УДК 336,22
© Цапун А.Ю., 2012
ЛНУ ім. І. Франка, Екф-44с
Вплив податкової політики на грошово- кредитний ринок
В окремі періоди економічної історії фіскальним і грошово-кредитним важелям макроекономічного регулювання відводилася різна роль. Найважливішим інструментом впливу на економічні процеси була або система податків, державних витрат і дефіциту бюджету, або регулювання економічного циклу через кредитно-грошову сферу.
Податкова політика - це діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері встановлення та збирання податків і зборів (обов'язкових платежів), яка реалізується через визначення платників податків та інших обов'язкових платежів, об'єктів оподаткування і ставок податків; видів податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що справляються на території України, місцевих податків, зборів та інших обов'язкових платежів; основних принципів надання пільг та звільнення від оподаткування [3].
Податкова політика може впливати на мікроекономічні показники за рахунок диференціації умов оподаткування як для окремих товарів або товарних груп, так і для платників, в залежності від завдань, які намагається досягнути держава. При цьому завдання, які вирішує податкова політика, можуть мати цілі втручання в економічні процеси: стимулювання чи обмеження виробництва того чи іншого товару, розвиток визначених галузей виробництва, розвиток виробництва на певних територіях, стимулювання науково-технічного прогресу, регулювання експорту та імпорту, вирішення соціальних проблем, тощо.
Грошово-кредитна політика проводиться через регулювання грошової маси. Основними інструментами в такому випадку виступають: встановлення дисконтної ставки відсотка (вартість грошей) та встановлення норми обов'язкових резервів. З іншого боку виступає фіскальна політика, за допомогою якої, держава може регулювати податковий тягар на виробників, а також в ручному режимі перерозподіляти частину грошей задіяних економіці [3].
З огляду на те, що обидві складові макроекономічного регулювання - фіскальна та грошово-кредитна політика, є надзвичайно дієвими виникає питання, яка їх комбінація буде сприятливішою для економічного розвитку, а яка, навпаки, може йому нашкодити.
Особливістю національної економіки та практика державного управління свідчить про те, що оптимальною комбінацією для забезпечення економічного зростання в Україні є проведення поміркованої фіскальної політики (збалансований бюджет без прихованого дефіциту) разом із експансивною монетарною політикою для стимулювання економічної активності суб'єктів господарювання. Позитивний вплив грошово-кредитної політики на макроекономічні процеси є можливим при проведені «здорової» фіскальної політики та утримання рівня дефіциту бюджету та джерел його фінансування в економічно безпечних межах. При координації грошово-кредитної та фіскальної політики також необхідно враховувати їх взаємодію та вплив у сферах податкової політики, політики видатків та боргової політики [5].
Тому для досягнення ефективної взаємодії фіскальної та грошово-кредитної політики необхідним є створення механізму координації діяльності НБУ, Міністерства фінансів, Міністерства економіки, Комітету Верховної Ради з питань бюджету, на всіх етапах формування і реалізації економічної політики держави [6].
Грошово-кредитна політика впливає на економіку через трансмісійний механізм, що включає певний набір каналів. Отже, по суті центральний банк впливає на деякі параметри грошово-кредитної сфери, тим самим впливаючи на перерозподіл фінансових потоків всередині неї. У свою чергу, ці зміни в грошово-кредитній сфері передаються іншим секторам економіки знову ж таки шляхом перерозподілу вже їхніх фінансових потоків. Це означає, що змінюється структура фінансових потоків в існуючій економічній системі, але при цьому залишаються незмінними система економічних відносин, рівень розвитку інфраструктури, ступінь інтегрованості економіки у світову економіку тощо [1].
Список використаних джерел:
1. Грошово-кредитні засоби регулювання економіки [Текст]: монографія / за заг. редакцією д-ра екон. наук Л. В. Кривенко ;[Л. В. Кривенко, О. М. Дутченко, М. І. Синюченко та ін.]. – Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2010. – 210 с.
2. Основні засади грошово-кредитної політики на 2011 рік. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: www.rada.gov.ua.
3. Постанова Верховної Ради України «Про основні напрями бюджетної політики на 2011 рік» №2318-VI від 4.06.2010. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: www.rada.gov.ua.
4. Жак О. П. Координація грошово-кредитної та бюджетно-податкової політики на стадії їх розробки [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://www.dspace.uabs.edu.ua/ bitstream/123456789/ 1449/1/ Jacques_1_2005.pdf.
5. Андрущак Є. М., Хар В. С. Організаційно-економічні аспекти координації грошово-кредитної та фіскальної політики в Україні. - Економіка і бізнес № 2.- 2010.- С. 55 - 61.
6. Лагутін В.Д. Бюджетна та монетарна політика: координація в трансформаційній економіці: монографія/ В.Д. Лагутін. - К.: КНТЕУ, 2007. - 247 с.
© Цапун А.Ю., 2012
ЛНУ ім. І. Франка, Екф-44с
Вплив податкової політики на грошово- кредитний ринок
В окремі періоди економічної історії фіскальним і грошово-кредитним важелям макроекономічного регулювання відводилася різна роль. Найважливішим інструментом впливу на економічні процеси була або система податків, державних витрат і дефіциту бюджету, або регулювання економічного циклу через кредитно-грошову сферу.
Податкова політика - це діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері встановлення та збирання податків і зборів (обов'язкових платежів), яка реалізується через визначення платників податків та інших обов'язкових платежів, об'єктів оподаткування і ставок податків; видів податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що справляються на території України, місцевих податків, зборів та інших обов'язкових платежів; основних принципів надання пільг та звільнення від оподаткування [3].
Податкова політика може впливати на мікроекономічні показники за рахунок диференціації умов оподаткування як для окремих товарів або товарних груп, так і для платників, в залежності від завдань, які намагається досягнути держава. При цьому завдання, які вирішує податкова політика, можуть мати цілі втручання в економічні процеси: стимулювання чи обмеження виробництва того чи іншого товару, розвиток визначених галузей виробництва, розвиток виробництва на певних територіях, стимулювання науково-технічного прогресу, регулювання експорту та імпорту, вирішення соціальних проблем, тощо.
Грошово-кредитна політика проводиться через регулювання грошової маси. Основними інструментами в такому випадку виступають: встановлення дисконтної ставки відсотка (вартість грошей) та встановлення норми обов'язкових резервів. З іншого боку виступає фіскальна політика, за допомогою якої, держава може регулювати податковий тягар на виробників, а також в ручному режимі перерозподіляти частину грошей задіяних економіці [3].
З огляду на те, що обидві складові макроекономічного регулювання - фіскальна та грошово-кредитна політика, є надзвичайно дієвими виникає питання, яка їх комбінація буде сприятливішою для економічного розвитку, а яка, навпаки, може йому нашкодити.
Особливістю національної економіки та практика державного управління свідчить про те, що оптимальною комбінацією для забезпечення економічного зростання в Україні є проведення поміркованої фіскальної політики (збалансований бюджет без прихованого дефіциту) разом із експансивною монетарною політикою для стимулювання економічної активності суб'єктів господарювання. Позитивний вплив грошово-кредитної політики на макроекономічні процеси є можливим при проведені «здорової» фіскальної політики та утримання рівня дефіциту бюджету та джерел його фінансування в економічно безпечних межах. При координації грошово-кредитної та фіскальної політики також необхідно враховувати їх взаємодію та вплив у сферах податкової політики, політики видатків та боргової політики [5].
Тому для досягнення ефективної взаємодії фіскальної та грошово-кредитної політики необхідним є створення механізму координації діяльності НБУ, Міністерства фінансів, Міністерства економіки, Комітету Верховної Ради з питань бюджету, на всіх етапах формування і реалізації економічної політики держави [6].
Грошово-кредитна політика впливає на економіку через трансмісійний механізм, що включає певний набір каналів. Отже, по суті центральний банк впливає на деякі параметри грошово-кредитної сфери, тим самим впливаючи на перерозподіл фінансових потоків всередині неї. У свою чергу, ці зміни в грошово-кредитній сфері передаються іншим секторам економіки знову ж таки шляхом перерозподілу вже їхніх фінансових потоків. Це означає, що змінюється структура фінансових потоків в існуючій економічній системі, але при цьому залишаються незмінними система економічних відносин, рівень розвитку інфраструктури, ступінь інтегрованості економіки у світову економіку тощо [1].
Список використаних джерел:
1. Грошово-кредитні засоби регулювання економіки [Текст]: монографія / за заг. редакцією д-ра екон. наук Л. В. Кривенко ;[Л. В. Кривенко, О. М. Дутченко, М. І. Синюченко та ін.]. – Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2010. – 210 с.
2. Основні засади грошово-кредитної політики на 2011 рік. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: www.rada.gov.ua.
3. Постанова Верховної Ради України «Про основні напрями бюджетної політики на 2011 рік» №2318-VI від 4.06.2010. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: www.rada.gov.ua.
4. Жак О. П. Координація грошово-кредитної та бюджетно-податкової політики на стадії їх розробки [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://www.dspace.uabs.edu.ua/ bitstream/123456789/ 1449/1/ Jacques_1_2005.pdf.
5. Андрущак Є. М., Хар В. С. Організаційно-економічні аспекти координації грошово-кредитної та фіскальної політики в Україні. - Економіка і бізнес № 2.- 2010.- С. 55 - 61.
6. Лагутін В.Д. Бюджетна та монетарна політика: координація в трансформаційній економіці: монографія/ В.Д. Лагутін. - К.: КНТЕУ, 2007. - 247 с.
