Грещук Ірина
Екф-48с
Особливості формування та використання золотовалютних резервів України
За умов швидкого та нестабільного економічного розвитку надзвичайно важливим є збереження стабільності національної валюти. Передумовою виконання даного завдання є формування та ефективне управління золотовалютними резервами, як правило, дана функція покладена на центральний банк.
Теоретичні основи, що визначають сутність та призначення золотовалютних резервів, сформовано в працях О. Дзюблюка , М. Савлука, А. Мороза, М. Пуховкіної, А. Наговіцина, С. Циганова та в працях інших науковців.
Золотовалютні резерви – це запаси золота й грошові ресурси, що є власністю держави (суспільства) та призначені для вирішення особливо важливих, проблемних завдань, і насамперед забезпечення внутрішньої та зовнішньої стабільності національної валюти [1].
В Україні усі повноваження щодо формування та використання золотовалютних резервів покладено на Національний банк України (НБУ). Золотовалютні резерви України, відповідно до чинного законодавства, мають наступну структуру:
• монетарне золото;
• спеціальні права запозичення;
• резервна позиція в МВФ;
• іноземна валюта у вигляді банкнот та монет або кошти на рахунках за кордоном;
• цінні папери (крім акцій), що оплачуються в іноземній валюті;
• будь-які інші визнані на міжнародному рівні резервні активи за умови забезпечення їх надійності та ліквідності [2].
На сьогодні резерви НБУ складають понад 29 мільярдів доларів США, проте за даними вересня 2012 року їх частка скоротилася на 750 мільйонів, в цілому від початку року обсяг резервів зменшився на 8%, або на 2,24 млрд. $ [3].
Раціональне використання золотовалютних резервів зводиться до таких дій:
1. забезпечення постійної їх доступності та можливості використання з метою здійснення валютних інтервенцій;
2. підвищення показників дохідності за даними резервами.
Управління золотовалютними резервами знаходиться в компетенції Правління НБУ, яке в певній мірі безвідповідально ставиться до даної функції, що відбивається на фінансовому становищі держави. Так, в останні роки НБУ зарезервував значну частку валютних надходжень України, що призвело до розміщення практично ще одного бюджету за межами держави. Згадуючи події 2008 року, а сама фінансову кризу, більшість українських вкладень за кордоном були юридично не захищені і виявились недосяжними для України. Тому для уникнення подібних ситуацій необхідно узгоджувати подібні питання з ВРУ, КМУ [4].
Отже, з метою раціонального використання золотовалютних резерві необхідно:
1. внести певні зміни в законодавство України, щодо використання та формування золотовалютних резервів держави;
2. визначити взаємодії НБУ з Урядом та ВРУ у питаннях, щодо узгодженості та чіткого визначення функцій і завдань кожного з вище перечислених органів влади у питаннях, що стосуються золотовалютних резерів;
3. застосувати світову практику формування, розміщення і використання валютних резервів.
Примітки:
1. Аксьонов Д. Управління золотовалютними резервами в зарубіжних країнах // Фінансовий ринок України. – 2009. – № 9. – с. 32
2. Закон України „Про Національний банк України”. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/679-14
3. Інтернет-ресурс: Интерфакс-Украина. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://news.bigmir.net/business/621910-Zolotovalutni-rezervi-NBY-za-misyac-vpali-na--750-mln
4. Геєць В. Макроекономічна оцінка грошово-кредитної та валютно-курсової політики України до і в час фінансової кризи // Економіка України. – 2009. – № 2. – c. 117.
Екф-48с
Особливості формування та використання золотовалютних резервів України
За умов швидкого та нестабільного економічного розвитку надзвичайно важливим є збереження стабільності національної валюти. Передумовою виконання даного завдання є формування та ефективне управління золотовалютними резервами, як правило, дана функція покладена на центральний банк.
Теоретичні основи, що визначають сутність та призначення золотовалютних резервів, сформовано в працях О. Дзюблюка , М. Савлука, А. Мороза, М. Пуховкіної, А. Наговіцина, С. Циганова та в працях інших науковців.
Золотовалютні резерви – це запаси золота й грошові ресурси, що є власністю держави (суспільства) та призначені для вирішення особливо важливих, проблемних завдань, і насамперед забезпечення внутрішньої та зовнішньої стабільності національної валюти [1].
В Україні усі повноваження щодо формування та використання золотовалютних резервів покладено на Національний банк України (НБУ). Золотовалютні резерви України, відповідно до чинного законодавства, мають наступну структуру:
• монетарне золото;
• спеціальні права запозичення;
• резервна позиція в МВФ;
• іноземна валюта у вигляді банкнот та монет або кошти на рахунках за кордоном;
• цінні папери (крім акцій), що оплачуються в іноземній валюті;
• будь-які інші визнані на міжнародному рівні резервні активи за умови забезпечення їх надійності та ліквідності [2].
На сьогодні резерви НБУ складають понад 29 мільярдів доларів США, проте за даними вересня 2012 року їх частка скоротилася на 750 мільйонів, в цілому від початку року обсяг резервів зменшився на 8%, або на 2,24 млрд. $ [3].
Раціональне використання золотовалютних резервів зводиться до таких дій:
1. забезпечення постійної їх доступності та можливості використання з метою здійснення валютних інтервенцій;
2. підвищення показників дохідності за даними резервами.
Управління золотовалютними резервами знаходиться в компетенції Правління НБУ, яке в певній мірі безвідповідально ставиться до даної функції, що відбивається на фінансовому становищі держави. Так, в останні роки НБУ зарезервував значну частку валютних надходжень України, що призвело до розміщення практично ще одного бюджету за межами держави. Згадуючи події 2008 року, а сама фінансову кризу, більшість українських вкладень за кордоном були юридично не захищені і виявились недосяжними для України. Тому для уникнення подібних ситуацій необхідно узгоджувати подібні питання з ВРУ, КМУ [4].
Отже, з метою раціонального використання золотовалютних резерві необхідно:
1. внести певні зміни в законодавство України, щодо використання та формування золотовалютних резервів держави;
2. визначити взаємодії НБУ з Урядом та ВРУ у питаннях, щодо узгодженості та чіткого визначення функцій і завдань кожного з вище перечислених органів влади у питаннях, що стосуються золотовалютних резерів;
3. застосувати світову практику формування, розміщення і використання валютних резервів.
Примітки:
1. Аксьонов Д. Управління золотовалютними резервами в зарубіжних країнах // Фінансовий ринок України. – 2009. – № 9. – с. 32
2. Закон України „Про Національний банк України”. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/679-14
3. Інтернет-ресурс: Интерфакс-Украина. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://news.bigmir.net/business/621910-Zolotovalutni-rezervi-NBY-za-misyac-vpali-na--750-mln
4. Геєць В. Макроекономічна оцінка грошово-кредитної та валютно-курсової політики України до і в час фінансової кризи // Економіка України. – 2009. – № 2. – c. 117.
