагляд за визначеними нефінансовими установами та професіями (ВНУП)
До визначені нефінансові установ та професій повинні застосовуватись заходи з регулювання та нагляду, як це викладено нижче:
(a) Казино мають підлягати всеосяжному режиму з регулювання та нагляду, який має забезпечувати, щоб вони ефективно впроваджували необхідні заходи з протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. Щонайменше:
казино повинні мати ліцензію;
компетентні органи мають вживати необхідні правові заходи та заходи з регулювання для запобігання тому, щоб злочинці або їх співучасники, були власниками або бенефіціарними власниками значного або контрольного пакету акцій, здійснювали управління чи були управляючими казино;
компетентні органи повинні забезпечити ефективний нагляд за казино щодо дотримання ними зобов’язань стосовно протидії з відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.
(b) Країни повинні забезпечити, щоб інші категорії ВНУП були об’єктом ефективної системи моніторингу та забезпечити їх відповідність вимогам в галузі ПВК/ФТ. Це повинно бути забезпечено на основі ризиків. Це може здійснюватися (а) наглядовим органом або (b) відповідним саморегулівним органом, якщо така організація може гарантувати, що її члени виконують свої зобов’язання щодо боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму.
Наглядовий орган або саморегулівний орган повинен також:
(а) вжити необхідних заходів для запобігання ситуації, коли злочинці або їх співучасники, які професійно акредитовані, є власниками або бенефіціарними власниками значної або контрольної частки активів або коли вони обіймають керівні посади, наприклад шляхом оцінки осіб на основі тесту на “відповідність та добросовісність”;
(b) мати ефективні, пропорційні та переконливі санкції відповідно до Рекомендації 35, які накладатимуться при невиконанні вимог в сфері ПВК/ФТ.
Світовий і вітчизняний досвід та наукові дослідження свідчать, що найефективнішими заходами по мінімізації та реальній протидії організованій злочинності й корупції є запровадження дієвого постійного контролю за фінансовими інституціями. Вдосконалення державного фінансового моніторингу сприятиме підвищенню дієвості національної системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму. Тому для більш ефективного забезпечення економічної безпеки держави, запобігання втратам держави та суспільства від дій організованих груп і злочинних організацій, рішучого усунення будь-яких можливостей легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, що гальмують розвиток економіки, створення позитивного іміджу кредитнобанківської системи та інвестиційної привабливості України за її межами необхідно вдосконалення діяльності суб’єктів державного фінансового моніторингу.
Держава як найважливіший регулятор економічних відносин покликана формувати інституціональне середовище – сукупність інститутів і організаційні форми (правила взаємодії), причому, як для господарюючих суб’єктів, так і для інших організацій, у тому числі й для органів державної влади.
У БЗ (в редакції Закону № 2258-VI від 18.05.2010) поняття «фінансовий моніторинг» визначене як сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу. Деталізація змісту поняття «фінансовий моніторинг» у тому розумінні, в якому він виписаний законодавцем, вимагає наведення визначень перелічених вище основних термінів БЗ.
Так, відповідно до статті 1 нової редакції БЗ:
– державний фінансовий моніторинг це сукупність заходів, які здійснюються СДФМ, спрямованих на виконання вимог законодавства у сфері ЗПВД. В свою чергу державний фінансовий моніторинг поділяється на:
– державний фінансовий моніторинг ДКФМУ сукупність заходів із збору, обробки та аналізу зазначеним органом інформації про фінансові операції, що подається СПФМ і СДФМ та іншими державними органами, відповідними органами іноземних держав, а також заходів з перевірки такої інформації згідно із законодавством України;
– державний фінансовий моніторинг інших СДФМ сукупність заходів, які здійснюються відповідними СДФМ, спрямованих на виконання вимог законодавства у сфері ЗПВД.
Виходячи з вищеокресленого, основними суб’єктами «запобігання» відмиванню нелегальних доходів є СПФМ, до яких, виходячи з частини 2 статті 5 нової редакції БЗ відносяться: банки, страховики (перестраховики), кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи; платіжні організації, члени платіжних систем, еквайрінгові та клірингові установи; товарні, фондові та інші біржі; професійні учасники ринку цінних паперів; компанії з управління активами; оператори поштового зв’язку, інші установи, які проводять фінансові операції з переказу коштів; філії або представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України; СВ СПФМ (суб’єкти підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна; суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, якщо сума фінансової операції дорівнює чи перевищує 150 000 гривень; суб’єкти господарювання, які проводять лотереї та азартні ігри, у тому числі казино, електронне (віртуальне) казино; нотаріуси, адвокати, аудитори, аудиторські фірми, фізичні особи - підприємці, які надають послуги з бухгалтерського обліку, суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги (за винятком осіб, які надають послуги у рамках трудових правовідносин) у тих випадках, коли вони беруть участь у підготовці і здійсненні правочинів щодо: купівлі-продажу нерухомості; управління активами клієнта; управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах; залучення коштів для утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності і управління ними; утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності чи управління ними, а також купівлі-продажу юридичних осіб. Фізичні особи підприємці та юридичні особи, які проводять фінансові операції з товарами (виконують роботи, надають послуги) за готівку, за умови що сума такої фінансової операції дорівнює чи перевищує 150 000 гривень; інші юридичні особи, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги).
Суб’єктами державного фінансового моніторингу є: Національний банк України, Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції України, Міністерство транспорту та зв’язку України, Міністерство економіки України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України.
Принагідно зазначимо, що контроль за виконанням СПФМ вимог БЗ в контексті вжиття ними належних заходів обачності щодо своїх клієнтів, виявлення, реєстрації та подання ДКФМУ інформації про ФО, що підлягають ФМ, а також щодо інших аспектів, пов’язаних із організацією проведення СПФМ первинного фінансового моніторингу, здійснюється суб’єктами державного фінансового моніторингу (далі СДФМ) – відповідними органами регулювання та нагляду за діяльністю СПФМ. На сьогоднішній день, відповідно до частини 1 статті 14 нової редакції БЗ, державне регулювання і нагляд у сфері ЗПВД здійснюються щодо:
1) банків, платіжних організацій та членів платіжних систем, що є банківськими установами, Національним банком України;
2) фондових бірж, компаній з управління активами та інших професійних учасників ринку цінних паперів (крім банків) Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
3) страховиків (перестраховиків), ломбардів та інших фінансових установ, а також юридичних осіб, що відповідно до законодавства надають фінансові послуги (крім фінансових установ та інших юридичних осіб, щодо яких державне регулювання і нагляд у сфері ЗПВД здійснюються іншими СДФМ), платіжних організацій та членів платіжних систем, що є небанківськими установами, Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України;
4) суб'єктів господарювання, які проводять лотереї або будь-які інші азартні ігри, суб'єктів господарювання, які здійснюють торгівлю дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, аудиторів, аудиторських фірм, фізичних осіб - підприємців, які надають послуги з бухгалтерського обліку, Державного казначейства України, Головного контрольно-ревізійного управління України Міністерством фінансів України;
5) нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги, Міністерством юстиції України;
6) операторів поштового зв'язку (в частині здійснення ними переказу грошей) Міністерством транспорту та зв’язку України;
7) товарних та інших бірж, що проводять фінансові операції з товарами, Міністерством економіки України;
8) інших суб'єктів первинного фінансового моніторингу, для яких цим Законом не визначено органи державної влади, що здійснюють регулювання та нагляд за їх діяльністю, ДКФМУ.
Суб’єкти державного фінансового моніторингу зобов’язані:
1) здійснювати нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму за діяльністю відповідних суб'єктів первинного фінансового моніторингу, зокрема шляхом проведення планових та позапланових перевірок, у тому числі виїзних;
Наказ ДКФМУ від 21.07.2010р. № 120 – Порядок проведення перевірок;
Наказ ДКФМУ від 25.10.2010р. № 198 – перелік питань планової перевірки
2) забезпечувати надання методологічної, методичної та іншої допомоги суб'єктам первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
3) здійснювати регулювання та нагляд з урахуванням політики, процедур та систем контролю, оцінки ризиків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму з метою визначення відповідності заходів, що здійснюються суб'єктами первинного фінансового моніторингу, та зменшення ризиків під час діяльності таких суб'єктів у цій сфері;
4) вимагати від суб'єктів первинного фінансового моніторингу виконання вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а в разі виявлення порушень вимог законодавства вживати заходів, передбачених законом;
5) проводити перевірку організації професійної підготовки працівників та керівників підрозділів, відповідальних за проведення фінансового моніторингу;
6) інформувати Спеціально уповноважений орган з метою виконання покладених на нього завдань про виявлені порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму суб'єктами первинного фінансового моніторингу та заходи, вжиті для їх усунення; (див. Наказ ДКФМУ/МЕУ №134/996 від 11.08.2010р.)
7) щорічно, але не пізніше січня наступного року, надавати Спеціально уповноваженому органу узагальнену інформацію про дотримання суб'єктами первинного фінансового моніторингу, за якими вони здійснюють функції регулювання і нагляду, вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, у тому числі про виявлені порушення та заходи, вжиті для їх усунення; (див. Наказ ДКФМУ/МЕУ №134/996 від 11.08.2010р.)
8) забезпечувати зберігання інформації, що надійшла від суб'єктів первинного та державного фінансового моніторингу і правоохоронних органів;
9) погоджувати із Спеціально уповноваженим органом проекти будь-яких нормативно-правових актів з питань, пов'язаних з виконанням вимог цього Закону;
Основними цілями державного регулювання є впровадження системи фінансового моніторингу суб’єктами, державне регулювання і нагляд за якими здійснює Міністерство, а також подальше впровадження в національне законодавство міжнародних стандартів, що у кінцевому результаті підвищить імідж України та її суб’єктів господарювання на світовому ринку фінансових послуг.
Станом на 01.01.2012 року кількість суб’єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Держфінмоніторинг України, що стали на облік у Держфінмоніторингу України, склала 244, з них:
- суб’єктів підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна - 169;
- фізичних осіб – підприємців, які проводять фінансові операції з товарами (виконують роботи, надають послуги) за готівку - 2;
- юридичних осіб, які проводять фінансові операції з товарами (виконують роботи, надають послуги) за готівку - 73.
Разом з тим, зазначимо, що основною місією ДКФМУ є виконання ролі центрального елемента організаційної структури національного інституту фінансового моніторингу та національної системи запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів (далі НС ЗПВД), одержаних злочинним шляхом. ДКФМУ, як центральний елемент НС ЗПВД покликаний об’єднати у даній сфері всіх СПФМ та їхніх регуляторів, з одного боку, і всю систему державних правоохоронних органів, з іншого боку.
РЕГУЛЮВАННЯ ТА НАГЛЯД відповідно до нової редакції 40 Рекомендацій FATF
Регулювання та нагляд за фінансовими установами:
Країни мають забезпечити, щоб фінансові установи підлягали адекватному регулюванню і нагляду та ефективно впроваджували рекомендації FATF. Компетентні органи або наглядові органи за фінансовими установами повинні вживати необхідних правових або регуляторних заходів, щоб запобігти ситуації, коли злочинці або їхні співучасники стають власниками або бенефіціарними власниками значної або контрольної частки акцій фінансової установи, або коли вони беруть участь в управлінні фінансовими установами. Країни не повинні затверджувати створення або постійне функціонування підставних банків.
Щодо фінансових установ, які підпадають під дію основних принципів, необхідно застосовувати регуляторні та наглядові заходи, які застосовуються в цілях обачливості, і які також стосуються боротьби з відмиванням доходів та фінансування тероризму, в такому порядку, як це здійснюється для цілей боротьби з відмиванням доходів і фінансуванням тероризму. Ці заходи повинні містити застосування консолідованого групового нагляду з метою протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму.
Інші фінансові установи повинні отримати ліцензію або зареєструватися і підпадати під адекватне регулювання, і бути об’єктом нагляду або моніторингу в цілях протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму, зважаючи на ризик відмивання коштів або фінансування тероризму у відповідному секторі. Щонайменше, установи, що надають послуги з переказу коштів чи цінностей, або розмінювання грошей або обміну валют, повинні отримати ліцензію або зареєструватися, і бути об’єктом ефективної системи моніторингу та забезпечувати дотримання національних вимог в сфері боротьби з відмиванням доходів та фінансуванням тероризму.
Наглядові повноваження:
Наглядові органи повинні мати адекватні повноваження для здійснення нагляду або моніторингу, та забезпечити виконання фінансовими установами вимог щодо боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму, зокрема повноваження на проведення перевірок. Вони повинні мати повноваження вимагати від фінансових установ надання будь-якої інформації, що стосується моніторингу виконання цих вимог, та повноваження накладати санкції відповідно до Рекомендації 35 за невиконання таких вимог. Наглядові органи повинні мати повноваження накладати ряд дисциплінарних та фінансових санкцій, зокрема повноваження відкликати, обмежувати та призупиняти ліценцію фінансової установи, де це необхідно.
Регулювання та нагляд за визначеними нефінансовими установами та професіями (ВНУП)
До визначені нефінансові установ та професій повинні застосовуватись заходи з регулювання та нагляду, як це викладено нижче:
(a) Казино мають підлягати всеосяжному режиму з регулювання та нагляду, який має забезпечувати, щоб вони ефективно впроваджували необхідні заходи з протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. Щонайменше:
казино повинні мати ліцензію;
компетентні органи мають вживати необхідні правові заходи та заходи з регулювання для запобігання тому, щоб злочинці або їх співучасники, були власниками або бенефіціарними власниками значного або контрольного пакету акцій, здійснювали управління чи були управляючими казино;
компетентні органи повинні забезпечити ефективний нагляд за казино щодо дотримання ними зобов’язань стосовно протидії з відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.
(b) Країни повинні забезпечити, щоб інші категорії ВНУП були об’єктом ефективної системи моніторингу та забезпечити їх відповідність вимогам в галузі ПВК/ФТ. Це повинно бути забезпечено на основі ризиків. Це може здійснюватися (а) наглядовим органом або (b) відповідним саморегулівним органом, якщо така організація може гарантувати, що її члени виконують свої зобов’язання щодо боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму.
Наглядовий орган або саморегулівний орган повинен також:
(а) вжити необхідних заходів для запобігання ситуації, коли злочинці або їх співучасники, які професійно акредитовані, є власниками або бенефіціарними власниками значної або контрольної частки активів або коли вони обіймають керівні посади, наприклад шляхом оцінки осіб на основі тесту на “відповідність та добросовісність”;
(b) мати ефективні, пропорційні та переконливі санкції відповідно до Рекомендації 35, які накладатимуться при невиконанні вимог в сфері ПВК/ФТ.
