Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції фінансового ринку 2011 » Чабан Ю. Напрями вдосконалення роботи фінансового механізму функціонування акціонерного капіталу в економіці України
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 1734
  • Автор: yulja
  • Дата: 17-05-2011, 16:31
 (голосов: 0)
17-05-2011, 16:31

Чабан Ю. Напрями вдосконалення роботи фінансового механізму функціонування акціонерного капіталу в економіці України

Категорія: Сучасні тенденції фінансового ринку 2011

УДК 336
© Чабан Ю., 2011
ЛНУ імені Івана Франка

Напрями вдосконалення роботи фінансового механізму функціонування акціонерного капіталу в економіці України

Необхідність дослідження фінансів акціонерних товариств зумовлена тим, що нині переважна більшість підприємств мають низьку ефективність господарської діяльності через високий рівень зносу основних фондів та обмеженість власних фінансових ресурсів для модернізації і технічного переозброєння виробництва. Тому особливе місце слід приділяти питанням пошуку шляхів залучення фінансових ресурсів у діяльність акціонерних товариств та визначення напрямів підвищення ефективності їх використання.
Ефективна робота фінансового механізму функціонування акціонерного капіталу сприяє зростанню вартості капіталу і добробуту акціонерів. Фінансовому управлінню корпораціями надається особливе значення.
В науковій літературі ще не знайшли належного відображення і вимагають подальшої розробки питання ролі фінансів підприємницьких структур у фінансовій системі держави, складу і структури ресурсів акціонерних товариств, форм і методів залучення фінансових ресурсів у підприємницьку діяльність.
Аналізуючи особливості організації і функціонування фінансів акціонерних товариств, які полягають у способі утворення статутного капіталу та закріпленні прав власників через акціонування, можливості залучення фінансових ресурсів через додаткову емісію акцій, оподаткуванні акціонерних товариств, розподілі прибутку при виплаті дивідендів і процентів по акціях та облігаціях, створенні фонду виплати дивідендів дає підставу зробити висновок, що акціонерна форма організації бізнесу є більш гнучкою і сприятливою для залучення капіталу, розширення господарської діяльності, підвищення рентабельності, оскільки переваги таких підприємств полягають, перш за все, в можливості залучення більшого капіталу для інвестицій шляхом продажу акцій, обмеженістю відповідальності власників, масштабності підприємницької діяльності, постійності існування, простоті заміни власників, відокремленні власників від управління, зацікавленості власників в кінцевих результатах роботи.
Пропонується звернути максимальну увагу на формування та удосконалення систем фінансового менеджменту в акціонерних товариствах, які базувались на комплексному функціональному підході, сучасних управлінських технологіях (бюджетуванні, контроллінгу тощо), системності, урахуванні множини усіх фінансових взаємовідносин тощо. На усіх рівнях необхідно сприяти активізації діяльності фондовго ринку, що можливе лише на засадах удосконалення законодавчої бази, яка регулює діяльність різних суб`єктів на ринку цінних паперів; розвитку структури та інфраструктури фондового ринку як на національному рівні, так і в регіонах України; використання на ринку цінних паперів нових фінансових інструментів; підвищення довіри до банківської системи, яка відіграє важливу роль на ринку цінних паперів; накопичення основними учасниками фондового ринку досвіду роботи з різними цінними паперами. Доцільно спростити та нормативно урегулювати процедури банківського кредитування корпоративного сектору, короткотермінового кредитування на основі овердрафтів з метою подолання проблем тимчасової неплатоспроможності. Варто активно боротись податковими методами із усталеною практикою свідомого нарощення кредиторської заборгованості за розрахунками із контрагентами. Доцільно використовувати для формування альтернативних джерел фінансування механізмів сек’юритизації, що передбачають трансакцію, за якою особа, що володіє активами, які генерують дохід (боргові цінні папери, іпотечні та споживчі кредити, надходження від продажів, лізингові платежі та інші активи, за якими очікуються грошові надходження), продає їх третій стороні – покупцю (як правило, у ролі покупця виступає спеціально створена для проведення даної трансакції цільова компанія). Остання сплачує первинному власнику повну або з встановленим дисконтом вартість активів безпосередньо в момент продажу, а первинний власник повністю відчужує на користь цільової компанії активи, які генерують дохід. З метою оновлення основних засобів вітчизняних акціонерних товариств необхідно стимулювати створення та функціонування лізингових компаній, а також максимально використовувати переваги фінансового та оперативного лізингу. Можна використовувати депозитарні розписки як фінансові інструменти, що сприяють залученню іноземних інвестиційних ресурсів, необхідно сприяти зменшенню вартості випуску облігацій.
Управління фінансами акціонерних товариств передбачає контроль основних характеристик балансу: довгострокових і короткострокових інвестицій, довгострокових й короткострокових джерел фінансування й узгодження їх з поточною діяльністю й перспективами розвитку товариства.
Структура внутрішніх фінансових ресурсів більшості акціонерних товариств не є оптимальною, оскільки велику питому вагу займають амортизаційні відрахування і незначну частку становлять фінансові ресурси, які формуються за рахунок прибутку. Тому, на нашу думку, доцільним є застосування пільгового оподаткування, включаючи повне звільнення від податків власних коштів підприємств, які направлені на інвестування виробничої сфери, що дало б можливість створити на підприємствах базу власних фінансових ресурсів, яка б мала достатні умови для розширеного відтворення.
Основою фінансових ресурсів є капітал компанії. Базисом управління капіталом є визначення його структури. Найбільш загально структура капіталу підприємства – це співвідношення власних та залучених коштів, оскільки для підприємницької структури принциповим моментом є питання тієї суми коштів, яку можна використати на господарські потреби.
Не існує єдиного оптимального співвідношення власних і залучених коштів для всіх господарюючих суб’єктів. Кожне акціонерне товариство формує власну структуру капіталу, враховуючи такі основні показники як коефіцієнт валової рентабельності активів, ставка проценту за кредит, ризик, ставка податку на прибуток, рівень прогнозованих дивідендних виплат, співвідношення позаоборотних та оборотних активів економічного суб’єкта.
Вплив структури акціонерного капіталу на ефективність функціонування компанії зумовлений тим, що акціонери мають право контролю за діяльністю товариства. Відносини власності є основою існування та базисом ефективного функціонування економічних систем. Вони вагомо впливають на формування стратегії та умови господарювання суб’єктів. З точки зору корпоративного управління власність розглядається як сукупність активів акціонерного товариства, або його капітал, а управління власністю – як діяльність з перерозподілу прав власності між суб’єктами корпоративних відносин. Таким чином, поведінка та результати діяльності підприємства залежать від того, яка категорія власників володіє найбільшим пакетом акцій. Отже, ще одним параметром, який визначає структуру акціонерного капіталу, є співвідношення акцій між різними групами власників. Серед найбільш впливових груп акціонерів виділено три: трудовий колектив, менеджери та держава.
Кінцевим результатом діяльності будь-якого підприємства є отримання прибутку, що веде до збільшення власного капіталу фірми. На підприємствах корпоративного типу акценти щодо максимізації прибутку зміщуються на задоволення інтересів власників корпоративних прав, тобто акціонерів. Головним критерієм успішної діяльності акціонерного товариства для пересічного акціонера є питання виплати очікуваного доходу по цінних паперах - дивідендів. Кожне акціонерне товариство на кінець фінансового року повинно прийняти рішення: виплачувати дивіденди чи реінвестувати нерозподілений прибуток. Отже, суть дивідендної політики полягає у раціональному розподілі прибутку підприємства. Кожне акціонерне товариство повинно індивідуально підходити до способу нарахування дивідендів, враховуючи власні умови функціонування та стратегію розвитку. При цьому механізм виплат та нарахування дивідендів повинен бути прозорим та зрозумілим, що значно підвищить ефективність діяльності корпорації.
Використання позичкових капіталів підприємствами має свої труднощі через обмеження строку позики, в переважній більшості випадків кредитним договором та високий рівень позичкового проценту. Для подолання названих проблем можна запропонувати створення сприятливих умов для банківського кредитування підприємств шляхом дотації до ставки процента за кредит, яка надається державою комерційним банкам за умови кредитування пріоритетних галузей і підприємств, а також створення банків довгострокового кредитування, які надають кредити, забезпечені державними гарантіями, які вкладаються в об’єкти, що є визначальними для економічного піднесення країни.
Фінансовий стан підприємства залежить від ефективності використання основного та оборотного капіталу: рентабельність оборотних коштів залежить від їх оборотності, а рентабельність основних засобів залежить від ступеню їх використання. Одним ізшляхів поліпшення фінансового стану на підприємстві може бути зниження величини активів. Для цього необхідно розглянути можливість продажу чи списання обладнання, що не ефективно використовується; зниження запасів сировини, матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції; зменшення дебіторської заборгованості.
Необхідно при управлінні поточними активами основну увагу приділити на збільшення показників оборотності, але при управлінні кредиторською заборгованістю та поточними пасивами в цілому необхідно наскільки це можливо “затягувати” платежі, а відповідно зменшувати показник оборотності.
В інвестиційній сфері нагальною постає проблема удосконалення правових і економічних основ стимулювання вітчизняних та іноземних інвестицій в економіку недержавного сектору.
Використання світового досвіду стимулювання інвестиційної діяльності в Україні необхідно диференціювати за окремими напрямами. Найвагоміший вплив на інвестиційну діяльність у світовій практиці виявляє податкова система, а тому в Україні можна застосувати такі заходи удосконалення її, які дадуть змогу підприємницьким структурам більшою мірою залучати фінансові ресурси у виробництво.
До них, зокрема, можна віднести:
1. Розробка механізму здійснення амортизаційних відрахувань, при якому інвесторам надається право списувати на собівартість протягом першого року інвестиції на придбання або виробництво основних засобів.
2. Застосування пільг при повторному вкладенні підприємствами з іноземними інвестиціями свого прибутку не менш, як на 5 років в низькорентабельні галузі і компанії, які функціонують в регіонах країни з високим рівнем безробіття.
3. Зменшення оподаткованого прибутку на загальну суму коштів, вкладених платником податку на модернізацію і технічне переозброєння власного виробництва.
4. Звільнення від сплати податків, або сплата їх із 50%-ою знижкою за виробництво експортної продукції.
5. Звільнення від податку мита імпорту машин та устаткування.
Для пожвавлення інвестиційного процесу в країні необхідно також використати світовий досвід державної підтримки підприємницьких структур щодо проведення ними інвестиційної діяльності. Зокрема, в Україні можна застосувати такі напрями:
- створення на державному рівні банків довгострокового кредитування, які займаються довгостроковим кредитуванням великих підприємств під фіксований процент;
- надання урядом підтримки іноземним компаніям, які на території України проводять свою діяльність в напрямках впровадження нових технологій, проведення досліджень і розробок в різних галузях промисловості;
- фінансування урядом приблизно 40-50% вкладень у науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, які здійснюються за допомогою співробітництва вітчизняних фірм та іноземних компаній;
- надання часткової державної компенсації витрат на будівництво, розширення виробничих потужностей і проведення раціоналізації чи структурної перебудови підприємства;
- надання державних гарантій під довгострокові банківські кредити зі зниженою процентною ставкою;
- впровадження практики спеціального державного кредитного страхування підприємств середнього і малого бізнесу.
Реалізація вказаних напрямків дасть можливість підприємницьким структурам результативніше залучати фінансові ресурси у виробництво, вирішуючи тим самим ряд проблем, які є наслідком їх недостатнього обсягу.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Май 2021 (4)
Апрель 2021 (8)
Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
^