Стратегічні орієнтири » Антикризова стійкість страхової системи України » Шимчак О.П. Стан ринку агрострахування в Україні
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
17-05-2011, 19:13

Шимчак О.П. Стан ринку агрострахування в Україні

Категорія: Антикризова стійкість страхової системи України

УДК 336
© Шимчак О.П., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-38с

Стан ринку агрострахування в Україні

Ризик є невід'ємною рисою функціонування будь-яких суб'єктів господарювання, у тому числі й сільськогосподарських підприємств. Погодні умови, сезонність виробництва, зміни у політиці держави — головні чинники, від яких залежить діяльність цих підприємств. Одним із вагомих стабілізаційних чинників функціонування сільського господарства є страхування. З огляду на це, основна мета аграрного страхування — повна чи часткова компенсація сільгоспвиробникові втрати врожаю через несприятливі природні умови та покращення його фінансового становища, у тому числі кредитоспроможності. [1]
Адже переважно йдеться про продовольчу безпеку країни. А це питання належить до числа стратегічних і дбати про його вирішення понад усе повинна держава [5].
Агрострахування визнане в світі як ефективний інструмент управління ризиками в сільському господарстві. Україна є аграрної країною: сільськогосподарське виробництво складає близько 8% ВВП, на сільськогосподарські землі припадає понад 70% території України. В Україні діє близько 15 тисяч сільськогосподарських підприємств і 43 тисячі фермерських господарств. В Україні існує страховий сектор, якій стабільно розвивається. Він представлений майже 470 страховими компаніями з валовим обсягом премій 18 млрд. грн. Разом з цим, агрострахування в Україні поки що не є розвиненим.
Проблемними аспектами, що ускладнюють розвиток аграрного ринку та агрострахування є:
• низький рівень довіри сільгоспвиробників до страхових компаній;
• відсутність механізму лобіювання та захисту прав сільгоспвиробників у сфері агрострахування;
• низький рівень обізнаності щодо користування страховими послугами в сільському господарстві;
• недостатня фінансова спроможність, що не дозволяє купувати дорогі страхові продукти;
• недосконалість страхових продуктів та послуг страхових компаній;
• недосконалість державної політики стосовно підтримки розвитку системи агрострахування в
Україні. [2]
Ситуація, яка склалася на сьогодні в Україні стосовно страхування сільськогосподарських ризиків, щонайменше гальмує прогрес і може бути визнана кризою розвитку системи. Урядовцям різних державних структур, керівникам страхових компаній і навіть спеціалістам сільського господарства і традиційного страхування бракує знань з різних функціональних та операційних аспектів, які є конче необхідними для належного розвитку системи страхування сільськогосподарських ризиків.
Уряд України усвідомлює потенційну цінність страхування сільськогосподарських ризиків для розвитку сільського господарства. Про це свідчать положення Закону України «Про державну підтримку сільського господарства в Україні», а також положення Програми діяльності Кабінету Міністрів України «Український прорив: для людей, а не політиків» та Указу Президента України № 890/2007 «Про деякі заходи щодо розвитку ринку зерна», де окреслено цілу низку заходів вдосконалення страхування сільськогосподарських ризиків.
Українською федерацією убезпечення, що створена з метою сприяння розвитку класичного страхування у співпраці з Міністерством аграрної політики України, Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг, Міжнародною фінансовою корпорацією, іншими об’єднаннями страховиків, сільгоспвиробниками та науковими установами була розроблена Концепція розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції в Україні.
При розробленні цієї Концепції було проведено детальний аналіз українського ринку агрострахування, враховано досвід інших країн, перш за все США, Канади та Іспанії. В цих країнах система страхування сільськогосподарської продукції за державної підтримки набула найбільш довершених форм.
В основу Концепції покладено добровільність страхування, саморегулювання страховиків, жорсткі вимоги до страхових продуктів та їх вартості, процедур страхування та перестрахування, застосування гарантійних інструментів на основі поєднання інтересів та координації діяльності учасників ринку, перш за все, страховиків, сільськогосподарських виробників, держави.
Концепція дає відповідь на основний виклик, який постає перед ринком страхування сільськогосподарської продукції: як забезпечити виплати страхових відшкодувань за завдані сільськогосподарським виробникам катастрофічні збитки, розмір яких в три, чотири, а то і більше разів можуть перевищувати суму зібраних премій. [4]
Українська федерація убезпечення доклала значних зусиль до розроблення ефективної системи страхування сільськогосподарської продукції в Україні та розпочала процес створення нового об’єднання страховиків – Аграрного страхового бюро України (АСБУ), яке на початковому етапі має забезпечити просування страхування сільськогосподарської продукції (в тому числі за державної підтримки) як нового добровільного виду страхування. Зокрема, сприяти схваленню Концепції Урядом та забезпечити розроблення пропозицій та прийняття у другому читанні проекту Закону України N 5063 від 21.08.2009 «Про особливості здійснення страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою».[7]
Актуальність проблем агростахування в Україні підтверджується і діяльністю міжнародних організацій. Активну роботу в цьому напрямку проводить Проект Міжнародної фінансової корпорації (IFC, група Світового банку) «Розвиток агрострахування в Україні». Зокрема, впродовж кількох останніх років він займається розробкою та впровадженням нових стандартних страхових продуктів, які не мають аналогів у СНД. Окрім цього за активної підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства проводиться інформаційна кампанія для аграріїв. У 11 областях планується провести 50 освітніх семінарів. До їх участі активно залучають представників місцевих органів влади, фінансових закладів, дорадчих служб, сільгоспвиробників, страховиків, страхових посередників, журналістів.[6]
За офіційними даними, що регулярно висвітлюються проектом розвитку агрострахування в Україні Міжнародної фінансової корпорації, ЗАТ «Українська аграрно-страхова компанія» за підсумками 2009 року зайняла перше місце серед страхових компаній України в аграрному секторі страхування, зібравши страхові премії, що складають 40,6% від загального страхового портфеля ринку України. Результати 2010 року переконливо підтвердили лідерські амбіції Української аграрно-страхової компанії, яка за кількістю договорів страхування, розмірами застрахованих площ посівів та страховими преміями стала лідером галузі. Частка компанії склала майже 63% від загального страхового портфеля агрострахування на ринку України. За підсумками перезимівлі сільгоспкультур аграріям було виплачено відшкодувань 5,2 млн. грн., при цьому завдяки продуманій політиці перестрахування, діяльність Компанії залишилась прибутковою. Значно зросли фінансові резерви Компанії, що дозволяє моментально покрити всі збитки, що виникають за договорами страхування.[8]
За останніми новинами Міністерство аграрної політики та продовольства хоче створити Державну аграрну страхову компанію (ДАСК). Про це йдеться в проекті урядового розпорядження про затвердження «Концепції розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції в Україні».
Документом страховому держагентові пропонується виконувати функції страховика, перестрахувальника і адміністратора системи страхування сільгосппродукції. Розробники концепції вважають, що аграрії мають сплачувати страховим компаніям 50% вартості страхового поліса, а решту — держава. Причому після підписання договору з аграрієм страхувальник, говориться в тексті проекту концепції, може одразу звернутися до ДАСК за отриманням решти 50%. Після такого звернення державна компанія передає пакет документів (від страхувальника) до Мінагрополітики. Протягом місяця міністерство повинно виплатити ДАСК цю суму, а вже потім остання — страховику. І тільки після отримання страховими компаніями повної вартості поліса договір про агрострахування гарантує аграрію в разі настання страхового випадку повну компенсацію. В міністерстві сподіваються, що таким чином вдасться поліпшити роботу між сільгоспвиробниками, страховиками та державою.
На створення ДАСК (у статутний його фонд) з держбюджету потрібно виділити мільйон євро. Концепцію планують втілювати в життя поетапно. На першому етапі — створити законодавчі умови. Наступний етап — розробка страхових продуктів, їхнє випробування та побудова баз даних про страхування сільськогосподарської продукції.[9]
Однак, за словами експертів МФК, створення ДАСК є неефективним. Найбільш оптимальною є політика розподілу ризиків у аграрному секторі за принцом партнерства між приватним і державним сектором, при якому приватні страхові компанії беруть на себе всі капітальні та операційні витрати, а держава виконує суто державні функції – контролю та підтримкu сільгосптоваровиробника (субсидії). [3]

Список використаних джерел:
1. Яворська Т.В. Страхові послуги: Навч. посіб. /За заг. ред. д.е.н., проф. Реверчука С.К. – К.:Знання, 2008. – 350с.
2. «Шляхи підвищення зацікавленості сільгоспвиробників у використанні послуг агрострахування в Україні: Думка споживача» - звіт МФК в рамках проекту розвитку агрострахування в Україні
3. «Створення ефективної системи агрострахування з активною участю держави – можливі варіанти для України» - Аналітична записка, підготовлена Проектом «Розвиток агрострахування в Україні», Міжнародна фінансова корпорація (IFC, Група Світового банку), 2011.
4. Інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку: http://www.ufin.com.ua/
5. http://pravda.if.ua/news-16851.html
6. Аграрне страхування в Україні: /www.agroins.com.ua/
7. Українська Федерація Убезпечення : http://ufu.org.ua/
8. Ліга страхових організацій України: http://uainsur.com/
9. Щоденна всеукраїнська газета «День» №56, 31 березня 2011

Посилання: агрострахування

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Май 2021 (4)
Апрель 2021 (8)
Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
^